Читайте также:
|
У будь-якому сітковому графіку шляхів від початкової події і до кінцевого буде трохи. Розглянемо спрощений сітковий графік (рис. 5.2) виготовлення збірного залізобетонного елемента при наступних даних (табл. 5.1) і визначимо критичний шлях.
Рис 5.2. Сітковий графік виготовлення збірного залізобетонного елемента
Таблиця 5.1.
| Шифр роботи | Найменування робіт | Тривалість робіт |
| 1-2 1-3 1-4 2-4 2-8 3-4 3-5 4-5 5-6 5-7 6-7 7-8 | Підготовка форм Підготовка бетоноукладача Виготовлення арматури Контроль якості Підготовка бетонної суміші і завантаження бетоноукладача Укладання арматури Контроль ущільнення бетонної суміші Бетонування (формовка) ТВО (тепло влажностная обробка) | 10 хв. 8хв. 30 хв. 0 хв. 27 хв. 0 хв. 10 хв. 5 хв. 5 хв. 15 хв. 0 хв. 120 хв. |
Виходячи з визначення оптимального шляху можна записати:
L1=(1,2), (2,8). 
=10+27=37 хв.
L2=(1,2),(2,4),(4,5),(5,7),(7,8) 
=10+0+10+15+120=155 хв.
L3=(1,2),(2,4),(4,5),(5,6),(6,7),(7,8) 
=10+0+10+5+0+120=145 хв.
L4=(1,4),(4,5),(5,7),(7,8) 
=30+10+15+0+120=175 хв.
L5=(1,4),(4,5),(5,6),(6,7),(7,8) 
=30+10+5+0+120=175 хв.
L6=(1,3),(3,4),(4,5),(5,7),(7,8) 
=8+0+10+15+120=153 хв.
L7=(1,3),(3,4),(4,5),(5,6),(6,7),(7,8) 
=8+0+10+5+0+120=143 хв.
L8=(1,3),(3,5),(5,7),(7,8) 
=8+5+15+120=148 хв.
L9=(1,3),(3,5),(5,6),(6,7),(7,8) 
=8+5+5+0+120=138 хв.
Максимальне значення параметра часу (175 хв.) визначає час випуску виробу або критичний шлях. Критичний шлях це повний шлях максимум тривалості, або повний шлях який не має резерву часу.
5.3. Розрахунок планових параметрів сіткового графіка
Розрахунок сіткового графіка полягає у відшуканні критичного шляху і визначення резервів часу для некритичних робіт. Для раніше розглянутого графіка критичний шлях був знайдений методом послідовного порівняння тривалості всіх його шляхів. Такий спосіб дуже трудомісткий і при великій кількості подій практично не дає можливості простежити всі шляхи. Тому відшукання критичного шляху й інших характеристик виробляється вручну за допомогою формул і на ЕОМ. Ручний розрахунок у випадку відсутності ЕОМ можливий при кількості подій до 300, при більшій кількості застосовують тільки ЕОМ.
Ручні способи наступні: табличний, на самому графіку, методом потенціалів, графічний. Найбільш розповсюдженими є перший, друг і третій.
Розглянемо розрахунок найпростішого сіткового графіка рис. 5.3. у табличній формі. Розрахунок виконується в наступному порядку.
Крок 1. На підставі технологічної послідовності робіт формується сітковий графік.
Рис. 5.3. Сітковий графік
Крок 2. Установлюються параметри і характеристики робіт сіткового графіка. На підставі обсягів і трудомісткості робіт, а також чисельності розраховується тривалість робіт і виконується кодування подій за наступними правилами:
1. код проставляється від вихідної події до завершального в порядку зростання номерів ліворуч праворуч і зверху вниз;
2. 
початкова подія по номеру не може бути більше кінцевої події.
, i<γ, при виборі коду події перевага віддається події, у котру входе менше робіт, а потім події, з якого виходить менше робіт.
Крок 3. Креслимо таблицю 5.2. розрахунку сіткового графіка за формою:
| n | i-γ | 
| Ранні терміни | Пізні терміни | Резерви часу | ||||
| 
| 
| 
| 
| 
| ||||
| 1-2 | |||||||||
| 1-3 | Кр | ||||||||
| 2-4 | |||||||||
| 2-5 | |||||||||
| 3-4 | Кр | ||||||||
| 3-6 | |||||||||
| 2,3 | 4-5 | Кр | |||||||
| 2,3 | 4-7 | ||||||||
| 2,4 | 5-7 | Кр | |||||||
| 6-7 | |||||||||
 =24
|
де:
n – кількість попередніх робіт;
i-γ – код (шифр) роботи;
- тривалість роботи;
- найбільш ранній термін початку робіт;
- найбільш ранній термін закінчення роботи;
- найбільш пізній термін початку роботи;
- найбільш пізній термін закінчення роботи;
- загальний резерв часу. Він визначає найбільшу кількість часу, на яке можна віддалити закінчення даної роботи за рахунок її тривалості або затримки її початку без зміни її критичного шляху. Визначається як різниця між пізнім і раннім початком роботи або пізнім і раннім закінченням роботи;
= 
- 
= 
- 
, (5.1.)
- приватний резерв часу – це найбільша кількість часу, на яку можна перенести закінчення роботи за рахунок збільшення її тривалості або затримки терміну її початку без зміни раннього початку наступних робіт. Визначається як різниця між раннім початком наступних робіт і раннім закінченням даної роботи;
= 
- 
, (5.2.)
Крок 4. заповнюються перші три стовпчики (графи) таблиці розрахунку по виправленню графіка ліворуч праворуч і зверху вниз. Коди (гр.2) записуються в порядку зростання початкових і кінцевих подій.
Крок 5. Визначаються ранні терміни початку і закінчення робіт (графи 4, 5). Розрахунок у таблиці виконується зверху вниз по формулам:
= max (
); (5.3.)
= 
+ ; (5.4.)
Ранній термін початку вихідної події (попередньої) приймається рівним 0, 
= 0, а max визначається тривалістю критичного шляху.
Крок 6. Визначаються пізні терміни закінчення і початку робіт (графи 6-7). Розрахунок виконується в таблиці знизу нагору по формулам:
= min (
); (5.5.)
= 
- 
; (5.6.)
З графи 5 
=24 переносимо в графу 7 завершальні події 7 у роботи 4-7, 5-7, 6-7.
Для контролю правильності розрахунків враховується:
- хоча б одне значення пізнього терміну початку роботи, що виходить з вихідної події повинний бути дорівнює 0; 
= 0.
- пізні терміни закінчення і початку відповідно не можуть бути менше ранніх термінів початку і закінчення робіт: 
≥ 
; 
≥ 
.
Крок 7. Визначаємо загальний резерв часу робіт (графа 8). Розраховується по формулі:
= 
- 
= - 
, (5.7.)
Крок 8. Визначаємо приватні резерви по формулі:
= 
- , (5.8.)
Для контролю ≥0 і ≥ 
.
Наприклад 
= 
- 
= 16-16 = 0.
Крок 9. Визначаємо роботи лежачі на критичному шляху. Ці роботи відрізняються тим, що 
= 0 і 
= 0.
Крок 10. Сітковий графік відображається у виді календарного плану в масштабі часу, (рис.5.4.) модель представлення результатів. Накреслюється лінійка календарного часу. Побудова виконується по ранніх термінах початку і закінчення роботи. Тривалість роботи розраховується з урахуванням приватного резерву роботи.
5.4. Аналіз і оптимізація сіткових графіків
Аналіз сіткових графіків ведуть з метою визначення можливості досягнення запланованих результатів. Особлива увага при аналізі звертається на виконання проміжних термінів провадження робіт і своєчасне забезпечення МТР технологічного процесу. Розраховуючи параметри сіткового графіка, виходять з того, що кожна робота забезпечена всіма необхідними ресурсами. Але в дійсності ресурси завжди обмежені, а їхня відсутність приводить до зміни, до
| Роки | ||||||||||||||||||||||||
| Місяці | Грудень | Січень | ||||||||||||||||||||||
| Календарні дні | ||||||||||||||||||||||||
| Робочі дні | ||||||||||||||||||||||||
| 
| 
|
Рис. 5.4. Сітковий графік у виді календарного плану в масштабі часу.
зриву термінів виконання робіт. Тому вся робота керівників і фахівців зводиться до постійного аналізу використання і перерозподілу ресурсів із внесенням їхніх корективів для виконання планових завдань. Коректування інакше називають оптимізацією.
В остаточному підсумку оптимізація сіткових графіків полягає в поліпшенні процесів оперативного планування і керуванні комплексом робіт з метою скорочення витрати всіх ресурсів і підвищення фінансових показників при заданих планових обмеженнях. Критерієм оптимальності мережних систем планування в ринкових умовах є такі показники як мінімальна витрата ресурсів, максимальна продуктивність праці виконавців, мінімальні витрати робочого часу і т.д., а в остаточному підсумку максимальний прибуток.
Необхідність оптимальності мережі виникає тоді, коли в процесі аналізу виявляється, що тривалість робіт по графіку для виконання виробничого процесу у встановлений термін не відповідає завданню унаслідок відсутності необхідної кількості робітників, матеріалів і інших ресурсів, або того або іншого разом узятого.
На виробництві найчастіше графіки корегують двома методами:
1. корегування сіткових графіків за часом;
2. корегування сіткових графіків по матеріальним ресурсам;
Загальний термін здійснення всіх робіт на сітковому графіку варто скорочувати за рахунок зменшення тривалості критичного шляху і вирівнюванням найбільш напружених шляхів.
У загальному виді коефіцієнт напруженості будь-якого повного шляху визначається відношенням його тривалості (L) до критичного (Lкр):
Кн= 
, (5.9)
Визначаючи коефіцієнт напруженості кожного шляху можна розподілити роботи з трьох напрямків, що лежать на критичному шляху, підкритичні і не на критичному шляху. Аналізуючи коефіцієнти напруженості всіх шляхів, приймають рішення про додатковий напрямок ресурсів на роботи лежачі на критичному і підкритичному шляхах.
У будівництві коректування сіткових графіків за часом здійснюється чотирма способами:
1. Перерозподіл трудових ресурсів шляхом переводу бригад з робіт резерви часу, на роботи які не мають таких резервів, тобто на підкритичні і критичні ділянки мережі.
2. Сполучення технологічних процесів за часом.
3. Залучення додаткових ресурсів для виконання робіт паралельним методом.
4. Зміна проектних рішень.
Корегування сіткових графіків по матеріальним ресурсам зводиться до визначення оптимальних норм витрат матеріалів на одиницю виконаної роботи або розподілом наявних ресурсів на весь комплекс робіт. Скорочення критичного шляху досягається шляхом перерозподілу різних ресурсів з ненапружених шляхів на виконання критичних робіт.
Таким чином у задачу сіткового планування входить оперативний контроль за ходом фактичного виконання робіт по графіку, виявлення й аналіз причин тих або інших робіт, які приводять до зриву, вироблення і прийняття планово-управлінських рішень, що забезпечують своєчасне виконання комплексу робіт.
Висновки
Оперативне планування і управління виробництвом здійснюється з використанням сіткових графіків (методів), що у порівнянні з іншими відображають динаміку всіх процесів виробництва й охоплюють діяльність всіх учасників і весь період життєвого циклу створення продукції.
Сіткове планування може бути застосоване в різних сферах виробничої діяльності, починаючи від маркетингу і закінчуючи випуском, реалізацією й утилізацією продукції.
Сіткове планування сприяє у взаімоув’язці установлювати входячим до складу підприємства підрозділам планові завдання для досягнення мети в планованому періоді; контролювати хід виконання основних етапів робіт, що знаходяться на критичному шляху і приймати необхідні планові й управлінські рішення; ефективно направляти і витрачати при впровадженні робіт ресурси і т.д.
Сітковий графік містить два основних елементи: роботу і подію, що зображуються графічно. Сітковий графік – це сіткова модель із указівкою на ній тривалості виконання кожної роботи. У сітковому графіку всі роботи розташовуються у визначеній послідовності, у якій кінцева подія роботи збігається з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом сіткового графіка.
У сітковому графіку розрізняють три різновиди шляхів: повний шлях, шлях між подіями, шлях, що випливає за даною подією.
Повний шлях, що має максимум тривалості часу або повний шлях, що не має резерву часу називають критичним шляхом.
Для визначення параметрів сіткового графіка існує кілька способів. Найбільш розповсюдженими з них є табличний, на самому графіку, методом потенціалів і графічний.
Виконані розрахунки основних параметрів сіткового графіка дозволяють використовувати їх при аналізі й оптимізації.
На виробництві оптимізацію сіткових графіків здійснюють двома методами: корегуванням графіків за часом і матеріальними ресурсами.
Питання для самоперевірки
Що являють собою сіткові моделі планування і чим вони відрізняються від лінійних графіків?
Які задачі вирішуються за допомогою сіткового планування?
Назвіть достоїнства і недоліки сіткового планування.
Назвіть основні елементи сіткових графіків.
Які правила побудови сіткових графіків існують?
Як визначається шлях на сітковому графіку, їх різновид?
Що таке критичний шлях?
Які способи визначення параметрів сіткових графіків ви знаєте?
Що таке ранній термін початку робіт?
Що таке ранній термін закінчення робіт?
Що таке пізній термін початку робіт?
Що таке пізній термін закінчення робіт?
Що таке загальний резерв часу?
Що таке приватний резерв часу?
Як визначається коефіцієнт напруженості шляхів і як він знаходиться?
У чому полягає оптимізація сіткових графіків?
Які способи скорочення сіткових шляхів ви знаєте?
Тема 6. ОПЕРАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ НА ОСНОВІ СІТКОВИХ ГРАФІКІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВУЗЛОВОГО МЕТОДУ
ПЛАН
6.1. Сутність вузлового сіткового методу.
6.2. Проектування складу і границь вузлів, їхнє формування.
6.3. Вузлова система планування.
Література (7)
6.1. Сутність вузлового сіткового методу
В попередні роки на будівництві великих промислових об'єктів і комплексів знайшов широке застосування вузловий метод оперативного планування і управління будівельним виробництвом.
Сутність цього методу полягає в членування великого об'єкта або комплексу на конструктивні і технологічно відособлені частини (вузли, півузли), зв'язані між собою технологічними і тимчасовими залежностями і планування на цій основі інженерно-економічної підготовки виробництва.
Головна мета вузлового (поузлового) методу – комплексне виконання БМР і введення об'єктів і потужностей в експлуатацію у встановлений термін при високих техніко-економічних показниках діяльності будівельних і монтажних спеціалізованих організацій.
Вузловий метод дозволяє:
створити надійну автономну основу для: планування виробництва БМР, комплектування об'єктів ресурсами, оперативного управління і диспетчерського контролю за ходом будівництва з використанням економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної і комп'ютерної техніки;
підвищити рівень керованості за рахунок забезпечення чіткої організації і координації робіт у межах вузла або підвузла і по об'єкту в цілому;
забезпечити максимальне сполучення робіт по комплексу або об'єкту за рахунок організації на вузлах паралельних потоків;
забезпечити найбільш раціональну концентрацію і використання матеріально-технічних і трудових ресурсів;
скоротити до мінімуму витрати праці фахівців на безперервну оптимізацію сіткових графіків унаслідок виникнення непередбачених обставин їхнього зриву, тому що вони усуваються по окремих вузлах не торкаючись у цілому комплексу;
створити можливість чіткої координації діяльності великого числа учасників (організацій) шляхом призначення відповідальних керівників за вузол і підвузли;
визначити підрозділи генпідрядників і субпідрядних організацій, що протягом усього періоду будівництва здійснюють свої функції по виробництву БМР, у строго заданих границях вузла до технологічної готовності, необхідної для проведення пусконалагоджувальних робіт і випробування агрегатів, механізмів і пристроїв і т.д.
Поузловой метод будівництва застосовується при зведенні об'єктів особливо складні, середньої складності і великих промислових комплексів. Ступінь складності об'єктів визначається нормативними документами в залежності від числа будинків і споруджень, що входять до складу комплексу, рівня уніфікації, типізації і стандартизації проектних рішень, застосування в проекті допоміжних споруджень, установок і пристроїв, різноманітність будівельних процесів, числа підрядних і субпідрядних організацій, що беруть участь у будівництві, а також обсягів робіт.
До особливо складних комплексів відносяться об'єкти складних технологічних процесів, розвиті і складні енергетичні і транспортні мережі і спорудження. До них відносяться прокатні стани, збагачувальні фабрики, коксохімічні і хімічні заводи, доменні печі, конверторні і мартенівські цехи, машини безперервного розливання стали і т.д.
Основними елементами поузлового методу є вузли і підвузли.
Вузол – це конструктивно і технологічно відособлена частина підлягаюча будівництву промислового комплексу (об'єкта), розташована в строго визначених границях, технічна готовність якої після завершення БМР дозволяє провести пусконалагоджувальні роботи і випробування агрегатів, механізмів і пристроїв.
Підвузел – відособлена частина вузла, у межах якої забезпечується виконання БМР до технічної готовності, необхідної для проведення в цілому по вузлі пусконалагоджувальних робіт, і випробування агрегатів, механізмів і пристроїв.
По призначенню вузли і підвузли підрозділяються на технологічні, будівельні загальмайданчикові.
Технологічний вузол – конструктивно відособлена частина технологічної установки (лінії), у границях якої забезпечується виробництво БМР до технічної готовності, необхідної для проведення пусконалагоджувальних робіт, випробування агрегатів, механізмів і пристроїв (наприклад: фундаменти під устаткування, технологічні металоконструкції).
Будівельний вузол – будівля (спорудження) основного виробничого призначення або його конструктивно-відособлена частина, у межах якої здійснюється виробництво БМР до технічної готовності, необхідної для передачі її під механіко-монтажні роботи. Наприклад: фундаменти, каркас будинку, що несе і огороджує конструкції, покрівлі і т.д.
Загальноплощадочний вузол – група однорідних по технологічній ознаці будинків і споруджень обслуговуючого і допоміжного призначення, інженерних мереж і комунікацій, по яких забезпечується виробництво БМР до технічної готовності, що дозволяє проведення випробувань. Наприклад: підготовка будівельного майданчика для будівництва тимчасового будинку і споруди, різні мережі і т.д.
Основною вимогою при формуванні вузлів є визначення границь вузлів, їх склад і обсяги, а також основні техніко-економічні показники (вартість, трудомісткість і тривалість будівництва вузлів з наступним складанням мережі вузла).
На підставі вихідних даних (пускового комплексу, технологічної і будівельної частини проекту, зведеного кошторису, генплану, даних про потужності будівельних і субпідрядних організацій) генпроектувальник або генпідрядник розробляють проект вузлів, що узгоджується з виконавцями і після узгодження затверджується у встановленому порядку.
Проект вузлів включає наступні схеми:
схему розбивки будинків і споруджень пускового комплексу на вузли;
схему вузлів і підвузлів;
схему технологічної взаємоув’язки вузлів.
Процес підготовки і здійснення будівництва об'єктів вузловим методом проходить три стадії планування: попереднє, вихідне і оперативне.
Задачею попереднього планування є визначення:
складу комплексу робіт, взаємозв'язку і послідовності виконання окремих його частин вузлів;
тривалості виконання окремих вузлів;
кооперування організацій виконавців;
попередніх термінів видачі проектно-кошторисної документації і постачання устаткування;
потреби в інвестиціях з розподілом їх по періодах будівництва.
Задачею вихідного планування є визначення виконавців, уточнення термінів виконання будівельно-монтажних робіт і потреби в матеріально-технічних і трудових ресурсах, як по окремих вузлах, так і по зведеному комплексу в цілому.
Задачею оперативного управління є планування, а також контроль за виконанням графіка робіт, виявлення й аналіз виникаючих відхилень, підготовка і здійснення рішень, що забезпечують введення об'єкта в експлуатацію у встановлений термін контрактом.
При організації будівництва вузловим методом розробляється наступна організаційно-технологічна документація:
проект вузлів;
укрупнений повузловий сітковий графік;
директивний повузловий сітковий графік;
робочі вузлові сіткові графіки;
організаційно-технічні заходи;
оперативні плани.
Принципова схема послідовності розробки організаційно-технологічної документації повузлового методу будівництва представлена на рис. 6.1. (7).
Рис. 6.1.
6.2. Проектування складу і границь вузлів, їхнє формування
Проектування складу і границь вузлів повинне здійснюватися групою інженерів високої кваліфікації, проектувальниками-технологами генеральної проектної організації, фахівцями генпідрядної і спеціалізованих будівельно-монтажних організацій, і інших приваблюваних працівників з обов'язковою участю головного інженера ведучої генпідрядної організації.
Формування вузлів засноване на сукупній оцінці ряду вимог, що визначають раціональні границі вузлів, склад і обсяги робіт, а також основних техніко-економічні показники (вартість, трудомісткість, тривалість будівництва).
При проектуванні складу вузлів і підвузлів потрібне дотримання ряду умов. Головними з них є:
забезпечення конструктивної самостійності і завершеності будівельної частини (для будівельних і загальномайданчикових вузлів);
закінченість технологічного циклу виробництва на окремих агрегатах, розташованих у границях даного вузла, а також можливість автономного виконання пусконалагоджувальних робіт і випробування цих агрегатів;
можливість при необхідності одночасного випробування ряду агрегатів, розташованих у декількох вузлах (наприклад, джерел і споживачів електроенергії, що відносяться відповідно до загальноплощадочних і технологічних вузлів);
забезпечення технологічності виробництва будівельно-монтажних робіт і виконання їхніми спеціалізованими потоками з завантаженням організацій-виконавців на тривалий період.
Крім того, проектування вузлів повинне вестися з урахуванням структури і профілю організацій-виконавців, залучених для виконання робіт.
До розробки проекту необхідно вивчити проектно-кошторисну документацію, а також:
характеристику площадки, питання забезпечення водо-, енерго- і електроресурсами; транспортні зв'язки площадки;
структуру і потужність будівельних і монтажних організацій, залучених для виконання робіт на комплексі;
систему підготовки й оперативного управління виробництвом, прийняту в даної ведучої генпідрядної організації.
До складу технологічного вузла включаються наступні роботи:
фундаменти під технологічне устаткування;
підземні і наземні комунікації в межах вузла (водопровідні, електрокабельні і транспортні тоннели);
підземні спорудження (насосні усіх видів, мастило- і гідропідвали);
підземні і надземні приміщення підстанцій і магнітних станцій управління;
технологічні металоконструкції;
технологічне устаткування;
убудовані приміщення основного виробничого призначення (пульти управління, розподільні пристрої);
технологічні трубопроводи і т.д.
До складу будівельного вузла включаються:
фундаменти під каркас будови, що несуть і обгороджують конструкції, покрівлю, зливовідвід, скління й опоряджувальні роботи по будинку;
убудовані приміщення підсобного і обслуговуючого призначення;
мостові крани з тролеями і посадковими площадками;
електроосвітлення будови.
Основна вимога, пред’являєма при формуванні загальмайданчикових вузлів - неоднорідність побудов і споруд по технологічній ознаці.
До складу загальмайданчикових вузлів включаються:
підготовка території площадки будівництва (планування, знос і перенос існуючих об'єктів і комунікацій);
тимчасові побудови і спорудження;
об'єкти обслуговуючого і допоміжного призначення;
об'єкти енергетичного і водогосподарчого призначення;
транспортні мережі, сортувальні станції, автодороги, благоустрій.
Проект вузлів включає:
схему розбивки комплексу на вузли;
таблицю основних обсягів по кожному вузлу й основні види робіт із указівкою трудомісткості;
план і основні розрізи по вузлу;
ситуаційний план і місце вузла на ньому.
6.3. Вузлова система планування
Вузлове оперативне планування – це безперервний процес, який полягає в розробці планових завдань на короткі проміжки часу (місяць, тиждень, добу, зміну) по будівництву об'єктів з метою деталізації і конкретизації цих планів, а також контролю за ходом їхнього виконання на всіх рівнях управління.
Система оперативного управління дозволяє на основі робочих вузлових сіткових графіків забезпечити:
ритмічне виконання будівельно-монтажних робіт шляхом рівномірного завантаження бригад протягом оперативного періоду (зміна, доба, тиждень, місяць);
контроль за ходом виконання робіт з використанням засобів диспетчерського зв'язку;
використання єдиної інформації для одержання усіх форм документів оперативних планів;
застосування економіко-математичних методів і засобів обчислювальної техніки для обробки інформації, обліку, аналізу виконання і підготовки планових документів.
До складу розроблювальних документів вузлового оперативного планування входять оперативні плани:
виробництва будівельно-монтажних робіт з комплексу в розрізі вузлів;
виробництва будівельно-монтажних робіт з вузлів і виконавців;
матеріально-технічного забезпечення по добі.
Зазначені плани містять планові і фактичні показники.
Основними вихідними документами для розробки оперативних планів є:
організаційно-технічні заходи щодо будівництва комплексів;
робочі вузлові сіткові графіки з матрицями параметрів робіт;
оперативна інформація про хід виконання робіт і забезпечення їхніми ресурсами;
рішення оперативних нарад.
У проект оперативного плану включаються роботи, забезпечені технічною документацією, фронтом робіт, матеріально-технічними і трудовими ресурсами.
Документи оперативного управління складаються на об’єм будівельно-монтажних робіт, що підлягають виконанню в планованому періоді відповідно до робочих вузлових сіткових графіків, являються результатом чергового циклу функціонування системи сіткового планування і управління.
Оперативний контроль і управління виробництвом передбачають регулярне одержання інформації про хід робіт, обробку, аналіз і прийняття рішень, спрямованих на своєчасне виконання затверджених графіків будівництва.
Контроль за ходом виконання робіт відповідно до оперативних планів здійснює диспетчерська служба генпідрядної будівельної організації разом з апаратом управління комплексом, під керівництвом менеджера.
Для контролю й оперативного регулювання ходу будівництва на комплексі в строго визначений час проводяться оперативні наради, на яких розглядаються стан охорони праці і техніки безпеки, довідка-аналіз, а також хід виконання рішень попередніх оперативних нарад.
Щоденний контроль здійснюється по зведенням про виконання планових завдань, про наявність робітників, і про матеріально-технічне забезпечення (МТЗ).
Висновки
Оперативне сіткове планування з використанням вузлового методу застосовується на будівництві великих промислових об'єктів.
Сутність цього методу полягає в тому, що об'єкт або комплекс поділяється на відособлені частини (вузли, підвузли) зв'язані між собою технологічними і тимчасовими залежностями.
Вузловий метод дозволяє створити надійну автономну основу для планування виробництва БМР, комплектування об'єктів ресурсами, оперативного управління і диспетчерського контролю за ходом будівництва з використанням економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки, що забезпечують введення об'єктів в експлуатацію у встановлений контрактом термін.
Основним елементом цього методу є вузол, що являє собою конструктивно і технологічно відособлену частину підлягаючого будівництву промислового комплексу (об'єкта), розташованого в строго визначених границях, технічна готовність, який після завершення БМР дозволяє провести пусконалагоджувальні роботи і випробування агрегатів, механізмів і пристроїв.
По призначенню вузли підрозділяються на: технологічні, будівельні і загальномайданчикові.
Основною вимогою при формуванні вузлів є визначення границь вузлів, їхній склад і обсяги, а також основні техніко-економічні показники (вартість, трудомісткість і тривалість будівництва вузлів) з наступним складанням мережі вузла.
Процес підготовки, планування і здійснення будівництва об'єктів вузловим методом проходить три стадії: попереднього планування, вихідного й оперативного.
У процесі попереднього планування розробляється проект вузлів, комплексний укрупнений сітковий графік. Вихідне планування включає розробку організаційно-технічних заходів із усіма необхідними додатками, а також розробку робочого вузлового сіткового графіка. Оперативне планування включає оперативний план БМР по виконавцям у розрізі вузлів, а також оперативні плани забезпечення виконавців робіт матеріалами і механізмами.
Проектування складу і границь вузлів, їхнє формування повинне забезпечувати конструктивну самостійність, технологічність виробництва БМР, закінченість технологічного циклу виробництва на окремих агрегатах і можливість виконання пусконалагоджувальних робіт і випробування цих агрегатів, а також сукупну оцінку основних техніко-економічних показників (вартість, трудомісткість, тривалість будівництва).
Система оперативного управління на основі робочих вузлових сіткових графіків дозволяє забезпечити: ритмічне виконання БМР шляхом рівномірного завантаження бригад протягом оперативного періоду (зміна, доба, тиждень, місяць); контроль за ходом виконання робіт з використанням засобів диспетчерського зв'язку; використання єдиної інформації для одержання всіх документів оперативних планів і т.д.
Питання для самоперевірки
У яких випадках і коли при плануванні застосовується сітковий вузловий метод будівництва?
У чому складається сутність сіткового методу?
Які переваги вузлового сіткового методу оперативного планування і управління?
Які основні елементи сіткового вузлового методу планування? Дайте визначення вузла і підвузла.
Які ви знаєте в залежності від призначення вузли?
Що таке технологічний вузол?
Що таке будівельний вузол?
Що таке загальномайданчиковивй вузол?
Які стадії планування поузлового методу будівництва ви знаєте?
Які документи, їх склад і призначення розробляються при попереднім плануванні?
Які документи, їх склад і призначення розробляються при вихідному плануванні?
Які документи, їх склад і призначення розробляються при оперативному плануванні?
Назвіть основні вимоги і положення при проектуванні складу і границь вузлів, і їх формування.
Що забезпечує система планування і управління на основі робочих вузлових сіткових графіків?
На підставі яких документів і ким здійснюється контроль і оперативне регулювання ходу будівництва комплексу (об'єкта)?
Тема 7. ТИЖНЕВО-ДОБОВЕ І ДЕКАДНО-ДОБОВЕ ПЛАНУВАННЯ В БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ
ПЛАН
7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків.
7.2. Склад і обсяг тижнево-добового і декадно-добового планування.
7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків.
7.4. Підготовка до твердження тижнево-добових і декадно-добових графіків, їхнє затвердження.
Література (7, 25, 26)
7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
Тижнево-добове і декадно-добове оперативне планування є продовженням місячного планування.
Тижнево-добові і декадно-добові графіки в сполученні з диспетчерським контролем створюють умови чіткої взаємодії усіх виконавців і спрямовані на своєчасне забезпечення випуску продукції з найменшими витратами. У ході провадження робіт вони дозволяють маневрувати МТР, попереджати й усувати причини, що стримують випуск продукції вчасно координувати діяльність виробничих підрозділів і інших виконавців.
У тижнево-добові (ТД) і декадно-добові (ДД) графіки, як правило, включаються роботи, що знаходяться на критичних і підкритичних шляхах.
ТД і ДД плануванню передує розробка вихідних даних, що складаються на підставі паспорта вузлів, комплексного укрупненого сіткового графіка й інших документів.
У будівництві вихідними даними для складання ТД і ДД графіків служать:
пооб’єктно-генеральні або робітничо-календарні і сіткові графіки виробництва БМР;
організаційно-технічні заходи в складі: директивного сіткового графіка будівельного об'єкта; зведеної відомості розподілу обсягів БМР у грошовому вираженні по виконавцях; зведеної відомості розподілу фізичних обсягів робіт з виконавців; зведеної відомості потреби робітників по виконавцях; графіки постачання основних будівельних конструкцій, виробів, устаткування, спецматеріалів і т.д.;
оперативний місячно-декадний або тижневий план;
проектно-кошторисна документація;
проекти впровадження робіт і технологічні карти;
виробничі калькуляції витрат праці і заробітної плати;
планово-виробничі нормативи витрат матеріальних ресурсів;
інформація про виконання попередньої декади або тижня по об’ємам робіт і постачанню і т.д.
Вихідні дані доводяться до безпосередніх виконавців і є основою для складання ТД і ДД графіків.
7.2. Склад і обсяг тижнево-добового і декадно-добового планування
ТД і ДД графіки складаються всіма організаціями, які беруть участь у будівництві, у тому числі і субпідрядні організації, які надають генпідрядникові свої графіки впровадження робіт і заявки на матеріальні ресурси, що поставляються генпідрядникам.
Розглянемо склад і обсяг ТД графіків. Вони складаються на всі БМР намічені планом і здійсненні в наступаючому тижні на даному об'єкті, а також на постачання всіх МТР, по установлених формах.
Основними формами для всіх рівнів управління є ТД графіки виробництва БМР додаток 1 і ТД графіки матеріально-технічного забезпечення додаток 2.
Додаток 1 включає: номер позиції за графіком; найменування об'єкта, вузла, виду робіт, прізвище бригадира; обсяг робіт на тиждень; трудомісткість на одиницю робіт і всього; планові і фактично виконувані фізичні обсяги робіт і у вартісному вираженні по добі і всього за тиждень.
Додаток 2 містить найменування об'єктів; найменування матеріалів, конструкцій, механізмів; постачальника; заявлений і затверджений обсяг постачань; добовий графік постачань і його виконання і всього поставлено.
По зазначених формах додатка 1 і 2 начальники ділянок складають проекти графіків виробництва БМР і графіки-заявки МТЗ.
Відділи будуправління по додатку 1 складають зведену відомість виробництва БМР по ТД графіку, у грошовому вираженні і по видах робіт у розрізі виконавців, а також зведені ТД графіки-заявки по додатку 2 МТЗ з розбивкою по прорабським ділянкам і об'єктам.
У графік-заявку включаються:
Конструкції, деталі, напівфабрикати і матеріали, у тому числі:
залізобетонні конструкції;
столярні вироби;
товарна арматура;
металоконструкції і закладні деталі;
товарний бетон по марках, класам;
товарний розчин по марках, класам;
металопрокат по сортаменту;
труби по видам і діаметрам;
лісові матеріали;
покрівельні матеріали;
сантехнічні заготівлі;
вентиляційні пристрої;
устаткування;
спецматеріали;
інші матеріали (цвяхи, скло, електроди, карбід і т.д.) завозяться на будівельний майданчик за місячним планом МТО і включаються в графік при їхньому недоліку.
Механізми, у тому числі екскаватори, бульдозери, компресори, різні самохідні крани і т.д.
Автотранспорт.
Перераховані вище матеріали, механізми складаються по додатку 2, а графіки вантажоперевезень автотранспортом – по додатку 3, і забезпечення виробництва бетоном і розчином по додатку 4.
Додаток 3 містить: найменування організації, у чиє розпорядження виділяється транспорт; найменування вантажів; пункт навантаження і розвантаження; відстань перевезення; спосіб навантаження і розвантаження; вироблення на 1 маш/зміну тонн; обсяг вантажоперевезення, у тому числі планований і фактично перевезений по днях і змінам, а також - скільки усього перевезено.
Додаток 4 включає: найменування об'єкта; завод-постачальник; потреба на тиждень усього і по змінах 1-а, 2-а; добове виконання по змінах і всього за тиждень. Облік постачань бетону і розчину по кожному об'єкту здійснюється по трьох напрямках: заявлено, затверджено, видано.
При наявності в генпідряднім тресті або ЗАТ управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) останні разом із представниками промислових підприємств і майстерень, що входять до складу ЗАТ і іншими організаціями, складають зведені графіки по тресту (ЗАТ) постачання матеріальних ресурсів, по додатках 2,4. і по додатку 3 разом з автотранспортними підприємствами зведені графіки централізованих перевезень вантажів на тиждень, а також графік виділення автотранспорту для внутрімайданчикових перевезень.
Розробляються також по додатку 2 зведені графіки роботи механізмів.
7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
Складанню ТД і ДД графіків повинні передувати: вивчення умов роботи на виробництві (об'єкті), виробничі можливості підприємств і допоміжних служб, а також перевірка забезпеченості ділянок і виробництва усіма видами ресурсів.
Розробка ТД і ДД графіків виробляється по двох напрямках: розробляються графіки виробництва робіт і графіки МТО.
Розглянемо порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків у будівельній організації на рівні генпідрядного тресту або ЗАТ.
ТД графіки на будівництві об'єктів складаються всіма будівельно-монтажними і спеціалізованими організаціями, що беруть участь у будівництві.
Вони складаються на всі будівельні і монтажні роботи, що підлягають виконанню в наступаючому тижні відповідно до робітників пооб’єктними сітковими графіками.
Порядок розробки для всіх організацій єдиний.
ТД графіки на 1-ий тиждень розробляються і затверджуються одночасно з твердженням місячного плану. При складанні ТД графіків на 2-ю і наступні тижні начальники ділянок, майстри (виконроби) і бригадири щотижня в четвер у 1-ій половині дня проставляють у своїх екземплярах дані очікуваного виконання за попередній тиждень і на підставі місячного плану і позицій робочого сіткового графіка завдання (проект ТД графіка) на планований тиждень з розподілом по добі, і передають проект графіка в диспетчерську службу будуправління.
Проект ТД графіка складається по формах додатка 1,2 і являє собою:
набір фізичних обсягів робіт з розподілом по добі й у вартісному вираженні на тиждень по кожному об'єкту, виконуваних власними силами;
дані про потребу в робітниках;
план постачань на тиждень, у тому числі по добі, будівельних матеріалів і конструкцій з урахуванням заповнення за наступний тиждень;
плани роботи будівельних машин і механізмів;
плани перевезення вантажів.
Інформація, що надійшла, від лінійного персоналу про виконання ТД графіка за минулий тиждень і проект ТД графіка на наступний аналізується керівництвом управління при участі відділів у другій половині четверга; приймаються необхідні рішення і складаються зведені дані про роботу будуправління за звітний тиждень і уточнюються завдання по додатках 1,2,3,4 на майбутню, котрі підписуються керівництвом будуправління і передаються трестові (ЗАТ) у п'ятницю до 9.00.
Спеціалізовані і субпідрядні організації щотижня передають диспетчерському відділові тресту (ЗАТ) дані про очікуване виконання графіка по обсягах робіт у грошовому вираженні, про фактичну наявність робітників і постановочні питання до генпідрядника, замовникові, постачальникам і представляють у трест у п'ятницю до 9.00 на твердження по додатках 1,2 ТД графіки на майбутній тиждень.
Представлені ТД графіки в трест (ЗАТ) з 9.00 у п'ятницю під керівництвом головного інженера або заступника по виробництву разом з відділами перевіряються і при необхідності вносяться корективи.
Перевірці підлягають:
набір робіт і терміни їхнього виконання по кожнім об'єкті, що повинні відповідати позиціям сіткового робітника або вузлового сіткового графіка;
ув'язування виробництва робіт будівельних генпідрядних керувань і субпідрядних організацій з рішеннями і вказівками керівництва тресту (ЗАТ);
відповідність запланованих у грошовому вираженні обсягів робіт місячним планом по управлінню і трестові (ЗАТ) у цілому по загальному обсязі, субпідрядові і власним силам;
забезпечення проектно-кошторисної і технологічної документації;
зосередження робіт, людських і МТР на критичних і підкритичних шляхах;
відповідність наявних ресурсів для забезпечення виконання намічуваних будуправлінням обсягів робіт на планований тиждень.
Під час приймання і розгляду в трестах графіків будівельних і спеціалізованих управлінь, УВТК, при його наявності в тресті або в ЗАТ, з 9.00 у п'ятницю по додатках 2, 4 складають зведені графіки по постачаннях МТР і графіки перевезення вантажів по додатку 3.
У цей же час по додатку 2 складаються зведені графіки роботи машин і механізмів.
7.4. Підготовка до твердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
Розглянуті і скоректовані ТД графіки відділом тресту по обсягах робіт і постачанням МТР розглядаються особисто головним інженером тресту (ЗАТ) або заступником по виробництву. Головний інженер тресту (ЗАТ) дозволяє виниклі розбіжності і визначає питання, які варто винести на остаточне рішення першого керівника тресту (ЗАТ).
ТД графіки провадження робіт, МТО й автоперевезення затверджуються першим керівником тресту (ЗАТ) або в його відсутність головним інженером або заступником по виробництву по п'ятницях кожного тижня з 14 до 15 годин.
У роботі наради за твердженням ТД графіків беруть участь начальники будівельних, спеціалізованих і субпідрядних організацій керівники промислових і автотранспортних підприємств, а також начальники відділів і служб тресту (ЗАТ). Керівники мають при собі ТД графіки провадження робіт з оцінками про фактичне виконання за кожний день і за поточний тиждень у цілому, а також графіки МТО з оцінками про видачу й одержання МТР за поточний тиждень.
Головний диспетчер зобов'язаний мати зведену відомість про виконання робіт у грошовому вираженні і фізичних обсягах, що складається за даними журналу оперативного обліку виконання ТД графіків, а начальник УПТК і постачальники МТР зведення про виконання графіків постачань матеріалів, конструкцій і ін., графіків перевезення вантажів і роботи механізмів.
Твердження ТД графіків починається з доповіді начальника виробничого відділу або головного диспетчера тресту (ЗАТ) про результати роботи тижня, що закінчується, і обсягах робіт на наступний тиждень.
У генпідрядних трестах (ЗАТ) спочатку затверджуються графіки провадження робіт субпідрядних організацій, потім – вхідних до складу генпідрядника, по загальному обсязі, самотужки і по кожній субпідрядній організації й в останню чергу графіки матеріально-технічного забезпечення й автоперевезень. Такий порядок твердження передбачає в графіках першочергове виконання робіт, що відкривають фронт робіт субпідрядним організаціям.
Якщо в процесі твердження виявиться, що деякі роботи не забезпечуються матеріально технічними ресурсами, то ці роботи повинні бути виключені з тижнево-добового графіка, а робітники переведені на інші роботи.
Після твердження один із ТД графіків провадження робіт направляється головному диспетчерові тресту (ЗАТ) для цілодобового контролю, другий будівельному або монтажному керуванню. Затверджені графіки МТО в одному екземплярі передаються також головному диспетчерові і другий – УПТК, транспортникам, механізаторам і т.д. Будівельним і монтажним керуванням направляється виписка з затвердженого графіка МТО.
При твердженні ТД графіків ведеться протокол наради, у якому записуються всі розпорядження, вказівки і рішення, прийняті першим керівником тресту.
Внесені зміни в процесі розгляду і твердження ТД графіків повідомляються начальникам ділянок (виконробам) у п'ятницю в день твердження.
Вносити корективи в графіки після твердження має тільки особа них що затвердило.
У перший робочий день наступного тижня до 10 годин ранку плановий відділ будівельного або монтажного управління заносить у книжку виконроба-майстра затверджений начальником управління ТД графік провадження робіт і матеріально-технічного забезпечення.
На підставі затверджених ТД графіків провадження робіт і матеріально-технічного забезпечення майстер (виконроб) разом із бригадиром щодня наприкінці зміни по кожнім об'єкті обговорює і:
підводить підсумки виконання за минулу добу фізичних обсягів робіт і в грошовому вираженні; постачань матеріалів, конструкцій, деталей і виробів; роботи машин, механізмів і автотранспорту; виходу робітників, у тому числі спеціалізованих і субпідрядних організацій;
визначає наступного дня завдання по виконанню обсягів робіт власними силами;
уточнює постачання матеріальних ресурсів і вихід машин, механізмів і автотранспорту на наступну добу з урахуванням надходження матеріальних ресурсів за минулі дні тижня;
готує постановочні питання на рапорт по МТО, роботі субпідрядних організацій і інших невирішених питань;
заносить зазначені дані у відповідні графи ТД графіка і передає по каналах зв'язку диспетчерській службі будуправління, що покликана здійснювати контроль за ходом виконання затверджених графіків.
Висновки
ТД і ДД оперативне планування є продовженням місячного планування. У сполученні з диспетчерським контролем воно створює умову для чіткої взаємодії усіх виконавців, дозволяє маневрувати МТР, попереджає усунення причин, що стримують випуск продукції, і спрямовано на своєчасне забезпечення випуску продукції з найменшими витратами.
ТД і ДД планування здійснюється на підставі вихідних даних, що розробляються в процесі річного, квартального, і місячного планування. Складаються ТД і ДД графіки всіма організаціями, що беруть участь у виробництві продукції і виробництві БМР.
У будівництві ТД і ДД графіки складаються по обсягах робіт на тиждень з розбивкою по добі; трудомісткості і вартості робіт, а також по постачаннях МТО по добі, у тому числі матеріалів, машин і механізмів устаткування. Формами графіків передбачений добовий облік виконаних обсягів робіт, наявності робітників, що поставляються МТР, виходу машин і механізмів, автотранспорту.
ТД і ДД графіки розробляються одночасно по двох напрямках: провадження робіт і МТО. Порядок розробки графіків для всіх організацій єдиний.
У будівництві ТД і ДД графіки розробляються по кожнім об'єкті лінійним персоналом на підставі вихідних даних у четвер кожного тижня в першій половині дня. Перевіряються й аналізуються графіки відділами і службами з прийняттям необхідних рішень керівництвом у управлінні – у четвер у другій половині дня й у тресті (ЗАТ) – у п'ятницю з дев'яти годин щотижня.
Затверджуються графіки за участю керівництва задіяних у ТД плануванні і зацікавлених організаціях, а також відділів тресту в п'ятницю з 14.00 до 15.00 першим керівником тресту (ЗАТ).
Твердженню графіків передує доповідь начальника виробничого відділу або головного диспетчера тресту (ЗАТ) про результати роботи тижня, що закінчується, і планованих об'єктах на наступний тиждень.
У першу чергу затверджуються графіки субпідрядним організаціям з метою виявлення першочергових будівельних робіт для відкриття фронтів робіт субпідрядним організаціям, потім графіки генпідрядних будуправлінь і т.д. Затверджуються до виконання тільки роботи, що забезпечені МТР.
При твердженні графіків ведеться протокол, у якому записуються всі прийняті рішення першим керівником тресту (ЗАТ).
Затверджені графіки з внесеними змінами в процесі їхнього розгляду і твердження передаються в цей же день всім організаціям, у тому числі і начальникам ділянок, що беруть участь у ТД плануванні, а також диспетчерської служби тресту (ЗАТ) для контролю.
Для майстра (виконроба) плановим відділом управління заповнюється книжка виконроба-майстра з плановими показниками на планований тиждень, що передається їм до 10 годин у перший робочий день наступного тижня.
Книжка майстра (виконроба) є робочим документом для щодобового планування й обліку виконуваних обсягів робіт і постачань МТО.
Питання для самоперевірки
Які переваги ТД і ДД планування в порівнянні зі звичайним?
Які вихідні дані розробляються для складання ТД і ДД планування?
Склад і обсяг ТД і ДД планування.
По яких основних формах складаються ТД і ДД графіки, їхній обсяг?
Хто бере участь у розробці і складанні ТД і ДД графіків?
Що включається в графіку-заявку МТО?
Які питання передують складанню ТД і ДД графіків?
Хто складає й у якому обсязі проект ТД і ДД графіків?
Які обов'язки відділів і служб управління в розробці і складанні ТД і ДД графіків?
Що перевіряється відділами і службами тресту (ЗАТ) при узгодженні ТД і ДД графіків?
Який порядок і терміни складання, проходження ТД і ДД планування до твердження?
Хто бере участь, хто затверджує й у який час ТД і ДД графіки?
Який порядок твердження ТД і ДД графіків?
Які обсяги робіт затверджуються в ТД і ДД графіках?
Який документ ТД і ДД планування й у які терміни доводиться до майстра (виконроба)?
Які питання вирішує майстер (виконроб) щодня по виконанню затверджених ТД і ДД графіків?
Додаток 1
|
|
ТИЖНЕВО-ДОБОВИЙ ГРАФІК
виробництва будівельно-монтажних робіт
з ____________ по ____________ ________р.
| № позиції по генеральному /сітковому графіку/ | Найменування об’єкту, вузла, виду робіт | Фамілія бригадира | Одиниця вимірів | Обсяг робіт на тиждень | Трудомісткість робіт /чол.дн./ | К-ть чоловік в бригаді | Вартість робіт | Добовий графік і його виконання | Виконано за тиждень | ||||||||||||||
| понеділок | вівторок | середа | четвер | п’ятниця | субота | ||||||||||||||||||
| на одиницю | всього | одиниця виміру, грн. | всього, тис. грн. | граф. | факт. | граф. | факт. | граф. | факт. | граф. | факт. | граф. | факт. | граф. | факт. | факт. об’єм | вартість | ||||||
Увага! В ТД графік включаються тільки роботи, забезпечені технічною документацією, робочими механізмами, конструкціями і матеріалами.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 367 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Висновки | | | II. A Short Historical Outline of European and |