Будівельні роботи по спорудженню контактної мережі

До початку будівельних робіт здійснюють розбивку місць установки опор відповідно до планів контактної мережі перегонів і станцій, розробленим проектною організацією. Положення осі опор відзначають нанесенням вертикальної риси, номера й типу опори незмивною фарбою на шейку зовнішньої рейки з польової сторони. Одночасно відзначають габаритна відстань від осі шляху до опори.

Котловани під опори, анкери й фундаменти розробляють головним чином механізованим способом, використовуючи котлованокопачі, бурові машини, екскаватори й інші механізми. Щоб уникнути ушкодження підземних комунікацій спеціальними шукачами визначають місця положення комунікацій. При неможливості застосування засобів механізації через наявність підземних комунікацій котловани розробляють вручну. Близькість розташування котлованів до діючого шляху вимагає ретельного дотримання вимог безпеки руху поїздів і працюючих осіб при провадженні робіт. На час провадження робіт машиністам поїздів видають попередження про підвищення пильності або зниження швидкості руху в особливо небезпечних місцях.

Керівник робіт спостерігає за станом земляного полотна й кріплень котлованів. При значному припливі в котлован води її відкачують і встановлюють шпунтові огородження. Котловани розробляють у стислий термін і роботи організують так, щоб фундаменти, анкери й опори встановлювалися в те ж «вікно» або в строк не більше доби щоб уникнути обвалення стінок і порушення їхньої несучої здатності.

Багатоковшеві котлованокопачі ВК для роботи зі шляхи монтують на дрезині ДГК7 (Рисунок 15.6), а котлованокопачі МКТС для роботи з поля - на тракторі (Рисунок 15.7). Вони дозволяють розробляти котловани розміром 0,7 х 0,9 м глибиною до 5 м за два або кілька проходів. Виліт робочого органа від осі машини 3,5-6,0 м. Середня продуктивність котлованокопача на залізничному ходу за 1 год роботи в поталих ґрунтах - 8 котлованів й у мерзлих - 4. Машина на тракторному ходу розробляє за зміну 15-18 котлованів у поталих ґрунтах й 7-9 у мерзлі. Швидкість пересування дрезин до 80, тракторів - до 7,5 км/год.

Рисунок 15.6. Вертикальний котлованокопач на залізничному ходу ВК-3:1— кабіна дрезини; 2 — кабіна керування; 3 — буровий пристрій

Рисунок 15.7. Багатоковшевий котлованокопач на гусеничному ходу МКТС-2:1— кабіна; 2 — стріла; 3 — напрямна рама; 4 — робочий орган

Котловани під опори, установлювані без лежнів, розробляють також буровою машиною БМ на базі автомотриси АДМ-1С (Рисунок 15.8) і БМТС-2 на базі дрезини ДГК^у. Процес буравлення складається із чотирьох операцій: заглубление бура на 0,8-1 м, підйом його із ґрунту над поверхнею землі, розкидання ґрунту під впливом відцентрової сили від швидкого обертання бура й опускання необертового бура в котлован. Цикли буравлення повторюють до досягнення необхідної глибини, після чого машину переводять у транспортне положення й вона треба до чергового котловану. Загальна тривалість усього циклу робіт з пересуванням до чергового котловану становить 20 хв.

Бурова машина відриває котловани діаметром 0,65 м, глибиною 5,0 м при вильоті робочого органа 2,7-6,7 м від осі; її продуктивність

Рисунок 15.8. Автомотриса АДМ-1С: 1 — бурова установка; 2 — кран-маніпулятор; 3 — телескопічна вишка; 4 — неізольована робоча площадка; 5 — кабіна

за 1 год роботи становить 10-12 котлованів у поталих ґрунтах й 6-8 у мерзлі.

Агрегат для вібронагруження пальових фундаментів АВФ-1 застосовують для вибронагруження трьохлінійних фундаментів, анкерів і паль під збірні фундаменти опор контактної мережі в поталі ґрунти. Він має вантажно-зарядне й опорно-поворотне пристрої, на останньому встановлене робоче встаткування (висувна й поворотна ферми, що направляє рама, каретка вібрнагруження) для захоплення й вібронагруження опорних конструкцій. Силова установка - дизель-електричний агрегат.

Технічна продуктивність вібронагруження пальового фундаменту - не менш 3 шт/год, маса фундаменту, що занурює

Рисунок 15.9. Агрегат для вібронагруження пальових фундаментів МС (модернізований варіант АВФ-1): 1 — платформа; 2 — поворотна рама; 3 — висувна ферма; 4 — напрямна рама; 5 — вібронагружувач; б — вантажно-зарядне встаткування

або палі - до 2,6 т. Довжина паль, що занурюють - до 5,6 м, фундаментів - до 4,5 м; глибина занурення фундаменту від УГР - 5,0 м. Відстань від осі шляху до внутрішнього краю встановлюваних підстав 3,1-5,7 м (Рисунок 15.9).

Бурові машини УКБС-2М, МРКС-1А (Рисунок 15.10) монтують на чотиривісній платформі й переміщають автомотрисою або тепловозом.

Для розробки котлованів під фундаменти станційних опор гнучких поперечин застосовують одноковшеві екскаватори зі зворотною лопатою місткістю 0,25—0,35 або 0,5—0,65 м³. Найбільш придатний для розробки котлованів екскаватор Е-221 на базі

Рисунок 15.10. Машина МРКС-1А: 1 - захоплення; 2 - бурове встаткування; 3 — маніпулятор; 4 — кабіна; 5 — силова установка; б — базова платформа; 7 — привід ходу

колісного трактора «Бєларусь», що розробляє котловани глибиною 3,2 м від рівня його стоянки. На цьому ж тракторі змонтований ніж для попереднього зрізання ґрунту.

Для буравлення шпар у скельних породах застосовують універсальний комплекс УКБС-2Г або інші бурові машини. В окремих випадках для розпушування скельного ґрунту застосовують підривні роботи, які виконують спеціалізовані організації.

Для установки фундаментів у ґрунтах вічної мерзлоти із глибоким промерзанням роблять загвинчування металевих трубчастих паль спеціалізованим машинним комплексом.

Роботи зі спорудження фундаментів опор контактної мережі й анкерів здійснюють у такій послідовності: виготовляють фундаменти й анкери на будівельній базі або одержують готові; розвозять їхніми спеціальними поїздами або позарейсовими транспортними засобами й установлюють кранами в заздалегідь підготовлені котловани; здійснюють вібронагруження пальових фундаментів або бетонують фундаменти на місці.

Установку фундаментів, анкерів й опор контактної мережі виконують механізованим способом. Опори контактної мережі встановлюють на фундаменти або безпосередньо в ґрунт у підготовлені котловани. У слабких ґрунтах під опори для стійкості встановлюють опорні плити.

Найбільше поширення з існуючих залізничних кранів для установки фундаментів, анкерів й опор контактної мережі одержали крани КЖДЕ (КДЕ); КЖС-16 вантажопідйомністю 16—25 т (Рисунок 15.11, а, б).

Рисунок 15.11. Крани: а — КЖДЕ (КДЕ); б — будівельно-монтажний КЖС-16; 1 — кабіна керування; 2 — стріла крана

При роботах з поля для установки фундаментів, анкерів й опор використають тракторні крани КТС-5Е, КТС-10Е, КМТТС-10 й ін., застосовують також автомобільні крани.

Перед установкою фундаменту, анкери або опори в котлован перевіряють правильність оцінки дна котловану відносно УГР. Гак крана приєднують до опори трохи вище центра ваги, після чого опору піднімають й опускають у котлован або на фундамент, надаючи їй нахил 1,5 % від висоти опори убік, протилежну дії основних навантажень. Котлован засинають шарами не більше 20 див і ретельно втрамбовують кожен шар. При роботі в зимових умовах звичайно засинають котлован привізним поталим ґрунтом або обов'язково роздрібнюють мерзлий ґрунт так, щоб його грудки були розміром не більше 5 див.

Пальові фундаменти встановлюють при вібронагруження агрегатом АВСЕ-М, змонтованим на чотиривісній платформі (Рисунок 15.12), або МС (АВФ) (див. Рисунок 15.9). При цьому відпадає необхідність у землерийних роботах і значно прискорюється установка опор контактної мережі.

На рамі платформи АВСЕ-М розташований поворотний пристрій агрегату, на якому перебуває стріла з напрямними для висування й повороту. На кінці висувної стріли укріплена конструкція для вертикального переміщення робочого органа, усередині якої перебуває вібронагружовач ВП-1 з електродвигуном

Рисунок 15.12. Агрегат вібронагружовач паль (вібронагружовач) ЛВСЕ-М

і гідравлічним захопленням. На іншому кінці платформи розташована поворотна кран-балка з тельфером вантажопідйомністю 2 т, що дозволяє вантажити фундаменти на платформу й установлювати їх на спеціальний верстат посередині платформи. Цим верстатом фундамент подається в гідравлічні захоплення робочого органа. Під кран-балкою укладається 16-18 фундаментів. Агрегат приводиться в дію й транспортується мотовозом-електростанцією МЕГ-1, на якій є трифазний генератор потужністю 200 квт.

Агрегат дає можливість занурювати пальові фундаменти довжиною до 5 м при відстані від осі шляху 2,7-5,4 м. При зануренні в ґрунт вібронагружовачем ВП-1 пальовий фундамент піддається знакозмінним коливанням із частотою 7 Гц й амплітудою 10-18 мм. За двогодинне «вікно» агрегатом АВСЕ занурюють 8-9 паль.

Великий економічний ефект дає використання пальових фундаментів під станційні опори гнучких поперечин. Пальовий фундамент із 4 —8 залізобетонних паль довжиною 5—10 м перетином 30x30 або 35x35 см поєднують поверху плитою й з'єднують із нею болтами або зварюванням (ростверком). Для занурення паль під станційні опори контактної мережі застосовують вібронагружовач ВП-30, установлений на залізничному крані.

При спорудженні більших монолітних фундаментів під опори гнучких поперечин може здійснюватися бетонування фундаментів безпосередньо в місцях їхньої установки.

Тверді поперечки на залізобетонні опори встановлюють на оголовник або опорні столики встановлювальним поїздом. Він складається з тепловоза, двох чотиривісних платформ (під стрілу крана), крана, зчепа із двох чотиривісних платформ для перевезення поперечок і критого вагона для бригади, матеріалів й інструмента. Для перевезення поперечок довжиною більше 24 м зчеп доповнюють двохосьовою платформою.

Поперечки довжиною до 20 м опускають на стійки безпосередньо із встановлювального поїзда із заняттям одного шляху. Якщо довжина поперечки більше 20 м, то встановлювальний поїзд розташовують на одному шляху, а кран - на сусідньому з ним шляхи. Для установки поперечки здійснюють її стропування стропом, закріпленим на відстані 3-4,5 м від кінців поперечки.

Після цього її піднімають і кріплять хомутовими болтами до оголовків стійок або опорних столиків.

Будівельні роботи повинні бути виконані так, щоб забезпечувалася тривалість експлуатації пристроїв, що споруджують. Перед установкою металеві опори, поперечки й інші металеві конструкції офарблюють по всій поверхні й при необхідності відновлюють захисні бітумні покриття підземної частини поверхні фундаментів, анкерів і залізобетонних опор.

Дата добавления: 2015-07-11