Читайте также:
|
Дисфагiя на початку захворювання носить тимчасовий нападоподібний характер. Пiзнiше зміни стають постiйними. При цьому пiсля декiлькох ковткiв їжа затримується на рiвнi проекцiї нижньої частини грудини. У деяких випадках під час поспішної їжі дисфагiя виникає раптово, без будь-якої причини. Бiльшiсть хворих із дисфагiєю легше ковтають теплу або гарячу їжу.
Стравохiдна блювота (регургiтацiя) є наслiдком накопичення в стравоході 2 і більше лiтрiв рiдини. На початку захворювання регургiтацiя може виникати пiд час або вiдразу пiсля вживання їжi й супроводжується неприємними больовими відчуттями.
На пiзнiх стадiях спостерiгають зригування з гнилим запахом. Зригування може вiдбуватися i пiд час сну — симптом “мокрої подушки”.
Шум плеску i булькання за грудиною спостерігають рiдко. Симптом нiчного кашлю. Дана ознака виникає внаслiдок затiкання рiдини із стравоходу в трахею. У зв’язку з цим, хворi намагаються спати в напiвсидячому положеннi.
Бiль і відчуття здавлення за грудиною є результатом спазму i перерозтягнення м’язiв стравоходу. Якщо приєднуються явища езофагiту, бiль носить пекучий характер.
Втрата ваги є наслiдком тривалого порушення харчування.
Рентгенологiчне контрастне обстеження з барiєвою суспензiєю треба вважати основним методом, що дає можливiсть встановити правильний дiагноз. На початку захворювання виявляють незначне розширення стравоходу i тимчасову затримку барiю вище рiвня нижнього стравохiдного сфiнкнера. На пiзнiших стадiях хвороби спостерiгають значне розширення стравоходу i тривалу затримку барiю. Контури дистальної звуженої частини стравоходу описані як симптом “мишачого хвоста” або “зав’язаного мiшка”, чіткі, без дефектів наповнення (рис. 1.3.6, 1.3.7).
Ендоскопiчне обстеження виявляє ерозивнi змiни слизової оболонки стравоходу і дає можливiсть взяти бiопсiю для верифiкацiї ракового переродження. Часто на пiзнiх стадiях пройти ендоскопом звужену частину стравоходу i кардiального вiддiлу шлунка не вдається.
Варiанти клiнiчного перебiгу й ускладнення
Захворювання може носити ремiтуючий перебiг із змiною перiодiв дисфагiї — від незначної до інтенсивної. Навiть на пiзнiх стадiях в окремих хворих часто спостерiгають латентний перiод із повним зникненням дисфагiї при наявностi значного розширення стравоходу i рубцевих звужень стравохiдно-кардiального переходу. Проте через певний час (вiд кiлькох мiсяцiв до кількох рокiв) настає загострення захворювання з ще тяжчим перебiгом.
Кровотечi виникають внаслідок ускладнень ерозивного езофагiту при тривалих перебiгах.
Малiгнiзацiя буває у хворих з явищами хронiчного езофагiту та хронічного характеру захворювання.
Пневмонiї, абсцеси, бронхоектази, ателектази та фiброз легень часто є наслiдком зменшення екскурсiї легень у результатi стискання їх розширеним стравоходом.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Клініка і діагностика гострого медіастиніту | | | Диференціальна діагностика ахілазії страввоходу та раку стравоходу |