Висновки автора. Заміна кабінету Остапенка на уряд Мартоса зафіксувала фундаментальне зрушення в

Перше.

Заміна кабінету Остапенка на уряд Мартоса зафіксувала фундаментальне зрушення в політичному бутті Української Народної Республіки. Від 9 квітня 1919 р. всі діяльні політичні

1 Див.: О. Рубльов, О. Реєнт. Українськi визвольнi змагання 1917—1920 рр.— С. 158, 162.

2 Копиленко О., Копиленко М. Держава i право України. — С. 135; Мазепа І.

Україна в огні й бурі революції. 1917—1921. — Частина I. — С. 156, 160, 166.

3 Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. — Т. 7. — С. 26.

4 Див.: Директорія... — Т. ІІ. — С. 512, 513.

сили відмовилися від дотримання загальноприйнятих правил, зафіксованих у тимчасовій конституції 28 січня. Під час номіна- ції кабінету Мартоса було допущено перше відкрите порушення фундаментального принципу проголошеного державного уст- рою — принципу верховного колективного керівництва членів Директорії. Уряд був фактично створений постановою Стрілець- кої Ради КСС. Така ухвала, хоч і була наслідком політичних ре- алій часу, разом із тим створила надзвичайно небезпечний пре- цедент: військові дістали право ухвалювати політичні рішення. Державне керівництво мусило надалі погоджуватися з ними поза своїм бажанням.

Можна стверджувати, що від початку квітня 1919 р. легальні партійні сили втратили вплив на принципові політичні рішен- ня — прерогатива їх формулювання перейшла до штабу КСС та штабу Головного отамана. Інакше кажучи, від квітня 1919 р. формально цивільний та республіканський устрій УНР став порожньою оболонкою. Усередині її відчайдушну боротьбу за примару влади над клаптиком української землі вели команди- ри військових частин. Перемогу в ній отримав той, хто мав за собою більш організовану та численну збройну силу. Від 9 квітня 1919 р. УНР пішла незворотним шляхом до одноосібної військо- вої диктатури.

Друге.

Перша відома на сьогодні офіційна публічна декларація ново- го уряду, затверджена Петлюрою та Андрієвським, зафіксувала переорієнтацію зовнішньополітичного курсу УНР. Державні во- роги були названі в такому порядку. На першому місці — «поль­ ське панство», яке «оружною силою напало на споконвічні ук­ раїнські землі й забрало столицю Галичини місто Львів і другі міста й повіти нашої землі, политі потом і кров’ю українського народу». На місці другому — «російське комуністичне більшови­ цьке військо», яке, «не вдовольняючись грабуванням селян у Росії, напало на визволену з­під гетьманського ярма Україну». Ого- лосивши війну на два фронти (реально на три: ще проти «бі- лих» збройних сил Півдня Росії загальною чисельністю більше 200 тис. багнетів та шабель, які від лютого 1919 р. почали бойові дії проти більшовиків на територіях Полтавської, Таврійської, Харківської губерній), уряд Мартоса визначив і чудодійний за- сіб, покликаний забезпечити перемогу. Так і написали: «єдиний

порятунок для українського народу, щоб спасти волю і майно від нападів і грабунків хижих сусідів», — «в будуванні самостійної і незалежної Української Народної Республіки» 1.

Дата добавления: 2015-08-17