| Читайте также: 
 | 
Нехай для визначення значень невідомих x, у, z,…, t виконані рівноточні незалежні виміри  . Загальне число невідомих t, загальне число вимірів n. При цьому
. Загальне число невідомих t, загальне число вимірів n. При цьому  . Ці умови свідчать про те, що система рівнянь, що відображає процес вимірів є перевизначеною. В даному випадку невідомими можуть бути координати пунктів, висоти реперів та інші фізичні величини, значення яких необхідно визначити, а вимірюваними величинами – горизонтальні напрями, горизонтальні або вертикальні кути, довжини ліній, перевищення тощо. Природно припустити, що між невідомими x, у, z,…, t і вимірюваними величинами
. Ці умови свідчать про те, що система рівнянь, що відображає процес вимірів є перевизначеною. В даному випадку невідомими можуть бути координати пунктів, висоти реперів та інші фізичні величини, значення яких необхідно визначити, а вимірюваними величинами – горизонтальні напрями, горизонтальні або вертикальні кути, довжини ліній, перевищення тощо. Природно припустити, що між невідомими x, у, z,…, t і вимірюваними величинами  існує деяка залежність, яку в загальному вигляді можна представити наступним математичним співвідношенням:
 існує деяка залежність, яку в загальному вигляді можна представити наступним математичним співвідношенням:

де  - поправки для виміряних значень Li.
 - поправки для виміряних значень Li.
Деталізуємо співвідношення (10.1) і запишемо його у вигляді системи рівнянь поправок:


… (10.2)

Зведемо отриману систему рівнянь (10.2) до вигляду зручного для диференціювання і задоволення умови (9.3), тобто умови мінімізації поправок. Для цього введемо деякі прирости до невідомих і позначимо їх  ,
,  ,
,  ,…,
,…,  , і так само до поправок, які позначимо
, і так само до поправок, які позначимо  ,
,  ,
,  ,…,
,…,  . Тоді справедливо записати наступну систему рівнянь:
. Тоді справедливо записати наступну систему рівнянь:
 ,
,
 ,
,
 , (10.3)
, (10.3)
…
 .
.
Підставимо отримані|одержувати| співвідношення (10.3) в систему рівнянь (10.2) і запишемо функцію в загальному виді:
 . (10.4)
. (10.4)
Для подальшого|дальшого| математичного аналізу отриманого|одержувати| вираження скористаємося процедурами розкладу функції в ряд|лаву| Тейлора. Нагадаємо, що формула Тейлора застосовуються для апроксимації функції многочленами, а лінеаризація рівнянь відбувається|походить| шляхом розкладання в ряд|лаву| Тейлора і відсікання всіх членів вище першого порядку|ладу|. Формула Тейлора і одна з теорем диференціального числення|обчислення| для довідки приведена в додатку|застосуванні| Г.
Припустимо, що функції (10.4) є такими, що їх можна розкласти в ряд Тейлора в границях точок  ,
,  ,
,  ,…,
 ,…,  . Оскільки прирости
. Оскільки прирости  ,
,  ,
,  ,…,
 ,…,  , є малими величинами, то обмежуючись лінійними членами розкладання отримаємо:
, є малими величинами, то обмежуючись лінійними членами розкладання отримаємо:

де  .
.
Введемо позначення:

Із урахуванням обмежень і введених|запроваджувати| позначень, які обертають статистичні|поважні| члени ряду|лави| |звертають|в малі величини можна записати:
 ,
,  .
.
Тоді систему рівнянь (10.2) з урахуванням виконаних|проробити| перетворень можна записати в лінеаризованому виді:
 ,
,
 ,
,
… (10.7)
 .
.
Таким чином, в отриманих рівняннях невідомими є поправки  для виміряних значень
 для виміряних значень  ,
,  і прирости поправок
 і прирости поправок  ,
,  ,
,  ,…,
 ,…,  для значень параметрів
 для значень параметрів  ,
,  ,
,  ,…,
 ,…,  . Тому отримана|одержувати| система параметричних рівнянь (10.7) є недовизначеною, тому що кількість невідомих більша, ніж кількість рівнянь, яка дорівнює n.
. Тому отримана|одержувати| система параметричних рівнянь (10.7) є недовизначеною, тому що кількість невідомих більша, ніж кількість рівнянь, яка дорівнює n.
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 138 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> | 
| Сутність методу найменших квадратів і обґрунтування | | | Мінімум Нормальні рівняння |