Структура управління вагоноремонтним підприємством

Структура апарата управління підприємством побудована на основі розмежування його функцій по відособлених адміністративних підрозділах - органам управління. Разом з тим враховуються ступінь спеціалізації, рівень технічної оснащеності, тип і масштаби виробництва. Кількість підрозділів апарата управління й форма організаційної структури вибираються так, щоб була забезпечена злагоджена й чітка робота всього апарата підприємства й систематично знижувалися витрати на управління виробництвом.

В основі управління промисловим підприємством лежать лінійний і функціональний принципи. Лінійний принцип управління характерний тим, що кожний виконавець одержує завдання тільки від одного вищестоячого керівника й звітує безпосередньо перед ним. Лінійний принцип управління будується виходячи з раціонального співвідношення кількості керівників і підлеглих.

Функціональний принцип управління припускає розподіл управлінських обов'язків між кількома виконавцями в межах своєї спеціалізації. На практиці структура управлінського апарата являє собою комбінацію принципів функціонального й лінійного управління, що утворює так звану лінійно-функціональну структуру управління.

Функції управління підприємством різноманітні, але всі вони підкоряються основному завданню - забезпечити виконання встановленого плану за всіма показниками з мінімальними витратами державних засобів.

Структура апарату управління вагоноремонтного заводу наведена на рисунку 4.1.

Підприємство очолює начальник заводу - довірена особа держави, відповідальний за всі сторони діяльності підприємства. Він управляє підприємством на основі єдиноначальності.

Перший заступник начальника заводу - головний інженер, який є технічним керівником підприємства. Він відповідає насамперед за проведення правильної технічної політики, за вдосконалювання техніки, технології й організації виробництва. Головний інженер безпосередньо керує роботою технічних служб підприємства, лабораторій і дослідно-експериментального цеху. Як перший заступник начальника, він керує також діяльністю основних виробничих цехів і разом з ним несе повну відповідальність за правильне виробничо-технічне управління підприємством. На великих вагоноремонтних підприємствах є головний економіст на правах помічника начальника заводу. Він координує всю економічну роботу підприємства, систематично веде аналіз господарської діяльності й намічає шляхи її поліпшення. Адміністративно-господарською роботою й постачанням керує заступник начальника по господарчих питаннях.

Рисунок 4.1 Структура апарату управління вагоноремонтного заводу

На допомогу керівництву підприємства створений апарат управління - заводоуправління, що включає ряд відділів, кожний з яких спеціалізований на виконанні певних обов'язків.

У заводоуправління входять відділи плановий, бухгалтерія, виробничий, головного конструктора, головного технолога, технічного контролю, головного механіка й головного енергетика, матеріально-технічного постачання й збуту, праці й заробітної плати, кадрів і технічного навчання, адміністративно-господарчий і ін. Велике значення має чіткий поділ функцій між цими відділами, що виключає дублювання в процесі управління.

Плановий відділ розробляє перспективні й поточні плани (техпромфінплан) усього заводу й цехів на рік, квартал, місяць, контролює їх виконання, веде статистичний облік і аналіз виробничо-господарчої діяльності цехів і заводу в цілому, організує внутрішньозаводський госпрозрахунок.

Виробничий відділ розробляє міжцехові оперативні плани виробництва. Керує складанням планів по кожному з основних цехів, здійснює систематичний контроль за їх виконанням, регулює роботу дільниць і цехів заводу. До складу цього відділу входить диспетчерський апарат.

Відділ праці й заробітної плати розробляє заходи щодо наукової організації праці й підвищення її продуктивності, розробляє й впроваджує передові системи оплати праці; веде технічне нормування й систематичний аналіз виконання планів по праці; контролює правильність застосування тарифних розрядів, тарифних ставок і системи оплати праці; узагальнює передові методи праці.

Відділ технічного контролю стежить за якістю ремонту вагонів, ремонту й виготовлення деталей і вузлів вагонів, виявляє причини браку й розробляє заходи щодо їх усунення. Основна мета діяльності відділу технічного контролю - попередити випуск бракованої, недоброякісної й некомплектної продукції.

Головна бухгалтерія організує й веде бухгалтерський облік на підприємстві, здійснює контроль за витратами засобів і дотриманням фінансової дисципліни, складає бухгалтерські звіти й баланси, робить грошові розрахунки з робітниками та службовцями.

Відділ головного конструктора розробляє технічну документацію на ремонт вагонів, забезпечує кресленнями цехи заводу.

Відділ головного технолога розробляє технологічні процеси ремонту вагонів і виготовлення виробів і керує їх впровадженням, встановлює режими роботи обладнання, розробляє технічні норми й нормативи, конструює спеціальний інструмент і пристрої, складає технологічну документацію, розробляє питання механізації, автоматизації й впровадження потокових методів виробництва.

Відділи головного механіка й головного енергетика відають ремонтом обладнання й заводських споруджень, здійснюють монтаж нового обладнання, забезпечують безперебійне постачання заводу всіма видами енергії, управляють експлуатацією енергетичних установок і електричних пристроїв. У веденні цих відділів перебувають ремонтно-механічний і ремонтно-будівельний цехи, паросилове господарство, електроремонтний цех.

Відділ постачання відає всіма матеріальними складами заводу. Відділ збуту керує експедицією й складом готових виробів.

Транспортний відділ керує зовнішнім і міжцеховим транспортом заводу (рейковим і безрейковим). У його розпорядженні перебувають депо маневрових локомотивів і гаражі, зарядні станції для електрокарів, майстерні з ремонту транспортних засобів.

На невеликих вагоноремонтних заводах апарат заводоуправління побудований більш просто. Деякі відділи об'єднані за принципом однорідності функцій. Наприклад, замість двох відділів - планового й виробничого, там є один планово-виробничий.

Основні виробничі ланки на заводі - цехи (дільниці), що працюють на основі господарського розрахунку. Виробнича структура цеху визначається різними факторами, і в першу чергу обсягом виробництва, ступенем конструктивної складності виробів і їх номенклатурою.

Начальник цеху є керівником-єдиноначальником і підкоряється безпосередньо начальникові заводу. Він здійснює виробничо-технічну, господарську й адміністративну діяльність у цеху, несе повну відповідальність за виконання плану за всіма показниками, проводить роботу з підвищення якості продукції, поліпшення умов праці в цеху. Залежно від структури виробництва начальникові цехи підкоряються начальники дільниць або майстри.

Майстер безпосередньо підкоряється начальникові цеху, а в цехах, де є начальники дільниць або змін - відповідно начальникові дільниці або зміни. Майстер керує колективом робітників на виробничій дільниці й організовує процес виробництва. Він забезпечує на своїй дільниці суворе виконання правил техніки безпеки й охорони праці. Призначаються майстри із числа інженерів, техніків.

Бригадир керує групою робітників і безпосередньо підкоряється майстрові. Він зазвичай не звільняється від виконання виробничих функцій у бригаді.

На ряді вагоноремонтних підприємств впроваджується безцехова структура. Сутність її полягає в тому, що замість цехів створюються виробничі дільниці, які стають основною виробничою одиницею підприємства. Тут начальники дільниць займаються питаннями виробництва й організації праці, а обслуговування централізовано здійснює відповідний відділ заводоуправління. Це підвищує роль начальника дільниці, скорочує чисельність адміністративно-технічного персоналу й поліпшує техніко-економічні показники підприємства.

Дата добавления: 2015-07-08