Розділ 10 аналіз фінансового стану підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

10.1.Роль, значення та завдання аналізу фінансового стану підприємства.................... 95

10.2. Основні напрямки аналізу балансу. Вплив інфляції на валюту балансу 97

10.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності...................................................... 100

10.4 Аналіз фінансової стабільності....................................................................„....... 105

Розділ 11. АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.......... 109

11.1. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними фінансової звітності …………………………………………………………….109

11.2 Методика порівняльного аналізу альтернативних інвестиційних проектів....... 112

11.3Аналіз фінансових інвестицій у системі прийняття управлінських рішень........ 115

11.4 Аналіз ризику та ефективності управління портфелем фінансових інвестицій.... 121

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.............. ………..25

ВСТУП

Підприємство, процеси виробництва, продажу товару на якому не поєднуються із аналітичною роботою, тобто економічним аналізом діяльності як самого підприємства, так і рівня якості товарів, що виготовляються, можливості їх реалізації, приречене на негативний остаточний результат діяльності. Сфера застосування економічного аналізу сьогодні є практично необмеженою, адже володіючи його методикою та методологією, можна зрозуміти та систематизувати будь-яку інформацію економічного спрямування, почуту по радіо чи телебаченні, прочитану в періодичних виданнях, а для фахівців - побачити підтекст проблемних та позитивних змін у діяльності підприємства, визначити взаємозалежність явищ, процесів, вплив факторів і окреслити можливі шляхи виходу із небажаних ситуацій чи утримання бажаного становища на ринку.

Економічний аналіз як наукова дисципліна - це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням економічних процесів та господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті та причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань та з об’єктивною оцінкою їх виконання. ^Ат" Конспект лекцій побудовано з урахуванням галузевого освітнього стандарту Міністерства освіти і науки України для економічних спеціальностей. Зміст конспекту лекцій охоплює основні теми, передбачені курсом, а викладений матеріал у поєднанні з набутими студентами знаннями під час вивчення таких курсів, як вища математика, статистика, економіка підприємства, бухгалтерський облік сприятиме ефективному застосуванню методології економічного аналізу майбутніми фахівцями на практиці, у професійній діяльності. Окрім цього, запропоновані методи економічного аналізу студенти зможуть використати у написанні бакалаврських та магістерських кваліфікаційних робіт, а саме їх аналітичної частини.

Розділ 1

СУТНІСТЬ, ПРЕДМЕТ ТА ПРИНЦИПИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1.1. Поняття і значення економічного аналізу

Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Термін “аналіз” походить від грецького “analisis”, що в перекладі означає “розкладення”, “розчленування”. Отже, аналіз у вузькому розумінні є розчленовуванням явища або предмета на складові частини (елементи) для їхнього вивчення. Це допомагає “зазирнути” всередину досліджуваного явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елемента в предметі або явищі. Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхідно знати не лише те, з яких елементів вона складається, але й від чого залежить її розмір за кожною статтею витрат. Чим детальніше буде диференційований приріст собівартості за елементами і факторами, тим глибше ми вивчимо економічне явище й ефективніше управлятимемо формуванням собівартості продукції [5, 58].

Явища і процеси довкілля не можуть бути осмислені тільки за допомогою аналізу. Часто виникає потреба використання інших способів. Найтісніше пов’язаний з аналізом синтез - спосіб вивчення предмета в його цілісності, виявлення зв'язків і залежностей між окремими частинами досліджуваного предмета [50].

Аналіз і синтез взаємопов'язані та взаємозл мовлені у своїй єдності, забезпечують наукове вивченні явищ у багатосторонньому діалектичному зв’язку.

Перехід від аналіз) фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції (спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції (спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин).

Аналіз і синтез, індукція і дедукція як загальні способи пізнання становлять базис еко­номічного аналізу (61 ].

Економічний аналіз як наукова дисципліна - це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням їх глибинної суті та причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, та з об'єктивною оцінкою їх виконання [27].

Потрібно розрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні, і конкретно-економічний на мікрорівні - аналіз господарської діяльності (АГД), який застосовують для дослідження економіки окремих підприємств [50].

Становлення АГД зумовлено загальними об’єктивними вимогами й умовами, що супроводжують виникнення будь-якої нової галузі знань. По-перше, це задоволення практичної потреби. Інтуїтивний аналіз, приблизні розрахунки та обмірковування є недостатніми в умовах значних виробничих одиниць. Без комплексного всебічного АГД неможливо управляти складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення. По-друге, це пов'язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, розвиток будь-якої науки зумовлює диференціацію її галузей [3,48, 58].

Економічний аналіз господарської діяльності сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу (коли вони були не такими вагомими) розглядалися в межах сформованих на той час наукових дисциплін - балансоведення, бухгалтерського обліку, фінансів, статистики. Тоді з'явилися перші найпростіші засоби ана­літичного дослідження.

Економічний аналіз почав формуватися в двадцяті-тридцяті роки XX століття як завершальний розділ курсу “бухгалтерський облік”. З’явилися спеціальні книги про АГД. Вони стосувалися аналізу балансу і мали методичну спрямованість, що можна взяти за точку відлік} АГД. У тридцяті роки курс АГД був введений; до. програм вузів СРСР. З’явилися перші підручники і посібники з АГД (книги Н. Р. Вейцмана, С. К. Татура, М. І. Баканова та інших); Розробленням методики аналізу тривалий час займалися фахівці бухгалтерського корпусу. У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Спочатку цей курс мав назву “Аналіз балансу”. Зі значною зміною змісту інформації курс було перейменовано в “Обліковий аналіз”. У сорокові роки для аналізу почали широко використовувати нормативну, планову, технічну та інші види інформації. Курс отримав назву “Техніко-економічний аналіз”, “Аналіз господарської діяльності”» і нарешті, “Економічний аналіз”. Його почали широко впроваджувати у практику з метою комплексного системного вивчення економіки підприємств і виявлення резервів збільшення виробництва продукції. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно до ціни помилки в господарській діяльності. Зацікавленість ним теж помітно зростала [5, 50,67].

Сучасний стан економічного аналізу можна охарактеризувати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку, яка перебуває в стані розвитку. Ведуться дослідження щодо ширшого застосування математичних методів, ЕОМ, що допомагає оптимізувати управлінські рішення; Теоретичні досягнення вітчизняної і закордонної науки впроваджуються в практику.

Перспективи розвитку АГД в теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, передовсім математики, статистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив прикладного * характеру, то АГД поступово займає головне місце в системі управління. Цьому спрйяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві [39,45. 50].

З переходом до ринкових відносин економічний аналіз набуває великого значення на всіх рівнях виробництва. За допомогою економічного аналізу можна розв’язувати економічні, орга­нізаційні проблеми, приймати управлінські рішення як стратегічні - спрямовані на планування, так і тактичні - з оперативного регулювання процесу виробництва. Такий аналіз має дієвий характер, оскільки управлінські рішення стосуються конкретного суб'єкта господарювання і спрямовані на підвищення ефективності діяльності [68].

За допомогою економічного аналізу можна перевірити, наскільки обгрунтованими є планові завдання, чи вповні, враховані можливості підвищення господарювання через покращання використання виробничих потужностей, трудових і.матеріальних ресурсів, тобто чи є план достатньо напруженим. За допомогою економічного аналізу можна виявити невикористані можливості підвищити ефективність господарювання - збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, зниження собівартості, покращання фінансових результатів і фінансового стану підприємств [25,48].

Економічний аналіз спрямований на покращання показників діяльності підприємств уже на етапі розроблення планів, коли оцінюють напруженість планових завдань. Водночас економічний аналіз дає змогу контролювати хід виконання планів як підприємством загалом, так. і його структурними підрозділами - цехами дільницями, бригадами, виявити недоліки і частку їх участі в загальних результатах.

Під час аналізу виявляють також, чи не були допущені безгосподарність, рівень відпо­відальності кожного працівника за економне використання ресурсів: Аналізується як вироб­нича, так і фінансова та інвестиційна діяльність, що дає змогу розглядати фактори, які впливають на всі напрямки діяльності підприємств [40, 57,68].

Економічний аналіз базується на об'єктивній оцінці використання ресурсів, якими розпо­ряджається підприємство для досягнення найкращих фінансових результатів з мінімальними витратами. Він допомагає визначити, які реальні можливості має суб'єкт господарювання для ефективнішого використання Його науково-технічного і виробничого потенціалу і як можна мобілізувати виявлені резерви поліпшення роботи. Окрім цього, за допомогою економічного аналізу досягається швидка адаптація до змін ринкової кон’юнктури, передбачення можливих змін поведінки партнерів, уникнення невиправданого економічного ризику [Зі 25,50,].

Дата добавления: 2015-08-02