Здобутки Директорії в царині зовнішньої політики

11 лютого відбулося засідання, яке зафіксувало крутий, на 180 градусів, розворот державного човна (або того, що можна було ним вважати). Учасники засідання — Петлюра (головую- чий), Андрієвський, Макаренко та Швець заслухали звіт делега- ції в складі Остапенка, Грекова, Сергія Бачинського та Мазепи, яка приїхала з Одеси, де проводила переговори з командуван- ням союзницьких військ. Ухвалили: «висловити свою згоду на прийняття в принципі тих умов, які були висунені з обох сторін і спільно обмірковані в тих радах». 12 лютого голова уряду зачи- тав листа капітана (!) Ланжерона, який у відповідь на цитовану ухвалу Директорії від 11 лютого зажадав звільнення з тюрми гетьманських міністрів та урядовців Гербеля, Ржепецького, Рейнбота та інших (усього 17 осіб). Директорія від розуму ве- ликого звільнити ув’язнених категорично відмовилася. Підставу вигадали таку: мовляв, ця вимога була «беззаконною» — можна подумати, що їх запроторили до буцегарні законно! 17 лютого

«колективний голова держави» «вислали» до Одеси «уповнова­ жених представників від Директорії» — міністра закордонних справ Мацієвича та його заступника Бачинського «з правом пе­ редати військовому командуванню декларацію Директорії Ук­ раїнської Народної Республіки, заключати і підписувати умови, згоди з представниками держав Антанти від імені Директорії Української Народної Республіки». 5 березня «прийняли до відо­ ма» текст відповіді уряду УНР командувачеві військ Антанти

1 Директорія... — Т. І. — С. 39—45, 48, 49, 50, 58, 69, 77, 79.

в Одесі (відповідного тексту, як завжди, ніхто до сьогодні в очі не бачив)1.

Але це й не важливо — з 90-річної перспективи цілком ясно видно, що точку зору як Антанти в цілому, так і Франції, зокрема і в першу чергу, діячі УНР до уваги просто не брали — мабуть, за браком зацікавлення.

Дата добавления: 2015-08-17