Обслуговування контактної мережі

Зношування контактного проведення перевіряють під напругою з ізолюючих знімних вишок по кожній анкерній ділянці. Періодичність вимірів установлюється залежно від інтенсивності зношування. Для визначення ступеня зношування вимірюють висоту перетину, що залишилося, контактного проведення (у мм) за допомогою вимірювальних інструментів або приладами автоматичної реєстрації зношування вагона ВІКС, а потім по спеціальних таблицях визначають зношування (у мм²).

Заміри вручну виконують у кожних фіксуючих, живильних і стикового затисків, у середніх анкеровок, а також у крапках помітного на око підвищеного місцевого зношування. Результати вимірів заносять у книгу стану контактного проведення. За результатами вимірів роблять аналіз зношування контактного проведення й визначають ділянки проведення, що підлягають заміні в цілому по анкерній ділянці або тільки вставках.

Натяг у некомпенсованих проводах контактної підвіски перевіряють динамометром паралельного включення або гідравлічним датчиком, включеним паралельно тросу або проведенню таким чином, щоб вийшов його прогин між опорними крапками. Габарити опор замірять розміченими штангами й рейками.

Працівники районів контактної мережі разом із представниками локомотивного депо періодично перевіряють стан струмоприймачів з вибірковою перевіркою їхніх характеристик, а із представниками інших причетних організацій оглядають електротягове рейкове коло й переходи ВЛ над контактною мережею.

На станціях стикування у встановлений термін оглядають устаткування пунктів угруповання, контролюють підігрів приводів роз'єднувачів у зимовий час, перевіряють роботу перемикачів й їхніх приводів, блоків керування й контролю, замірять струм, споживаний двигунами перемикачів пунктів угруповання.

Для виявлення перегрівів у затисках електричних з'єднань застосовують інфрачервоний дефектоскоп ІКД-6 й ІКД-7 (Рисунок 13.2) і інші прилади. Діагностика виробляється із землі на відстані не більше 15 м або з вагона ВІКС.

При регулюванні повітряних стрілок звертають увагу на місце установки обмежувальної накладки, на плавність підхоплення контактних проводів полозом струмоприймача і їхня відповідність нормам. Контактні проведення в зоні підхоплення повинні бути в одному рівні, при швидкості руху поїздів більше 70 км/ч контактні проведення з'їзду розташовують на 20-40 мм вище контактних проводів головного шляху. Для підвищення надійності їхньої роботи на обох галузях за межами зони підхоплення встановлюють ковзні струни або інші пристрої одночасного підйому контактних проводів повітряної стрілки.

Рисунок 13.2. Теплова діагностика контактної мережі інфрачервоним дефектоскопом ІКД: 1 — контактна мережа: 2 — контрольований об'єкт; 3 — дефектоскоп; 4 — оглядове вікно; 5 — блок харчування; б — кришка дефектоскопа; 7 — зіниця; 8, 9, 10 — кнопки скидання, включення індикатора «І» і контролю харчування; 11 — тумблер включення приладу

Ізолюючі сполучення й секційні ізолятори перевіряють, звертаючи увагу на плавність проходу струмоприймача, відповідність вимогам технологічних карт і креслень застосованих конструкцій.

Контактну підвіску в штучних спорудженнях оглядають, попередньо знявши напругу й заземливши контактну мережу. У цих місцях особливу увагу обертають на вузли, піддані вібраціям, стан ізоляції, відбійників і відстань від частин, що перебувають під напругою, до заземлених.

Пристрої, що компенсують, перевіряють без зняття напруги з контактної мережі. Вимірюють відстань як від низу вантажів до поверхні оголовка або землі, так і від верхньої частини штанги вантажів до нерухомого блоку компенсатора й визначають відповідність цих відстаней графікові положення вантажів залежно від температури навколишнього повітря (Рисунок 13.3 й 13.4).

Ракціонні роз'єднувачі перевіряють і регулюють, як правило, без зняття напруги з контактної мережі, попередньо відключивши перемички, шунтувальні урізні ізолятори в шлейфах. При цьому перевіряють стан шлейфів, міцність їхнього кріплення до опорних ізоляторів, стан контактів і рогів роз'єднувача. Контакти й дугогасні рога очищають від окалини й плавлень і покривають технічним вазеліном із графітом або морозостійким змащенням ЗТ-79Л, ЗТ-72 або ЖТКЗ-65.

Рисунок 13.3. Діаграма положення вантажів трьохблочного компенсатора (відстані а й б)залежно від температури t і відстані L від компенсатора до середньої анкеровки для проводів: а — мідних, низьколегованих і бронзових; б — сталемідних і сталеалюмінієвих

У моторному приводі перевіряють стан ущільнень, наявність змащення в кожусі редуктора, випробовують мегаомметром ізоляцію електродвигунів, опір якої повинне бути не менш 500 кОм. Редуктори приводів змазують таким же змащенням, як і контакти роз'єднувача.

Перевірка стану консолей і кріпильних елементів є однієї з найбільш трудомістких робіт, тому що вимагає обов'язкового зняття напруги для огляду їх на кожній опорі й штучному спорудженні. При цих оглядах особливу увагу обертають на надійність болтових і зварених з'єднань, відсутність

Рисунок 13.4. Діаграма положення вантажів блочно-поліспастного компенсатора (відстані а і б) залежно від температури t і відстані L від компенсатора до середньої анкеровки для проводів: а — мідних, низьколегованих і бронзових; б — сталемідних і сталеалюмінієвих

тріщин, а також визначають ступінь корозії конструкцій у цілому й окремих частинах.

Розрядники й ОПН перевіряють і регулюють перед грозовим сезоном без зняття напруги з контактної підвіски при наявності в шлейфах урізних ізоляторів. На рогових розрядниках й ОПН перевіряють правильність зазорів між рогами й форми вигину рогів, міцність кріплення рогів й ізоляторів. При наявності оплавлення рогів їх зачищають напилком або наждаковим папером.

У трубчастому розряднику замірять і приводять до норми зовнішній іскровий проміжок, регулюють кут нахилу щоб уникнути затікання вологи, очищають зовнішню поверхню трубки, перевіряють кріплення й закладення трубки. При виявленні сильних оплавлень наконечника трубки електродів й інших дефектів, які можуть порушити нормальну роботу розрядника, його заміняють на новий. Крім того, звертають увагу на лакове покриття трубки; для відновлення цього покриття використають перхлорвінілову емаль ВПХВ або нітроемаль і т.п.

Перевіряють приєднання проводів, що відсмоктують, до рейкового кола, при цьому визначають надійність їхнього кріплення й визначають перевищення температури їхнього нагрівання над температурою навколишнього середовища.

Трансформатори, щоВідсмоктують, перевіряють і випробовують в обсягах, передбачених для силових і тягових трансформаторів, а також роблять внутрішній огляд і вимір опору ізоляції спеціальних дроселів-трансформаторів, призначених для підключення ліній, що відсмоктують.

На станціях стикування роблять перевірку стану й регулювання високовольтного встаткування й перемикачів, випробовують ізоляцію шин напругою 24 кв для постійного струму й 72 кв для змінного струму, перевіряють і регулюють муфти й штифти перемикачів, їхні блоки-контакти, блокування дверей й апаратури захисту, набудовують і випробовують апаратури захисту, мегаомметром випробовують ізоляцію перемикачів.

Перед установкою в контактну мережу всі ізолятори й ізолюючі вставки ретельно оглядають і протирають. При огляді бракують їх, якщо виявляються бій порцеляни або відколи ребер площею більше 3 см, а також радіальні тріщини в порцеляні, оплавлення або опіки глазурі, стійке, що не піддається очищенню, забруднення поверхні ізолюючої частини, скривлення штирів і стрижнів, тріщини в чавунній шапці.

Тарілчасті ізолятори, призначені для установки у фіксаторах й у рогових розрядниках, перевіряють

на відсутність хитання або провертання стрижня в закладенні. У стрижневих ізоляторах звертають увагу на кривизну порцелянового стрижня, стріла прогину якого допускається не більше 7 мм, а відхилення кінця шапки стосовно осі ізолятора - не більше 5 мм. Крім того, кожен підвісний порцеляновий ізолятор перед установкою випробовують напругою 50 кв змінного струму протягом 1 хв. Ізолятор уважають придатним, якщо в процесі випробування не було пробою або перекриття ізоляції й поверхневих розрядів. Випробовують порцелянові тарілчасті ізолятори мегаомметром на напрузі 2,5 кв; опір ізоляції повинне бути не менш 300 мОм.

У процесі експлуатації ізолятори також оглядають, звертають увагу на наявність сколовши, тріщин; у випадку їхньої появи ізолятор міняють.

Під час транспортування й установки ізоляторів необхідно звертатися з ними дбайливо, тому що навіть незначні удари можуть привести до виходу ізолятора з ладу, що не завжди виявляється неозброєним оком. Проводити механічні випробування методом додатка механічного підвищеного навантаження не допускається.

На затяжних підйомах і станціях при змішаному русі (електрична й тепловозна тяга) по мостах шляхопроводів, у тунелях, місцях підвищеного забруднення (поблизу забруднюючу атмосферу промислових підприємств і місць навантаження й вивантаження хімічних добрив) строки огляду ізоляторів скорочують.

З метою полегшення роботи з очищення ізоляторів може застосовуватися установка по очищенню їхнім струменем води без зняття напруги з контактної мережі - УПО-2. Вона складається із платформи, на якій змонтовані дві мотопомпи МП-80Б и цистерни для води місткістю 50 т. Обмивання виробляється при швидкості руху 4 км/ч. Час безперервної роботи одного стовбура установки між заправленнями 4,5 год.

Тарілчасті ізолятори на контактній мережі, установлені в гірлянді, піддають дефектировці спеціальними іспитовими штангами. На контактній мережі змінного струму для цих цілей використають універсальну вимірювальну штангу ШІ-35/110 кв або штангу ШДІ-27,5, обладнані спеціальними голівками.

Голівка штанги ШІ-35/110 кв (Рисунок 13.5) складається з послідовно з'єднаних конденсаторів

Рисунок 13.5. Штанга ШІ-35/100 кв для дефектировки ізоляторів контактної мережі змінного струму: № 1—4 — номера ізоляторів; 1 — 4 — послідовність перевірки ізоляторів

постійної й змінної ємності й дозволяє при шунтуванні нею ізолятора по зміні ємності визначити значення напруги, що доводиться на один ізолятор. Виміру починають із ізолятора, розташованого з боку напруги, а потім із заземленої сторони (див. Рисунок 13.5). Для цього два вилоподібних захоплення голівки штанги прикладають до випробовуваного ізолятора. Обертаючи штангу по годинній стрілці, зближають електроди до пробою повітряного проміжку. По положенню покажчика в момент пробою визначають напруга, що доводиться на випробовуваний ізолятор. Відбраковують ізолятори відповідно до даних, наведеними в табл. 13.2.

Таблиця 13.2

Кількість ізоляторів в гірлянді	Норма припустимого спадання напруги, кв (не менш), на ізоляторі* №
	4,0 3,0 2,0 1,5	4,0 3,0 2,0 1,5	5,0 3,0 2,0 1,5	— 5,0 2,0 2,0	— — 3,0 2,0	— — — 3,0

*Рахунок ізоляторів ведуть від заземлених елементів.

На голівці штанги ШДІ-27.5 (Рисунок 13.6) кріпиться вимірювальний прилад для оцінки стану діагнотестуючих ізоляторів, на якому фарбами різних кольорів наносяться дві зони: А - для гірлянд, що складаються з 5 й 6 ізоляторів, і Б - з 3 й 4 ізоляторів. По положенню стрілки приладу визначають придатність ізоляторів у гірляндах.

При дефектировці шунтують, перевіряють ізолятор, що, у гірлянді щупами штанги, доторкаючись до його шапки й до стрижня або шапки суміжного ізолятора й візуально фіксують положення стрілки вимірювального приладу.

При дефектировці гірлянд із 3 й 4 ізоляторів дефектним уважається ізолятор, якщо стрілка вимірювального приладу перебуває в межах зон А і Б, а з 5 й 6 ізоляторів - у межах зони А.

Послідовність діагностики ізоляторів у гірлянді така ж, як і зі штангою ШІ-35/110 кв (див. Рисунок 13.5). Штанга повинна бути справна й випробувана високою напругою на електричну міцність ізоляції в строки: 1 раз у рік й у сезон вимірів — 1 раз в 3 місяці (Рисунок 13.6, в).

Рисунок 13.6. Штанга ШДІ-27,5 кв для дефектировки ізоляторів контактної мережі змінного струму: а — загальний вид штанги; б — вимірювальний прилад; в — схема перевірки справності штанги

У виняткових випадках перевіряють ізолятори робочою напругою. Башмак заземлюючої штанги приєднують до тягової рейки, наконечником штанги доторкаються до електричного з'єднувача нейтральної вставки. Відключення швидкодіючого вимикача на тяговій підстанції свідчить про наявність ушкодженого ізолятора. Іскровий проміжок у ланцюзі заземлення опори контактної мережі на період перевірки ізоляторів шунтується.

Дефектировку ізоляторів роблять у суху безвітряну погоду при наявності напруги в контактній мережі й при зашунтованому іскровому проміжку в ланцюзі заземлення опори контактної мережі.

При виявленні дефектного ізолятора його заміняють. У випадку наявності двох і більше дефектних ізоляторів в одній гірлянді їх заміняють негайно.

Перевірка стану (діагностика) ізоляторів на ділянках змінного струму може бути зроблена дефектоскопом УД-8, електронно-оптичним портативним дефектоскопом «Філін-3», що на відстані 5-50 м дозволяє визначати дефектні ізолятори по реєстрації поверхневих розрядів і корони. Маса приладу 2,5 кг. При цьому відповідно до заводської інструкції перевірку ізоляторів проводять не менш чим із двох крапок, тому що деякі розряди можуть затулятися маточками ізоляторів або елементами підвіски проводів. Візуально оцінка може бути зроблена після придбання навичок роботи з дефектоскопом.

Дефектировку ізоляторів у гірляндах контактної мережі постійного струму проводять спеціальної штангою-покажчиком (Рисунок 13.7). Вона складається з вимірювальної голівки 1 із двома щупами 6, щоізолює верхньої ланки 2, подовжувача 4 і ручки-захоплення 5. На робочій частині розташований вимірювальний прилад 3. До складу голівки входять два блоки резисторів R₆₁ й R₆₂ опором по 1,76 мОм кожнийий. Дефектировку третього ізолятора в гірлянді виконують за допомогою приставки, шунтують його двома крайніми щупами 7 опором по 0,47 мОм.

Рисунок 13.7. Штанга для перевірки ізоляторів контактної мережі постійного струму

Вимірювальний блок складається з мікроамперметра ма, включеного в діагональ діодного моста Д1-Д4, додаткового резистора R_д, опір якого встановлюється при регулюванні, і неонової лампи МН-4, що включена паралельно діодному мосту, служить для захисту вимірювального приладу від перевантаження і є додатковим індикаторним елементом: запалювання лампи свідчить про дефектність ізолятора, що перевіряє. Принцип дії штанги заснований на вимірі струму витоку випробуваного ізолятора, що перебуває під робочою напругою. Якщо опір одного із двох ізоляторів близько до нуля або не перевищує 300 мОм, то показання струму витоку йде за граничну червону мітку блоку.

Перед випробуванням перевіряють справність вимірювального приладу, для чого щупи контактної голівки розвертають і доторкаються одним щупом до частин контактної мережі, що перебуває під напругою, а іншим - до заземлення. Загоряння неонової лампи й відхилення стрілки приладу на повну шкалу вказує на справність приладу. Після цього щупи зближають на відстань між ними 180-200 мм і прикладають до ізолятора. Якщо стрільця відхиляється за граничну мітку, це вказує, що сусідній ізолятор несправний. Другий ізолятор перевіряють прикладанням щупів до першого.

Для виключення перекриття ізоляції контактної мережі в зонах гніздування птахів на ділянках змінного струму застосовують електрорепеллентний захист (Рисунок 13.8). Вона складається з датчика (відрізка проведення) напруги 2, розташованого усередині твердої поперечки 1 і закріпленого на поперечці за допомогою ізоляторів 6, антени 3 у вигляді додаткового неізольованого проведення, розташованого уздовж контактної підвіски; електричного з'єднувача 4; блоки 5 заземлення й заземлювача 7. При наявності напруги в контактній підвісці в антені наводиться висока напруга, і датчики напруги у всіх поперечках, до яких підвішена антена, виявляються під високою напругою. Пристрій працює в такий спосіб. При знаходженні птаха на нижній фермі якої-небудь заземленої поперечки (наприклад, у крапці А) вона повинна торкнутися мішаючого їй будувати гніздо датчика (наприклад, у крапці Б), розташованого на висоті h,

Рисунок 13.8. Електрорепеллентний захист проти гніздування птахів

рівній приблизно висоті птаха. При цьому птах виявляється під високою напругою, і через її тіло з датчика в поперечку, заземлену на тягову рейку за допомогою заземлювача, іде розрядний струм. Для того щоб птах був відігнаний, значення напруги й розрядного струму повинні перебувати в певних межах. Необхідне значення розрядного струму визначається довжиною антени, а значення напруги - відстанню між антеною й контактною підвіскою. Для регулювання значення цієї напруги антену заземлюють в одному місці через блок заземлення (резистор або конденсатор) з певними параметрами.

На консольних і стрижневих ізоляторах для запобігання перекриття ізоляції птахами встановлюють спеціальні штирі, які перешкоджають посадці птахів на ізолятори.

Дата добавления: 2015-07-11