Хто такий Гелфорд Маккiндер?

Батько Версальського договору, якщо зовсім точно — всієї системи повоєнних мирових угод (1861—1947), сер Гелфорд сформулював і наріжний принцип Версальського світового уст- рою. «Той, хто контролює Східну Європу, — повчав він, — той командує Хартлендом. Той, хто контролює Хартленд, той ко­ мандує Світовим островом (тобто Євразією та Африкою). Той,

хто контролює Світовий ос­ трів, той командує світом».

«Хартленд, тобто «серцевин- ною землею», сер Гелфорд уважав центральну частину Євразії, навколо якої, згідно з його поглядами, розташо- вувалися внутрішня (Євро- па—Африка—Індокитай) та зовнішні (Америка—Афри- ка—Австралія/Океанія) дуги. Директор Лондонської школи економіки (1904— 1908 рр.), член Палати громад парламенту Великої Британії (1909—1922 рр.), сер Гелфорд

Гелфорд Маккіндер

відіграв і вирішальну роль у справі ставлення альянтів

щодо України. У 1919—1920 рр. він обіймав посаду Верховного комісара в підконтрольній Антанті частині України та британ- ського радника-проконсула в штабі Денікіна, вважаючи «білий

рух» єдиною проатлантистськи орієнтованою збройною та полі- тичною силою в тогочасній Росії, яка здатна протистояти проні- мецьки орієнтованим силам — передовсім більшовикам та їхнім сателітам, українським націонал-соціалістам.

Отже, Версальський договір мав на меті закріпити за За- хідною Європою статус берегової бази для таласократичних (морських) держав. З іншого — створити низку т. зв. лімітроф- них держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехос- ловаччина, Румунія), основним геополітичним завданням яких було не допустити створення континентального альянсу телу- рократичних (сухопутних) націй та держав, тобто слов’ян і нім- ців, спрямованого проти Великої Британії та її спільників1. Існу- вання самостійної, незалежної, а тим більше Соборної України ця схема ні в якому разі не передбачала і передбачати не могла. Ні за яких обставин. Ні за яких умов.

Дата добавления: 2015-08-17