Тактика і вибір методу лікування. Зменшення й ліквідації больової реакції при закритій травмі грудної клітки досягають

Зменшення й ліквідації больової реакції при закритій травмі грудної клітки досягають за допомогою блокад:
1) ваго-симпатична блокада за Вишневським;
2) спирт-новокаїнова блокада місць переломів;
3) паравертебральна блокада.
Окрім блокад, у деяких випадках призначають ненаркотичні й наркотичні знеболювальні. На 2-3 добу доцільним є призначення електрофорезу з новокаїном. Для профілактики застійних явищ у легеневій тканині практикують дихальну гімнастику, використовують пристрої для примусового роздування легень (гіпервентиляція), застосовують інгаляції.
Відновлення каркасності грудної стінки при флотуючих переломах ребер поділяють на три групи (Є.А.Вагнер, В.М.Тарнавський, 1977):
1) зовнішня фіксація рухомого сегмента прошиванням за міжреберні м'язи й витягненням через блоки протягом 2-3 тижнів;
2) інтрамедулярний остеосинтез ребер;
3) штучна вентиляція легень із метою внутрішньої пневматичної стабілізації (при явищах дихальної недостатності).
При травмі грудної клітки, що ускладнена пневмотораксом, при частковому колапсі легені (до 1/3 об'єму) доцільно провести аспірацію повітря пункційним шляхом. У випадках, коли розрі-дження в плевральній порожнині не створюється, а також при субтотальному, тотальному пневмотораксі необхідне закрите дренування плевральної порожнини.
Після місцевої анестезії розчином новокаїну в ІІ міжребер'ї по середньо-ключичній лінії за допомогою троакара виконують прокол грудної стінки. Шкіру попередньо розсікають скальпелем. Через гільзу троакара в плевральну порожнину вводять поліхлорвінілову трубку, яку фіксують до шкіри капроновою лігатурою. Дренаж під'єднують до аспіраційних систем або за способом Бюлау. В більшості хворих пневмоторакс вдається ліквідувати або за кілька годин, або протягом 1-2 днів.
Відсутність ефекту (недорозправлення легені) при активній аспірації повітря, а також клапанний закритий пневмоторакс є показаннями до оперативного втручання - ушивання рани легені. У ряді випадків виконують сегментарну резекцію легені, лобектомію.
При малому гемотораксі використовують пункціюабо дренування плевральної порожнини та видалення крові. Маніпуляція виконується в VI-VII міжребер'ях по задньо-аксилярній або лопатковій лініях (за вище описаною методикою).
При тотальному, великому або середньому гемотораксі з кровотечею, що продовжується (позитивна реакція Ревілуа-Грегуара), необхідна торакотомія для ліквідації джерела кровотечі.
Кровоточиві рани легені зашивають капроновою лігатурою восьмиподібним швом. При наявності в плевральній порожнині рідкої крові виконують її реінфузію. Згустки крові з плевральної порожнини видаляють.
При поширеній і тотальній підшкірних емфіземах проводять дренування підшкірної клітковини ПХВ трубками в під- і надключичних ділянках, а також у зоні найбільш вираженої емфіземи. Паралельно, як правило, виконують дренування плевральної порожнини.
Розсмоктується підшкірна емфізема (залежно від її поширення) в термін від кількох днів до 2-3,5 тижнів.
У випадках прогресуючої медіастинальної емфіземи виконується дренування переднього середостіння, а при діагностованих розривах трахеї або бронха з виникненням напруженої медіастинальної емфіземи необхідне оперативне втручання.
Б.В.Петровський і співавт. (1966) розрізняють у гострому періоді первинні операції (перші дві доби після травми), первинновідстрочені операції (до 30 днів після травми) та пізні відновлювальні операції (через 1 місяць після травми).
При пошкодженнях трахеї та бронхів необхідно висікти травмовані тканини, краї стінок розривів із подальшим ушиванням розриву, провести клиноподібну або циркулярну резекцію з накладанням анастомозу. В ряді випадків виконують лоб-, білоб- або пульмонектомію.

У випадках прогресуючої медiастинальної емфiземи виконується дренування переднього середостiння, а при дiагностованих розривах трахеї або бронха з виникненням напруженої медiастинальної емфiземи необхiдне оперативне втручання.

Дата добавления: 2015-07-25