Висновок. В даному класі переважаючим є тип образної пам'яті (коефіцієнт типу пам'яті 6,0)

В даному класі переважаючим є тип образної пам'яті (коефіцієнт типу пам'яті 6,0). Запам'ятовування й відтворення різноманітних образів, тобто те, щодитина зором може собі представити (уявити), вона легше запам'ятовує.

Коефіцієнт в 5,4 бали мають механічна зорова, слухова пам'ять та змістовий тип памяті. Змістове запамятовування підвищує процес памяті учнів. Перехід до змістової памяті здійснюється в процесі загального розумового розвитку школяра. Однак, як би наполегливо не здійснював вчитель заходи компенсації та корекції індивідуальних недоліків, які мають місце в мнемічній діяльності окремих учнів, його зусилля неминуче виявляється малопродуктивним, якщо він не залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного – це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум досконалим і ефективним, - тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати, що його праця принесе щедрі і стійкі плоди.

Отже, по проблемі розвитку та діагностики памяті молодших школярів, мною були вирішені поставлені завдання й досягнута мета курсової роботи.

Література:

1. Г. Костюк. Вікова психологія. – К.: 1976.

2. Л.Макселона. Психологія. – Л., 1998.

3. В.Критецький. Психологія. – К., 1978.

4. О. Дусавицький. Розвиток особистості в навчальній діяльності. – К., 1996.

5. О.Дусавицький. Цілісний розвиток особистості дитини. Ж. “Директор школи”.

3.Діагностіка психічного розвитку дітей: Посібник з практичної психологии. / Упорядник Марцинковская Т.Д. - М., Лінка - Прес, 1998.

4.. Смирнов А.А Вибрані психологічні праці: У 2-х т. Т.-1.- М., Педагогіка, 1987.

6. Мистецтво пам'ятати і забувати: Пер. з англ. - Укладач Лапп Д. - Пітер, 1995.

8. Світ сприйняття і пам'яті / / Асмолова А.Г. Культурно-історична психологія та конструювання світів, - М., - Воронеж, 1996.

11. Столяренко Л.Д. Основи психології. Видання 3-тє, перероб. і доп. - Ростов на Дону, Фенікс, 2000.

12. Загальна психологія. / Упорядник Петровський А.В. - М., 1986.

13. Пам'ять та її розвиток у дитячому віці / / Виготський Л.С. Лекції з психології. - М., Психологія, 1999.

14. Пам'ять людини та її виховання / / Нечаєв А.П. - М., - Воронеж, 1997.

15. Пам'ять. / Упорядник У. Джеймс. - М., Психологія, 1997.

16.Память і уявлення: закріплення і відтворення реакцій Л.С. Виготський. - М., Психологія, 2000.

17. Психічний розвиток молодших школярів: експериментальне психологічне дослідження. / Под ред. В.В. Давидова. - М., Педагогіка, 1990.

18. Немов Р.С. Психологія: Навчальний посібник для учнів пед. училищ, студентів пед. інститутів та працівників системи підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки пед. кадрів. - М., Просвітництво, 1990.

19. Данилова І.В., Прихожан А.М. Психологія: Підручник для студентів середніх педагогічних навчальних закладів., - М., Академія, 1999.

20. Рудик Г.А. Розвиваюча педагогіка: техніка навчання і навчання. - І., - РНО Нум Центр ПО, 1997.

21. Розвиток вищих форм запам'ятовування / / О.М. Леонтьєв. Вибрані психологічні твори. - М., 1983.

22. 126 ефективних вправ по розвитку вашої пам'яті: Пер. з фр. - М., ендосом, 1994

23. Тренуйте пам'ять: Техніка швидкого читання: Книга для учнів. / Под ред. Андрєєва О.А., Хромова Л.М. - М., Просвітництво, 1994.

24. Техніка тренування пам'яті: Друга ступінь навчання техніки швидкого читання. / Укладачі Андрєєв О.А., Хромов Л.М. - Єкатеринбург, Нессі - прес 2001.

25. Фізіологія. / Под ред. С.А. Георгієвої, - 2-е вид. - Ф48М.: Медицина, 1986.

ЛІТЕРАТУРА

Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей - Тернопіль, "Богдан", 1998

Барташнікова Т. А., Барташніков О. О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності - Тернопіль, "Богдан", 1998

Бібліотечка вчителя початкової школи.- № 5, 2003 р., № 11, 2004 р., № 2, 2005 р.

4. Гайштут О. Захоплююча математика № 4/№ 3: Множення - ділення -Київ, "Учитель", 1995

Журнал “Початкова школа”

№1 1999 р. 1. Нові пріоритети нашої школи.

2. Диференціація на уроках української мови.

3. Порівняння на уроках математики.

4. Екологія.

№7, 1999 р. 1. “Наша “Початкова школа” – минула, нинішня, прийдешня.

2. Розливальне навчання – школа 2000 року.

3. Уроки рідної мови у формуванні національної свідомості молодших школярів.

4. Диференціація на уроках.

№9 1999 р. 1. Про методику розливального навчання.

2. Збагачення українського мовлення першокласників.

№10 1999 р. 1. Розвивальні ігри в 2 класі.

2. У світі казки-чарівниці.

3. Розвиток поетичних здібностей.

4. Навчаємо шестиліток.

№16 2000 р. 1. Передумови системи розливального навчання та етапи становлення.

2. Навчання і розумовий розвиток молодших школярів.

№18 2000 р. Як виявляти мовні порушення у школярів.

№19 2000 р. Гра з числами та цифрами.

№20 2000 р. 1. Санітарно-гігієнічні правила і норми організації навчання.

2. Формування у дітей 6 років готовності до навчання.

№21 2000 р. 1. Виявлення педагогічних умов підвищення ефективності виховання культури здоров’я.

№22 2000 р. 1. Сімейні традиції у вихованні молодших школярів.

2. Народні ігри.

№23 2000 р. Лекторій для батьків.

1. Здоров’я дитини – багатство родини.

2. Дитина йде до школи: режим, харчування та відпочинок.

3. Психологічний захист молодшого школяра як одна з умов його здоров’я.

№25-28 2000 р. 1. Робота над задачами в 1 класі.

2. Методика роботи над складними задачами.

Методика «Визначення типу пам'яті» у молодших школярів.

Мета: визначення переважаючого типу пам'яті.

Обладнання: чотири ряди слів, записаних на окремих картках; секундомір.

Для запам'ятовування на слух: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, папуга.

Для запам'ятовування при зоровому сприйнятті: літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, блискавка, горіх, сковорідка, качка.

Для запам'ятовування при моторно-слуховому сприйнятті: пароплав, слива, лінійка, літо, абажур, річка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Для запам'ятовування при комбінованому сприйнятті: поїзд, вишня, зошит, осінь, торшер, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.

Порядок дослідження. Учня повідомляють, що йому буде прочитаний ряд слів, які він повинен постаратися запам'ятати і по команді експериментатора записати.

Читається перший ряд слів. Інтервал між словами при читанні - 3 секунди; записувати їх учень повинен після 10-секундної перерви після закінчення читання всього ряду; потім відпочинок 10 хвилин.

Пропонуємо учневі про себе прочитати слова другого ряду, які експонуються протягом однієї хвилини, і записати ті, які він зумів запам'ятати. Відпочинок 10 хвилин.

Експериментатор читає учневі слова третього ряду, а досліджуваний пошепки повторює кожне з них і «записує» в повітрі. Потім записує на листку слова, що запам'яталися. Відпочинок 10 хвилин.

Експериментатор показує учневі слова четвертого ряду, читає їх йому. Досліджуваний повторює кожне слово пошепки, «записує» в повітрі. Потім записує на листку слова, що запам'яталися. Відпочинок 10 хвилин.

Обробка і аналіз результатів. Про переважаючий тип пам'яті досліджуваного можна зробити висновок, підрахувавши коефіцієнт типу пам'яті (С).

С= а/10, де а - кількість правильно відтворених слів.

Тип пам'яті визначається по тому, в якому з рядків було більше відтворення слів. Чим ближче коефіцієнт типу пам'яті до одиниці, тим краще розвинений в учня даний тип пам'яті.

Методика «Вивчення логічної і механічної пам'яті» у молодших школярів.

Мета: дослідження логічної і механічної пам'яті методом запам'ятовування двох рядів слів.

Обладнання: два ряди слів (у першому ряду між словами існує смисловий зв'язок, в другому ряду відсутній), секундомір.

Перший ряд	Другий ряд
лялька - грати	жук - крісло
курка - яйце	компас - клей
ножиці - різати	дзвіночок - стріла
кінь - сани	синиця - сестра
книга - вчитель	лійка - трамвай
метелик - муха	черевики - самовар
сніг - зима	сірник - карафа
лампа - вечір	капелюх - бджола
щітка - зуби	риба - пожежа
корова - молоко	пила - яєчня

Порядок дослідження. Учням повідомляють, що будуть прочитані пари слів, які вони повинні запам'ятати. Експериментатор читає досліджуваному десять пар слів першого ряду (інтервал між парою - п'ять секунд). Після десятисекундної перерви читаються ліві слова ряду (з інтервалом десять секунд), а досліджуваний записує слова правої половини ряду, що запам'яталися. Аналогічна робота проводиться із словами другого ряду.

Об'єм смислової і механічної пам'яті

Таблиця 2.1.

Об'єм смислової пам'яті	Об'єм механічної пам'яті
Кількість слів першого ряду ^(А)	Кількість слів, що запам'яталися (В)	Коефіцієнт смислової пам' яті С=В/А	Кількість слів другого ряду ^(А)	Кількість слів, що запам' яталися (В)	Коефіцієнт механічної пам' яті С=В/А

Крім вказаних методик для дослідження опосередкованої та короткочасної пам'ять учнів молодшого шкільного віку можна використовувати такі методики як "Піктограма", "Асоціації" (для дослідження опосередкованої пам'яті), "Запам'ятовування геометричних фігур", "Запам'ятовування слів" та "Запам'ятовування чисел" (для дослідження короткочасної зорової пам'яті).

Методика "Піктограма" була розроблена радянським психологом А.Р. Лурією у 30^х роках 20^го століття. За допомогою даної методики досліджуються особливості опосередкованого запам‘ятання та його продуктивності.

Досліджуваному пропонують для запам'ятовування певну кількість слів або виразів, при цьому для кожного з них потрібно намалювати будь-яке зображення або знак, тобто піктографічно записати ряд понять. Як стимул-реакції використовуються поняття різної міри узагальненості, і в основному такі, пряме зображення яких утруднене або неможливе (наприклад, «веселе свято», «теплий вітер», «обман», «справедливість» тощо).

Слідуюча методика "Асоціації" розроблена на снові подібної методики. Її суть у тому, що до кожного із 15 слів слід підібрати якусь із сорока карточок де зображені предмети.

Методики "Запам‘ятовування слів" та "Запам‘ятовування геометричних фігур" розроблені для дослідження короткочасної зорової пам‘яті. Їх суть у тому, що відразу після пред‘явлення дев‘яти геометричних фігур на окремих карточках та десяти слів також на окремих картках, діти відтворюють те, що запам‘ятали.

Методика "Запам‘ятовування чисел". Тут на таблиці запропоновано 12 чисел, на запам‘ятовування яких дається 30 секунд.

Пам’ять дитини повинна оцінюватись диференційовано, по окремим показникам і незалежним висновкам. Загальні мнемонічні процеси у школяра мають досить умовне значення.

Особливістю інструкції є орієнтація учня на дослідження лише особливостей пам'яті, а також заборону використовувати будь-які буквені позначення. Після виконання малюнків досліджуваний повинен назвати відповідні ним поняття або вирази. Одним з найважливіших елементів дослідження є бесіда, що дозволяє розкрити зміст символів, що продукуються досліджуваним. Час обстеження не регламентується.

Якщо при використанні варіанту піктограми по А. Н. Леонтьєву вибір дитини був обмежений 30 зображеннями, що входили в набір карток (при цьому в процесі виконання завдань число можливих варіантів зменшувалося), то єдиним чинником, що обмежує вибір образу у варіанті з вільним малюванням, є інтелектуально-асоціативний фонд особистості досліджуваного, його афектні установки. Таким чином, характер діяльності досліджуваного і можливість інтерпретації малюнка наближають тест до проектних методик.

Іншою особливістю, що розширює інтерпретативну спрямованість методики, є та обставина, що опосередковане запам'ятовування відображає як мнемонічні, так і інтелектуальні процеси (А. Р. Лурія, 1962). Побудова образу, придатного для запам'ятовування, є наслідком творчої активності мислення, в якому відбивається його індивідуальна структура (С. В.Лонгинова, С. Я. Рубінштейн, 1972). Звідси - широкі можливості для дослідження мислення, в першу чергу процесу узагальнення. (Не випадково перші дослідження із застосуванням піктограм (Р. В. Біренбаум, 1934) були присвячені аналізу особливостей мислення хворих психічними захворюваннями, оскільки побудова піктограми зв'язана із значними розумовими зусиллями і недоступно при інтелектуальній недостатності).

У радянській психології методика використовувалася в контексті вивчення опосередкованого запам'ятовування в рамках культурно-історичної концепції (Л.С. Виготський, 1935). Найбільш простий прийом піктографічного дослідження був запропонований Л. В. Занковим (1935). Досліджуваним пропонували запам'ятати конкретне слово за допомогою певного зображення на картинці, шляхом встановлення зв'язку між словом і зображенням, що пред'являється. Варіант тесту, запропонований А. Н.Леонтьєвим (1930), вимагав складнішої діяльності: вибору для запам'ятовування слова картинки з пропонованого набору. Цей варіант тесту знайшов широке поширення, особливо в клінічних дослідженнях дітей (А. Я. Іванова, Є. С. Мандрусова, 1970; Л.В.Бондарєва, 1969; Л.В.Петренко, 1976).

В даний час спостерігається тенденція розробки і вдосконалення інтерпретативної схеми методики, що враховує всілякі категорії досліджуваних показників і передбачає формалізацію даних. Це розширює можливості методики, що допускала раніше лише якісну узагальнену інтерпретацію результатів, є основою для стандартизації показників, що наближає тест до сучасних психодіагностичних методик.

Однією з якнайповніших схем аналізу даних піктограми є інтерпретативна схема Б. Г. Херсонського (1988). Інтерпретація складається з якісного аналізу кожного образу з подальшою формалізованою оцінкою на основі віднесення до певного типу; оцінки кількісного співвідношення образів різного типа в даному протоколі; врахування аналітичних чинників, недоступних формалізації (особливі феномени), у тому числі графічних особливостей малюнка. При якісному аналізі враховуються: тематика малюнка, чинники абстрактності (конкретні образи, метафоричні образи, геометричні, графічні і граматичні символи, індивідуально-значимі образи, формальні образи). Додатково малюнки оцінюються по чиннику частоти (стандартні, оригінальні, такі, що повторюються) і по чиннику адекватності (близькість образу і поняття, міра узагальненості, лаконічність зображення). До реєстрованих особливих феноменів відносяться: асоціації по співзвуччю; надабстрактність символіки; недиференційовані зображення; «шокові» реакції; використання буквених позначень; стереотипії; вислови досліджуваних тощо.

Графічні особливості малюнка аналізуються з врахуванням розташування на аркуші паперу, характеру ліній, розміру, натиску і т.д.

Виділяються диференціально-діагностичні критерії оцінки піктограм, отримані на підставі зіставлення контингентів хворих і здорових осіб. Є норми, які носять як статистичний, так і описовий характер.

Методика. Оприділення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Методика. Оцінка оперативної зорової пам’яті.

Методика. Оцінка об’єму короткочасної слухової пам’яті.

Методика. Оцінка оперативної слухової пам’яті.

Діагностика опосередкованої пам’яті.

Методика “Вербальна фантазія” (мовне уявлення)

Цікаві задачі на кмітливість: чисел немає, а в задачі є невідоме, а то й кілька. Тут допомагає спосіб послідовного вилучення. Дуже зручно використовувати таблиці.

Задача. На новорічний маскарад Галина, Люда, Пилип і Платон одягли костюми ведмедя, клоуна, лисиці і незнайомки. У костюмі незнайомки була одна з дівчаток, але не Люда. Пилипко – не клоун і не лисиця. Платон теж не клоун. Який костюм у Галини? У Люди? У Пилипка? У Платона?

	Галина	Люда	Пилипко	Платон
ведмідь	н	н	+	н
клоун	н	+	н	н
лисиця	н	н	н	+
незнайомка	+	н	н	н

Задача. Три хлопчики – Богдан, Грицько і Панас - з’їли апельсин, грушу і мандарин. Коли їх запитали “Хто що з’їв?”, вони пожартували. Богдан “Грицько з’їв апельсин. Панас – грушу”. Грицько “Богдан з’їв апельсин. Панас – апельсин”. Потім Панас додав, що в першій і другій відповідях одна частина вірна, а друга – ні. Поміркуй і скажи, що з’їв кожен з хлопчиків.

Парне чи непарне число дістанемо?

- Якщо додамо два парні числа? Три парні числа? Два непарні числа? Три непарні числа?

- Якщо від парного числа віднімемо парне? Якщо від непарного віднімемо непарне?

- Якщо непарне число помножимо на 2?

- Якщо додамо два сусідніх числа натурального ряду? 3 сусідні числа? 4 сусідні числа?

Математичні ігри

На столі лежить 10 олівців. Двоє гравців по черзі беруть один, два або три олівці. Програє той, кому доведеться брати останній олівець.

Як повинен грати перший гравець, щоб перемагати?

* * *

Хлопчики збирали в лісі гриби. Найбільше зібрав Юрко. Про число грибів він сказав так “Якщо це число зменшити у 6 раз і одержаний зменшити на 6, то дістанемо 6”. Скільки грибів зібрав Юрко?

* * *

1 6 14 15

1 8 10 22

Перемістити тільки дві картки, але так, щоб сума чисел в обох стовпчиках була однакова.

Головоломки. Запитання

1. Запиши число 100 п’ятьма трійками.

2. За допомогою чотирьох п’ятірок, знаків, арифметичних дій та дужок запиши різними способами число 100.

3. Є три числа: 30, 20, 5. Знайди всі можливі добутки двох чисел на третє.

4. Скільки буде, якщо два десятки помножити на три десятка?

5. Які числа можна записати, якщо використати знаки дій, дужки і тричі цифру 33?

6. Чи зміниться добуток трьох і більше чисел, якщо які-небудь два з них взяти в дужки?

7. Десять телеграфних стовпів стоять рядком. Відстань між двома сусідніми 50 м. Яка віддаль між крайніми стовпами?

8. У Тараса в 2 рази більше марок, ніж у Юрка. Тарас подарував Юркові четверту частину своїх марок. У кого їх стало більше?

школяр навчальна пізнавальн

2.2 Методологічні засади експериментального дослідження опосередкованого та короткочасного запам‘ятання

Дані методики дослідження, тобто "Піктограма", "Асоціації", "Запам‘ятовування слів", "Запам‘ятовування геометричних фігур" та "Запам‘ятовування чисел" широко використовуються психологами на практиці при дослідженні пам‘яті. І тому досліджуючи короткочасне та опосередковане запам‘ятання учнів 2-4 класів я вибрала саме ці методики. Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати на уроках математики, української мови, навіть на читанні. За ними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чи іншого учня, які види чи типи пам‘яті пошкодження чи малорозвинені. А також використовують дані методики для розвитку пам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті для розвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного. "Піктограми" у своїй психологічній практиці застосував А.Р. Лурія.

2.3 Методи, методики і процедури дослідження

Дата добавления: 2015-07-11