Види усних вербальних комунікацій

Збори та конференції працівників організації. Вони використовуються всіма видами організацій, проводяться на регулярній або нерегулярній основах. Наприклад, збори для укладання колективного договору між адміністрацією та колективом установи, конференції за результатами роботи за рік мають періодичний характер. У той же час вони мають проводитися відповідно до потреб, що виникають у процесі роботи підприємства (необхідність реорганізації установи, погіршення економічних показників тощо).

Дослідники зазначають, що такі заходи, як збори та конференції, а також виступи на них керівників, є чимось більшим, ніж доповідь керівництва про комерційну діяльність за минулий рік; вони є невід’ємною частиною програми компанії зі зв’язків з громадськістю.

Наради з окремими групами працівників (керівниками підрозділів, керівниками робочих бригад, неформальними групами – молоддю, ветеранами тощо). Їхнє завдання – вирішення конкретних проблем, що стосуються виробництва, роботи персоналу, перспектив розвитку підприємства тощо. Вони у більшості випадків мають плановий характер. Деякі з них передбачені статутами організацій і розглядаються як форми колегіальної діяльності (наради з керівниками різного рангу). Інші – програмами зв’язків з громадськістю, їх проведення залежить від специфіки стилю керівництва, ситуації на підприємстві, потреб самого
персоналу.

Бесіди та групові дискусії. Ці засоби комунікації нагадують попередні, проте їхня головна відмінність – неформальний характер. Вони можуть проводитися як з ініціативи керівників різного рангу, так і з ініціативи персоналу. Тематика цих заходів визначається обставинами.

Спеціалісти зазначають, що “успішна програма інформування співробітників повинна ґрунтуватися на двосторонньому зв’язку у всіх ланках, на зв’язку між керівниками з підлеглими. Ефективні неофіційні бесіди керівників та підлеглих, проте найбільш ефективні та дієві заплановані та підготовлені для невеликих груп дискусії, у яких можуть взяти участь усі співробітники” [61, 210].

Цікавий досвід використання бесід мала, наприклад, компанія “Гудієр Тайер енд Раббер”, коли виникала проблема модернізації одного з цехів. Щоб вирішити питання, чи зможуть старі робітники працювати в нових умовах з повною віддачею, Уолтер Раббер, директор виробництва, провів бесіди, запрошуючи по 25-30 робітників одночасно. Він провів приблизно 35-40 таких бесід, а потім компанія послала кожному робітнику додому лист, підписаний Раббером, з повним текстом його виступу. Під час бесід і в листах робітників запрошували обговорити цю проблему роботи на новому обладнанні з їхніми безпосередніми керівниками та представниками профспілок. Результат – робітники та їхні профспілки схвалили пропозиції керівництва і практично довели свою готовність до модернізації [61, 204].

Особисті зустрічі та бесіди керівників з окремими працівниками. Майже всі керівники установ та підприємств, спеціалісти організацій практикують таку форму зв’язків із персоналом. Як правило, порядок денний роботи керівників передбачає спеціальні години для так званих особистих прийомів, під час яких обговорюються не лише виробничі проблеми, але й особисті питання, у вирішенні яких може допомогти керівник. Особисті зустрічі можуть проводитись і під час відвідувань керівниками підрозділів підприємства, бесіди проводяться в цьому випадку на робочих місцях.

Різновидом таких засобів внутріорганізаційних комунікацій є телефонні розмови керівника (або відповідального працівника) із працівниками підприємства. Так звані “телефони довіри” – достатньо поширена практика комунікацій із внутрішньою громадськістю і в нашій країні, і за кордоном. Вони функціонують постійно. Нерегулярний характер можуть мати “телефонні мости”, які проводяться під час загострення протиріч, виникнення конфліктних ситуацій тощо. Їхніми учасниками є керівники (на відміну від телефонів довіри, біля яких працюють PR-мени).

Виступи перед працівниками безпосередньо, виступи на радіо та телебаченні, якщо вони існують на підприємстві. Щоденні або щотижневі звернення керівника до працівників мають дуже важливе значення для поліпшення стосунків адміністрації з персоналом.

Дата добавления: 2015-07-17