Читайте также:
|
У формуванні виробничої програми основних і допоміжних цехів є певні особливості, що обумовлюються специфікою технологічних процесів. Оскільки основні цехи не є юридичними особами, а значить не мають права самостійно здійснювати процеси реалізації, і вони пов′язані між собою лише технологією виробництва, то особливостями формування виробничої програми для основних цехів є:
1) Виробнича програма формується в порядку, оберненому до ходу технологічного процесу (це означає, що виробнича програма заводом встановлена по кількості готової продукції, спочатку складальному цеху, потім переробному, потім заготівельному, хоча виробничий процес починається навпаки, спочатку виготовляються заготовки, передаються вони у переробні і складальні цехи).
2) Виробнича програма формується в кожному попередньому структурному підрозділі з певним випередженням, як в часі, так і по заділах по відношенню до кожного наступного підрозділу (так, наприклад, виробнича програма заготівельного цеху формується з певним випередженням по відношенню до переробного, а переробного з певним випередженням по відношенню до складального).
3) Основними показниками виробничої програми внутрішніх структурних підрозділів є: обсяг випуску продукції по номенклатурі і асортименту в натуральних одиницях виміру, показники якості продукції, товарна продукція, незавершене виробництво, якщо таке планується, чиста продукція, валова продукція, але в межах даного підрозділу.
4) Вартість продукції оцінюється по внутрішніх планово-розрахункових цінах, які включають в себе собівартість одиниці продукції і частину цехового прибутку в даному виробі, який розподіляється на окремі види продукції пропорційно заробітній платі виробничих робітників.
Формування виробничої програми допоміжних цехів також має специфіку. Остання обумовлюється тим, що робота допоміжних і обслуговуючих цехів оцінюється не по кількості виконаних робіт, а по якості обслуговування, тобто по своєчасності виконання планів – графіків ремонтних, транспортних робіт.
Виробнича програма ремонтних цехів визначається трудомісткістю ремонтних робіт, енергогосподарства – потребою в енергоресурсах, інструментального – потребою в інструментах, транспортного – обсягом вантажообороту.
5. Оптимізація плану виробництва продукції.
Оптимізувати план виробництва означає розробити декілька варіантів плану і із них вибрати найкращий з точки зору встановленого критерію оптимізації.
На практиці оптимізація плану виробництва може відбуватися по таких критеріях:
12. максимум виробництва продукції в натуральних одиницях вираження:
13. максимум товарної продукції:
14. мінімум витрат:
15. максимум прибутку;
16. максимум сумарного завантаження обладнання.
При цьому обов’язковою умовою є встановлення певних обмежень, а саме:
17. на величину виробничих потужностей;
18. на попит на продукцію;
19. на ресурсне забезпечення (матеріально-сировинне, паливно-енергетичне, кадрове).
Дані оптимізаційні задачі розв’язуються з допомогою комп’ютерної техніки.
Тести для самоконтролю.
Виробнича програма підприємства – це:
а) розрахунок максимально можливого обсягу випуску продукції;
б) система завдань з виробництва продукції в розгорнутій номенклатурі і асортименті, відповідної якості і в певні терміни;
в) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок;
г) встановлення термінів виробництва окремих видів продукції.
Особливості розробки виробничої програми в ринкових умовах
полягають у наступному:
а) орієнтація планів на ринок, конкретного споживача;
б) самостійна розробка планів на основі самостійно укладених договорів поставок;
в) пріоритетність натуральних показників виробничої програми з метою задоволення ринкових умов;
г) всі відповіді правильні.
Натуральними показниками виробничої програми є:
а) обсяг випуску по номенклатурі і асортименту;
б) обсяг випуску найважливіших видів комплектуючих;
в) споживання основних видів сировини;
г) випуск товарів для експорту;
До вартісних показників виробничої програми підприємства не належать:
а) товарна продукція;
б) обсяг валової продукції;
в) асортимент продукції;
г) реалізована продукція;
Товарна продукція підприємства не включає:
а) готові вироби для реалізації на сторону;
б) вартість матеріалів замовника;
в) вартість робіт і послуг промислового характеру, виконаних на сторону;
г) напівфабрикати, запчастини, продукція допоміжних цехів, призначені для реалізації на сторону;
Обсяг валової продукції підприємства обчислюється за формулою:
а) ВП = ТП –(НЗВк - НЗВп);
б) ВП = ТП + (НЗВк - НЗВп) + (Іп - Ік);
в) ВП = ТП - (НЗВк - НЗВп) - (Іп - Ік);
г) ВП = ТП – (Гп - Гк).
Величина реалізованої продукції визначається:
а) РП = ТП + (Гп + Гк) – (Вп - Вк);
б) РП = ТП - (Гп + Гк) + (Вп - Вк);
в) РП = ТП – (НЗВп - НЗВк);
г) РП = ТП + (Гп - Гк) + (Вп - Вк).
8. Товарна продукція – це:
а) частина виготовленої продукції, яка передається із цеху в цех;
б) частина продукції призначена для подальшої переробки;
в) продукція, призначена для реалізації на сторону;
г) залишки нереалізованої продукції.
9. Централізована номенклатура –це:
а) номенклатура, яка встановлюється підприємством на основі вивчення попиту на ринку;
б) номенклатура, що формується згідно державних контрактів, які складаються на основі пропозицій міністерств і відомств;
в) номенклатура товарів, яку замовляє інше підприємство;
г) всі відповіді правильні.
10. Чиста продукція визначається так:
а) ЧП = ВП – М – А;
б) ЧП = ТП – А +М;
в) ЧП = ТП – (М + А);
г) ЧП = ВП + М + А.
11. Децентралізована номенклатура – це:
а) номенклатура, яка встановлюється підприємством, виходячи із потреб ринку;
б) номенклатура, яка доводиться до підприємстві із вище стоячих органів;
в) обсяг продукції, який встановлюється на основі договорів, замовлень певних споживачів;
г) всі відповіді правильні
12. Валова продукція – це:
а) продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки;
б) новостворена вартість у виробництві;
в) продукція відвантажена споживачеві і за яку надійшли гроші;
г) вся продукція незалежно від ступеня її готовності.
13. План виробництва і реалізації – це:
а) документ з чітким визначенням обсягів виробництва і поставок продукції;
б) перелік основних видів продукції в розгорнутій номенклатурі і асортименті;
в) план поставок продукції споживачам;
г) не має правильної відповіді
14. Умовно – чиста продукція визначається за такою формулою:
а) УЧП = ТП – А;
б) УЧП = ТП – (М + А);
в) УЧП = ТП – М + А;
г) УЧП = ТП – М.
15. Валовий оборот підприємства визначається:
а) ВО = ВП – ВЗО;
б) ВО = ВП + ТП + РП;
в) ВО = ВП + ВЗО;
г) ВО = ТП + РП + НЗВ.
16. Товарна продукція планується в діючих гуртових цінах з метою:
а) визначення динаміки її росту;
б) визначення основних показників роботи підприємства;
в) встановлення планових темпів зростання;
г) всі відповіді правильні.
17. Нормативна вартість обробітку визначається:
а) НВО = ЧП -∑ Аі * Ці;
б) НВО = ТП - ∑ Аі * Ці;
в) НВО = ТП + РП + ЧП;
г) НВО = ∑Аі * НВОі.
18. Асортимент продукції –це:
а) перелік видів продукції, що планується виробляти;
б) перелік виробів в межах даної номенклатури;
в) перелік видів продукції, що виробляється з вторинної сировини;
г) правильної відповіді не має.
19. Чиста продукція – це:
а) товарна продукція за мінусом матеріальних витрат і амортизації;
б) продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки;
в) продукція, призначена для реалізації на сторону;
г) товарна продукція за мінусом амортизації.
20. Обсяг незавершеного виробництва визначається:
а) НЗВ = N * С * Кнв;
б) НЗВ = ТВЦ * С * Кнв;
в) НЗВ = N * С * ТВЦ * Кнв;
г) НЗВ = (N * С * ТВЦ) / Кнв.
21. Обсяг виробництва продукції встановлюється в таких одиницях виміру:
а) натуральних;
б) трудових;
в) вартісних;
г) всі відповіді правильні.
22. Внутрізаводський оборот – це:
а) продукція, яка виробляється для власного споживання;
б) продукція призначена для реалізації;
в) продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки в даному періоді;
г) продукція, яка передається з цеху в цех для подальшої переробки.
23. Розрахунки товарної продукції у порівняльних цінах ведуться з метою:
а) встановлення динаміки її росту за певні періоди часу;
б) визначення собівартості продукції;
в) визначення ціни продукції;
г) визначення обсягів реалізації.
24. Однією з особливостей формування виробничої програми внутрішніх структурних підрозділів є те, що:
а) показниками цих підрозділів є валовий оборот;
б) робота допоміжних цехів оцінюється по якості обслуговування;
в) основними показниками є трудомісткість виробництва;
г) вона формується в порядку оберненому до ходу технологічного процесу.
25. Реалізована продукція – це продукція:
а) яка вироблена незалежно від стадії її готовності;
б) яка, відвантажена і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок;
в) яка не включає матеріальні ресурси;
г) яка призначена для реалізації на сторону.
26. План виробництва продукції – це:
а) документ, який містить завдання по номенклатурі, асортименту, кількості і якості продукції на відповідний період часу;
б) документ, який показує максимально можливий випуск продукції за певний період часу;
в) комплексний плановий документ підприємницької діяльності, що містить заходи спрямовані на одержання прибутку;
г) план, спрямований на обмежене використання ресурсів.
27. На який термін розробляється план виробництва?
а) на 3 роки;
б) на 6 місяців;
в) на 1 рік з квартальною розбивкою;
г) на весь період діяльності підприємства.
28. Номенклатура може бути:
а) централізованою;
б) децентралізованою;
в) основною і допоміжною;
г) правильна відповідь а і б.
29. Оптимізація плану виробництва означає:
а) розробку оптимального плану виробництва;
б) розробити декілька варіантів плану і з них вибрати найкращий з точки зору встановленого критерію оптимізації;
в) розробити декілька варіантів плану і з них вибрати два найкращих з точки зору встановленого критерію оптимізації;
г) лише розробити декілька варіантів плану.
30. На основі чого встановлюють обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях?
а) на основі бізнес-плану;
б) на основі обсягу поставок;
в) на основі плану виробництва;
г) на основі виробничої програми.
31. Основними розділами плану виробництва продукції є:
а) план виробництва продукції в натуральних одиницях виміру;
б) план виробництва продукції у вартісних одиницях виміру;
в) розрахунок величини виробничої потужності і ресурсного забезпечення виробничої програми;
г) всі відповіді правильні.
32. План, який встановлює завдання з номенклатури і асортименту, якості та кількості виробництва:
а) план по праці і зарплаті;
б) фінансовий план;
в) соціальний план;
г) план виробництва.
33. Який із перелічених показників виробничої програми може бути лише натуральним?
а) асортимент;
б) товарна продукція;
в) чиста продукція;
г) валова продукція.
34. Що не властиве плану виробництва продукції?
а) визначає мету функціонування підприємства;
б) є основою для формування виробничої програми підприємства;
в) є інструментом узгодження обсягу виробництва з виробничою потужністю;
г) є аналогічним виробничій програмі, що діяла в минулому
35. На основі яких даних розробляється план виробництва продукції?
а) портфеля замовлень;
б) норм і нормативів;
в) середніх величин;
г) показників минулих періодів.
36. В якості основних показників плану виробництва виступають:
а) натуральні і якісні;
б) кількісні і якісні;
в) умовно натуральні;
г) змішані.
37. План виробництва складається із етапів:
а) 3
б) 7
в) 8
г) 9
38. Номенклатура – це:
а) назва виду продукції, що випускається;
б) різновидність виробів;
в) документ що містить завдання;
г) система адресних завдань.
39. Внутрішньозаводський оборот – це:
а) вартість продукції, що передається по структурних підрозділах;
б) продукція призначена для реалізації;
в) валовий оборот;
г) валова продукція – реалізація на сторону.
40. Незавершене виробництво – це:
а) продукція, що пройшла всі стадії обробки;
б) продукція готова до реалізації;
в) продукція, що не пройшла жодної стадії обробки;
г) продукція, що не пройшла всіх стадій обробки у даному підрозділі.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 312 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Короткий зміст теми. | | | Практична частина. |