Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Охорона прав на раціоналізаторську пропозицію

Читайте также:
  1. Вільсон О. Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. – К.: «Основа». 2006. – 204 с.
  2. Водні ресурси. Стан використання та охорона.
  3. Дотації та субсидії. Вплив дотацій та субсидій на попит і пропозицію. Розподіл дотацій та субсидій між виробниками і споживачами.
  4. Замечания на похоронах Джеки О
  5. Земельні ресурси. Право власності, стан використання та охорона.
  6. Когда женщина становилась бабушкой, ее посвящали и в другие обряды, связанные с рождением, свадьбой, похоронами.
  7. Л 3. ОХОРОНА ПРАВА НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Термін „раціоналізація” походить від латинського слова „rationalis”, що означає розумний. Воно використовувалося ще у стародавньому Римі для позначення розумних, раціональних дій громадян у процесі їх життя і діяльності. Термін „раціоналізаторство” почали застосовувати з появою раціоналізаторських пропозицій, яким надавалася правова охорона.

Раціоналізаторська робота, як вид творчої діяльності, за своєю сутністю ідентична винахідництву, однак через специфіку раціоналізаторських пропозицій вона відрізняється певними особливостями:

– по-перше, на відміну від винаходів, що мають світову технічну новизну, раціоналізаторські пропозиції мають локальну новизну і місцеву користь;

– по-друге, раціоналізаторська діяльність це найбільш масовий вид технічної творчості трудящих;

– по-третє, життєві цикли раціоналізаторської пропозици та винаходу – аналогічні, так само аналогічним є і механізм виникнення правовідносин. Але відносини щодо винаходів регулюються національними законами і міжнародними договорами, а відносини стосовно раціоналізаторських пропозицій виникають на підставі договорів, а також регулюються національними нормативними актами, частіше підзаконними, локальними актами.

Сьогодні в Україні раціоналізаторська діяльність регулюється ЦК України, Тимчасовим положенням про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій, затвердженим Президентом України від 18 вересня 1992р. (із змінами від 22 червня 1995р.), Методичними рекомендаціями про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затвердженими наказом Держпатенту України №131 від 27 серпня 1995р.) (із змінами від 10 серпня 2004р.) [35], Положенням про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію і про порядок його видачі (затверджене наказом Держпатенту України №129 від 22 серпня 1995р.) [36] та іншими нормативно-методичними документами.

Охорона прав на раціоналізаторські пропозиції займає належне місце у Цивільному кодексі України. Глава 41 „Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію” ЦК України містить, по-перше, визнання раціоналізаторської пропозиції об’єктом права інтелектуальної власності; по-друге, раціоналізаторська пропозиція знайшла правову охорону нарівні з іншими об’єктами промислової власності. Все це створює достатньо привабливі умови для розвитку масового раціоналізаторського руху.

Стаття 481 ЦК містить визначення поняття раціоналізаторської пропозиції. Варто підкреслити, що воно принципово відрізняється від визначень, які були в попередніх законодавчо-нормативних документах про винахідництво і раціоналізацію. За цією статтею ЦК раціоналізаторською пропозицією вважається пропозиція, що визнана юридичною особою як пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері її діяльності. Варто зазначити, що цим визначенням значно розширине коло об'єктів раціоналізаторської пропозиції, якими ЦК визнає будь-яку пропозицію, що може бути матеріалізована в будь-якому промисловому виробі або процесі. Тобто раціоналізаторськими визнаються не тільки технологічні (технічні), а й будь-які організаційні рішення, які можуть сприяти підвищенню ефективності виробничої чи іншої корисної діяльності людини. При цьому слід звернути увагу на те, що за чинним раніше законодавством організаційні рішення раціоналізаторськими пропозиціями не визнавалися [37]. До того ж, ЦК визнав раціоналізаторськими пропозиціями ті пропозиції, які вносяться будь-якими працівниками чи іншими фізичними особами. Раніше ряд пропозицій не визнавалися раціоналізаторськими (наприклад, пропозиція зроблена працівником проектної організації, що здійснює авторський нагляд у процесі будівництва, по зміні проектних рішень та ін.). Тобто, ЦК визнає раціоналізаторськими пропозиції в будь-якій сфері суспільно-корисної діяльності і незалежно від того, хто їх вносить.

Не визнається раціоналізаторською пропозиція, яка:

– знижує надійність та інші показники якості продукції;

– погіршує умови праці, якість робіт;

– викликає або збільшує рівень забруднення навколишнього природного середовища;

– ставить лише завдання або тільки визначає ефект, що може бути одержаний від застосування пропозиції, без вказівки конкретного рішення;

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути будь-який матеріальний об'єкт або процес. Це може бути створення або зміна конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалів та ін. Тобто, як зазначалося раніше, раціоналізація поширюється на всі сфери суспільно-корисної діяльності.

Однак, при цьому повинні бути дотримані певні вимоги які дають підставу визнати подану пропозицію раціоналізаторською:

– по-перше, це новизна. У ст.481 ЦК України підкреслено, що раціоналізаторська – це пропозиція, яка визнана юридичною особою, має бути новою для підприємства, установи, організації (юридичної особи), якій вона подана. Тобто жодною інформацією про подану пропозицію зазначені юридичні особи не володіють. Іншими словами, пропозиція повинна мати локальну новизну, бути новою тільки для цієї юридичної особи;

– по-друге, пропозиція має відповідати профілю діяльності підприємства, куди подана пропозиція. Пропозиції, які не відповідають профілю діяльності підприємства, до розгляду не приймаються, отже, відхиляються як такі що не є корисними для даного підприємства;

– по-третє, звідси випливає ще одна умова охоронопридатності раціоналізаторської пропозиції – вона повинна бути корисною для підприємства, якому вона подана.

Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається відповідно до ст.482 ЦК України її описом та кресленнями, якщо вони додаються до заяви, а також межами та масштабами використання раціоналізаторської пропозиції.

Суб’єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію, згідно із статтею 483 ЦК України, визначається її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана. З цієї норми випливає, що право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію її автор передає підприємству, до якого він її подав, за договором і, безперечно, за обумовлену винагороду. За цих умов підприємство – юридична особа – стає суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію, якщо дана юридична особа визнала пропозицію раціоналізаторською.

Заяву на раціоналізаторську пропозицію має право подавати її автор або інша особа за його дорученням. Немає значення, чи працює автор пропозиції на підприємстві, якому вона подається, чи взагалі не працює. Заявником раціоналізаторської пропозиції може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку та дієздатності (ст. 483).

Захист прав раціоналізаторів. Права раціоналізаторів у разі їх порушення підлягають захисту відповідно до положень Цивільного кодексу України. Однак варто зазначити, що в статті 484 ЦК України права суб’єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію визначені дуже стисло. Вона проголошує лише право автора раціоналізаторської пропозиції на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на її використання в будь-якому обсязі.

На думку фахівців, наведена норма не може бути визнана задовільною. Автор пропозиції, яку він ще тільки подав юридичній особі, не набуває права на те саме добросовісне заохочення. Це право в нього виникає лише за умови, що пропозиція юридичній особі, якій вона подана, визнана раціоналізаторською. Але головне навіть не в цьому, а в нормі, яка встановлює лише право на добросовісне заохочення. А саме поняття „добросовісне заохочення” не чітке, не конкретне, до того ж має більш етичний, ніж юридичний характер.

Раціоналізаторську пропозицію, яку її автор подає до юридичної особи, де вона може бути використана, ЦК проголосив товаром. Автор продає цей товар споживачу за певну винагороду, визначену при укладенні договору. Безперечно, що автор повинен мати й інші як особисті немайнові, так і майнові права інтелектуальної власності на свою пропозицію, яку визнала юридична особа, а також мати право авторства на пропозицію, на її назву тощо [39].


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 517 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Об’єкти винаходу. | Суб’єкти прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки | Права авторів об’єктів промислової власності | Договори щодо розпоряджання майновими правами промислової власності | Структура і зміст ліцензійного договору. | Правова охорона комерційних найменувань | Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак | Право інтелектуальної власності на географічне зазначення | Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню. | Правовий захист інформації з обмеженим доступом |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Право інтелектуальної власності на наукові відкриття| Захист від недобросовісної конкуренції

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)