Висновок. Отже, так само, як і інші психічні процеси, (наприклад, відчуття й сприйняття) пам'ять є

Отже, так само, як і інші психічні процеси, (наприклад, відчуття й сприйняття) пам'ять є процесом відбиття. Причомувідбивається не тільки те, що діє безпосередньо на органи чуттів, але й те, що мало місце в минулому. Виходячи з того, що пам'ять – це запам'ятовування, збереження й наступне відтворення того, що ми раніше сприймали, переживали або робили, приходимо до висновку, що процес запам'ятовування – це є відбиття навчально – пізнавальної діяльності школярів. Те, що учні відчувають і сприймають, не зникає безвісти, усе запам'ятовується в тому чи іншому вигляді.

Жодна інша психічна функція не може бути здійснена без участі пам'яті, і сама пам'ять не мислима поза іншими психічними процесами. І. М. Сєченов відзначав, що «без пам'яті наші відчуття й сприйняття, зникаючи безвісти в міру виникнення, залишали б людину вічно в стані немовляти.»

2.1Стан проблеми в шкільній практиці.

Проблема пам'яті (разом із проблемами мотивації та мислення) є однією з центральних у навчанні. В учбовій діяльності школяра пам'ять є також результатом процесу засвоєння матеріалу (матеріал проробляється для того, щоб бути запамятованим) і як умовою для наступної переробки нового матеріалу (осмислення нового спирається на актуалізацію та використання збережених у пам'яті знань). Часто саме погана пам'ять є причиною неуспішності школярів: вивчаючий матеріал погано запам'ятовується, і це заважає повноцінному засвоєнню.

Дослідження невстигаючих школярів показує, що багато з них просто не володіють (або недостатньо володіють) основними способами смислового запам'ятовування матеріалу, у них відсутні вміння та навички їх, використання в навчально-пізнавальній діяльності. Таким чином, саме способи запам'ятовування частіше за все виявляються найбільш слабкою ланкою пам'яті.

Заучуючи напам'ять, молодші школярі не використовують раціональні прийоми запам'ятовування. Коли потрібно повторювати матеріал комбіновано – у цілому виді й вроздріб, вони заучують лише в цілому, не членують на частини за змістом, тому гірше розуміють.

Будь-яка розумова діяльність, крім формування її способів, прийомів, навичок та вмінь великою мірою зумовлена розвитком пам'яті. Продуктивність пам'яті (запам'ятовування), у свою чергу пов'язана зі способами переробки матеріалу, призначеного для запам'ятовування, і в тому числі з логічними. Тому, вивчаючи особливості розвитку пам'яті школярів, необхідно звертати увагу на формування логічного (смислового) запам'ятовування, бо саме воно забезпечує найбільшу ефективність мнемічної діяльності.

Як відомо, пам'ять школяра формується під впливом необхідності систематичного та свідомого засвоєння учбового матеріалу, що зумовлює, в свою чергу, розвиток довільного запам'ятовування. Уміння запам'ятати свідомо, використовуючи для цього різні прийоми, пов'язані з розумовими операціями, – важливий показник такого виду мнемічної діяльності, як логічна пам'ять.

Складання плану (якщо запам¢ятовуваний матеріал має певний логічний порядок) – головний прийом логічного запам'ятовування. У школі при підготовці домашніх завдань цей прийом потрібний найчастіше. Всюди, де треба запам'ятати зв'язний текст, виклад подій чи логічні розмірковування (,де неможливо сортувати так, як сортують списки іншомовних слів, або ряди географічних назв, або властивості хімічних речовин), в усіх таких випадках найголовніше - з'ясувати план тексту.

Те, що складання плану допомагає запам'ятати матеріал, більшості дорослих відомо. Але в якому віці це усвідомлюється на власному досвіді? Які специфічні труднощі тут зустрічаються? На що натикаються діти, коли відкривається їх невміння користуватися планом як мнемічною дією?

В одній країні педагоги провели дослідження: брали “на олівець” тих дітей, які вголос заявляли про свої наміри погано вивчити урок. Що це означало? Наприклад, де-небудь в інтернаті хлопці звали приятеля: “підемо погуляємо”, а той відповідав: “не можу, мене завтра спитають. Тож я зараз хоч на трійку подивлюся і тоді вийду.”

Так, у різних школах та інтернатах зібрали багато різних випадків. Темою дослідження було питання: “Значення мотивації при навчанні.” Зібрали кількасот відміток, одержаних при “висловленні бажання вивчити урок “абияк” та порівняли їх із відмітками, одержаними тими ж учнями в інших випадках.

Дослідники сподівалися, що експериментальний середній бал виявиться помітно нижчим, ніж звичайний середній бал: адже учні вчили уроки так-сяк! І коли був отриманий протилежний результат, його сприйняли здивовано. Між іншим, як стало скоро зрозуміло, - усе це відбулося згідно законів пам'яті. Адже школяр, свідомо намагавшись вивчити якнайскоріше, але все ж таки забезпечити собі позитивну відмітку, неминуче повинен був розібратися, що в завданні є головним, а що можна і пропустити, якщо не гнатися за п'ятіркою. Але ж такий розбір, свідомий чи підсвідомий, – це і є самостійна логічна обробка запам'ятовуючого матеріалу. Природно, що учні отримували в таких випадках скоріше четвірки, ніж трійки.

При заучуванні на пам'ять постає друге питання: читати текст цілком із початку до кінця чи заучувати частинами? Експеримент та практика показують доцільність поєднання обох цих способів. Після того як вірш або уривок прочитано повністю з початку до кінця, слід вдуматися в його зміст, скласти план, поділити на логічно закінчені уривки. Далі кожен уривок один за одним повторювати до твердого засвоєння, поєднуючи в подальшому підряд дві, три, чотири частини, а потім відтворити весь вірш повністю. Корисно в процесі заучування час від часу знову перечитувати весь вірш. Треба звертати увагу на зв'язки між строфами. При повторенні їх кожну окремо може утворитися “кругова асоціація”: останні слова строфи зв'язуються в пам'яті з її ж першими словами або ж із початком вірша, а перехід до наступної строфи утруднений. Тому потрібно зв'язувати останні слова строфи з початком наступної.

Не є секретом, що до першого класу сьогодні все частіше приходять діти з поганим словниковим запасом та послабленою пам'яттю. Найбільш катастрофічне становище склалося у сільських школах, де більше 50% дітей мають потребу в спеціальних вправах. Запропонована В. Зайцевим технологія дає змогу за два місяці розвинути асоціативну та зорову пам'ять дітей, розширити їх словниковий запас.

2.2 Методи діагностики пам’яті молодшого школяра.

Вивчення пам'яті має важливе теоретичне і практичне значення. Вивчаючи особливості пам'яті в умовах навчання і зважаючи на них у своїй роботі, можна значно поліпшити якість засвоєних знань.

За час проходження переддипломної педагогічної практики в 4 класі КЗ «Балтська загальноосвітня школа-інтернат №2 І-ІІ ступенів»я мав змогу дослідити та прослідкувати проблему розвитку пам'яті в молодшому шкільному віці, з'ясувати роль різних процесів пам'яті в засвоєнні учнями навчального матеріалу.

Метою моєї дослідно-експериментальної роботи було одержання практичних навичок використання різних методик вивчення типів пам'яті в роботі із четвертим класом.

Вся робота складалася з декількох етапів:

І етап – підготовчий. На цьому етапі я добирав методики вивчення типів пам'яті, ознайомлювався з вимогами до їх застосування на практиці, здійснював підготовку роздаткового матеріалу.

ІІ етап – практичний. Він був основним у моїй експериментальній роботі. Вибрані методики я використав на уроках читання, української мови, математики. Діти взяли активну участь у проведенні моїх досліджень. (Використані методики знаходяться у додатках).

ІІІ етап – заключний. Аналіз результатів проведених досліджень та висновки щодо проведеної роботи.

Мета: визначення обсягу пам'яті.

Учням зачитують 10 слів. Після цього вони відтворюють слова, які запам'ятали.

Набір слів на констатуючому етапі дослідження:

Береза, сир, стілець, огірок, зошит, кошеня, школа, м'яч, салют, олівець.

Набір слів на контрольному етапі:

Спідниця, календар, гребінець, борщ, диван, печиво, телевізор, віз замок, дерево.

Оцінка результатів.

Рівень розвитку пам'яті оцінюється так:

· 5 і менше слів – низький,

· 6-7 – середній,

· 8-10 – високий.

Мета: визначення рівня механічної зорової та слухової пам'яті.

Вчитель: Я зачитаю і запишу на дошці 10 двозначних чисел. Слухайте уважно, дивіться та запам'ятовуйте ці числа. Коли я скажу, треба буде записати числа в тому самому порядку.

Числа залишаються на дошці 30 секунд.

Набір чисел на констатувальному етапі дослідження: 44, 32, 69, 18. 71, 26, 13, 85, 97, 50.

Набір чисел на контрольному етапі:

21, 43, 60, 15, 90,72, 81, 54, 07, 35.

Оцінка результатів.

Відтворення 7 чисел у правильному порядку свідчить про добру механічну слухову пам'ять.

Рівень розвитку оцінюють так:

· 5-7 чисел у неправильному порядку – низький;

· від 5 до 7 у правильному порядку та 8 – 9 у неправильному порядку – середній;

· 8-10 у правильному порядку – високий.

Мета: виявити вплив змістових зв'язків на запам'ятовування словесного матеріалу.

10 ПАР СЛІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ ЗА ЗМІСТОМ:

· промінь — сонце;

· міст — річка;

· гривня — копійка;

· нуль — число;

· стіл — обід;

· гілка — дерево;

· рік — місяць;

· лампа — світло;

· книжка — літера;

· букет — квітка.

10 ПАР СЛІВ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ ЗАЗМІСТОМ:

· жук — крісло;

· велосипед — молоко;

· телевізор — чоботи;

· гора — голка;

· вікно — риба;

· місто — кухоль;

· конверт — ґудзик;

· мило — сир;

· Буратіно — стілець;

· сніг — телефон.

Набір слів на контрольному етапі дослідження:

10 ПАР СЛІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ ЗА ЗМІСТОМ:

· Ліс- ведмідь;

· дуб — жолудь;

· замок — двері;

· день — доба;

· тварина — лисиця;

· око — вухо;

· ніч — зірка;

· шлях — дорога;

· сад — фрукти;

· дощ — парасолька.

10 ПАР СЛІВ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ ЗАЗМІСТОМ:

· собака — коробка;

· автомобіль — комп'ютер;

· літак— м'яч;

· ноти — праска;

· троянда — будильник;

· хмара — лампа;

· корова — ялинка;

· папір — терези;

· чобіт — мікроскоп;

· палець — колесо.

Вчитель: Я зачитую вам пари слів (інтервал між парами 2 секунди), а ви

намагаєтеся встановити зв'язки між ними та запам'ятати їх.

Через 10 секунд я зачитаю тільки перші слова (інтервал 5 секунд), а ви

записуєте пари до них.

Так само проводять другу частину (10 слів, не пов'язаних за змістом).

Оцінка результатів.

Відтворення 7 пар слів свідчить про високий рівень змістової пам'яті.

Рівень розвитку оцінюютьтак:

· 5 і менше слів — низький,

· 6—7 — середній,

· 8-10 — високий.

Мета: визначити обсяг образної пам'яті.

Матеріали: таблиця з 20 малюнками.

Вчитель: Я запропоную вам таблицю з малюнками. Треба запам'ятати якомога більше малюнків (30 с).

А тепер намалюйте або напишіть словами ті образи, які запам'ятали!

Оцінка результатів.

Рівень розвитку оцінюють так:

· 5 і менше образів —низький,

· 6 - 9 — середній,

· 10 і більше— високий.

Матеріалом для проведення діагностики служать листок паперу й ручка.

Вчитель: Я буду називати різні слова й речення і після цього робити паузу. Під час цієї паузи ви повинні на листі паперу намалювати або написати щось таке, що дозволить вам запам'ятати й потім легко згадати ті слова, які я вимовив. Намагайтеся малюнки або записи робити дуже швидко.

Наприклад: зебра, хліб, Дніпро широкий, зелений чай, я навчаюсь у школі, засмагати, бабусині окуляри.

Після прочитаного слова, словосполучення або речення робиться пауза на 15 секунд. У цей час дитина повинна на папері зобразити щось таке, що надалі дозволить їй згадати потрібні слова. Якщо за відведений час учні не встигли зробити запис, тоді їм зачитується інше слово.

По закінченню експерименту, дитина, користуючись зробленими нею малюнками чи записами, повинна згадати ті слова, словосполучення чи речення, які їй були зачитані.

Оцінка результатів.

За кожне правильно відтворене слово чи словосполучення, дитина отримує 1 бал. Правильно відтвореними вважаються не тільки ті слова й вирази, які відновлені по пам'яті буквально, але й ті, які передані іншими словами, але точно за змістом.

Приблизно правильне відтворення оцінюється в 0,5 бала, а невірне – в 0 балів.

Максимальна загальна оцінка, яку дитина може отримати в цій методиці, дорівнює 10 балам. Таку оцінку дитина одержить тоді, коли правильно згадає всі без винятку слова й словосполучення. Мінімально можлива оцінка – 0 балів. Вона відповідає тому випадку, якщо дитина не змогла згадати по своїх малюнках і записах ні єдиного слова або не зробила жодного малюнку чи запису.

Висновки про рівень розвитку:

10 балів - дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять;

8-9 балів – високо розвинена опосередкована слухова пам'ять;

4-7 балів – середньо розвинена опосередкована слухова пам'ять;

2-3 бали – низько розвинена опосередкована слухова пам'ять;

0-1 бал – слабо розвинена опосередкована слухова пам'ять.

У молодшому шкільному віці потрібно розвивати усі види пам'яті – образну і словесно –логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. При цьому основну увагу слід звернути на розвиток вміння керувати процесами пам'яті, незалежно від того, на який термін і якого виду матеріал запам'ятовується. Саме тому у своїй практиці я застосовував різні вправи та ігри для розвитку пам'яті дітей.

1. Вправа «Запам'ятай і змалюй»

Вчитель демонструє протягом 3-5 секунд ряд простих геометричних фігур (коло, квадрат, прямокутник, трикутник і т. д.)

Після цього кожен з учнів відтворює в зошиті ці фігури по пам'яті.

Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також змінювати їх на інші знайомі для дітей об'єкти.

2. Вправа «Повтори навпаки».

Вчитель зачитує 1-3 складові слова – учні повторюють їх, вимовяючи навпаки. Наприклад: сон – нос, бар – раб, ліс – сіл, сіно – оніс, і т. д.

3. Вправа «Рухова пам'ять»

Вчитель показує фізичні вправи в певній послідовності. Діти повинні якомога точніше відтворити послідовність рухів.

4. Вправа «Запам'ятай вірш»

Мета: розвиток слухової пам'яті.

Господиня один раз з базару прийшла.

Господиня з базару додому принесла

Картоплю, капусту,

Морквину, горох,

Петрушку й буряк.

Ох!

Завдання: Спробуйте згадати, які овочі принесла з базару господиня. Потім перекажіть вірш.

5. Вправа «Імена»

Дітям називають імена, пропонують їх запамятати, а потім розділити на групи (наприклад, на чоловічі і жіночі)

Імена: Інна, Віктор, Руслан, Ніна, Богдан, Діна, Петро, Валентин, Валерія, Остап, Світлана, Ірина, Карпо.

Аналіз результатів дослідження памяті учнів 4 класу.

У результаті проведення дослідження особливостей памяті у дітей 4 класу, були отримані наступні результати.

Дата добавления: 2015-07-11