Методичні рекомендації до заняття

Твір М.Коцюбинського справедливо зараховують до міфопоетичних. Карпати, життя гуцулів справили на письменника велике враження, він був захоплений багатою язичницькою фантазією гуцулів, відзначав їхню своєрідну психіку, первісне життя. Тому автор поставив перед собою завдання відтворити життя гуцулів з їхнім міфопоетичним сприйняттям світу на тлі незвичайної природи Карпат.

Твір був написаний за рік до смерті письменника. Уважний читач побачить в ньому низку міркувань про людське життя, зокрема, втілення вічного становлення життя, співвідношення танатичного та еротичного як втілень смерті та життя, про що свідчить сцена «забави» при труні, авторське бачення якої виявляється в тому, що закінчення матеріального життя одиниці не є завершенням життя, бо біля «гробового входу грає життя, життя продовжується».

М.Коцюбинський ввійшов в українську літературу як сонцепоклонник. Його улюблений образ набуває нового вираження: «Живий вогонь – ватра на полонині, яка не повинна загаснути ціле літо». Віра в таємничу силу вогню – одна з найдавніших у світі й язичник-гуцул вірить у надприродність вогню-варти.

Слід звернути увагу на символічні деталі твору, які супроводжують життя головних героїв – Марічки й Івана. Це зустріч біля води, що поєднує їх і розділяє. В народній творчості вода сприймається як символ життя, кладка над водою є символом поєднання доль, тому зустріч біля води Івана й Марічки є символічною, вона уособлює єднання. Проте вода може мати й руйнівну силу. Саме бурхлива весняна вода забирає Марічку, роз’єднуючи двох закоханих.

Твір сповнений багатьма легендами, міфами. Це оповіді про створення світу богом і арідником, життя демонічних істот та людей, наділених надприродними силами. Серед демонічних істот у творі згадані нявка, щезник, чугайстр, арідник, люди, наділені надприродними силами – мольфар Юра, відьма Хима. У відповіді на це питання слід подати їх характеристику.

Розглядаючи питання взаємопереплетення неоромантичних, реалістичних та імпресіоністичних рис слід відзначити романтичне освоєння теми поезії лісів і гір Іваном, одухотворення мертвої природи: «Черемош знизу шумів. Йому твердо було лежати на скелях і він перескакував з каменя на камінь». Виокремлення реалістичних і романтичних елементів у повісті неодмінно веде до розрізнення способів зображення. Так, до реалістичних ознак можна віднести зображення праці гуцулів, родової ворожнечі Палійчуків і Гутенюків, родинно-господарські стосунки Івана і Палагни. Ознаки романтизму переважають у зображенні природи Карпат, духовного світу Івана, у підвищеній напрузі емоцій героїв, пісенному ладі твору. Імпресіоністичним є пейзажі М.Коцюбинського, які матеріалізують порухи душі людини, відбір художніх засобів, завдяки яким автор досягає елегантності, артистизму й краси.

Дата добавления: 2015-07-08