Білет 17

1. Кров - липка, солонувата на смак рідина, що циркулює по кровоносній системі та об'єднує весь організм в єдине ціле. В організмі людини кров становить 7,7% від загальної маси тіла. Швидка втрата 1/3 частини крові є небезпечною для життя людини.

Склад крові: Кров складається з рідкої частини - плазми крові (близько 60% об'єму) і формених елементів (клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів) (близько 40% об'єму). Плазма крові - жовтувата рідина, яка вміщує:

Н20 91%.

Білки - 8% (альбуміни, глобуліни, фібриноген). Вони утримують воду в плазмі (при голодуванні, зменшується кількість білків, вода переходить з крові до тканин, утворюючи голодні набряки) глобуліни можуть перетворюватись на антитіла, які знешкоджують мікроби і утворюють імунітет; білки створюють певну в'язкість крові, яка зростає при

втраті води (потіння, пронос), що може привести до утворення тромбів; фібриноген - бере участь у зсіданні крові; білки також переносять поживні речовини, продукти розпаду білків та н.к., гормони, мікроелементи, вітаміни. Жири-0,8%.

Глюкоза -0,12%. При зниженні - підвищується збудження клітин головного мозку (судоми), порушується кровообіг, дихання, настає смерть. Сечовина та сечова кислота - 0,05%. Мінеральні солі - 0,9%, з них найбільше припадає на долю N>€1, солі Са, К, М§. Ця концентрація підтримується на сталому рівні. Водний розчин сшіей, концентрація якого дорівнює 0,9% - фізіологічний розчин (ізотонічний). Його використовують в клінічній практиці при значних крововтратах або при обезводненні організму.

За допомогою гіпертонічних розчинів відтягується рідина з тканин.

В крові є близько 20 важливих мікроелементів. Багато з них (залізо, нікель, кобальт) беруть участь у кровотворенні.

Зміна складу плазми крові згубно діє на організм. Гомеостаз (грец. Ьотоіоз - подібний, той же самий, зіазіз-стан, нерухомість) - відносне динамічну сталість внутрішнього середовища (крові, лімфи, тканинної рідини)

і стійкість основних фізіологічних функцій (кровообіг у, дихання, терморегуляції, обміну речовин і т.д.) організму людини і тварин. Регуляторні механізми, що підтримують фізіологічний стан або властивості клітин, органів і систем цілісного організму на оптимальному рівні, називаються гомеостатичними. Плазма крові — жовтувата рідина, компонент крові, що складається

із розчинених у воді білків, вуглеводів, солей, біологі чно активних речовин (гормонів, ферментів тощо), а також продуктів клітинної дисиміляції, які підлягають виведенню із організму. У людей вона становить близько 60% об'єму крові. Плазма крові, проходячи через кровоносні капіляри, безперервно отримує і віддає різні речовини, але її склад залишається відносно стабільним. Вода — 90%

Білки — 7,8% (альбуміни, глобуліни, фібриноген). Вони утримують воду в плазмі (при голодуванні, зменшується кількість білків, вода переходить з крові до тканин, утворюючи голодні набряки); глобуліни можуть перетворюватись на антитіла, які знешкоджують мікроби і утворюють імунітет, білки створюють певну в'язкість крові, яка зростає при втраті води (потіння, пронос), що може привести до утворення тромбів; фібриноген - бере участь у зсіданні крові: білки також переносять поживні речовини, продукти розпаду білків та н.к., гормони.мікроелементи. вітаміни. Жири - 0,8-1%. глюкоза - 0.12%. При зниженні - підвищується збудження клітин головного мозку (судоми), порушується кровообіг, дихання, настає смерть. Сечовина та сечова кислота - 0,05%.

Мінеральні солі - 0,9%, з них найбільше припадає на долю ИаСІ. солі Са, К, Міг Ця концентрація підтримується на сталому рівні.

Гомеостаз – це відносна сталість організму, або рівноваги динамічного середовища в якому відбуваються біологічні процеси. Він підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, виділення тощо. Найважливіша роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі яка регулює діяльність органів і систем організму. Гомеостаз регулюється проміжним мозком.

2. Фізіологічний механізм сприйняття звуку заснований на двох процесах, що відбуваються в равлику: 1) поділ звуків 4різної частоти за місцем їх найбільшого впливу на основну мембрану равлика і 2) перетворення рецепторними клітинами механічних коливань в нервове збудження. Звукові коливання, що надходять у внутрішнє вухо через овальне вікно, передаються перилимфе, а коливання цієї рідини призводять до зсувів основної мембрани. Розрізняють повітряну та кісткову провідність. У звичайних умовах у людини переважає повітряна провідність: звукові хвилі уловлюються зовнішнім вухом, і повітряні коливання передаються через зовнішній слуховий прохід в середнє і внутрішнє вухо. У разі кісткової провідності звукові коливання передаються через кістки черепа безпосередньо равлику. Цей механізм передачі звукових коливань має значення при зануреннях людини під воду.

Людина зазвичай сприймає звуки з частотою від 15 до 20 000 Гц (у діапазоні 10-11 октав). У дітей верхня межа досягає 22 000 Гц, з віком він знижується. Найбільш висока чутливість виявлена в області частот від 1000 до 3000 Гц. Ця область відповідає найбільш часто зустрічається частотам людської мови і музики.

3. Мікроклімат (від мікро... і клімат) - клімат приземного шару повітря, обумовлений мікромасштабними відмінностями земної поверхні усередині місцевого клімату. Наприклад, в місцевому кліматі лісового масиву розрізняють мікроклімат лісових полян, узлісь і т.п.; в місцевому кліматі міста - мікроклімат площ, провулків, скверів, дворів і ін.. Для гігієнічної оцінки повітря, крім хімічного складу, має значення й іонний склад повітря. Чим чистіше повітря, тим більше воно містить легких електровід'ємних Іонів. У закритих приміщеннях легкі іони поглинаються в процесі дихання, а також пилом, одягом тощо. Тому ступінь іонізації вва­жається досить добрим індикатором чистоти повітря. Експеримен-тально підтверджено негативну дію деіонізованого повітря. У людей з'являються сонливість, головний біль, підвищується артеріаль­ний тиск, збільшується кількість недоокислених продуктів у сечі. Для поліпшення якості повітря його збагачують легкими іонами до рівня 4000-5000 в 1 смЗ. Поряд з іншими показниками забруднення повітря є мікроорганізми (бактерії, спори, цвілеві грибки). Найчастіше вони знаходяться на поверхні пилинок, з якими переносяться потоками повітря. У повітрі закритих приміщень може бути значна кількість мікроорганізмів, зокрема патогеншпе Вентиляція — видалення повітря з приміщення і заміна його свіжим, в необхідних випадках, обробленим повітрям. Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини, що відповідають вимогам технологічного процесу, збереження устаткування і будівельних конструкцій будівлі, зберігання матеріалів, продуктів, книг, картин і т д. Для оптимального теплового самопочуття людина

повинна зберігати постійну температуру тіла, що забезпечується безперервним відведенням тепла, що утворюється в процесі життєдіяльності організму і сприйманої ним теплоти в навколишнє середовище. Теплообмін і теплове самопочуття людини обумовлюються сумісним впливом температури повітря і навколишніх предметів, вологості повітря і швидкості його руху біля тіла. Вентиляція класифікується за такими ознаками:за способом переміщення повітря — природна, штучна (механічна)та суміщена(природна та штучна одночасно);за напрямком патоку повітря— припливна, витяжна, припливно-витяжна;за місцем дії — загальнообмінна, місцева, комбінована. Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур.а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі,з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а підвітряної— розрідження. Штучна (механічна)вентиляція,на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу,вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення,обробляти припливне повітря

(очищувати,підігрівати,зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону.Окрім того,механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозбір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами.

Білет 18 1. Еритроцити — або червонокрівці, у ссавців і людини є нерухомими, високодиференційованими клітинами, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції - дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту гемоглобіну. Тобто еритроцити, це невеликі без'ядерні клітини крові червоного кольору, функція яких — транспорт кисню і вуглекислого газу. Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд без струюурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. Оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. Центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. Електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. На її зовнішній поверхні розташовані антигенні олігосахариди. які зумовтоють групову належність еритроцитів, фосфоліпіди. сіалова кислота. Усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм.Основна функція еритроцитів - перенесення кисню від легень до тканин і вуглекислого газу від тканин до легень. Газообмін організму з навколишнім середовищем здійснюється таким чином. Проходячи через капіляри легень, гемоглобін легко приєднує кисень і перетворюється у нетривку сполуку — оксигемоглобін, що у тканинах інших органів розщеплюється виділяючи при цьому кисень, який використовується клітинами тканин. Звільнений від кисню гемоглобін відразу приєднує вуглекислий газ - продукт розпаду речовин у клітинах. Також еритроцити забезпечують підтримку рН крові (гемоглобін і оксигемоглобін складають одну з буферних систем крові); підтримання іонного гомеостазу за рахунок обміну іонами між плазмою та еритроцитами; участь у водному і сольовому обміні; адсорбція токсинів, в тому числі продуктів розпаду білка, що зменшує їх концентрацію в плазмі крові і перешкоджає переходу в тканині; участь у ферментативних процесах, у транспорті поживних речовин - глюкози, амінокислот. Лейкоцити (Від грец. Лєикох; - білий і кта; - клітина, білі кров'яні клітини) – неодна рідна група різних за зовнішнім виглядом і функцій клітин крові людини або тварин, виділена за ознакою відсутності самостійної забарвлення і наявності ядра. Головна функція лейкоцитів - Захист. Вони відіграють головну роль у специфічній інеспецифічної захисту організму від зовнішніх і внутрішніх патогенних агентів, а також у реалізації типових патологічних процесів. Всі види лейкоцитів здатні до активного руху і можуть переходити через стінку капілярів і проникати в тканини, де вони поглинають і переварюють чужорідні частинки. Цей процес називається фагоцитоз, а клітини, його здійснюють, - фагоцитами. Якщо чужорідних тіл проникло в організм дуже багато, то фагоцити, поглинаючи їх, сильно збільшуються в розмірах і в кінці кінців руйнуються. При цьому звільняються речовини, що викликають місцеву запальну реакцію, яка супроводжується набряком, підвищенням температури і почервонінням ураженої ділянки. Речовини, що викликають реакцію запалення, залучають нові лейкоцити до місця впровадження чужорідних тіл. Знищуючи чужорідні тіла та пошкоджені клітини, лейкоцити гинуть у великих кількостях. Гній, який утворюється в тканинах при запаленні, - це скупчення загиблих лейкоцитів. Кров новонародженої дитини характеризується підвищеним вмістом гемоглобіну (100-145%), і в 1 ммЗ крові є до 7,5 млн. еритроцитів. На 5-6 день життя ці показники починають знижуватися. Вважається, що причиною цього є недостатнє постачання організму киснем оскільки не повністю сформована дихальна система. Після налагоджується в маляти легеневого дихання вищевказані показники починають знижуватися.Діти і підлітки, які займаються фізичною культурою і працею за строго нормованими навантаженнями, тренують серцево-судинну систему, підвищують їїфункціональні і резервні можливості. В них зростає працездатність, витривалість організму порівняно з не гренованими однолітками. У відповідь на фізичне навантаження збільшується об'єм крові, який прокачується серцем за хвилину (хвилинний об'єм крові). У тренованих дітей це відбувається за рахунок скоріше збільшення систолічного об'єму ніж частоти серцевих скорочень. Під час максимальних фізичних навантажень у тренованих підлітків, на відміну від нетренованих, хвилинного об'єму крові достатньо для забезпечення усіх органів киснем. 2. Домінанта - це головна система рефлексів, яка забезпечує задоволення тієї потреби, яка в даний період часу виявляється основною, тобто домінуючою, а всі інші потреби тому виявляються як би другорядними і підлеглими, і відповідна їм рефлекторна діяльність буде пригніченою. Тобто, відбувається термінова мобілізація всіх систем організму, минулого життєвого досвіду і сприйняття навколишнього середовища заради досягнення домінуючої потреби. Цій меті підпорядковується вся поточна діяльність організму, тобто формується домінанта Принцип домінанти виявляє фізіологічні механізми активної поведінки людини, її духовності, прагнення до знань, подолання труднощів.У центральній нервовій системі під впливом тих чи інших причин може виникнути вогнище підвищеної збудливості, який має властивість притягати до себе збудження з інших рефлекторних дуг і тим самим підсилювати свою активність і гальмувати інші нервові центри. Це явище носить назву домінанти. Домінанта належить до основних закономірностей в діяльності центральної нервової системи. Вона може виникнути під впливом різних причин: голоду, спраги, інстинкту самозбереження, розмноження. У людини причиною домінанти може бути захопленість роботою, любов, батьківський інстинкт. Якщо студент зайнятий підготовкою до іспиту або читає захоплюючу книгу, то сторонні шуми не заважають йому, а навіть поглиблюють його зосередженість, увагу. Дуже важливим фактором координації рефлексів є наявність у центральній нервовій системівідомої функціональної субординації, тобто певного підпорядкування між її відділами, що виникає в процесі тривалої еволюції. Нервові центри та рецептори голови розвиваються швидше. Вищі відділи центральної нервової системи набувають здатність змінювати активність і напрям діяльності нижчих відділів. Важливо відзначити: чим вище рівень тварини, тим сильніша влада самих вищих відділів центральної нервової системи, "тим більшою мірою вищий відділ є розпорядником і розподільником діяльності організму" (І. П. Павлов). У людини таким "розпорядником і розподільником" є кора великих півкуль головного мозку. Ні функцій в організмі, які б не піддавалися вирішального регулюючого впливу кори

3. Енурез, або нетримання сечі, - одна з найчастіших причин звернення стурбованих батьків до лікаря. При цьому розладі в дитини відсутній навичка самостійного контролю за спорожнюванням сечового міхура, через що відбувається мимовільне сечовипускання під час сну або в стані неспання. Енурез буває денним і нічним, але може спостерігатися і одночасно. В залежності від віку дитини, лікарі виділяють два типи цього розладу. При денному, незважаючи на те що дитина дорослішає, контроль за сечовипусканням у дитини так і не формується. При нічному - нетримання може раптом виникнути після того, як дитина вже придбав навик самостійного сечовипускання. Причини цих двох типів енурезу - різні, і лікар це враховує при виборі лікування. Успішне лікування енурезу можливо лише за умови активного, зацікавленої участі батьків, які повинні бути терпимими, спокійними, з розумінням ставитися до проблем дитини та уникати грубості і покарань, що можуть посилити у дитини почуття тривоги і провини. Важливо також вселяти дитині віру у власні сили і в успіх лікування. Батьки можуть використовувати систему заохочень дитини за "сухі" ночі. Зробити це можна таким чином. За допомогою батьків дитина веде спеціальний щоденник, який заповнює щодня "Сухі" і "мокрі" ночі в ньому позначаються спеціальними значками (наприклад, дитина малює сонечко або хмару). Дитині пояснюють, що якщо він доб'ється того, що "сухих" ночей стане за певний термін більше, ніж "мокрих", або їх виявиться п'ять або десять разів поспіль, то він отримає приз. Звичайно, батькам краще підійти до даної процедури творчо і врахувати індивідуальність дитини. А інформація про частоту енурезу, зібрана в такому щоденнику, виявиться виключно корисною для лікаря. Мокрі одяг і білизну треба відразу ж міняти, причому краще, якщо це зробить сама дитина. Правила для батьків Дотримання чіткого режиму дня для дитини. Повноцінне харчування з обмеженням гострих, екстрактивних речовин, штучних ароматизаторів. Зменшити прийом рідини у вечірні години. Відмовитися від вживання фруктів і овочів, що містять велику кількість води Оберігати дитину від переохолоджень і перевтоми. Перед сном дитина не повинна відчувати сильних хвилювань і емоцій. Перед тим як лягти в ліжко, дитина обов'язково повинна сходити в туалет і помочитися.Постіль дитини, у якого енурез, повинна бути досить жорсткою, а якщо його сон дуже глибокий, то рекомендується кілька разів перевертати його уві сні.3 самого початку лікування енурезу корисні спеціальні вправи по тренуванню акту сечовипускання, спрямовані на вироблення усвідомленого відчуття наповненості сечового міхура і закріплення механізмів, що забезпечують впевненість у самостійному контролі сечовипускання.

Дата добавления: 2015-07-15