Типологія політичних конфліктів

Типологія конфліктів є складною за своєю багатогранністю. У політичній науці є де­кілька підходів, що враховують різне підґрун­тя конфліктів.

Динаміка і спрямованість розвитку конфліктів визначається ба­гатьма чинниками - ступенем складності їх причин, силою емоцій­ного настрою учасників, реальними можливостями задоволення пре­тензій сторін, наявністю ресурсів у сторін, готовністю суб'єктів конфліктів до компромісу, втручанням «третіх сил» тощо. У по­літичній практиці немає однакових, але є однотипні конфлікти. їх можна класифікувати за різними критеріями:

- за причинами, що породили їх; тут перелік довгий, але всі причини знаходяться в соціальних підсистемах, з якими пов'я­зана політична підсистема глобального суспільства;

- за соціальним складом конфліктуючих сторін - міжосо-бові, міжгрупові, внутрішньогрупові, міжкласові, міжнаціональні, міжнародні;

- за динамікою розвитку - гострі, такі, що загострюються, згасаючі, хронічні, такі, що розростаються, тощо;

- за технологіями дій сторін - із застосуванням і без засто­сування насилля;

- за причиною мотивації - дійсні, випадкові, заміщуючі, при­ховані, фальшиві, конфлікти внаслідок недостатньої інформації (це типологія за К. Боулдінгом і О. Рапопортом);

- за соціальним середовищем виявлення - конфлікти між різними спільнотами і співтовариствами; між робітниками і ке­рівництвом підприємств; расові, релігійні, ідеологічна боротьба; суперництво між окремими народами, виборча боротьба між по­літичними партіями, конфлікти між окремими культурами; бо­ротьба між Сходом і Заходом (типологія за С. Чейзом);

- за соціальними цілями та їх наслідками - такі, що транс­формують соціальну систему, і такі, що її реформують.

Дата добавления: 2015-10-02