Причини,клініка,перебіг пошкоджень стравоходу.

Травматичні ушкодження стравоходу спостерігаються при тупих травмах, ножових та вогнепальних пораненнях, проковтуванні сторонніх тіл, найчастше - гострих кісток (курячих, кролячих, рибних тощо). Нерідко трапляються ятрогенні ушкодження, яких завдає хворому лікар під час діагностичних і лікувальних процедур, здебільшого під час бужування стравоходу та невмілого вилучення сторонніх тіл. Незалежно від причини ушкодження, його наслідком є тяжкий інфекційно-запальний процес у параезофагеальній клітковині. Якщо перфорація або поранення стравоходу локалізується у шийному відділі, то розвивається глибока флегмона шиї. Вона проявляється болем при ковтанні та поворотах голови, високою температурою тіла й інтоксикацією, різкою болісністю, інфільтрацією, емфіземою м’яких тканин. Якщо перфорація виникає у грудному відділі, то розвивається медіастиніт, який крім ознак, характерних для глибокої флегмони шиї, характеризується синдромом Горнера (птоз, міоз, ендофтальм). Цей синдром розвивається внаслідок поранення блукаючих нервів, що проходять у середостінні. Осиплість голосу з’являється у зв’язку з порушенням іннервації зв’язкового апарату гортані поворотними нервами. Емфізема середостіння, що легко виявляється при рентгеноскопії, через верхню апертуру грудної клітини розповсюджується на шию, де визначається пальпаторно. Діафрагмальний сегмент й черевний відділ стравоходу ушкоджуються рідко. Здебільшого це довільні розриви, які відбуваються при ковтанні занадто великого шматка їжі, що застрягає в ділянці діафрагмального звуження стравоходу, спричинює сильні некоординовані перистальтичні хвилі, що призводять до розриву стінки. Цей варіант відомий у літературі як синдром Боєрхгаве, на ім’я голландського флотоводця, що був першим пацієнтом з розпізнаною фатальною катастрофою.

Дата добавления: 2015-07-25