Організація будівельних і монтажних робіт

Роботи з електрифікації залізниць виконують по затвердженій проектно-кошторисній і технічній документації, включаючи проекти організації й провадження робіт по системі генерального підряду. Генеральний підрядник відповідальний за комплексне спорудження всіх об'єктів, що входять у титул електрифікації, хоча частина робіт він передає іншим організаціям -субпідрядникам. Роботи зі спорудження контактної мережі розділяють на будівельні й електромонтажні, називані звичайно монтажні.

У будівельні роботи входять: розробка котлованів, установка фундаментів, опор, анкерів і твердих поперечок. Зазначені роботи виконують будівельно-монтажні поїзди (СМП). Вони мають виробничі бази, полігони й майстерні, у яких підготовляють металеві конструкції й вироби з бетону й залізобетону.

До монтажних робіт відносять: армування опор консолями й кронштейнами, гнучкими й твердими поперечками, розкочування, монтаж і регулювання проводів контактної підвіски, що харчують, посилюючого й поздовжнього електропостачання, монтаж роз'єднувачів, розрядників, заземлень й ін. Монтаж контактної мережі виконують електромонтажні поїзди (ЕМП), які мають прорабські пункти по монтажі контактної мережі й тягових підстанцій, майстерні й центральний склад.

Конструкції для спорудження контактної мережі, застосовувані в масовій кількості (опори, фундаменти, тверді поперечки, консолі, кронштейни, фіксатори, деталі), а також пристосування для робіт виготовляють на спеціалізованих підприємствах. Ізолятори й проведення поставляють підприємства-виготовлювачі.

При електрифікації залізниць широко застосовують потоковий метод. По закінченні певного виду робіт на одному об'єкті (станції, перегоні) спеціалізована на певному виді робіт колона або бригада переходить на наступний об'єкт, причому склад бригади й оснащення її механізмами не міняються, а на об'єкті до нових видів робіт приступає інша спеціалізована колона або бригада. Спочатку виконують так називані заділові роботи з перебудови шляхів, пристроїв сигналізації й зв'язку й основні будівельні. Після завершення будівельних робіт роблять повний комплекс монтажних робіт, забезпечуючи уведення об'єкта в експлуатацію.

До початку робіт з установки опор контактної мережі обстежать електрофікованої ділянка залізниці й уточнюють місця, де опори можуть бути встановлені з поля (без заняття залізничної колії) і зі шляхи. На підставі цих даних, аналізу інтенсивності руху поїздів, наявності механізмів разом з керуванням залізниць визначають тривалість «вікон», уточнюють і погоджують місця розташування лінійних комплектувальних баз й ін.

Лінійні комплектувальні бази призначені для стоянок встановлювальних поїздів, кранів й інших механізмів; розвантаження, сортування й навантаження опор і фундаментів на платформи встановлювальних поїздів або інші транспортні засоби (автомобілі, тракторні причепи) для вивозу їх до місця установки.

На комплектувальній базі передбачають два^-двох-два-один-два робітників шляхи для стоянки й маневрів встановлювальних поїздів, площадки для вантажно-розвантажувальних операцій й автомобільні під'їзди до них. Комплектувальні бази звичайно сполучають із базами, що обслуговують будівництво тягових підстанцій й інших об'єктів, при цьому враховують вимогу зменшення пробігу встановлювальних поїздів. У більшості випадків їх розміщають на вузловій станції, розташованої можливо ближче до середини виділеної ділянки робіт. Стоянку механізмів на залізничному ходу вибирають так, щоб забезпечувався швидкий виїзд до місця робіт. Місця зберігання конструкцій і матеріалів розташовують поблизу залізничної колії з під'їздами для автокрана й автомобілів.

Досвід показав, що за умовами під'їзду в середньому близько 20-25 % загального обсягу робіт по спорудженню опор контактної мережі можна вести з поля. Тому особливу увагу приділяють підготовці доріг і під'їздів до місць установки опор, для чого комплект механізмів, що працюють із поля, доповнюють бульдозером. Як правило, до складу кожної спеціалізованої колони входять три комплексних бригади, у тому числі два оснащені комплекти механізмів для роботи зі шляхи й одна - для спорудження опор з поля.

Комплексна бригада, що виконує роботу зі шляхи, має у своєму розпорядженні встановлювальний поїзд, щоскладається з локомотива, залізничного крана, платформи для розташування стріли крана, двох чотиривісних платформ для опор і фундаментів, критого вагона, автомобіля, котлованокопача й комплекту механізмів для засипання й ущільнення ґрунту в котлованах.

Комплексну бригаду для установки опор з поля оснащують одним або двома автомобілями, котлованокопачем на тракторному ходу, автомобільним краном, бульдозером і комплектом механізмів для засипання й ущільнення ґрунту в котлованах.

Після спорудження опор їх приймають під монтаж у повному обсязі в межах перегону, станції, окремих парків або анкерної ділянки представники електромонтажного поїзда й замовника.

На прийнятому під монтаж ділянці до роботи приступає прорабсбкий пункт по монтажі контактної мережі, що має у своєму складі 25—35 електромонтерів, розподілених по бригадах. Кожна бригада складається із п'яти-шести електромонтерів, одного-двох і більше сигналістів, призначуваних залежно від характеру виконуваних робіт, плану й профілю колії, і виконує на закріпленому за нею ділянці всі електромонтажні роботи. Організують роботи на прорабськом пункті виконавець робіт (виконроб) і один-два майстри.

Кожному прорабському пункту надається комплект машин і механізмів, експлуатацією й ремонтом яких відає лінійний механік. Із самохідних одиниць застосовуються три-чотири одного з

Рисунок 15.1. Автомотриса АДМс типів автомотрис АДМс (Рисунок 15.1). АДМ, АДМ-2 (див. Рисунок 12.5) і інші модифікації, АГВ (див. Рисунок 12.4) або АРВ (Рисунок 15.2), вантажна дрезина ДГКУ (Рисунок 15.3) МПТ-4; МПТ-6 з горизонтальною стрілою вантажопідйомністю відповідно 3,5; 5,0; 6,3 т, дві-три розгортальні платформи (Рисунок 15.4), вагон-майстерня, тепловоз, автокран й автомобіль підвищеної прохідності.

Застосовують також самохідну машину із шарнірною стрілою МШТС-2ПМ (Рисунок 15.5, а), швидкість автономного переміщення яких до 8 км/год. Доставляють її до місця роботи автомотрисою або тепловозом. Шарнірна поворотна стріла машини складається із двох колін. У кінця верхнього коліна укріплені дві монтажні

Рисунок 15.2. Автомотриса АРВ-1:1— стріла підйомно-поворотна; 2 — неізольована робоча площадка; 3 — струмоприймач із пристроєм заземлення контактної підвіски; 4 — кабіна

Рисунок 15.3. Вантажна дрезина ДГК^у кошика вантажопідйомністю до 400 кг. Система кріплення монтажних кошиків забезпечує їх постійне вертикальне розташування при будь-якому положенні шарнірної стріли. Керування машиною подвійне: з нижнього пульта, установленого на платформі

Рисунок 15.4. Платформи: а — розгортальна чотиривісна; б — двохосьова розгортальна РП

і з верхнього, котрий розміщений в одній з кошиків. Найбільший виліт стріли з кошиком 15 м, найбільша висота підйому кошиків 17,6 м, швидкість підйому 20 м/хв. Для виконання монтажних робіт з поля машина із шарнірною стрілою випускається на автомобільному МШТС-2А (Рисунок 15.5, б) і на гусеничному ходу МШТС-2Т.

Шарнірну стрілу встановлюють також на автомотрисі АДМ замість монтажних площадок і крана. Вона обладнана лебідкою вантажопідйомністю 2,5 т і пристосуванням для монтажу консолей. Найбільша висота підйому кошиків 18 м, кут повороту стріли 360°.

Перед початком монтажних робіт визначають необхідна кількість і тривалість «вікон», передбачаючи концентрацію

Рисунок 15.5. Машина із шарнірною стрілою: а — МШТС-2ПМ; б — МШТС-2А

всіх сил і механізмів на тій ділянці, де виділяється «вікно» для монтажних робіт. Більшу частину робіт з монтажу контактної мережі (армування опор, регулювання контактної підвіски) виконують без припинення руху поїздів з огородженням місця робіт сигналістами.

Дата добавления: 2015-07-11