Анкета про образ.

Приблизний список питань, які варто нафантазувати і задати собі на підставі власних вражень про п'єсу, ролі, матеріал п'єси:

1. Класове походження;

2. Національність;

3. Де народився (країна, місто, місцевість);

4. Де зростав і виховувався (в якому середовищі складався характер, погляди, спосіб життя);

5. Матеріальна забезпеченість;

6. Де і ким працював і працює зараз;

7. Освіта (яким шляхами «здобувалась» освіта? Що зараз із себе вдає? І далі в цьому розумінні.);

8. Біологічні особливості (хвороби, фізичне каліцтво, краса, повнота, худорба і т.п.);

9. Його погляди на життя, «філософія» життєвої позиції;

10. Вік;

11. Професія і ставлення до неї;

12. Середовище, в якому живе (з ким доводиться зустрічатися, працювати, спілкуватися і т.п.);

13. Розумові здібності;

14. Якість темпераменту;

15. Схильності (п'є, пліткує, базіка, азартний гравець, малює, пише вірші, займається спортом і т.п.);

16. Смаки (які твори подобаються, вірші, музика і т.п.).

Плюс – багато іншого, що здасться режисерові важливим, щоб точно визначити характери дійових осіб даної п'єси. Якщо дійова особа – історична постать то доведеться вивчити матеріал про цей історичний персонаж.

Гарно було б, щоб все, що говориться про даного героя, і те, що він говорить про себе сам, було виписане і прийняте до уваги при створенні літературної характеристики дійових осіб.

Для того, щоб створити і визначити характеристику дійових осіб, треба їх почути, побачити, зрозуміти, визначити їх прагнення і мрії. Постаратися побачити в уяві і спробувати разом з виконавцем (актором).

Практичні заходи в роботі режисера з виконавцем по відпрацюванню характеристики дійової особи:

1. Як вони ходять, яка у них хода;

2. Яка пластику у цих людей (один – рвучкий, інший – млявий, незграбний, спритний і т.д.;

3. Які в них асоціативні ознаки. Це означає, на кого вони схожі або кого нагадують. Одна людина нагадує нам лисицю, інший – шафу. Іноді про людину говорять, що вона схожа на старого злого собаку;

4. Як вони говорять. У кожної людини своєрідна мова;

5. Які у них звички або вади;

6. Як вони одягнені, зрештою. Це дуже важливо, від костюму багато що залежить;

7. Яким буде їхній грим;

8. Якими аксесуарами вони будуть користуватися.

І уява, уява...

«Найкращий образ завжди готовий спалахнути в уяві, якщо ви маєте сміливість відмовитися від попереднього» (Михайло Чехов).

Нічого не треба фіксувати, тільки створювати, фантазувати, монтувати з окремих спогадів. І поступово все почне проявлятися, вимальовуватися, з'являться контури нового відтвореного сценічного світу...

Сюжетом (фабулою) рухають люди, які знаходяться в певній «ігровий» ситуації. І діють ці люди в тій системі взаємовідносин, яка характерна для цієї «гри».

Під час, будь якої, гри супротивники розташовуються за визначеною системою по обидва боки, а між ними знаходиться арбітр. Так само і в кожній п'єсі герої розташовуються за певною схемою, складеною автором.

Накреслимо для наочності схему розташування героїв нашої пригоди, груп, що борються між собою, в мольєрівському «Лікарі з примусу». Така схема завжди допомагає «побачити» взаємовідносини і взаємозв'язки дійових осіб.

1. Основна група Сганарель з Мартиною та діти (з цією групою зв'язані всі групи).

В середині групи Сганарель взаємозв'язаний з Мартиною.

2. Група Леандр та Люцинта.

В цій групі Сганарель взаємозв'язаний з Леандром.

3. Група Жеронта, Валера та Жаклін.

В цій групі Сганарель взаємозв'язаний з Жеронтом і Жаклін. Ця група має спільного учасника – Жаклін – з наступною групою.

4. Група Луки та Жаклін.

В цій групі Сганарель взаємозв'язаний з Жаклін і Лукою.

5. Група Тібо та Леррон.

В цій групі Сганарель взаємозв'язаний з Тібо.

Дата добавления: 2015-07-15