Технічноопосередковані внутрішні комунікації

Для здійснення внутрішніх комунікацій існує набагато
менше можливостей використання технічних засобів, оскільки значна частина персоналу поки що зосереджена в безпосередній близькості до керівництва та своїх колег (віртуальні компанії – досить рідкісне явище сьогодні). Це, по-перше, дозволяє обходитися традиційними методами. По-друге, внутрішні комунікації потребують більш тісного і часто особистісного контакту між суб’єктами комунікаційного процесу. Керівникові підрозділу доводиться працювати з підлеглими якщо не в одному приміщенні, то в 99,9% випадків в одному будинку, постійно бачити один одного. По-третє, внутрішні комунікації повинні здійснюватися більш оперативно. І не тільки в плані доведення ін-
формації від одного суб’єкта комунікації до іншого, але й у плані встановлення зворотного зв’язку. Працівники потребують відповіді керівника негайно, керівник відразу ж повинен бачити, як реагують на його повідомлення працівники, лише тоді йому вдасться скоригувати своє рішення або навести додаткові аргументи, щоб невдоволення персоналу не вплинуло на навчання та їхню виробничу діяльність.

Оперативна передача інформації на радіо чи телебачення допомагає працівникам бути в курсі справ, сприяє зростанню почуття співпричетності до справ компанії, підвищує відпові-
дальність за виконання власних функцій.

З 80-х років дедалі більше почали використовувати відео. Деякі компанії поширюють серед своїх працівників відеоматеріали про події в організації, витрати, перспективи розвитку тощо.

Вважають, що внутрішнє телебачення та відео стало сьогодні дуже ефективним засобом інформування. “Десятихвилинний відеоролик із записом промови керівника, що розповідає про нову політику керівництва, містить у сотні разів більше інформації, ніж аудіокасета з тим же повідомленням, яка вбирає в себе в сотні разів більше інформації, ніж надрукована доповідь цього керівника”.

Дослідники зазначають, що на Заході великі корпорації вже давно створюють власні відеостудії для навчання персоналу шляхом демонстрації різних навчальних програм. Так, в одній із програм тренінгу компанія “Форд” показала відеострічку з матеріалом про підвищення якості роботи на 35 своїх заводах більш ніж десяти тисячам своїх працівників. Володар мережі ресторанів швидкого харчування – компанія “Бургер Кінг” створює відео та аудіоролики для навчання свого персоналу у більш ніж 5000 ресторанів[77, 201].

Дослідники зазначають, що дедалі ширше почали використовуватись і супутникові системи зв’язку. Тепер передачам та отриманню інформації на відстані немає перешкод у вигляді відстані. Де б не знаходилися відділи, філії компанії – далеко чи близько – працівники можуть слухати й бачити своїх керівників та PR-менів, отримувати всю необхідну інформацію досить оперативно.

Технологічні можливості супутникового зв’язку зробили можливим використання у корпоративних комунікаціях такого специфічного засобу як телеконференції. Керівники компаній, що не можуть особисто відвідувати філії або дочірні підприєм-
ства, візуально “присутні” на ділових нарадах і виступають на них із промовами.

Приклад ефективного застосування телеконференцій має компанія AT&Т. Її програма пенсійного забезпечення обговорювалася шляхом одночасного спілкування зі 100 тисячами менеджерів у 250 точках США. Компанія “Форд Мотор” також провела телеконференцію, на якій 275 офісів-виробників та продавців отримали односторонній відеозв’язок у режимі реального часу [77, 202].

Як зазначають спеціалісти, зручним засобом внутріорганізаційних комунікацій можуть бути комп’ютерні мережі. Особливе місце серед них, зрозуміло, належить Інтернету. І.Альошина наводить приклади використання можливостей Інтернету в університеті Джорджа Вашингтона. Кожен викладач, працівник та студент цього університету має свою електронну адресу, за якою проводиться не тільки зовнішнє, але й внутрішнє листування. За допомогою електронної пошти проводиться інформування зайнятих, опитування, навчання тощо. Таким же чином можуть розсилатись інформаційні бюлетені. І.Альошина зазначає: “Корпоративна електронна дошка оголошень для співробітників – зручний засіб внутрішнього інформування для організацій, де значна кількість співробітників має прямий та
зручний доступ до Інтернету – на робочих місцях” [2, 130-131].

Французькі спеціалісти підкреслюють, що можливе використання внутріфірмових комп’ютерних мереж, які ґрунтуються на стандартах Інтернету. “Інтернет, тобто використання Інтернету для внутрішніх ексклюзивних цілей співробітників компанії, здатен іти ще далі, змінивши “ключі” менеджменту. Той перестає бути лише інтелектуальною вправою патрона чи керівництва, яке знаходиться на верхівці піраміди, стає проявом колективного розуму, у каталізатора якого перетворюється” [65, 114].

За даними дослідників, сьогодні вже дві третини американських компаній мають внутрішню комунікаційну мережу. Вважають, що вже у перші роки нового століття кожна велика компанія буде мати власну мережу.

Завершуючи аналіз різноманітних засобів корпоративних комунікацій, варто підкреслити, що будь-які засоби внутрішніх комунікацій, як зазначають фахівці, лише доповнюють, а не замінюють персонального спілкування, так необхідного для ус-
пішних ділових відносин.

Контрольні питання

1. У чому сутність корпоративних комунікацій?

2. Які цілі та завдання корпоративних комунікацій?

3. Охарактеризуйте принципи та правила здійснення внутрішніх комунікацій.

4. Чим комунікації з персоналом відрізняються від комунікацій із зовнішньою громадськістю?

5. Що останнім часом сприяло підвищенню значущості внутріорганізаційних комунікацій?

6. Яку структуру мають комунікації з внутрішньою громадськістю? Охарактеризуйте засоби внутрішніх комунікацій.

7. Чому у структурі комунікацій з внутрішньою громадськістю особлива роль належить патрональним комунікаціям?

8. Які форми патрональної комунікації, на вашу думку, можуть застосовуватися у вузах взагалі і зокрема у Вашому вузі?

9. Чутки у колективі — це позитивне чи негативне явище? Чи можна їх якимось чином використовувати?

10. У багатьох компаніях розвинених країн стає дедалі більше працівників, що працюють удома (так звані “віртуальні компанії”, “віртуальний персонал”). Яким чином можна підтримувати зв’язки з ними, щоб вони не так гостро відчували відірваність від своїх колег? Застосування яких засобів буде сприяти зростанню почуття спільності “віртуального працівника” та колективу компанії?

Дата добавления: 2015-07-17