Вирок УНР оголошено

30 червня на зібрання Ради Міністрів закордонних справ, членів Мирової конференції був запрошений представник УНР Марголін. Він був поінформований, що Мирова конференція не підтримує домагання України на самостійне існування2. «Так на ділі здійснювалися в той час принципи Вільсона, — підсуму- вав український дипломат. — Сполучені Штати підтримували Колчака, Англія — Денікіна і Юденича, Франція — Галлера... Без допомоги залишався один Петлюра...» 3. До цих слів залишаєть- ся додати одне: відповідальний політик мав би замислитися над питанням підтримки своїх ініціатив перед тим, як їх висувати, а тим більше, намагатися реалізувати.

У середині липня рештки Дієвої армії були зосереджені на вузькому клаптику української землі — між р. Ушиця, Збручем та Дністром. Під контролем Петлюри та його уряду, який опи- нився на території Польщі, у Тарнові4, залишався клаптик землі 50 ± 10 км на 30 ± 5 км. З півночі нависали більшовицькі армії, з південного сходу — денікінські, з південного заходу — ру- мунські, із західного — польські. 28 липня Шаповал залишив у «Щоденнику» такі рядки: «Петлюра за цей час так змінився,

постарівся, що його тяжко пізнати. Повний крах справи. Ясно,

що тепер українство дійшло до кінця. Виглядів ніяких на успіх. Страшно важко» 5. Це і зрозуміло — Петлюра опинився в си-

1 Директорія... — Т. ІІ. — С. 540—542.

2 Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ століття. — С. 256.

3 Марголин А. Украина и политика Антанты. — С.162.

4 Див.: Мазепа І. Україна в огні і бурі революції. — Т. 3. — С. 40, 42.

5 Шаповал М. Ляхоманія. — С. 34.

туації вибору без вибору — будь-яке рішення було гірше за інше. Після гарячкових міркувань він вирішив разом із поляка- ми йти на Київ: перебирання контролю над столицею, на його думку, сприяло би підвищенню міжнародного авторитету УНР. На думку військових фахівців, цей варіант мав принаймні дві хиби — створював реальні передумови збройної боротьби на два фронти, залишав відкритими північні та південні фланги насту- пальників. «Похід на Київ, — писав один з безпосередніх учас- ників тих подій, — се загонистість, казацький збиток, непевна гра “va banque”, де все полишається щастю і сліпим припадкам» 1. 2 серпня об’єднана армія розпочала наступ на Київ. Уранці останнього літнього дня військові підрозділи УНР вступили до центральної частини столиці України. Того ж дня до міста увійшли й передові частини генерала Бредова. Вояки обох ар- мій вступили у збройне протистояння просто на Хрещатику. Українські війська були змушені відступити до Козятина, а 6 ве-

ресня вони ледь зупинилися на станції Попельня.

1 Дяків Я. Стратегічне положеннє УГА по переході через Збруч літом 1919 р. // Український скиталець. Орган військової еміграціі земель З.У.Н.Р. — Відень, б/р. — Ч. 6(28). — С. 16; Докл. див.: Удовиченко О. Україна у війні за держав- ність. — С. 96—97, 107—123.

XII

Дата добавления: 2015-08-17