Завдання служб ПР політичних партій

1. Інформування громадськості в цілому і насамперед цільових груп щодо діяльності партії взагалі і зокрема роботи її представників у органах державної влади та управління.

2. Ідеологічна та пропагандистська діяльність, спрямована на формування груп підтримки відповідної партії, на рекрутування нових її членів.

3. Формування та підтримка позитивного іміджу партії, її позиціювання на політичному ринку та відмежування від численних конкурентів.

4. Формування та підтримка позитивного іміджу керівника партії та інших її лідерів.

5. Дослідження громадської думки та прогнозування соціально-політичних процесів.

6. Інформаційно-аналітичне забезпечення виборів до органів державної влади своїх представників.

7. Інформаційне забезпечення участі партії у розробці проектів управлінських документів, законодавчих актів, різноманітних державних програм.

8. Визначення об’єктів та інформаційне забезпечення спонсорської та благодійної діяльності партії.

9. Моніторинг засобів масової інформації щодо діяльності політичних партій та органів влади.

Виборчі комунікації є важливою складовою владних та партійних комунікацій, пов’язані із взаємодією різних соціальних та політичних суб’єктів під час підготовки і проведення будь-якої виборчої кампанії. Вивчення даних комунікацій є завданням спеціальних навчальних курсів, зокрема курсу “Політичні технології”.

Лобістські комунікації – специфічний вид владних комунікацій, пов’язаний із впливом та тиском на представників влади з боку різноманітних соціальних груп з метою захисту їхніх інтересів під час прийняття тих чи інших рішень органами державної влади та управління. Про такий вид політичних комунікацій та їхній зв’язок зі службами зв’язків з громадськістю йшлося раніше.

Фахівці вважають, що розвинені країни значні кошти витрачають на утримання владних паблік рилейшнз, що функціонують на різних рівнях державної влади:

3 служби зв’язків з громадськістю органів центральної влади (законодавчої, виконавчої та судової гілок влади);

3 галузевих міністерств та відомств;

3 комунікаційні зв’язки у системі місцевого управління та самоврядування.

І це не випадково. Державна влада й управління безпосе-редньо пов’язані з інформаційною діяльністю взагалі і інформуванням громадськості про свою роботу зокрема. Від якості цих комунікацій залежить не лише ефективність влади, але й безпека країни. Як вказує С.Блек, питання про доцільність використання у структурі державних органів спеціалістів з ПР зараз уже практично не стоїть. Ставши невід’ємною частиною бюрократичної машини уряду, вони вірою і правдою успішно служать міністрам та урядам, неупереджено віддаючи їм максимум своїх можливостей [8, 234].

Фахівці зазначають, що на діяльність служби ПР американської держави щорічно витрачаються сотні мільйонів доларів. Структурні підрозділи зі зв’язків з громадськістю мають майже всі державні відомства США. Кожне з міністерств має у своєму штаті сотні PR-менів, витрачає на діяльність у галузі зв’язків з громадськістю кілька мільйонів доларів. Особливо потужні структури, які здійснюють функції паблік рилейшнз, мають Білий дім, Пентагон. Наприклад, за деякими відомостями, штат працівників Пентагона, що спеціалізуються на питаннях інформації та зв’язків з громадськістю, складає 1227 чоловік. Міцний апарат ПР має Конгрес. Він видає власні бюлетені, має власну радіотелестудію.

У Великобританії кожен міністр несе персональну відповідальність за проведення політики у сфері зв’язків з громадські-
стю. Близько 30 урядових установ і відомств мають у своїх структурах відповідні підрозділи, які підтримують контакти з пресою, радіо і телебаченням, розробляють плани в галузі паблік рилейшнз міністерств [9, 170].

В Україні система комунікацій з громадськістю державних установ лише формується. За десять років існування незалежної Української держави, як зазначають вітчизняні дослідники, вдалося забезпечити тільки більш-менш діяльну систему прес-служб та відділів із відповідними функціями зв’язків з громадськістю[34]. Створені першими Прес-центр Верховної Ради та Прес-служба Кабінету Міністрів фактично виконували тільки функції ретранслятора і аж ніяк не брали на себе політичної відповідальності [25, 53].

Чим зумовлена ця недостатня увага до такого важливого з точки зору здорового глузду питання, як зв’язки державних органів з народом, яким вони уповноважені та задля якого вони існують? На думку фахівців, причин тут кілька.

Дата добавления: 2015-07-17