Читайте также:
|
Клініка. Клінічна картина релаксації діафрагми визначається стороною ураження, ступінню порушення функцій і зміщенням власне діафрагми, а також – прилеглих органів грудної і черевної порожнини і загалом вкладається в дихальний, серцево-судинний і шлун-ково-кишковий синдроми. При парціальних релаксаціях, незначному переміщенні купола часто буває латентний перебіг захворювання.
При лівобічній релаксації можливі болі в лівому підребер’ї, епігастрії, ділянці мечо-подібного відростка, що виникають частіше після їжі, фізичного навантаження, зрідка ір-радіюють в спину, мають нападоподібний характер, супроводжуються відчуттям важкості, здуття верхньої половини живота, закрепами, гикавкою. До загальних симптомів відносять слабкість, схуднення, напади колаптоїдного стану. Перегин абдомінального відділу страво-ходу і шлунка може спричиняти дисфагію, нудоту, відрижку, блювання, стати передумовою для виникнення ерозивного гастриту, виразкоутворення, шлункових кровотеч. Високе розташування товстої кишки веде до розвитку хронічних закрепів, метеоризму.
Серцево-гемодинамічні порушення зумовлюються зсувом серця з компресією на його основу та рефлекторними вагусними впливами з боку перерозтягнутого шлунка. Вони про-являються по-різному - вираженою рефлекторною стенокардією, аритміями, ознаками сер-цевої недостатності, переважно за правошлуночковим типом.
Респіраторні розлади визначаються випадінням як опорної (компресія нижніх відділів легені), так і динамічної (порушення вентиляціії) функцій діафрагми. Вони реалізуються по-явою задишки, зниження функціональних показників зовнішнього дихання, схильністю до повторних пневмоній, приводять до виникнення пневмофіброзу, адгезивного плевриту.
При фізикальному обстеженні інколи може виявлятись більш сильне відхилення лівої реберної дуги при висі догори і назовні (симптом Гувера), зміщеня догори і збільшення простору Траубе, зміщення догори нижньої межі легені, зміщення вправо меж серцевої ту-пості. При аускультації виявляється ослаблення дихання чи його відсутність в нижніх відділах гемітораксу, поява над ним перистальтики, шуму плеску.
При правобічній (парціальній) релаксації може мати місце: 1) нападоподібний біль в правому підребер’ї, правій половині грудної клітки чи епігастрії, 2) кардіалгії, серцебиття, задишка, набряки ніг, збільшення печінки, аритмії; 3) диспепсичні явища (нудота, відрижка, блювання, метеоризм).
Повна релаксація діафрагми частіше виникає зліва, чсткова (парціальна) – справа.
А.3 Етапи діагностики і лікування.
А.3.1. Загальний алгоритм діагностики та диференційної діагностики
Діагностична програма:
1) Рентгенографія ОГК в прямій і боковій проекціях,
2) ЕКГ,
3) Загальні аналізи крові та сечі,
4) Біохімічне дослідження крові (коагулограма, білкові фракції),
5) Цукор крові,
6) Пневмотахометрія,
7) Спірографія,
При потребі -
8) Спеціальні рентгенологічні методики (рентгеноскопії і рентгенографії в умовах контрастування ШКТ, пневмоперитонеуму, СКТ),
9) Відеоторакаскопія,
10) Консультації суміжних спеціалістів.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Клініка діагностика і лікування параезофагальної грижі стравохідного отвору діафрагми. | | | Методи обстеження артеріальної системи. |