Команда BREAK

Установка значення ON/OFF комбінації клавіш CTRL-C. BREAK - переривання

С:\> BREAK ON чи

С:\> BREAK OFF

Натисканням комбінації клавіш CTRL-C переривається виконання поточної команди (програми). Наприклад, при виконанні команди DIR натисканням клавіш CTRL-C можна перервати виведення каталога. Команда BREAK визначає реакцію операційної системи на натискання клавіш CTRL-C. Зазвичай операційна система MS-DOS перевіряє, чи натиснуті клавіші CTRL-C при здійсненні введення з клавіатури, виведення на екран дисплея чи на принтер. Якщо ввімкнений режим BREAK ON, то контроль натискання клавіш CTRL-C здійснюється також і при виконанні інших операцій, наприклад, при зчитуванні чи записі на диск. За умовчуванням діє команда BREAK OFF. Ця команда аналогічна команді BREAK файла CONFIG.SYS.

1.C:\>BREAK ON

Break is on

Введення режиму BREAK ON.

2.C:\>BREAK OFF

Break is off

Введення режиму BREAK OFF.

3.C:\> BREAK

2.3.9. Команда СНСР [nnn]

Виводить номер активного набору символів (кодової сторінки). Цю команду можна також використовувати для зміни активного набору символів для всіх пристроїв, які підтримують переключення наборів.

Для виведення на екран номера активного набору символів використовуйте команду СНСР без параметра. Параметр nnn задає системний набір символів, визначений у файлі CONFIG.SYS командою COUNTRY. MS-DOS передбачає набори символів для наступних країн і мов (русифікована версія MS-DOS може містити в собі набір символів 866 - Росія):

- 437 США;

- 850 Латинська I;

- 852 Латинська II;

- 860 Португальська;

- 863 Канадська, французька;

- 865 Данія і Норвегія.

Перед використанням команди СНСР вам потрібно за допомогою команди COUNTRY задати розташування файла COUNTRY. SYS і завантажити в пам'ять програму NLSFUNC.

Після присвоювання набору символів будь-яка програма, що запускається, буде використовувати цей набір. Якщо заданий набір символів у вашій системі не підготовлений, MS-DOS попереджає вас повідомленням про помилку: „Неприпустима кодова сторінка”.

Якщо пристрій (монітор, клавіатура чи принтер) не підготовлені для набору символів, MS-DOS виводить на екран повідомлення (рис.2.13) в такому форматі:

Рис. 2.13.

Виведення повідомлення

Перед використанням команди СНСР варто застосувати команду NLSFUNC, що дозволяє її використання. Команда СНСР є внутрішньою командою DOS. Для її виконання не потрібно додаткової пам'яті.

Якщо команда завантажує кодову сторінку, то для цього потрібно звернення до файла COUNTRY.SYS. На рис. 2.14. він показаний у підкаталозі \BIN. Цей файл поміщається в оперативну пам'ять при наявності установки COUNTRY у файлі CONFIG.SYS або при використанні команди NLSFUNC. Команда СНСР не діє, якщо не використовується файл CONFIG.SYS. Файл COUNTRY.SYS повинен розміщатися в кореневому каталозі С:\.

Для того, щоб за допомогою команди СНСР можна було встановлювати роботу клавіатури і принтера відповідно до кодової сторінки, використовують також команду MODE CODEPAGE PREPARE (рис. 2.14). Її можна помістити безпосередньо у файл AUTOEXEC.BAT відразу після команди NLSFUNC.

Рис. 2.14. Використання команди MODE CODEPAGE PREPARE

Команда CTTY

Змінює термінал, який використовується для керування комп'ютером. Застосовуйте команду CTTY, якщо ви хочете використовувати для введення команд інший пристрій:

CTTY пристрій

Параметр "пристрій" задає альтернативний пристрій, який ви хочете використовувати для набору команд MS-DOS. Припустимими значеннями параметра є PRN, LPT1, LPT2, LPT3, CON, AUX, COM1, COM2, COM3 і COM4.

Наприклад, щоб перевизначити все введення і виведення з поточного пристрою (монітора і клавіатури комп'ютера) на порт AUX, наберіть у командному рядку ctty aux.

Щоб перед використанням команди CTTY задати параметри порту (швидкість, старт та стоп-биті, парність), дайте команду MODE.

Багато програм не використовують для введення і виведення MS-DOS і працюють безпосередньо з апаратурою комп'ютера. На такі програми команда CTTY не впливає. Вона діє тільки для програм, які зчитують введення з клавіатури і здійснюють виведення на екран.

Крім команди CTTY для надання пристрою введення можна також використовувати параметр пристрою команди COMMAND.

Команда EXIT

Повернення з нового командного процесора в колишній командний процесор COMMAND.COM. При поверненні до вихідного командного процесора відновлюються і значення змінних оточення. Якщо командний процесор був запущений командою SHELL із ключем /Р, вміщеної у файл CONFIG.SYS, то при виконанні команди EXIT комп'ютер «зависає».

С:\>ЕХІT

Команда SET

Виводить на екран, встановлює чи скасовує змінні операційної системи MS-DOS, що використовуються для керування деякими командними файлами та програмами, а також керують роботою MS-DOS. Команда SET часто використовується у файлах AUTOEXEC.BAT чи CONFIG.SYS для установки змінних при кожнім запуску MS-DOS.

SET [змінна=[рядок]]

- Параметр "змінна" задає встановлювану чи модифіковану замінну середовища;

- "рядок" - задає пов'язаний із конкретною змінною рядок.

Для виведення поточних установок змінної використовуйте команду SET без параметрів. Про установку змінних операційного середовища, використовуваних для керування операціями MS-DOS, розповідається в описі команд PATH, PROMPT, SHELL і DIR.

Установки змінних середовища зазвичай включають в себе специфікацію змінних COMSPEC і PATH, які MS-DOS застосовує для пошуку програм на дисках. Часто використовуються також змінні PROMPT і DIRCMD (див. команди PROMPT і DIR).

Коли в команді SET задається значення змінної і рядка, MS-DOS додає задане значення до операційного середовища і пов'язує рядок із даною змінною. Якщо змінна вже існує, то нове значення рядка заміняє старе. Якщо ви задаєте тільки змінну і знак рівності (без рядка), MS-DOS скидає пов'язане зі змінною значення рядка.

Команда SET часто задається в командних файлах, при цьому змінні можна використовувати таким же способом, як нумеровані змінні з %0 по %9, тобто задавати їх як введення команди SET. Наприклад, щоб додати маршрут до змінного PATH, можна задати в командному файлі команду

set path = %l;% path %.

При виклику змінної з командного файла значення потрібно вкласти в символи %. Наприклад, щоб установити змінну середовища INCLUDE у значення D:\SYS, наберіть команду

set include = d:\sys.

Після цього ви можете використовувати рядок D:\SYS у командному файлі, вклавши ім'я INCLUDE у %, наприклад, включити в нього для виведення вмісту пов'язаного з INCLUDE каталога команду dir %include%. При обробці цієї команди MS-DOS заміняє %INCLUDE% рядком D:\SYS.

При введенні команди SET (рис.2.23) без параметрів, ви одержите приблизно наступне повідомлення:

Рис. 2.15. Використання команди SET

2.3.13. Команди LOCK і UNLOCK

Команда LOCK блокує диск, до якого додатки мають прямий доступ.

LOCK [ диск:]

Команда UNLOCK розблокує диск, до якого додатки мають прямий доступ.

UNLOCK [диск:]

2.4. Внутрішні команди, використовувані в пакетних файлах

Команда CALL

Викликає один командний файл із іншого, не завершуючи його виконання.

CALL [диск:][маршрут]ім'я_файла [параметри_ком_файла]

Наприклад, щоб запустити файл TEST.BAT з іншого командного файла, введіть у файл, який викликає команду

CALL TEST

Параметр [диск:][маршрут]ім'я файла задає розташування та ім'я командного файла. Файл повинен мати розширення, що викликається.ВАТ. "Параметри_ком_файла" - це інформація командного рядка, необхідна для командного файла, який викликається, включаючи параметри, імена файлів, що підставляються, параметри з %1 по %9 і змінні операційної середовища.

Ви можете викликати командний файл рекурсивно, однак при цьому, щоб уникнути зациклення, потрібно забезпечити команду виходу. Не використовуйте в команді CALL конвеєризацію (|) і символи перенапрямку («, <, > і»).

Дата добавления: 2015-10-26