Читайте также:
|
|
Приватні підприємства регулярно вимірюють свій потік доходів. Завдяки цій інформації фірма може визначити рівень свого економічного «здоров'я». Якщо справи йдуть добре та прибутки високі, бухгалтерські дані молена використовувати, щоб пояснити успіх та відповісти на питання: за рахунок чого вдалося знизити витрати? Чи змогла фірма підвищити обсяг виробництва? Як змінилися ціни на продукцію? Якщо справи невтішні, фірма, знову ж таки, проаналізувавши фінансові показники за кілька звітних періодів, може виявити причини негараздів.
А як виміряти успішність національної економіки? Звісно, можна дізнатися та проаналізувати, як живуть люди в певній країні, чи здорові та багаті вони, чи можуть задовольнити власні біологічні та соціальні потреби. Проте економічна наука потребує точних розрахунків, за допомогою яких обчислюють макроекономічні показники, що утворюють систему національних рахунків (СНР). Показники, що входять до СНР, дають комплексну картину загального стану національної економіки та характеризують виробництво, розподіл і використання створеного валового продукту.
Сучасна СНР побудована иа методології, розробленій Ста- < тистичною комісією ООН, і рекомендована для країн із ринковою економікою. До основних показників чинної СНР належать: вало-! вий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід та дохід кінцевого використання. Така уніфікована (стандартизована) система показників дає можливість зіставити загальний стан національних економік, здійснити порівняльний аналіз результатів їх економічного та соціального розвитку.
Основним показником СНР, який узагальнює результати функціонування національної економіки за певний період часу, є валовий внутрішній продукт (ВВП). Із цим показником ви вже знайомі з курсу соціально-економічної географії. Саме обсяг загального ВВІІ та на душу населення дає підстави розподілити країни на певні типи. Сьогодні ви дізнаєтеся, як використовують цей показник у макроекономічному аналізі та навчитеся обчислювати ВВП різними способами.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — це ринкова і вартість усієї сукупності кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за певний проміжок часу, як правило, рік.
ВВП ураховує вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, розміщених у певній країні, незалежно від того, хто є їх власниками (громадяни цієї країни чи іноземці). Отже, при визначенні ВВП критерієм виступає територіальний чинник.
Важливо враховувати, що в будь-якій економіці деяка частина факторів виробництва (а отже, і доходів на них) належить і, іноземним громадянам. Водночас громадяни цієї країни можуть отримувати частину доходів за її межами. У зв'язку з цим при вимірюванні результатів національного виробництва крім показника валового внутрішнього продукту враховують показник валового національного продукту.
Валовий національний продукт (ВНП) ураховує вартість річного обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених із ресурсів, які належать громадянам певної країни, незалежно від місця розташування цих ресурсів (у країні чи за кордоном). ГІри визначенні ВНП головним критерієм виступає чинник національної належності. Для більшості розвинених країн розбіжності між ВВП та ВНП становлять не більше ніж 1 %.
Чистий національний продукт (ЧНП) — сумарна вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом року, за винятком суми амортизації:
Національний дохід (НД) — це сукупний дохід, зароблений власниками економічних ресурсів, тоб то це сума факторних доходів або сукупність усіх доходів домогосподарств і підприємців на рівні національної економіки в цілому:
Макроекономічний аналіз для визначення рівня соціально-економічного розвитку країни використовує кілька груп показників-індикаторів. Деякі з них застосовуються в Програмі міжнародних порівнянь, що проводиться під методичним та організаційним керівництвом ООН.
Найважливішим індикатором рівня економічного розвитку є показник ВВП на душу населення, виражений у доларах. Перерахування в долари проводиться не за ринковим курсом гривні до долара, а на більш об'єктивній підставі — паритеті купівельної спроможності національної валюти до долара (ПКС). Для його розрахунку статистичні органи встановлюють товари-представники з первинних товарних груп. Усього в розрахунок включається 600—800 найменувань споживчих товарів і послуг, 200—300 інвестиційних товарів і 10—20 умовних будівельних об'єктів. Усі ці товари оцінюються за ринковими цінами в національній валюті й за цінами США в доларах. Порівняння сумарних величин показує паритет купівельної спроможності двох валют.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 697 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Сектори національної економіки: домашніх господарств, підприємницький, державний, зовнішній. | | | Економічні коливання та види циклів |