Розвиток національної культури

Деякий інтерес урядовців було спрямовано на питання розвитку «національної» культури. Наприклад: «на подорож

1 Директорія... — Т. І. — С. 122,137, 148, 158, 189, 193, 202, 204, 219, 223, 232,

248, 255, 257.

2 Директорія... — Т. І. — С. 159, 162; Там само. — Т. ІІ. — С. 413.

до Парижа та інших країн Західної Європи» Української рес- публіканської капели видали на 1919 р. аж 1 184 500 крб. та

1 142 500 франків (23 січня); видали 200 тис. крб. на «улашту­ вання друкарні Кам’янець­Подільського державного українського університету» (5 лютого); ухвалили доповідь міністра освіти

«про українські написи на кінематографічних фільмах в УНР» (24 січня), закрили відому 1-шу Київську чоловічу гімназію (відкрита 1813 р.), ухваливши утворити замість неї Українську гімназію ім. М. Костомарова (26 січня), ухвалили законопроект про управління освітою в УНР (8 лютого). Устигли втрутитися і в церковні справи, зокрема розглянули питання (результат невідомий. — Д. Я.) «про розв’язання шлюбів, освячених право­ славною церквою» (22 лютого) та затвердили бюджет посланцеві УНР в Константинополі «на командировки до східних патріар­ хів» у сумі 250 тис. крб. (17 січня), а також ухвалили:

— задовольнити «грішми китайських робочих, які працюва­ ли на Південно­Західному фронті» (25 грудня),

— призначити пенсію у сумі 3000 крб. на рік батькам поміч- ника одеського коменданта, «забитого більшовиками» (26 грудня),

— « негайно» перевезти гроші з Німеччини (26 грудня),

— звільнити від податків українські театри (26 грудня),

— проект «закону про губерніальних та повітових лісничих»

(5 лютого),

— тимчасові штати Вінницької психіатричної лікарні (9 лю- того),

— поділити Радомишльський повіт Київської губернії на два повіти (10 січня),

— збагатити світове правознавство, ухваливши post factum закони, «переведені Директорією»,

— повідомити «військового міністра про необхідність його присутності в Раді Міністрів» (6 лютого)1.

Усе це, з дозволу сказати, «державотворення» у виконанні уряду Чехівського тривало аж до 26 січня, коли добродії міністри

«прийняли до відома» заяву про відставку з посади прем’єра та міністра закордонних справ. 29-го РНМ «ухвалила податися на демісію, не припиняючи ні на одну хвилю праці як в Раді Міністрів,

1 Директорія... — Т. І. — С. 115, 117—119, 173,189, 205-206, 214, 218, 220, 238,

239, 244, 248, 279.

так і по міністерствах до утворення Кабінету», ухвалили ева- куацію «з міста Києва українських діячів і інституцій», а впро- довж двох наступних днів вирішили продовжити «всю працю» свою у Вінниці (30, 31 січня). Остаточно «повноваження» цього

«уряду» були припинені «Наказом Директорії УНР» від 31 січня, а фактично закінчилися «13 лютого б.р. о 12 год. ночі» 1.

Дата добавления: 2015-08-17