Відновлення контактної мережі

У процесі експлуатації виникають порушення нормальної роботи пристроїв контактної мережі, які викликають перерва в русі поїздів або створюють перешкода пропуску електропоїздів, вимагаючи зменшення швидкості або проходження з опущеними струмоприймачами. Організація й черговість відбудовних робіт залежать від виду й характеру порушення, але вони повинні бути підлеглі однієї мети - швидше відновити рух поїздів.

Швидкість відновлення контактної мережі багато в чому залежить від правильно розробленої послідовності всього ходу робіт, а також від кваліфікації й ініціативи працівників, що усувають ушкодження. Першорядну роль в організації робіт і прискоренні ходу відновлення грає енергодиспетчер і керівник відбудовних робіт. Вони оцінюють характер і розмір ушкодження й ухвалюють рішення щодо створення тимчасових спрощених схем харчування й секціонування контактної мережі. Усунення порушень в основному зводиться до тимчасового відновлення ушкоджених конструкцій, проводів й ізоляції для найшвидшого відкриття руху електропоїздів, у деяких випадках з обмеженням швидкості або з опущеними струмоприймачами. Повністю контактну мережу з необхідним регулюванням відновлюють після відкриття руху поїздів під напругою або в «вікна».

Для пропуску поїздів з опущеними струмоприймачами дуже важливо правильно оцінити відстані, які можуть бути пройдені ЕРС по інерції залежно від профілю колії й типу експлуатованого ЕРС, наявності зупинних пунктів і станцій. Тому завчасно по ділянках роблять пробні поїздки й на планах контактної мережі відзначають ділянки, де можна робити роботи по відбудові розраховуючи на пропуск поїздів з опущеними струмоприймачами. У більшості випадків при ушкодженнях контактної мережі в одному місці на довжині одного прольоту між опорами такий пропуск може бути можливий. При більших розмірах ушкодження для визначення довжини прохідного по інерції ділянки ЕРС при електровозній і мотор-вагонній тязі з опущеними струмоприймачами можна керуватися даними табл. 13.4.

В час пропуску поїздів з опущеними струмоприймачами застосовують тимчасові сигнальні знаки про опускання струмоприймача (див. Рисунок 9.17). У випадку раптового виявлення ушкодження

Таблиця 13.4

Початкова швидкість, км/год	Довжина ділянок проходження по інерції, км, для різного ухилу (-) або підйому (+)
-2		+2	+4	+6	+8	+10	+12	+14	+16
	1,6 1,9. 2,1 2,3 2,6 2,9	1,2 1,6 1,9 2,3 2,6 2,9	1,1 1,4 1,8 2,1 2,5 2,8	0,98 1,3 1,7 2,0 2,3 2,6	0,85 1,2 1,5 1,8 2,2 2,5	0,67 1,1 1,4 1,7 2,1 2,4	0,55 0,87 1,2 1,6 1,9 2,2	0,47 0,74 1,1 1,4 1,7 2,1	0,41 0,65 0,94 1,3 1,6 2,0	0,36 0,57 0,83 1,1 1,5 1,8

потребуючого опускання струмоприймача, подають ручний сигнал «Опустити струмоприймач» удень повторними рухами правої руки перед собою по горизонтальній лінії при піднятій вертикально лівій руці й уночі повторними вертикальними й горизонтальними рухами ліхтаря із прозоро-білим вогнем.

При подвійній тязі машиніст першого локомотива подає звуковий сигнал про опускання струмоприймача два довгих і два коротких сигнали, машиніст другого локомотива повторює цей сигнал й опускає струмоприймач.

Найбільш важкі наслідки викликають ушкодження опор при виході за габарит вантажів, сході рухливого складу з рейок і т.п. Відновлення опор вимагає тривалого часу. Тому залежно від типу й конструкції замінних опор застосовують прискорені способи відновлення. Для тимчасового відновлення на дистанціях електропостачання є комплект опор з перехідними плитами або іншими конструкціями, що дозволяють швидко встановити опору на збережений фундамент або її підземну частину. Використають також спеціальний комплект тимчасових опор контактної мережі зі спрощеною підставою («фундаментом») (Рисунок 13.18), установлюючи їхнім способом падаючої стріли (Рисунок 13.19).

Застосовують також у якості тимчасових дерев'яні опори (Рисунок 13.20) з невеликим заглубленням до 1,5—2,0 м і кріпленням на розтяжках або встановлюють їх у зруб ушкодженої круглої залізобетонної опори безпосередньо (Рисунок 13.21, а) або із застосуванням «склянкового фундаменту» (Рисунок 13.21, б). Відтягнення в ґрунт кріплять на анкері спірального типу або з кутової сталі.

Для швидкого відновлення опор контактної мережі використають спеціальні блокові фундаменти (Рисунок 13.22) з обсягом бетону 3,15 м³ і масою 7 т. Такий фундамент стійкий і дозволяє встановлювати опори без виконання грабарств.

Для тимчасового кріплення контактної мережі у випадках ушкодження опор використають, виходячи з місцевих умов, усілякі інші засоби: дерева, укоси скель, стріли кранів, будинку й т.п.

На кожен випадок ушкодження начальник району контактної мережі становить акт установленої форми, у якому докладно описує обставини й причини ушкодження з додатком необхідних схем і креслень.

Рисунок 13.18. Конструкція «фундаменту» із кріпленням за рейку: 1 — металева опора; 2 й 3 — верхній і нижній куточки; 4 — кріпильний стрижень; 5 — рама; б й 7 — рамний й опорний болти; 5 — підкладка

Рисунок 13.19. Схеми установки опор тимчасового відновлення із застосуванням падаючих стріл: а — дерев'яної опори; б — металевої: 1 — тимчасова дерев'яна опора; 2 — тросова тяга; 3 — падаюча стріла; 4 — блоки-поліспасти; 5 — склянковий фундамент у тілі ушкодженої залізобетонної опори; б — тимчасова металева опора; 7 — консоль; 8 — фіксатор; 9 — тросове відтягнення

Рисунок 13.20. Тимчасова дерев'яна опора із приставкою (а) і без неї (б) -1 -штанга з вушком для тяги консолі; 2 — п'ята консолі; 3 — кронштейн фіксаторний; 4 — стовп дерев'яний; 5 — лежень; 6 — приставка дерев'яна; 7 — стяжна шпилька; 5 — шпонка дубова

Рисунок 13.21. Схеми установки дерев'яних опор у зруб залізобетонної опори безпосередньо (а) і за допомогою склянкового фундаменту (б) - 1 - засипний ґрунт; 2 — зруб залізобетонної опори; 3 — дерев'яна опора; 4 — відтягнення; 5 — підстава опори; 6 — заставний фундамент

Рисунок 13.22. Блоковий фундамент

Всі порушення нормальної роботи контактної мережі розслідуються керівником дистанції електропостачання. При відмові в роботі через дефектність одного з вузлів або через неякісне виконання роботи ушкодження кваліфікується як шлюб у роботі, якщо перерва в русі склав хоча б по одному шляху більше 60 хв.

На підставі результатів розслідування намічають заходу для запобігання повторення подібних випадків і підвищення надійності роботи пристроїв контактної мережі, які враховують при проведенні поточних і капітального ремонтів, а також при електрифікації нових ліній. На основі аналізу пошкоджуваності контактної мережі на залізницях й у цілому по мережі залізниць ЦЕ ВАТ «РЖД» розробляє щорічно заходу, спрямовані на підвищення надійності роботи контактної мережі. Цими заходами передбачається виконання робіт, спрямованих на підвищення:

• вітростійкості контактної мережі (установка твердих розпірок, вітрових струн, обмежників підйому фіксаторів, підкосів до ізольованих консолей, аеродинамічних гасителів);

• ізоляції контактної мережі (додаткова ізоляція в місцях підвищеного забруднення й гніздування птахів, заміна ізоляторів);

• надійності опорних пристроїв (монтаж діодних заземлювачів, нейтральних вставок й ін.);

• стійкості проводів від перевитрат (захист від перевитрат на повітряних проміжках, заміна старотипних і низькоякісних конструкцій і вузлів, розширення й удосконалювання методів боротьби з ожеледдю й автоколивання проводів, установка додаткових електричних з'єднувачів) і ін.

Дата добавления: 2015-07-11