Висновки. Оперативне планування складається в розробці квартальних

Оперативне планування складається в розробці квартальних, місячних планів, декадно-добових і тижнево-добових графіків як у цілому по підприємству, так і по вхідним у його складі організаціям, підрозділам, бригадам, а в будівництві і по субпідрядним організаціям.

Розробка оперативних планів здійснюється на підставі вихідних даних, основою яких є річний обсяг випуску продукції, а в будівництві - річний обсяг БМР.

У складі оперативного планування розробляються плани МТЗ, соціально-трудового розвитку, витрат виробництва, фінансові й інші.

У залежності від розроблювальних показників приймаються об'ємний, календарний і інший методи оперативного планування, задача якого зводиться в остаточному підсумку до забезпечення на підприємстві злагодженого і ритмічного ходу виробничих процесів у всіх підрозділах, з мінімальними витратами ресурсів, одержанням максимального прибутку і при високій якості продукції.

У розробці оперативних планів беруть участь усі відділи, служби і виробничі підрозділи підприємства, що проводять аналіз за попередній планованому період за всіма показниками напрямку діяльності підприємства, розробляють заходи, установлюють конкретні завдання по поліпшенню роботи підприємства. Особлива увага приділяється виявленню резервів виробництва.

Процес розробки оперативних планів починається з установлення конкретних завдань (контрольних цифр), що доводяться до структурних підрозділів. Структурні підрозділи складають проекти окремих планів, у розробці яких беруть участь співвиконавці. Узгодження проектів планів підрозділів проходить у відділах під керівництвом підприємства за участю співвиконавців у процесі якого виробляється взаїмоув’язка планів, а при необхідності корегування по обсягу виробництва, ресурсам і термінам виконання запланованих заходів, досягаючи при цьому збалансованість всіх розділів плану.

Процес розробки оперативних планів відбувається у встановленому порядку і черговості виконання всіх робіт, із призначенням термінів і відповідальних виконавців по всьому колу господарських операцій і запланованих заходів.

В узгодженні планів можуть брати участь при необхідності й інші притягнуті організації, у тому числі основні постачальники, транспортники й інші.

Проект плану в цілому повинний бути обговорений на розширеній раді (правлінні) підприємства за участю представників зацікавлених осіб.

Затверджуються оперативні плани першим керівником підприємства.

Питання для самоперевірки

- Перелічите основні вихідні дані для розробки оперативних планів у промисловості.

- Перелічите основні вихідні дані для розробки оперативних планів у будівництві.

- Склад оперативних планів.

- Яка роль в оперативному плануванні приділяється планові інвестицій? Поясніть взаємозв'язок планів інвестицій і інновацій.

- Які методи планування використовуються на підприємстві? Чим відрізняється об'ємний метод від календарного?

- Що являє собою об'ємно-календарний метод планування? Для яких цілей він служить?

- У чому складається призначення об'ємно-динамічного методу планування? Які показники дозволяє він планувати?

- Які роботи виконуються при розробці оперативних планів?

- Які обов'язки лінійного персоналу будівельних організацій у розробці місячного оперативного плану?

- Учасники і виконавці розробки оперативних планів.

- Хто проводить узгодження оперативних планів і на яких етапах у генпідрядному тресті або ЗАТ?

- Які показники оперативних планів доводяться до лінійного персоналу будівельних організацій?

- Хто бере участь у затвердженні місячних планів?

Тема 5. СІТКОВІ МОДЕЛІ ПЛАНУВАННЯ

ПЛАН

5.1. Сутність сіткового планування.

5.2. Визначення критичного шляху.

5.3. Розрахунок планових параметрів сіткових графіків.

5.4. Аналіз і оптимізація сіткових графіків.

Література: (3, 8, 25).

5.1. Сутність сіткового планування

В оперативному плануванні при розробці планів застосовуються графічні моделі. Найбільше поширення одержали лінійні календарні плани-графіки і різні розрахункові таблиці, що застосовуються на підприємствах і в організаціях для практичного й оперативного планування. У процесі виробництва лінійні графіки піддаються багаторазовій трудомісткій переробці і не дають необхідної інформації про стан справ на якийсь визначений момент часу.

Основним недоліком таких планів графіків є неможливість охопити всі процеси і роботи, об'єднати них по взаємозв'язку в єдину виробничу систему і природно в загальний процес для досягнення запланованих кінцевих цілей організації.

Для досягнення гарних результатів планування і керування виробництвом варто здійснювати з використанням організаційно-технічних моделей, що відбивали би динамікові всіх процесів виробництва й охоплювали б діяльність всіх учасників і весь період часу життєвого циклу створення продукції.

Цим вимогам повною мірою відповідає планування виробництва по сітковим моделях або сіткові графіках.

Під сітковим плануванням варто розуміти графічне зображення визначеного комплексу виконуваних робіт, які відображають їхню логічну послідовність, взаємозв'язок і плановану тривалість, забезпечуючи при цьому наступну оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних методів і комп'ютерної техніки з метою його використання для поточного управління ходом робіт. [3]

Сіткове планування застосовується в різних сферах виробничої діяльності, у тому числі при маркетинговій діяльності, при проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; постачальницької діяльності; при будівництві об'єктів; в організації діяльності учасників виробництва; при розробці технічної документації, бізнес-планів виробництва нової продукції і т.д.

Застосування сіткового планування сприяє досягненню наступних оперативних задач:

1. у взаємоув’язці установлювати підрозділам підприємства планові завдання для досягнення мети в планованому періоді;

2. контролювати хід виконання основних етапів робіт, що знаходяться на критичному шляху і приймати необхідні планові й управлінські рішення по корегуванню термінів;

3. ефективно направляти і витрачати при провадженні робіт матеріально-технічні і людські ресурси;

4. проводити регулярний аналіз виконання робіт і хід технологічного процесу, перерозподіляти ресурси з метою досягнення запланованих результатів;

5. оперативно одержувати необхідні планові дані і вести облік про фактичний стан виконання робіт, витратах і результатах виробництва і т.д.

Сітковий графік містить два основних елементи: роботу і подію.

Робота відображається вектором, а подія кружечком

Роботою називається – будь-який процес, що протікає в часі. Робота супроводжується описом її характеристик.

У сітковому графіку розрізняють три види робіт:

Дійсну роботу – вимагає витрат часу і ресурсів. Позначається суцільною стрілкою

Чекання – процеси потребуючих витрат часу (витримка бетону, сушіння штукатурки, пофарбованих поверхонь);

Фіктивна робота – процес не потребуючого ні часу ні ресурсів, відображає виробничі зв'язки, позначається

Момент початку і закінчення роботи фіксується подіями (кружочками).

Подія – це остаточний результат завершення однієї або декількох робіт, що дає право початку іншим роботам. Подія, що находиться на початку роботи називається початковою, а подія, що фіксує кінець роботи кінцевою.

Любий будівельний процес можна зобразити графічно у виді робіт і подій, що утворюють сіткову модель, яка показує технологічний взаємозв'язок усіх робіт, які мають початок і кінець.

Сітковим графіком називається сіткова модель із указівкою на ній тривалості виконання кожної роботи. (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Сіткова модель.

Будь-яка робота в сітковому графіку має два терміни початку і два терміни закінчення: ранній і пізній.

Ранній термін початку роботи - це самий ранній з можливих термінів початку робіт, зумовлюваний виконанням усіх попередніх робіт.

Пізній термін початку роботи - те самий пізній з можливих, при якому допустимо самий пізній термін її закінчення.

Ранній термін закінчення роботи - це самий ранній з можливих термінів її закінчення.

Пізній термін закінчення роботи - це самий пізній припустимий термін закінчення роботи, що не викликає збільшення терміну досягнення кінцевої мети.

Здійснення подій також відбувається в два терміни: ранній і пізній.

Кожній події привласнюється номер, шифр або код, тому кожна робота може бути записана шифрами. Вершини (події) сіткового графіка нумеруються з дотриманням умови i<γ, (i – номер початкового, γ – номер кінцевої події). Наприклад, згідно вищенаведеного графіка, шифром першої роботи є 0-1, а шифром другий 0-2, третьої 2-3 і т.д.

Крім графічного представлення мережі, застосовується також таблична і цифрова.

У сітковому графіку всі роботи розташовуються у визначеній послідовності. Будь-яка послідовність робіт мережної моделі, у якій кінцева подія роботи збігається з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом сіткового графіка.

У сітковому графіку розрізняють три різновиди шляхів:

Шлях від початкового до кінцевої події називається шляхом або повним шляхом.

Шлях між двома, проміжними подіями, що не є ні вихідними, ні завершальними, називається шляхом між подіями;

Шлях, початок якого зв'язано з вихідною подією, а кінець з даною подією, називається шляхом попередній даній події, а шлях з'єднуючу дану подію з завершальною подією мережі – шляхом, що випливає за даною подією.

Дата добавления: 2015-07-10