Функції політич­них конфліктів

Раніше зазначалось, що конфлікти не ви­кликали особливих побоювань у більшості провідних дослідників політики в античності і сучасності. Соціально-санаційна функція соціальних колізій виз­нається конфліктологами немарксистського напрямку.

Необхідно конкретизувати позитивний зміст соціальних конфліктів із метою оптимізації їх розв'язання.

Сигнальна функція характеризує конфлікт як індикатор пев­ного стану суспільства: виникнення конфліктної ситуації сигна­лізує про розладнання в соціальних зв'язках і стосунках; це сим­птом неблагополуччя, який спонукає до певних перетворень у суспільстві. Ця функція найбільш повно реалізується в оцінці співвідношення «вхід-вихід» у політичній системі суспільства; по­слаблення підтримки і посилення вимог до системи передба­чають адекватну реакцію системи у вигляді рішень і дій; в іншо­му випадку може розпочатись конфлікт.

Інформаційна функція межує з сигнальною, хоча і не тотож­на їй; інформаційний бік конфлікту значно ширший, ніж просто свідчення соціальної кризи. Прояви конфліктної ситуації в її кон­кретиці містять певну інформацію про причини, що її породжу­ють, а з'ясування цих причин є передумовою та вихідною базою для розв'язання конфліктів.

Диференціююча функція визначає особливості процесу соціаль­ної диференціації, обумовленої конфліктом; зміна і руйнування по­передніх соціальних структур часто є прямим наслідком конфлікту.

Динамічна функція полягає в прискоренні темпу соціальних змін. Традиція вбачати в соціальному конфлікті, саме в революції, чин­ник прискорення суспільного розвитку починається з Маркса, який вважав, що класові суперечності набувають революційного характеру і кінець кінцем приводять до прогресивних структурних змін у соціальній системі. Л. Козер і Р. Дарендорф також вважають, що конфлікти перешкоджають закостенінню соціальних систем, спри­яють виникненню нових інституціональних форм їх існування.

Інтегративна функція виражається в кінцевому результаті конфліктів - посиленні інтеграції соціальної спільноти. Г. Зіммель довів, що конфлікт веде до посилення внутрішньої згуртованості груп, які беруть у ньому участь, а також до зростання інтеграції всього суспільства.

Прогресивна функція є збірною, оскільки в ній синтезо­вані всі інші; конфлікт викриває латентні, приховані супереч­ності, з'ясовує велику кількість протилежних тенденцій і праг­нень, трансформує їх у відкриті форми протистояння; після розв'язання конфлікту досягається конкретна позитивна якість.

Регресивна функція виражається в соціальних витратах і прямих збитках - людських життях, знищенні ресурсів, зане­паді моралі тощо.

Відповідь на питання, що переважає в конфлікті - руйнівне чи творче, - не може бути однозначною, оскільки соціальні ре­зультати після розв'язання конфліктів зовсім не однакові.

Загальною тенденцією світового розвитку є прогрес: світове співтовариство розв'язує безліч внутрішніх і зовнішніх конфліктів, удосконалює тим самим політичні інститути, зміцнює правову базу, відшліфовує партійні програми, співпрацює в галузі глоба-лістики.

Конфлікти є особливий тип соціальної взаємодії, а не «патоло­гічне відхилення» політичного процесу. Але вони можуть переходи­ти у крайні форми, набувати соціально небезпечного характеру і приносити надзвичайні лиха. Однією з таких форм є війна.

Дата добавления: 2015-10-02