Франція

Лідери Франції, передовсім прем’єр-міністр Жорж Клеман- со та маршал Фердинанд Фош, вважали своєю головною метою створення такої системи світового порядку, яка унеможливлю- вала би нову німецьку агресію проти Франції. Рішення вбачали в тому, щоби створити на сході континенту державне утворення,

1 Докл. див.: Тихонравов Ю. Геополитика. — М., 1998. — С. 113—128; Encarta

98. Encyclopedia. The Ultimate Learning Resourse; World Book. Macintosh Edition. 1999; http://en.wikipedia.org/wiki/Halford_Mackinder; З. Бжезинский. Великая шахматная доска. — М., 1999. — С. 108—148. Держалюк М. Мiжна- родне становище України... — С. 163—225.

Жорж Клемансо Фердинанд Фош

яке, перебуваючи в сфері впливу союзників, могло б за необхід- ності утворити другий антинімецький фронт. Виконати таку роль об’єктивно могла б лише федеративна демократична Росія, складовою частиною якої мала би бути Україна.

Але більшовицький переворот, державний розпад Росії, гро- мадянська війна на її теренах спонукали до інших рішень. «Щой­ но звільнені народи Південної Європи були готові перегризти один одному горлянку в гонитві за кращими шматками спадку померлих імперій, — пояснював прем’єр-міністр Великобританії Девід Ллойд Джордж. — Поляки та українці напали на Галичи­ ну... В прикордонних областях, де проживало змішане населення, гарчання було оглушливим. Конференція не могла продовжувати роботу внаслідок цього буйства».

В таких обставинах Париж обрав курс на об’єднання но- воутворених малих держав, передовсім Польщі, Румунії, Чехо- словаччини. Союз цих країн між собою, з одного боку, всіх їх із Францією — з другого, на думку Клемансо, мав би виключити можливість початку нової світової війни в Європі. «Створення великої Польщі було одним з основних прагнень французької воєн­ ної стратегії», — прямо вказував його британський колега1.

1 Ллойд Джордж Д. Правда о мирных договорах. В 2-х т. — М., 1957. — Т.1. — С. 266, 270.

Ця концептуальна ідея не була таємницею українців. Член делегації УНР на Паризь- кій мировій конференції Мар- голін називав французького прем’єра «головним прихиль­ ником створення величезної польської держави за рахунок земель сусідніх народів, бать­ ком французької ідеї про вели­ ку Польщу». Не була таємни- цею для українців і наявність двох протилежних орієнтацій усередині французьких полі- тичних еліт — проросійської та пропольської. Їхні прихиль- ники, на відміну від українців, однак, не лише ніколи не боро-

Ллойд Джордж

лися між собою на рівні публічної політики, а й доповнювали,

«страхували» одна другу. Польська концепція, як було добре і давно відомо, нічого іншого, крім як відновлення Речі Поспо- литої в кордонах 1772 р., не передбачала. Саме ця фундаменталь- на політична ідея мала особливо великі симпатії військових кіл Франції і самого Клемансо. «Останні теоретично готові були, в тайниках своєї душі, — писав у зв’язку з цим Марголін, — виз­ нати на папері незалежність маленької України, фактично під­ порядкованої Польщі і такої, яка б ішла у неї на буксирі, в якості гарматного м’яса проти Німеччини. Завершенням такої коаліції Великої Польщі і Маленької України на Сході був план залучення до неї Румунії, а якщо вдасться, то і Чехословаччини... Общипана із заходу на користь Польщі, Румунії і Чехословаччини Україна малювалася в уяві авторів цього проекту лише в кордонах до Дніпра, ліва ж частина Придніпров’я була визначена для заспо­ коєння зазіхань Великоросії...» 1.

Ставка в антибільшовицькій боротьбі на Польщу та «єди- нонеділимські» кола мала своїм наслідком зміну всієї концепції зовнішньополітичної діяльності союзників на теренах колиш- ньої Російської імперії. Вони почали реалізовувати план, зап-

1 Марголин А. Украина и политика Антанты. — С. 151—152, 154.

Арнольд Марголін

ропонований Фошем. Його головна ідея полягала в тому, щоб активно використовува- ти на більшовицькому фронті об’єднані військові сили Поль- щі, Румунії та УНР. Реалізувати цей план було неможливо без задоволення територіальних претензій Бухареста на Бесса- рабію та Північну Буковину. Реалізація плану вимагала та- кож встановлення негайного миру на польсько-українсько- му фронті (польські збройні сили провадили військові опе- рації на теренах Холмщини, Підляшшя, Полісся і Волині від грудня 1918 р.)1 і початку

офіційного політичного діалогу між керівництвом України та Польщі.

Дата добавления: 2015-08-17