Команда CHKDSK

Перевіряє стан диска і виводить звіт, може також виправляти помилки диска. Звіт про стан показує логічні помилки, знайдені у файловій системі MS-DOS, що містяться в таблиці розподілу файлів і каталогах (CHKDSK не перевіряє можливість зчитування інформації у ваших файлах). При наявності помилок на диску виводиться відповідне повідомлення.

CHKDSK [диск:][[маршрут][ ім'я_ файла] [/F] [/V]

Наприклад, якщо ви хочете перевірити помилки на диску в дисководі А: і виправити їх, наберіть команду chkdsk a: /f.

Для виведення стану диска в поточному дисководі використовуйте команду CHKDSK без параметрів.

- Параметр "диск:" задає дисковод із диском, що перевіряється.

- Параметр "[маршрут][ім'я_ файла]" задає місцезнаходження, ім'я файла чи набору файлів (при вказівці трафаретних символів * і?), фрагментацію яких ви хочете перевірити за допомогою CHKDSK.

- Параметр /F виправляє помилки диска.

- /V виводить на екран при перевірці ім'я кожного файла в кожному каталозі.

MS-DOS виводить на екран звіт про стан CHKDSK у наступному форматі:

- мітка тому і його номер (якщо вони є);

- загальний обсяг диска в байтах;

- обсяг у байтах схованих файлів;

- обсяг у байтах каталогів;

- число байтів у файлах, якими користуються;

- обсяг у байтах неякісних секторів;

- скільки всього доступно байтів на диску;

- число байтів у кожній одиниці розподілу;

- загальне число одиниць на диску;

- число доступних одиниць розподілу на диску;

- повний обсяг диска, скільки байтів вільно.

Для виправлення помилок диска використовуйте команду CHKDSK /F. При цьому виводиться підказка в такому вигляді:

4 lost clusters foud in 12 chains

Convert lost chains to files (Y/N)

(У 4 ланцюжках загублено 12 одиниць розподілу.

Перетворити загублені ланцюжки у файли?)

Якщо ви натиснете Y (так), MS-DOS зберігає кожен загублений ланцюжок у кореневому каталозі у вигляді файла у форматі FILE nnnn.CHK. Коли CHKDSK закінчить роботу, ви можете перевірити ці файли і подивитися, чи містять вони потрібні дані. При натисканні N (ні) MS-DOS виправляє диск, але не зберігає вміст загублених одиниць розподілу.

Якщо параметр /F не зазначений, CHKDSK повідомляє вас про необхідність корегування файла, але виправлень не робить.

Не користуйтеся командою CHKDSK при відкритих файлах. CHKDSK розроблена для використання при незмінному стані диска. Коли файл відкритий, то можливі зміни, і для відображення змін MS-DOS буде обновлювати таблицю розподілу файлів і структуру каталога. Такі відновлення не завжди виконуються негайно, тому зміни в таблиці розподілу файлів і в каталогах відбуваються в різний час. При виконанні CHKDSK із відкритими файлами на диску ця команда інтерпретує розходження між структурою каталога і таблицею розподілу файлів як помилки. При цьому виконання команди CHKDSK /F може призвести до порушення чи втрати даних.

Команда CHKDSK не працює на дисках, сформованих командою SUBST. CHKDSK не можна використовувати для перевірки мережевого диска.

Команда CHKDSK знаходить тільки логічні помилки у файловій системі, а не фізичні помилки диска. Погані сектори, про які повідомляє CHKDSK, відзначаються як "bad" при першій підготовці диска до роботи. Утиліти фізичного корегування диска також можуть позначати сектори як "bad." Ці сектори небезпеки не становлять.

Якщо CHKDSK не знаходить помилок, вона повертає значення 0. При виявленні 1 і більше помилок повертається код 255.

3.1.4. Розподіл жорсткого диска на розділи за допомогою команди FDISK

У цьому і наступному розділах розглядається форматування високого рівня. Звичайне форматування жорсткого диска починають із його розподілу на розділи.

В операційній системі DOS жесткий диск може бути розділений на 1—4 розділи, з яких тільки один може бути зарезервований для операційної системи DOS. Як правило, це перший розділ, що позначається символом С:.

Підключіть живлення до комп'ютера. Якщо відбудеться його запуск, то це означає, що жесткий диск розділений на розділи і відформатований. На ньому є файли операційної системи, тому що комп'ютер був запущений із диска С:. Якщо комп'ютер не запускається, то на жорсткому диску немає файлів операційної системи. Для розподілу жорсткого диска на розділи необхідно виконати наступні операції.

Установіть в дисковод дискету операційної системи і зробіть повторне вмикання живлення для запуску операційної системи DOS. Після цього введіть команду FDISK (рис. 3.1) і виберіть із меню пункт 4 («Display Partition Data»). Якщо на екран дисплея надійде повідомлення про розділи, то це означає, що диск уже поділений на розділи. Якщо повідомлення не надійде, то варто здійснити розподіл жорсткого диска на розділи.

На екран буде виведено головне меню (дивися рис. 3.1)

Рис. 3.1. Головне меню програми FDISK

Якщо потрібно припинити виконання програми FDISK, то варто натиснути клавішу ESC, після чого відбудеться повернення під керування операційної системи DOS. Якщо потрібно перевірити, на скільки розділів розбитий жесткий диск, то варто набрати цифру 4 і натиснути клавішу ENTER. Якщо потрібно продовжити створення розділів, потрібно натиснути клавішу ENTER для переходу до пункту 1 меню.

Рис. 3.2. Створення розділу DOS

На екрані дисплея з'явиться повідомлення (дивися рис. 3.2).

Якщо потрібно повернутися до головного меню програми FDІSK, то варто натиснути клавішу ESC. Якщо потрібно повернутися під керування операційної системи DOS, можна перервати виконання програм натисканням клавіші CTRL-C. Пункт 3 не з'явиться на екрані дисплея, якщо жесткий диск не розділений на основний і додатковий розділи. Якщо потрібно продовжити розподіл жорсткого диска на розділи відповідно до опції 1, то варто натиснути клавішу ENTER.

Якщо жесткий диск уже розбитий на розділи, то на екран дисплея надходить повідомлення (рис. 3.3)

Рис. 3.3. Розбиття диску на розділи

У цьому повідомленні вказується, що основний розділ чи розділ DOS вже існує на жорсткому диску. Якщо натиснути клавішу ESC, то відбудеться повернення до головного меню FDISK. При повторному натисканні клавіші ESC відбувається повернення під керування операційної системи DOS. Після цього можна безпосередньо приступати до форматування.

Якщо весь обсяг диска потрібно використовувати як основний розділ DOS, то варто натиснути клавішу ENTER. Цей розділ буде активним, тобто звідси буде здійснюватися запуск комп'ютера.

Якщо потрібно розділити жесткий диск на розділи (на первинний і додатковий), варто натиснути клавішу N.

Опція 2 дозволяє визначити розмір додаткового розділу жорсткого диска.

Якщо ця величина влаштовує користувача, то варто натиснути клавішу ENTER. Після цього виводиться повідомлення, що підтверджує зроблений вибір. Натисканням клавіші ESC здійснюється перехід до наступного пункту.

Якщо додатковий розділ поділяється на диски, то їм варто дати відповідні імена.

У випадку вибору опції 3 виводиться наступне повідомлення (рис. 3.4).

Визначаючи розмір логічного диска, можна розділити додатковий розділ на кілька логічних дисководів: D:, Е: і т. д. Програма FDISK буде продовжувати запитувати інформацію із логічних дисководів, поки не буде розподілений весь обсяг додаткового розділу.

Натисканням клавіші ESC здійснюється вихід у головне меню команди FDISK, а повторне натискання цієї клавіші призводить до повернення під керування операційної системи DOS. Значення інших опцій головного меню команди FDІSK можна почерпнути з інформації, яка виводиться на екран дисплея.

Рис. 3.4. Створення логічних дисководів

3.1.4. Тестування операційної системи

Тестування операційної системи полягає у перевірці можливості запуску комп'ютера з диска С:. Для цього потрібно запустити завантаження натисканням клавіш CTRL-ALT-DEL. Перед початком цієї операції варто підняти замок дисковода А: чи забрати з нього дискету.

Спочатку ввімкнеться світлова індикація дисковода А:. Операційна система перевіряє, чи немає тут файлів операційної системи. Після цього світлова індикація дисковода А: гасне, а мерехтіння світлової індикації дисковода жорсткого диска означає, що первісне завантаження виробляється звідси.

Якщо все зроблено правильно, через кілька десятків секунд на екрані дисплея з'явиться символ готовності С:\>. Тепер можна виконати завершальні операції щодо підготовки жорсткого диска:

- СТВОРЕННЯ ПІДКАТАЛОГА BIN;

- ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОГРАМ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ DOS У ПІДКАТАЛОГ BIN;

- СТВОРЕННЯ ФАЙЛІВ CONFIG.SYS І AUTOEXEC.BAT.

3.1.5. Відновлення операційної системи

Із розвитком операційної системи у неї додаються нові команди. Старі команди можна вилучити або внести до них зміни. Наприклад, можна встановити додаткові ключі. Етапи відновлення операційної системи:

1. Перенесення файлів операційної системи IO.SYS і MSDOS.SYS за допомогою програми SYS.

2. Перенесення командного процесора COMMAND.COM за допомогою команди COPY.

3. Заміна команд на їхні нові версії.

До файлів операційної системи належать IО.SYS, MSDOS.SYS і COMMAND.COM. Перші два файли є схованими. Копіювання схованих файлів здійснюється програмою SYS.

Безпосередньо після цих схованих файлів операційна система DOS резервує простір для файлів користувача. Коли здійснюється відновлення операційної системи, може статися так, що нові файли IO.SYS і MSDOS.SYS не будуть міститися в призначеному для них місці. У цьому випадку відновлення операційної системи буде трохи утруднено.

Вставте системну дискету з новою версією DOS у дисковод А: і ввімкніть живлення. Первісне завантаження системи буде зроблено з дисковода А:. На екран надійде повідомлення, що ідентифікує нову версію операційної системи, а потім символ готовності А:\>. Після цього варто ввести:

A:\>SYS C:\

Якщо для файлів операційної системи не вистачає простору, то надходить повідомлення:

Incompatible system size

Це свідчить про те, що операційна система DOS записала файли користувача відразу після системних файлів попередньої версії операційної системи. У подібній ситуації можна спробувати створити простір для файлів операційної системи за допомогою якої-небудь допоміжної програми. Якщо ж це не вдається, то всі потрібні файли копіюються на дискету за допомогою команд BACKUP, COPY чи XCOPY. Коли всі потрібні файли будуть скопійовані на дискету, роблять форматування за допомогою описаного раніше способу, використовуючи для цього ключ /S:

А:\> FORMAT C: /S

Дана команда, має ключем /S, переносить усі три файли IO.SYS, MSDOS.SYS і COMMAND.COM у відповідне місце на жорсткому диску.

Якщо копіювання відбувається за допомогою команди COPY, то на диску створюється нова структура каталога. У подібній ситуації процес відновлення файлів, у залежності від їхньої кількості, може зайняти до декількох годин.

Якщо форматувати жесткий диск не потрібно і файли операційної системи переносяться командою SYS, то варто скопіювати на жесткий диск новий командний процесор. Це здійснюється командою COPY:

А:\> COPY COMMAND.COM C:\

Командний процесор розміщується в кореневому каталозі, тому разом із символом дисковода варто вказувати символ кореневого каталога. Якщо символ кореневого каталога зазначений не буде, то операційна система DOS скопіює командний процесор у той каталог диска С:, що використовувався останнім.

Програми, що реалізують команди, можуть копіюватися із системної дискети DOS звичайним шляхом за допомогою команди COPY:

A:\>COPY *.* C:\BIN

Команда COPY заміняє попередню версію програми на нову, якщо їхні розширення збігаються. У різних версіях операційної системи DOS програми з однаковими іменами можуть мати різні розширення, при цьому в підкаталог BIN можуть потрапити дві однойменних програми, що відрізняються тільки розширенням. Операційна система DOS спочатку виконує програми, забезпечені розширенням.СОМ, а потім програми, що мають розширення.ЕХЕ. У випадку, якщо попередня версія програми має розширення.СОМ, а нова.ЕХЕ, можуть виникнути проблеми при використанні цих програм.

Дата добавления: 2015-10-26