Введення

На сьогоднішній день проблема розвитку пам'яті молодших школярів є актуальною і соціально значимою. Праці і дослідження багатьох вчених присвячені пам'яті людини - Сєченов М.І., Шифрін Р., Карнегі Д., Смирнов А.А., Рібот і багато інших. Але дані дослідження мало затребувані і маловідомі вчителям, що і послужило вибором теми дослідження.

Людині треба багато знати і багато пам'ятати, з кожним роком все більше і довше. Книги, записи, магнітофони, картки в бібліотеках, комп'ютери допомагають людині пам'ятати, але головне - це його власна пам'ять. Без неї неможливе нормальне функціонування особистості та її розвиток.

Невисока успішність школярів завжди неабиякий жаль і для батьків і для вчителів. Не менш прикрі труднощі у засвоєнні великого обсягу інформації. Все частіше з усіх сторін чуються скарги на погану пам'ять. Тому на сьогоднішній день, дотримання законів пам'яті людини, є ефективною основою осмисленого запам'ятовування. Пам'ять лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, набуття знань, формування вмінь і навичок. Без пам'яті неможливе нормальне функціонування ні особистості, ні суспільства. Завдяки своїй пам'яті, її вдосконалення, людина виділилася з тваринного світу і досяг тих висот, на яких він зараз перебуває. Та й подальший прогрес людства без постійного поліпшення цієї вищої психічної функції не мислимо.

Пам'ять можна визначити як здатність до отримання, зберігання і відтворення життєвого досвіду. Різноманітні інстинкти, вроджені і набуті механізми поведінки є щось інше, як відображений, рухаючись в спадщину або придбаний у процесі індивідуального життя досвід. Без постійного оновлення такого досвіду живі організми не змогли б адаптуватися до поточних швидко мінливих подій в житті. Не пам'ятаючи про те, що з ним було, організм просто не зміг би вдосконалюватися, так якось, що він набуває, не з чим було б порівняти, воно б безповоротно втрачалося.

Пам'ять можна визначити як психічний, фізіологічний і культурний процес, що виконує в житті функції запам'ятовування, збереження і відтворення інформації. Ці функції є для пам'яті основними. Вони різні не тільки за структурою, і подібним даними і результатами, але і по тому, що у різних людей розвинуті неоднаково.

Світ змінюється швидше, ніж ми здатні помітити, особливо в області виробництва і трансляції знань. Дисонанс між збільшенням обсягу знань і здатністю людини їх обробляти вимагає адекватної відповіді з боку системи освіти. На жаль, у практиці шкільного навчання не звертається достатньої уваги на формування у школярів адекватних, раціональних прийомів і способів запам'ятовування. Без цілеспрямованої спеціальної роботи прийоми запам'ятовування складаються стихійно і нерідко виявляються не продуктивними.

Проблема щодо формування та розвитку продуктивних способів запам'ятовування інформації є однією з актуальних проблем ХХI століття, як і питання, що розглядаються в даному дослідженні цікаві для будь-якої людини і необхідні для майбутніх молодих спеціалістів системи освіти.

Проблемою розвитку пам'яті займалися з давніх-давен: великий мислитель-філософ Арістотель, вітчизняний фізіолог І.П. Павлов, радянські психологи Н.Ф. Добриніна, А.А. Смирнова, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв і зараз проблема пам'яті продовжує хвилювати уми найвідоміших психологів світу.

Об'єкт дослідження: організація навчально-виховного процесу в роботі з розвитку пам'яті молодших школярів.

Предмет дослідження: навчання продуктивному запам'ятовуванню як засіб розвитку пам'яті молодших школярів.

Мета: показати, що навчання продуктивному запам'ятовуванню, є засобом розвитку пам'яті молодших школярів.

Гіпотеза: навчання продуктивному запам'ятовування буде основою корекційної роботи з розвитку пам'яті молодших школярів.

Завдання дослідження:

1. Аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження;

2. Обгрунтувати актуальність та соціальну значимість проблеми розвитку пам'яті молодших школярів;

3. Виявити типи пам'яті дітей, оцінити короткочасну зорову та образну пам'ять, і на основі отриманих результатів розробити комплекс занять з розвитку пам'яті й випробувати його на практиці.

Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження:

· Теоретичні (аналіз, узагальнення, класифікація);

· Емпіричні (тестування, анкетування);

· Методи математичної статистики.

База дослідження:

Дата добавления: 2015-07-11