Право інтелектуальної власності на географічне зазначення

В умовах ринкової економіки досить часто на попит продукції впливає місце її походження. Пояснюється це тим, що у більшості випадків особливі властивості товару, його певні якості, репутація чи інші характеристики, обумовлені впливом природного і людського факторів. Інформувати про наявність зазначених характеристик покликано географічне зазначення, яке є одним із засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів та послуг.

В Україні правове регулювання відносин, пов`язаних з географічним зазначенням місця походження товарів, передбачено Цивільним кодексом України (статті 501-504) та Законом України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999р. (із змінами від 2 листопада 2006р.). Коло питань щодо даної сфери відносин регулюється також Господарським кодексом України (ст.160), Законами України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, „Про захист прав споживача”, „Про рекламу” та ін.

Об`єкти і суб`єкти права на географічне зазначення. Об`єкти права на географічне зазначення. Серед об`єктів інтелектуальної власності важливе місце займає географічне зазначення походження товарів

Об`єктами прав на географічне зазначення є позначення, що вказують на місце походження товарів. У реаліях життя вказівка місця виробництва товару часто має значний вплив на його попит споживачами. Це зазначення, зазвичай, асоціюється з майстерністю і вмінням виробників, рівнем технології виробництва і якістю продукції тощо. Тому таке зазначення часто піддається неправомірному присвоєнню, незаконному використанню з метою забезпечення попиту на цей товар. При цьому потерпає, насамперед ошуканий споживач. Саме з метою запобігання цього виникла потреба правової охорони географічного зазначення.

Суб`єкти права на географічне зазначення. Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до Закону України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” та ЦК України суб`єкти права на географічне зазначення та суб`єкти, які мають право використання зареєстрованого географічного зазначення, не збігаються.

Стаття 502 ЦК України визначає, що «суб`єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені Законом». Відповідно ж до статті 9 зазначеного Закону заявниками можуть бути: особа або група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць. Усі ці суб'єкти мають право подавати заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності про реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару. Власником права на використання зазначення походження товару може бути не тільки один виробник, а й декілька, якщо вони виробляють товари з однаковими особливими властивостями в одному географічному місці.

Отже, заявником на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару може бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка має намір виробляти товар з характерними для даного географічного об'єкта властивостями або вже виробляє зазначений товар. Особа, яка зареєструвала на своє ім'я кваліфіковане зазначення походження товару, набуває право на його використання, якщо вироблюваний нею товар відповідає вимогам, викладеним у заявці на реєстрацію.

Правова охорона на географічне зазначення. Відповідно до частини першої 501 статті ЦК України виникнення прав на географічне зазначення пов`язується з його реєстрацією, якщо інше не передбачено Законом. Втім, варто звернути увагу на те, що у першій частині ст. 14 Закону „Про охорону прав на зазначення походження товару” йдеться про «реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та (або) права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товарів». Отже, реєстрація географічного зазначення та реєстрація права на зареєстроване географічне зазначення не збігаються. Крім цього, цей 3акон встановлює різний механізм виникнення прав на просте та кваліфіковане зазначення походження товару. Необхідність реєстрації передбачена лише до кваліфікованого зазначення походження товару.

Правова охорона простого зазначення товару здійснюється без реєстрації та надається па підставі його використання. Правова охорона простого географічного зазначення товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.

Обсяг наданої правової охорони для географічних зазначень визначається: межами географічного походження товару (послуги), зафіксованими державною реєстрацією та характеристиками товару або послуги (ст.501 ЦК України).

Дата добавления: 2015-07-15