Конспект лекцій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ”

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни “Оперативне планування”

(для спеціальності 8.050201 “Менеджмент організацій”)

№ коду 3155

Склав: доцент Гавриленко О.Г.   Затверджено на засіданні кафедри “Менеджмент організацій” Протокол № 1 від 30.08.2004р. Зав. кафедрою Дорофієнко В.В.

Макіївка, 2004 р.

ЗМІСТ

	ТЕМА 1. Внутрівиробниче планування і його наукові основи в ринковій економіці
1.1.	Планування, його сутність, мета і задачі. Об’єкти планування...........................................
1.2.	Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці...........................................
1.2.1.	Принципи планування...............................................................................................................
1.2.2.	Функції планування...................................................................................................................
1.3.	Наукові методи планування.....................................................................................................
1.4.	Класифікація планів і їхні види...............................................................................................
1.5.	Річне планування і його процес. Показники річного планування.......................................
1.5.1.	Річне планування і його процес................................................................................................
1.5.2.	Показники річного плану..........................................................................................................
1.5.3.	Функції планових служб і їхня структура..............................................................................
	ТЕМА 2. Загальні положення оперативного планування виробництва
2.1.	Оперативне планування, його призначення, мета і задачі....................................................
2.2.	Види і системи оперативного планування. Процес планування і його схеми....................
2.2.1.	Види і системи оперативного планування..............................................................................
2.2.2.	Процеси планування і його схеми............................................................................................
2.3.	Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів....................................
2.4.	Показники оперативного планування....................................................................................
2.5.	Планування випуску і реалізації продукції............................................................................
	ТЕМА 3. Оперативне планування ресурсів і їхніх економічних показників
3.1.	Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення виробництва...................
3.1.1.	Визначення потреби в матеріальних запасах.........................................................................
3.1.2.	Планування потреби в матеріальних запасах........................................................................
3.1.3.	Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах.....................................................
3.2.	Соціально-трудове планування...............................................................................................
3.2.1.	Планування росту продуктивності праці...............................................................................
3.2.2.	Планування фонду оплати праці.............................................................................................
3.2.3.	Планування середньої заробітної плати.................................................................................
3.2.4.	Планування чисельності і розвитку персоналу.....................................................................
3.3.	Планування собівартості, прибутку і рентабельності...........................................................
3.3.1.	Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування..................................
3.3.2.	Планування прибутку...............................................................................................................
3.3.3.	Планування рентабельності....................................................................................................
3.4.	Фінансове планування і його показники................................................................................
3.4.1.	Оперативне фінансове планування.........................................................................................
	ТЕМА 4. Розробка оперативних планів виробництва
4.1.	Вихідні дані для розробки оперативних планів....................................................................
4.2.	Склад і зміст оперативних планів...........................................................................................
4.3.	Основні методи оперативних планів......................................................................................
4.4.	Порядок розробки, розгляду і затвердження оперативних планів......................................
	ТЕМА 5. Сіткові моделі планування
5.1.	Сутність сіткового планування................................................................................................
5.2.	Визначення критичного шляху................................................................................................
5.3.	Розрахунок планових параметрові сіткових графіків...........................................................
5.4.	Аналіз і оптимізація сіткових графіків...................................................................................
	Тема 6. Оперативне планування і управління на основі сіткових графіків із застосуванням вузлового методу
6.1.	Сутність вузлового сіткового методу.....................................................................................
6.2.	Проектування складу і границь вузлів, їх формування........................................................
6.3.	Вузлова система планування...................................................................................................
	Тема 7. Тижнево-добове і декадно-добове планування в будівельних організаціях
7.1.	Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків.........................
7.2.	Склад і обсяг тижнево-добових графіків...............................................................................
7.3.	Порядок розробки тижнево-добових графіків.......................................................................
7.4.	Підготовка до затвердження тижнево-добових графіків, їх затвердження........................
	Тема 8. Методи контролю, диспетчерський контроль і оперативний облік виконання графіків
8.1.	Диспетчеризація, її мета і форми............................................................................................
8.2.	Структура і склад диспетчерської служби, вимоги до неї, функції.....................................
8.3.	Взаємини диспетчерських служб із виробничими підрозділами і відділами підприємств...........................................................................................................
8.4.	Призначення, мета, обсяг і методи диспетчерського контролю і оперативного обліку виконання графіків.............................................................................
8.5.	Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)........................................
8.6.	Карта прийняття рішень..........................................................................................................
8.7.	Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку......................
	Тема 9. Оперативний аналіз виробничої програми і основних показників підприємства
9.1.	Аналіз виконання виробничої програми................................................................................
9.2.	Аналіз показників по праці і оплаті праці..............................................................................
9.3.	Аналіз собівартості, прибутку і рентабельності....................................................................
9.4.	Аналіз фінансової діяльності...................................................................................................
	Тема 10. Технічні і комп'ютерні засоби застосовані в автоматизованих системах оперативного планування
10.1.	Технічні засоби застосовані диспетчерським управлінням і їх класифікація....................
10.2.	Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем..............................................
10.3.	Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління.........................
	Рекомендована література......................................................................................................

Тема 1. ВНУТРІВИРОБНИЧЕ ПЛАНУВАННЯ І ЙОГО НАУКОВІ ОСНОВИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

ПЛАН

1.1. Планування його сутність, мета і задачі. Об'єкти планування.

1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці.

1.2.1. Принципи планування,

1.2.2. Функції планування.

1.3. Наукові методи планування.

1.4. Класифікація планів і їхні види.

1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану.

1.5.1. Річне планування і його процес.

1.5.2. Показники річного плану.

1.6. Функції планових служб, і їхня структура.

Література: (1, 2, 3, 6, 17, 23)

1.1. Планування його сутність, задачі і мета. Об'єкти планування

Планування є найважливішою задачею підприємницької діяльності. Воно охоплює всі сторони діяльності підприємства, у тому числі маркетингові дослідження, виробництво і збут продукції, матеріально-технічне забезпечення і використання виробничих фондів, працю і заробітну плату, діяльність допоміжних служб і підрозділів, виробництво будівельно-монтажних робіт, соціальні процеси в колективі і т.д.

Існуюча раніше система твердого планування в умовах ринкової економіки для сучасних підприємств із різними формами власності не прийнята і вимагає іншого підходу.

Якщо раніш планування здійснювалося «від верху до низу» і практично носило примусовий характер, то сьогодні питання планування, його стратегія і тактика в основному є прерогативою підприємства.

Застосування планування дає наступні переваги

– розширює можливості підприємства в одержанні необхідної інформації і проясняє виникаючі проблеми;

– поліпшує більше раціональне використання усіх видів ресурсів;

– сприяє своєчасному забезпеченню підприємства висококваліфікованими кадрами, менеджерами;

– сприяє поліпшенню якості продукції, що випускається;

– поліпшує контроль і координацію усіх видів діяльності на підприємстві;

Планування - це основна функція управління, що складає визначення цілей системи, розв'язуваних задач, розробку програм і заходів, що забезпечують ефективну реалізацію прийнятих рішень.

Сутність планування складається в обґрунтуванні цілей, способів їхнього досягнення на основі ефективних методів виробництва з застосуванням ресурсів усіх видів.

Основна мета планування – ув'язка потужностей, ресурсів підприємства в часі і просторі по виконавцях, замовникам і контрактам для досягнення поставлених задач.

Мета планування:

– підвищення прибутку підприємства;.

– виживання підприємств у конкурентній боротьбі;

– завоювання ринків збуту і підвищення обсягів реалізації продукції;

– вибір форми управління підприємством і методів, що дозволяють збільшити обсяги виробництва і збут готової продукції.

Задачі планування на підприємстві:

– забезпечення ритмічного і комплектного випуску продукції в заданому асортименті;

– визначення видів ресурсів і мінімально необхідної потреби в них з обліком їх найбільш ефективного використання;

– постійне удосконалення технології, організації і управління виробництвом і т.д.

Розроблювальні плани поєднуються в єдину комплексну систему і забезпечують збалансованість планових показників як по видах прийнятих ресурсів, так і по термінах виконання планів. Механізм взаємодії планів в укрупненому виді приведен на рис. 1.1.:

Рис. 1.1. Механізм взаємодії планів.

При розробці комплексного плану підприємства передбачається загальний порядок і черга виконання робіт, установлюються єдині терміни постачання продукції, призначаються виконавці по всьому циклі діяльності. Схема планування діяльності підприємства зображена на рис. 1.2.(2).

Рис. 1.2. Схема планування діяльності підприємства.

Сам процес планування безперервний, тому що намічені планами мета і задачі до закінчення планового періоду корегуються в процесі їхньої реалізації у виді уточнень з розробкою оперативних планів (на квартал, місяць, декаду, тиждень, день).

У процесі планування ми постійно зустрічаємося з питаннями:

«Що?» (об'єкт), «хто?» (суб'єкт), «як?»(технологія, організація), «коли?» (час), «де?» (місце), «скільки?» (бюджет), «навіщо?» (мета). (3)

На кожному підприємстві планування його діяльності є найбільш важливою функцією менеджменту. У планах, у тому числі оперативних, відображаються прийняті управлінські рішення, утримуються обґрунтовані розрахунки обсягів виробництва робіт, виробляється економічна оцінка витрат виробництва і кінцевих результатів роботи підприємства за визначений період часу.

1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці

Принципи планування

Вихідними положеннями при плануванні є принципи.

Принципи планування – це основні вихідні положення, правила формування, обґрунтування і організації планових документів.

Загальні основні принципи планування – необхідність, єдність, безперервність, гнучкість, точність були сформульовані А. Файолем і доповнені принципом участі. Ці шість принципів визначили класичні вимоги до процесу планування.

У сучасній науці і практиці, крім названих існує цілий ряд інших принципів, частина з яких найбільше тісно зв'язана з методами ефективного ринкового планування, це принципи науковості, комплексності, оптимальності, ефективності. Розглянемо ці і раніше названі принципи планування.

1. Принцип науковості – заснований на гнучкому розумінні і використанні законів суспільного розвитку, економічних законів, досягнень науково-технічного прогресу (НТП), математики й інших наук. Складається в глибокому аналізі справ на підприємстві з урахуванням ринку.

2. Принцип необхідності – складається в обов'язковому застосуванні планів у будь-якій галузі і при виконанні будь-якого виду трудової діяльності.

3. Принцип єдності – передбачає, що планування в організації повинно носити системний характер і стосується всіх напрямків діяльності підприємства і його структурних підрозділів.

4. Принцип безперервності полягає в тім, що процес планування і управління виробництвом на підприємстві здійснюється постійно, без зупинки. Як правило, плани ідуть слідом друг за другом. У процесі безперервного планування відбувається зближення фактичних і планових показників.

5. Принцип гнучкості. Цей принцип зв'язаний із принципом безперервності і припускає можливість корегування встановлених планів, а також має здатність змінювати свою спрямованість у зв'язку з виникненням непередбачених обставин.

6. Принцип точності. – визначається як внутрішніми факторами так і зовнішнім середовищем. Ступінь точності планів кожного підприємств а повинна забезпечувати припустиму ефективність виробництва.

В оперативних планах, розрахованих на короткі проміжки часу, така точність досягається з застосуванням тижнево-добового планування.

7. Принцип комплексності. На діяльність підприємства впливає цілий ряд факторів, у тому числі рівень розвитку техніки і технології, організації виробничої й управлінської діяльності, усі види ресурсів, мотивація й оплата праці, платоспроможність і т.д. Ці фактори утворюють цілу комплексну систему планових показників і зміна одного з них приводить до змін багатьох інших планово-економічних показників. Тому прийняті планові й управлінські рішення повинні бути комплексними, що забезпечують кінцеві результати всього підприємства.

8. Принцип оптимальності. – полягає у виборі найкращого варіанта на всіх етапах планування. Показниками оптимальності можуть бути мінімальна трудомісткість, матеріалоємність, енергоємність, собівартість і прибуток.

9. Принцип економічності. Полягає у визначенні і розробці такого варіанта продукції, при виготовленні якої та обмежених ресурсів може бути отриманий найбільший економічний ефект. Показником планованого ефекту є перевищення результатів над витратами.

У ринковій економіці при плануванні діяльності підприємств варто також дотримувати:

– проведення попередніх маркетингових досліджень для вибору стратегії і тактики планування;

– перехід від періодичного (тимчасового) планування до планування по контрактах, договорам;

– враховувати рівень ризику – який характеризує відповідність прийнятих рішень можливостям підприємства в частині фінансування, забезпечення ресурсами і потужностями.

1.2.2. Функції планування

У ринковій економіці виробник повинний орієнтуватися на максимальне задоволення вимог споживача в одержанні якісної продукції. Таке орієнтування визначає новий напрямок функцій в усередині виробничому плануванні всіх підприємств. Сьогодні функції планування на підприємстві припускають рішення наступних питань:

– яка повинна бути функціональна структура підприємств і організацій;

– як повинна працювати організація, щоб досягти і забезпечити намічені цілі при мінімальних витратах виробництва і ресурсів;

– у якому стані знаходиться організація в даний час, її слабкі і сильні сторони, її можливості в області фінансів, забезпечення ресурсами та інше;

– яке зовнішнє оточення, конкуренти, клієнти, закони, попит на продукцію і думку споживача про її якість;

– що повинно робити керівництво, його функції, функції підрозділів і працівників, що забезпечують виконання поставлених цілей.

Як ми бачимо, планування в управлінні займає ведуче місце і є первинним у процесі реалізації поставлених цілей підприємства.

Планування і управління тісно зв'язані між собою в здійсненні загальних функцій виробничого менеджменту, а саме: виборі цілей, визначенні ресурсів, організації виробничих процесів і праці, контролі виконання і коректуванню поставлених задач мотивації персоналу й оплаті праці і т.д.

У виконанні цих функцій бере участь апарат управління і виробничі підрозділи, у тому числі керівники всіх рангів і ланок управління, економісти, менеджери, фахівці, персонал.

1.3. Наукові методи планування

У процесі практичної діяльності і на основі принципів ринкового планування підприємств слід дотримуватися загальнонаукових методів планування Основні з них наступні: балансовий, нормативний, програмно-цільовий, економіко-математичного, системний, моделювання, прогнозування. структурно-функціональний.

Загальнонаукові методи планування являють собою сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується розробка й обґрунтування планових документів. У залежності від їхніх характеристик мають наступне застосування.

По призначенню:

1. Балансовий – складається у встановленні залежності між завданнями контрактів і договорів з наявними потужностями і ресурсами. Призначений для ув'язування і забезпечення необхідної пропорційності і координації завдань підрозділу і підприємства в цілому.

2. Нормативний – заснований на розробці норм на кожен процес, операції з використанням норм і нормативів, що відбивають досягнення науково-технічного прогресу (НТП).

3. Програмно-цільовий - вирішує виділення цілей і задач, а також розробку заходів щодо їхній реалізації.

4. Економіко-математичні методи призначені для вибору оптимального з безлічі варіантів планових рішень.

5. Системний метод - забезпечує техніко-економічне планування з ув'язуванням по рівнях і елементам управління.

6. Моделювання - складається у встановленні елементів, зв'язків у системі, виділенні фронтів робіт, агрегатів робочих місць.

7. Прогнозування - визначає перспективи і можливості розвитку підприємства в залежності від розвитку галузі, ринків, попиту та пропозиції.

8. Структурно-функціональний - погоджує функції управління виробництвом і збутом по структурним підрозділам і посадовим особам підприємства.

По застосуванню:

1. Балансовий – для підприємств учасників, цехів в облікових і звітних документах.

2. Нормативний – на рівні підприємств, цехів, ділянок для всіх планів.

3. Програмно-цільовий – усі рівні й етапи планування.

4. Системний – для довгострокових планів верхнього рівня управління.

5. Моделювання – при формуванні виробничих планів і завдань для усіх періодів планування.

6. Прогнозування – на верхніх і середніх рівнях управління.

7. Структурно-функціональний – для планування завдань підприємствам, ділянкам, бригадам, виконавцям на будь-який проміжок часу.

1.4. Класифікація планів і їхні види

У ринкових умовах, при відсутності державних планів внутрівиробниче планування повинне здійснюватися дуже ретельно, з урахуванням кон'юнктури ринку, попиту та пропозиції на вироблену продукцію і т.д.

На сьогодні існує кілька систем планів, які класифікуються по наступним основним напрямкам:

По етапах реалізації планів: стратегічне; тактичне; поточне; оперативне.

По тривалості тимчасового періоду: короткострокове – протягом року, кварталу, місяця, декади або тижні; середньострокове – від 1-го року до 3-х років; довгострокове – на період від 3-х років до 10 років.

По сфері застосування: міжцехове; внутріцехове; бригадне; індивідуальне.

У господарській практиці виділяють два види планування: техніко-економічне й оперативно-виробниче.

При техніко-економічному плануванні розробляється система показників розвитку техніки іекономіки підприємства з урахуванням науково-технічного прогресу

Оперативно-виробниче планування є продовженням техніко-економічного планування на короткий проміжок часу (квартал, місяць, декада, тиждень, доба) і відноситься до тактичного планування, конкретизує розвиток і завершення попереднього виду.

Оперативно виробниче планування пов'язане з техніко-економічним. Схема ув'язування планів показана на рис. 1.3.

Рис.1.3. Схема ув'язування планів.

1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану

1.5.1. Річне планування і його процес. Показники річного плану

Конкретизація стратегічного і довгострокового планування здійснюється при поточному плануванні звичайно розробкою річного плану підприємства. Річний план має назву «Промфінплан» у промисловості, «Стройфінплан» у будівництві т.д.

Річний план «Промфінплан» є комплексним планом, який порушує всі аспекти діяльності. Поряд з виробничою програмою і програмою продажів у ньому розробляються технічний, економічний і соціальний плани розвитку підприємства. План розробляється на основі стратегічного бізнес плану, орієнтованого на поточний рік. В ньому відображаються питання: виробництво і реалізація продукції, технологія і організація виробництва, інвестиції і будівництво, матеріально-технічні і людські ресурси, оплата праці, собівартість, прибуток, ціна і рентабельність, фінанси, соціальний розвиток, охорона праці і техніка безпеки і т.д.

«Стройфінплан» розробляється по таким основним розділам: виробнича програма, технічний розвиток, механізація, інвестиції, праця і кадри, зниження собівартості, ціна, прибуток і рентабельність, соціальний розвиток і техніка безпеки і т.д.

Основним розділом річного плану є виробнича програма.

Виробнича програма формується з урахуванням виконання плану реалізації з урахуванням наявних можливостей в організації. Вона встановлює не тільки обсяг випуску кінцевої продукції, але є основою для розрахунку планів структурним підрозділами підприємства

Процес планування виробничої програми промислового підприємства наступний:

1. Проводиться аналіз виконання плану виробництва

2. Аналізується портфель замовлень.

3. Розраховується виробнича потужність підприємства на максимально можливий випуск продукції в номенклатурі і асортименті при повному використанні устаткування, площ і з обліком НТП.

4. Планується випуск продукції на підставі проведеного портфеля замовлень;

5. Планування виконання виробничої програми вирішується способами і засобами оперативно календарного (тактичного) планування.

При плануванні виробничої програми будівельних організацій розробляються як кількісні, так і якісні показники.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг будівельно-монтажних робіт (СМР), виконавців, терміни будівництва і введення об'єктів в експлуатацію в плановому періоді. Вона обумовлює потреби в матеріально-технічних ресурсах (МТР), чисельності персоналу, транспорту, тісно пов'язана з планом по праці і заробітній платі, планом по витратам будівельного виробництва, собівартістю, прибутком і рентабельністю, фінансовим планом.

Виробнича програма розробляється виходячи з планових завдань і показників будівельного виробництва:

- плану уведення в експлуатацію виробничих потужностей відповідно договорів і контрактів;

- обсягів будівельно-монтажних робіт по замовникам з розподілом їхнього виконання в кварталах;

- обсягів підрядних робіт по виробничим одиницям будівельної організації;

- обсягів робіт субпідрядних організацій;

- відомостей фізичних обсягів робіт субпідрядних організацій;

- відомостей фізичних обсягів робіт по виробничим одиницям і т.д.

Відповідно до виробничої програми при необхідності намічаються і розробляються заходи щодо розвитку потужностей будівельних і субпідрядних організацій.

1.5.2. Показники річного плану

У сучасних ринкових умовах на підприємствах розраховуються наступні основні показники:

– номенклатура і кількість продукції, що випускається, у натуральному виразі;

– обсяг реалізації (продажів) продукції, робіт і послуг у грошовому виразі;

– витрата ресурсів по видам і номенклатурі продукції, що випускається;

– докладний перелік виконавців по етапах, видам робіт і номенклатурі продукції, з термінами виконання;

– чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства;

– фонд оплати праці і середній рівень заробітної плати працівників;

– запаси матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції;

– обсяг капітальних вкладень і інвестицій по окремим напрямкам діяльності;

– основні фінансові показники – собівартість, прибуток, рентабельність і т.д.

Особливе значення за кордоном надається показникам обновляємості продукції.

Досвід німецьких корпорацій свідчить, що на найбільших з них частка нової продукції, що випускається менше 5 років, досягає більш 50% загального обсягу продажів, а з терміном від 5 до 10 років – менше 30%, понад 10 років близько 20%. Закордонний досвід підтверджує також необхідність прискорення термінів відновлення продукції. Так перевищення планової тривалості проектування нової продукції на півроку, життєвий цикл якої дорівнює 5 рокам, приводить до скорочення планованого прибутку від реалізації приблизно на 30%, а для виробів з життєвим циклом до 3 років утрати прибутку досягають 50%.

1.5.3. Функції планових служб, та їх структура

Склад і величина планово економічних служб підприємства залежить від стратегії і масштабів його діяльності.

Як правило, у плануванні діяльності беруть участь усі служби як виробничі, так і планово-економічні, котрі входять у загальну організаційну структуру підприємства.

В даний час існує кілька типів організаційних структур управління, у тому числі: лінійна, функціональна, штабна (лінійно-функціональна), матрична, дивізіонна та інші.

Найбільш розповсюдженою структурою управління є лінійно-функціональна, котра властива більшості підприємств. При розробці структури виходять з визначення функцій, які забезпечують ефективну діяльність підприємства.

По функціях установлюють повноваження відділів, організаційних ланок, визначаються посадові обов'язки різних категорій персоналу, які конкретизуються на підставі нормативів.

Як правило планово-економічні служби виконують наступні функції:

- проводять оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;

- здійснюють перспективне і поточне техніко-економічне планування;

- ведуть статистичний облік, підводять підсумки виробництва й аналізують підсумки виробничої діяльності підприємства, ділянок, цехів, підрозділів;

- організують і беруть участь у складанні «Бізнес-планів»;

- разом з менеджерами беруть участь у навчанні персоналу підприємства новим методам розробки різних планів, проведенні консультацій у лінійних підрозділах і функціональних службах, які беруть участь у складанні загальних планів і резервів;

- безпосередньо беруть участь у складанні і затвердженні квартальних, місячних і тижнево-добових (ТД) і декадно-добових (ДД) графіків, ведуть контроль і облік їхнього виконання і т.д.

Кількісний склад служб планування залежить від багатьох факторів, що були зазначені вище при розгляді питання розробки структури управління підприємством.

Дата добавления: 2015-07-10