Команди роботи з дисками

3.2.1. Форматування дисків

Нову дискету перед початком її використання завжди необхідно форматувати. Метою цієї операції є розмітка на дискеті (для наступного виведення інформації) секторів і доріжок для операційної системи, яка використовується даним типом комп'ютера.

Дискету не потрібно форматувати при кожному її використанні, форматування необхідне лише у випадку, коли починається експлуатація нової дискети. Коли дискета відформатована, її можна застосовувати для запису і видалення файлів стільки разів, скільки це необхідно користувачу. Формат дискет зберігається протягом всього терміну їхньої експлуатації. Повторне форматування може знадобитися тільки у випадку, якщо виникає необхідність зміни формату дискети.

Команда FORMAT є найбільш небезпечною із усіх команд у випадку помилки. Ця небезпека полягає в тому, що при помилковому форматуванні дискети, на якій зберігаються важливі файли, їх практично неможливо відновити. Особливо небезпечною операцією є форматування жорсткого диска С:, тому що в цьому випадку вилучаються всі програмні файли, які знаходяться на ньому, і файли даних. Починаючи з операційної системи DOS 3.2, щоб вимкнути помилкове форматування, користувачу задається два питання. Спочатку операційна система запитує ім'я жорсткого диска, що призначений для форматування, а потім за допомогою наступного питання переконується у тому, чи дійсно даний жесткий диск призначений для форматування, причому на це питання варто дати позитивну відповідь шляхом натискання клавіші Y(Yes -так).

Визначення імені жорсткого диска, щоб попередити помилкове форматування, є дуже важливою операцією. Отже, у даній версії операційної системи відсутня можливість помилкового форматування, якщо раніше жорсткому диску було присвоєно яке-небудь ім'я. Розглянемо команду

С:\> FORMAT А:

При натисканні на клавішу ENTER на екрані дисплея з'являється повідомлення:

Рис. 3.5. Використання команди FORMAT А.

У цьому повідомленні пропонується вставити нову дискету в дисковод А: і після цього натиснути клавішу ENTER (рис. 3.5). У перших версіях операційної системи в повідомленні пропонувалося натиснути на яку-небудь клавішу, але це означало те ж саме. Натискання на клавішу повідомляє операційній системі, що дискета встановлена на місце і можна почати її форматування. Завжди варто перевіряти, чи в дисковод А: вставлено дискета, на якій немає важливих файлів.

На початку форматування на екрані дисплея з'явиться повідомлення (рис. 3.6):

Рис. 3.6. Формат диска

Коли процес форматування наближається до завершення, на екрані дисплея з'являється повідомлення де пропонується ввести ім'я нової дискети Нижче подано повідомлення, виведене при закінченні форматування дискети (рис. 3.7):

Рис. 3.7. Закінчення форматування дискети

Загальна ємність дискети складає 1 457 664 байт, і всю її можна використовувати. Якби на дискеті були сектори, які використовувати не можна, то до зазначеного вище рядка було б додано (рис. 3.8):

Рис. 3.8. Повідомлення про пошкоджені сектори дискети

Це означає, що частина секторів (у даному випадку 18 секторів, 18х512 = 9 216) використовувати не можна. Операційна система не робить на них ніяких записів. Однак це повідомлення не перешкоджає використанню дискети. Якщо число подібних секторів складає більше десяти відсотків від загальної ємності дискети, її не варто використовувати для запису яких-небудь важливих файлів. Велика кількість недоступних секторів може викликати ряд проблем при використанні такої дискети.

Наприкінці операційна система DOS запитує, чи відбуватиметься форматування наступної дискети. Якщо дається позитивна відповідь Y (Yes - так), то в дисковод А: варто вставити чергову дискету. Якщо буде дана негативна відповідь N (No - немає), то процес форматування буде припинений і на екрані дисплея з'явиться символ готовності операційної системи DOS.

У команді FORMAT застосовуються різні ключі, за допомогою яких можна керувати дією цієї команди.

С:\> FORMAT A: /S

Використання ключа /S (System - система) дозволяє перенесення на дискету трьох системних файлів. Це значить, що з її допомогою можна здійснювати запуск комп'ютера, тому що на ній є три основних файли:

MBIOS.COM (IO.SYS),

IBMDOS.COM (MSDOS.SYS),

COMMAND.COM.

При використанні жорсткого диска зазвичай немає необхідності розміщення системних файлів на дискеті. Якщо навіть виникне ситуація, коли комп'ютер потрібно буде запустити за допомогою дискети, то це можна зробити, використовуючи вихідну системну дискету комп'ютера, а краще її копію. Подібна ситуація виникає у випадку, якщо комп'ютер блокується, незважаючи на всі спроби його запуску. Наприклад, після підключення живлення комп'ютер зависає і клавіатура не працює. Шляхом установки в дисковод А: дискети, яка містить системні файли, можна запустити комп'ютер і його клавіатуру, що дасть можливість нормального запуску комп'ютера з жорсткого диска.

Коли необхідно переконатися у тому, що на дискету дійсно перенесені системні файли, використовують команду CHKDSK. Команда DIR не показує два схованих системних файли, тільки файл COMMAND.СОМ.

При форматуванні дискет програма Format виконує низькорівневу розмітку магнітної поверхні дискети, потім запис системної інформації (завантажувального сектора дискети, таблиці розміщення файлів і кореневого каталога). Низькорівнева розмітка поверхні дискети виконується досить довго і повністю ліквідовує всю інформацію на дискеті. Тому, починаючи із версії 5.0 MS DOS, при форматуванні дискет низькорівнева розмітка магнітної поверхні дискети виконується, якщо вона запитана користувачем (параметр /U). Для вказівки виду форматування дискети можна вказати наступні параметри:

- /U — безумовне форматування дискети зі знищенням наявних на ній даних. Цей параметр бажано вказувати при форматуванні нових дискет, тому що при цьому програма Format не витрачає час на перевірку того, форматована дискета чи ні, а відразу приступає до форматування;

- /Q — швидке очищення дискети без контролю наявності збійних ділянок на дискеті. Цей режим варто використовувати тільки для вже відформатованих дискет, якщо ви знаєте, що вони знаходяться в задовільному стані.

Якщо в команді не зазначений ні параметр /U, ні параметр /Q, то програма Format при обробці дискети спочатку перевіряє, чи форматована ця дискета. Якщо дискета форматована і її новий формат повинен бути таким же, як і наявний, тоді програма Format не знищує дані на дискеті, а тільки стирає інформацію про всі файли і каталоги із системних областей дискети (таблиці розміщення файлів і кореневого каталога), а потім тестує області даних дискети на наявність збійних ділянок. Для вже відформатованих дискет це прискорює їхнє переформатування.

Приклади:

format а: /u — безумовне форматування дискети А:

format a: /q — очищення (видалення інформації) дискети А:

Якщо на дискеті була записана яка-небудь інформація, то вона буде знищена програмою Format. Однак якщо програма Format не виконувала низькорівневе форматування диска (зокрема, не був зазначений параметр /U), то цю інформацію все-таки можна відновити за допомогою програми UnFormat із комплексу Norton Utilities (принаймні доти, поки на.дискету не буде записана якась інша інформація).

За умовчуванням дискети форматуються на максимальну стандартну ємність, яка допускається дисководом. Однак Ви можете вибрати ємність, на яку хочете форматувати дискету, задавши параметр /F: (ємність дискети).

Дискети можуть бути 1 440 (те ж саме, що 1.44), 2 880 (Аналогічно 2.88) і 720 — для дискет ємності 1.44 Мбайта, 2.88 Мбайти і 720 Кбайт відповідно.

Трьохдюймові дискети можна за допомогою параметра /F відформатувати на 1.44 Мбайта і 720 Мбайт. При наявності спеціального дисковода і відповідних дискет можлива робота і з тридюймовими дискетами ємність 2,88 Мбайти.

3.2.2. Завдання мітки на диску за допомогою команди LABEL.EXE

За допомогою наявної в MS DOS програми Label можна присвоїти диску мітку — позначення довжиною до 11 символів. Мітки можуть допомогти розрізняти диски. Крім того, деякі програми вимагають використання дискет із визначеною міткою. На жорсткому диску мітка служить додатковим захистом від випадкового форматування. Програми Format, FDisk і багато інших попередньо вимагають увести мітку логічного диска.

label a:

Програма Label повідомить про існуючу мітку диска і запросить нову. Якщо Ви не хочете змінювати мітку диска, натисніть Enter. Мітка диска повинна бути довжиною до 11 символів, вона може включати пробіли.

Не рекомендується включати в мітку символи:

? / \ ê.,;: + = [ ] () & " < > ‘

3.2.3. Команда DISKCOPY.COM (копіювання дисків)

За допомогою цієї команди можна створити ідентичну копію дискети. Це значить, що копіюється дерево каталогів дискети і всі наявні в різних каталогах файли, причому вони розміщуються на тих же місцях. Оскільки розміщення файлів на обох дискетах є однаковим, то їх можна порівнювати за допомогою команди DISKCOMP.

Команда COPY утворить нову систему файлів і заново розмістить їх у більш ущільненому вигляді. Це значна перевага з погляду ефективності використання простору дискети. У цьому відношенні команди COPY і DISKCOPY відрізняються одна від одної. Відмінністю є також і те, що команда DISKCOPY копіює сховані файли, файли операційної системи IO.SYS і MSDOS.SYS.

Команда знищує усі файли, які були записані на цільовій дискеті. Якщо цільова дискета до цього не форматувалася, то перед копіюванням автоматично виконується її форматування. Таким чином, при введенні цієї команди знищується інформація, що могла бути на дискеті. Завжди варто перевіряти, чи немає на цільовій дискеті необхідних для користувача даних. Знищені файли не відновлюються.

Особливо небезпечна ця команда при копіюванні з використанням одного дисковода. У цьому випадку дуже важливо прочитати і зрозуміти текст англійською мовою, що виводиться на екран дисплея. SOURCE позначає вихідну дискету (дискету, з якої здійснюється копіювання), a TARGET позначає цільову дискету (дискету, на яку здійснюється копіювання). Для захисту вихідної дискети необхідно стежити за тим, щоб отвір для захисту дискети був закритий. Основна команда при використанні двох дисководів:

А:\> DISKCOPY А: В:

Команда копіює дані з дискети, вміщеної в дисковод А:, на дискету, що знаходиться в дисководі В:, і одночасно руйнує всю інформацію на дискеті В.

А:\> DISKCOPY А: А:

А:\> DISKCOPY A:

А:\> DISKCOPY

Представлена вище форма команди застосовується в тому випадку, якщо використовується тільки один дисковод. Усі три команди є ідентичними. Команда пропонує замінити дискету, якщо займаний файлами простір перевищує обсяг вільного простору оперативної пам'яті. Команда спочатку робить запис інформації із вихідної дискети в оперативну пам'ять, після чого пропонує встановити цільову дискету в дисковод А:. Якщо інформація міститься в оперативній пам'яті, то в дисководі А: дискету заміняють тільки один раз. При запуску команди DISKCOPY надходить повідомлення

Insert SOURCE diskette in drive A:

Press any when ready...

Toбто вимагається вставити вихідну дискету в дисковод А:, а потім натиснути довільну клавішу. Приблизно через 30 секунд надходить нове повідомлення:

Copying 80 tracks 18 Sectors/Track, 2 side(s)

Insert TARGET diskette in drive A:

Press any key when ready...

Потрібно встановити цільову дискету в дисковод А:, після чого натиснути клавішу ENTER, приблизно через 30 секунд надходить нове повідомлення:

Copy another diskette (Y/N)

Натиснувши клавішу Y, можна копіювати іншу дискету або натисканням клавіші N припинити копіювання.

Дата добавления: 2015-10-26