Специфіка внутрішніх комунікацій банків

Фахівці вважають, що оскільки імідж банку “замикається” на послугах, то якість останніх у кінцевому результаті залежить від персоналу, його здібностей врахувати інтереси та можливості клієнта і співвідносити їх з тим, що може запропонувати банк. У цьому значенні внутрішня комунікація стає “капіталом”. Саме тому персоналу намагаються прищепити почуття належності до марки банку, допомогти зрозуміти та прийняти його імідж та цінності, що становлять його культурну та професійну ідентичність.

“У цьому плані, – як зазначає Т.Лебедєва, – внутрішньою цільовою групою чи внутрішнім сегментом рекламних кампаній є самі працівники банків: їхня негативна оцінка іміджу банку, невідповідність між сприйняттям ними його іміджу і рекламними фільмами – усе це може в кінцевому підсумку порушити внутрішню гармонію банківського механізму. Саме тому тестування персоналу з рекламних кампаній є обов’язковою умовою їхнього проведення”[65, 55].

Чутки як форма корпоративних комунікацій

Важливою формою корпоративних комунікацій є чутки. Вважають, що поява та існування чуток у колективах організацій – річ неминуча. Причини їх існування ті ж самі, що й чуток узагалі – брак інформації або її неповнота. Ігнорувати їхнього існування не можна, оскільки чутки досить сильний засіб комунікації: поширюються достатньо швидко, люди схильні їм довіряти більше, ніж офіційній інформації, тому вони можуть мати руйнівний характер.

Дослідники називають кілька можливих шляхів використання службами ПР або керівником чуток як засобу комунікації:

ü поширення чуток про можливу реорганізацію або скорочення штатів;

ü чутки як засіб виявлення реакції персоналу або конкурентів;

ü чутки як засіб несумлінної конкуренції.

У цих випадках чутки виникають не стихійно, їх свідомо поширюють, причому успішність комунікації буде залежати від “мистецтва” формулювати та поширювати чутки. Тут, як кажуть, дуже важливо не перебільшити. Ну і, зрозуміло, виникає питання про моральність дій, оскільки навіть чутки, спрямовані на здійснення найблагороднішої мети, є оманою.

На думку дослідників, незважаючи на негативний бік чуток, які нерідко руйнують комунікацію, їх не варто сприймати як негативне явище в цілому. Вони є таким же засобом спілкування, як і інші. Крім того, вони можуть виявитися навіть більш цінними через те, що виникають за умов відсутності чіткої інформації, тому їм довіряють. Керовані чутки можуть виявитися набагато важливішими й ефективнішими, ніж, наприклад, проведення зборів.

Вважають, що до позитивних ознак чуток можна віднести й те, що вони служать індикатором помилок у системі внутрішніх зв’язків – з їх виникненням можна з’ясувати ті питання, які недостатньо висвітлені іншими засобами комунікації. Чутки виникають під час недосконалої системи комунікації [77, 195-196].

Дата добавления: 2015-07-17