Захист прав на комерційні найменування

До найбільш поширених порушень прав на комерційні найменування можна віднести використання іншими особами, як найменування організації позначення, тотожного або схожого до ступеня змішення з найменуванням правовласника; спотворення найменування юридичної особи (неправильна вказівка організаційно-правової форми, спотворення імен або учасників юридичної особи і т.ін.) в документах, рекламі тощо.

У разі порушення прав на комерційне найменування їх правовласники можуть добиватися відновлення своїх прав, припинення правопорушень і застосування до порушників інших передбачених законом санкцій.

Форми захисту можуть бути юрисдикційні і неюрисдикційні. Однак, особливістю захисту прав на засоби індивідуалізаціі є те, що вона здійснюються в основному в юрисдикційних формах.

Адміністративно-правовий захист прав на комерційне найменування зводиться до можливості правовласника подачі скарги до державних органів про порушення цього права. Так, згідно зі ст.28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» власник може звернутися до Антимонопольного комітету України або його територіальних органів із заявою про вжиття заходів щодо захисту своїх порушених прав. Варто звернути увагу, що засобом захисту в даному разі є не позов, а заява, яка подається в письмовому вигляді з додатком документів, що свідчать про порушення прав на фірмове найменування. Таку заяву необхідно подати упродовж шести місяців від дати, коли власник прав на комерційне найменування дізнався про порушення його прав.

У процесі розгляду справи Антимонопольний комітет або його територіальні органи за поданою заявником заявою мають право вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення, якщо незастосування таких заходів може ускладнити чи унеможливити його виконання. Для цього видається розпорядження про заборону особі, у діях якої вбачають ознаки порушення, вчиняти певні дії. Також, може бути видане розпорядження про накладання арешту на майно чи грошові суми, що належать відповідачу. Розпорядження Антимонопольного комітету України може бути оскаржене в суді в 15-денний термін від дати одержання копії розпорядження (ст.29).

Антимонопольний комітет України або його територіальні органи можуть прийняти обов’язкові для виконання рішення про:

– встановлення факту недобросовісної конкуренції;

– припинення недобросовісної конкуренції;

– офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних чи неповних відомостей;

– накладання штрафів;

– вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням іншого господарюючого суб’єкта (підприємця).

Рішення про накладання штрафів у розмірах понад чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно Антимонопольним комітетом. Вказані рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку в місячний термін від дати їх одержання (ст.30).

Ст.163^з Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає групу дій, що спричиняють адміністративно-правову відповідальність. Серед них самовільне використання комерційного найменування іншого підприємця.

Зазначене адміністративне правопорушення спричиняє накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Що стосується цивільно-правових способів захисту прав на комерційне найменування, то ці способи в основному співпадають із загальними для усіх випадків способами захисту виняткових прав. Серед низки матеріально – правових способів захисту суб'єктивних прав, передбачених статтею 16 ЦК України, у сфері захисту прав на комерційне найменування можуть бути застосовані вимоги про:

– визнання прав на комерційне найменування;

– визначення правочину недійсним;

– припинення дій, які порушують права на комерційне найменування;

– відновлення становища, яке існувало до порушення прав на комерційне найменування;

– примусове виконання обов'язку в натурі;

– зміну правовідносин;

– припинення правовідносин;

– відшкодування збитків;

– відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

– визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб.

Крім того, відповідно до ст.432 ЦК України суд може винести рішення про:

– застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню прав на комерційне найменування та збереження відповідних доказів;

– зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням прав на комерційне найменування;

– вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот із порушенням прав на комерційне найменування;

– вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувались переважно для виготовлення товарів із порушенням прав на комерційне найменування;

– застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання комерційного найменування;

– опублікування в засобах масової інформації про порушення прав на комерційне найменування та змісту судового рішення щодо такого порушення.

Захист прав власників комерційних найменувань забезпечується і кримінальним законодавством. Чинне законодавство розглядає незаконне використання чужого комерційного найменування або подібного до нього позначення не тільки як цивільне правопорушення, а й як кримінальне діяння (ст. 229 Кримінального кодексу України). Для кваліфікації даного діяння як злочину необхідна така його ознака, як отримання порушником доходу у великих розмірах. Доходом у великих розмірах вважається такий, який у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Дата добавления: 2015-07-15