Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Робота з каталогами в DOS

Читайте также:
  1. I. Контрольна робота
  2. I. Контрольна робота
  3. Project Work 2. Робота над проектом. Впр. 1 (с. 136).
  4. Project Work 2. Робота над проектом. Впр. 2с (с. 180).
  5. Project Work 3. Робота над проектом. Впр. 4 (с. 111).
  6. Project Work 4. Робота над проектом.
  7. Project Work Робота над проектом. Впр. 3 (с. 87).

2.1.1. Підкаталог

При використанні жорсткого диска може виникнути ситуація, коли створюється так багато файлів, що починають виникати труднощі з їхнім переглядом і систематизацією. Для вирішення цієї проблеми застосовуються підкаталоги. З їхньою допомогою можна розміщувати взаємозалежні файли в окремих підкаталогах.

Кожний користувач може здійснювати запис свого файла у власний підкаталог. При форматуванні жорсткого диска автоматично створюється кореневий каталог С:\. Аналогічним способом при форматуванні гнучких дисків створюються кореневі каталоги, які позначаються (\), наприклад, А:\. У кореневому каталозі можуть створюватися підкаталоги.

Розглянемо окремо структури каталогів, які створюються на жорсткому і гнучкому дисках. На жорсткому диску часто розміщаються підкаталоги для програм. На жорсткому диску передбачається також підкаталог для зовнішніх команд операційної системи DOS, а також файлів, які копіюються з інших системних дискет. У даний час загальноприйнятим є використання імені DOS для підкаталога, що містить зовнішні команди.

Спочатку створимо структуру каталога, яка зображена на рис. 2.1 і розмістимо її на гнучкому диску. Звичайно, на гнучкому диску структура каталогів не створюється, тому що ємність дискети настільки мала, що не виникає проблем при організації і пошуку файлів. Тому представлена структура каталога гнучкого диска служить виключно для ілюстрації наведених прикладів.

 
 

Звичайно, структура каталога гнучкого диска, яка зображена на рис.2.1, може мати і практичне застосування для гнучкого диска.

 

Рис. 2.1. Структура каталога гнучкого диска А

 

На гнучкому диску А: верхнім є кореневий каталог А:\. Під ним за допомогою команди MKDIR можна створити ряд підкаталогів. На рис.2.1 зображені 4 підкаталоги кореневого каталога:\AUTOCAD, \WP, \BIN і \ВАТ. У даному випадку вони є підкаталогами кореневого каталога А:\. У підкаталог \BIN можна записати ті програми операційної системи, які реалізують зовнішні команди і не містяться в командному процесорі. У підкаталозі ВАТ можна, наприклад, розміщати командні файли.

Отже, в імені підкаталога завжди використовується зворотна похила риска (\) і власне ім'я каталога \AUTOCAD і \WP є підкаталогами першого рівня, у яких за допомогою команди MKDIR створені нові підкаталоги \USER. За ними випливає ряд підкаталогів третього рівня: \ESKO, \PIRJO, \JAR1, що є підкаталогами підкаталога \AUTOCAD першого рівня. Аналогічно створені підкаталоги \РЕККА і JYRKI для підкаталога \WP першого рівня. На самому споді знаходяться файли, які створюються користувачем. У даному випадку такими файлами є ESKO.1, ESKO.2.

Каталог, що містить підкаталог, називають батьківським каталогом. Наприклад, батьківським каталогом підкаталога \ESKO є каталог \USER. У найвищій частині структури розташовується кореневий каталог (\), до якого підключені всі інші каталоги як безпосередньо, так і через проміжні каталоги.

Структура каталогів операційної системи MS-DOS нагадує дерево, перекинуте гілками вниз. Для того, щоб можна було користуватися програмою і пов'язаними з нею файлами, необхідно записати програми у відповідний підкаталог дерева каталогів. Якщо користувач захоче скористатися програмою, він може запустити її тільки з того підкаталога, у якому вона записана. Якщо необхідно створити певний малюнок за допомогою програми AUTOCAD, а потім записати результат у файл ESKO.1, то користувачу варто ввійти в підкаталог \ESKO і за допомогою команди PATH визначити шлях доступу, по якому операційна система знайде і завантажить програму AUTOCAD в оперативну пам'ять. Звичайно, операційна система завантажує програму з поточного каталога. Якщо операційна система не виявляє шукану програму в поточному каталозі, то надходить повідомлення про помилку. Обумовлений командою PATH шлях доступу діє тільки до вимикання живлення комп'ютера.

Таким чином, при кожному наступному ввімкненні комп'ютера шлях доступу варто встановлювати заново. Шлях доступу можна також задавати у файлі AUTOEXEC.BAT, причому в ньому можна вказати шлях до будь-якої програми. При запуску комп'ютера операційна система перевіряє, чи є на системній дискеті файл із ім'ям AUTOEXEC.BAT. Якщо цей файл виявлений, то виконуються команди, які містяться в ньому, що дозволяє встановлювати шлях доступу до будь-якої програми, яка потім може запускатися з будь-якого каталога, згаданого в шляху доступу.

По каталогу можна переміщатися вгору, вниз і вбік, використовуючи для цього відповідні команди. У випадку виконання прикладної програми інформація записується в тому каталозі, з якого був здійснений її запуск, якщо в програмі не передбачена можливість запису файла у визначений каталог. Коли використовується програма з підкаталога \AUTOCAD і створюються малюнки, то ці малюнки записуються в той же каталог. Якщо використовується програма, яка розташована в підкаталозі \ESKO диска А, то малюнки записуються в підкаталозі A:\ESKO.

При запуску комп'ютера операційна система DOS перевіряє, чи є в дисководі А: системна дискета. Якщо системна дискета тут не виявлена, то операційна система звертається до кореневого каталога С: \ жорсткого диска і робить запуск комп'ютера, використовуючи інформацію, яка тут зберігається. Файли CONFIG.SYS і AUTOEXEC.BAT зберігаються в кореневому каталозі для того, щоб операційна система використовувала інформацію до того, як користувач комп'ютера спробує зробити це вручну.

При створенні імен каталогів варто керуватися тими ж правилами, які використовуються при складанні імен файлів. В імені каталога розширення не використовується. Імена каталогів варто вибирати продумано, тому що їх не можна змінити однією командою операційної системи DOS. Для зміни імені каталога спочатку створюють каталог із новим ім’ям, а потім переносять у нього всі файли. Тільки після цього можна забрати старий каталог, попередньо видаливши із нього всі файли. Рекомендується використовувати короткі імена. У цьому випадку завдання шляху доступу здійснюється набагато швидше. Іншим дуже важливим обмеженням є довжина шляху доступу — максимум 63 символи.

В операційній системі MS-DOS можна використовувати дві крапки (..) замість імені батьківського каталога для поточного каталога:

.. - є скороченням імені батьківського каталога поточного каталога, іншими словами, скороченням імені каталога верхнього рівня.

Якщо, наприклад, буде записано:

 

A:\AUTOCAD\USER> DIR

 

операційна система MS-DOS буде здійснювати виведення батьківського каталога поточного каталога, у даному випадку підкаталог AUTOCAD. Якщо ввести

 

A:\AUTOCAD\USER> DIR..\..,

 

то операційна система MS-DOS буде здійснювати виведення батьківського каталога, іншими словами, каталога, який розташований на два рівні вище. У даному випадку буде здійснюватися виведення кореневого каталога А:\


Дата добавления: 2015-10-26; просмотров: 155 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: BIOS FEATURES SETUP 2 страница | BIOS FEATURES SETUP 3 страница | BIOS FEATURES SETUP 4 страница | IDE HDD AUTO DETECTION | Перейменування каталога | Команда PATH (визначення шляху доступу) | Команда DIR (ВИВЕДЕННЯ КАТАЛОГА) | Команда DATE (виведення та установка дати) | Команда BREAK | Команда CHKDSK |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
IDE HDD AUTO DETECTION| Команда MKDIR (створення каталога)

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)