Стандартні точки

При пневмотораксі стандартним місцем виконання ПП є 2-3 міжребір'я по середньоключичній лінії, при цьому пацієнт знаходиться в горизонтальному положенні на спині.

При наявності рідини в плевральній порожнині стандартними точками є 7-8 міжребір'я по задньоаксілярній лінії при сидячому положенні пацієнта.

При профілактиці пошкоджених міжреберних артерій, плевральна пункція проводиться по верхньому краю нижче розміщеного ребра.

Покази до проведення плевральної пункції:

підозра на наявність повітря в плевральній порожнині;

підозра на наявність рідини в плевральній порожнині (гідроторакс, ексудативний плеврит, гемоторакс, лімфоторакс, емпієма плеври);

для цитологічного дослідження пунктату при периферично розташованому пухлинному утворі легені;

для гістологічної верифікації біоптату при проведенні трансторакальної біопсії під контролем комп'ютерної томографії.

Лікувальна плевральна пункція проводиться з метою:

видалення повітря або рідини з плевральної порожнини;

введення лікарських засобів в плевральну порожнину;

накладення лікувального штучного пневмотораксу;

при абсцесі легені.

Ускладнення плевральної пункції:

ятрогенний пневмоторакс;

гемоторакс при пошкодженні міжреберної артерії;

підшкірна емфізема;

анафілактичні реакції на місцевий анестетик.

За словами професора Макарова А.В.: „Протипоказів до проведення плевральної пункції немає, і остання виконується в усіх сумнівних діагностичних випадках“.

Після лікувальної плевральної пункції бажано провести рентгенологічний контроль грудної клітки.

У лежачих травмованих пацієнтів з патологією органів грудної клітки, при відсутності явних рентгенологічних ознак рідини в плевральній порожнині, доцільно провести ПП з метою виключення гемотораксу.

19. показання і техніка виконання плевральної пункції

Показання: клапанний пневмоторакс, гемоторакс.
Техніка: дренування плевральної порожнини виконують під місцевою анестезією найчастіше в пахвовій ділянці в V-VІ міжреберних проміжках або в II міжреберному проміжку по середньоключичній лінії (при пневмотораксі). Дренаж (гумова або пластмасова трубка) вводять в плевральну порожнину за допомогою троакара. Застосування троакару забезпечує більш тривале збереження герметичності плевральної порожнини. Діаметр дренажу не повинен перевищувати внутрішнього діаметра троакара.
Виконують місцеву анестезію шкіри у міжреберному проміжку шляхом інфільтрації до парієтальної плеври. Проводять горизонтальний розріз шкіри довжиною приблизно 1,5 см, примірюють довжину частини трубки, яка має бути введена в плевральну порожнину. Троакаром створюють канал над верхнім краєм ребра і, після попадання в плевральну порожнину стилет видаляють і вводять дренажну трубку, дистальний кінець якої перетиснутий затискачем та під'єднують активну аспірацію або клапан по Бюлау. Дренаж фіксують до шкіри П-подібним швом, кінці нитки зав'язують бантиком.
Можливі ускладнення: пошкодження легені, діафрагми.

19. класифікація тора кальної травми, ранні і пізні ускладнення

Закриті пошкодження грудної клітки поділяють:
І. Із наявністю поєднаних травм або без них:
1. Ізольована травма.
2. Поєднана травма (черепно-мозкова, з пошкодженням органів живота, з пошкодженням кісток).
II. На основі механізму травми:
1. Забій.
2. Стиснення.
3. Струс.
4. Перелом.
III. За характером анатомічних пошкоджень грудної клітки:
1. Без порушення цілості.
2. З порушенням цілості ребер, грудини тощо.
IV. За характером пошкоджень органів грудної порожнини:
1. Без пошкоджень внутрішніх органів.
2. Із пошкодженням внутрішніх органів (легені, трахея, бронхи, стравохід, серце, судини, діафрагма тощо).
V. За характером ускладнень:
1. Неускладнені.
2. Ускладнені:
1) ранні (пневмоторакс, гемоторакс, підшкірна, медіастинальна емфіземи, флотуючі переломи ребер, травматичний шок, асфіксія);
2) пізні (посттравматична пневмонія, посттравматичний плеврит, нагнійні захворювання легень та плеври).
VI. За станом серцево-легеневої системи:
1. Без явищ дихальної недостатності.
2. Гостра дихальна недостатність (I, II, III ступенів).
3. Без явищ серцево-судинної недостатності.
4. Гостра серцево-судинна недостатність (I, II, III ступенів).
VII. За тяжкістю травми:
1. Легка.
2. Середнього ступеня.
3. Тяжка.

21. класифікація післятрвматичного гемотораксу

І. За поширеністю переломів:
1. Однобічний.
2. Двобічний.
ІІ. За величиною крововтрати:
1. Малий (втрата до 10 % об'єму циркулюючої крові (ОЦК)).
2. Середній (втрата до 10-20 % ОЦК).
3. Великий (втрата до 20-40 % ОЦК).
4. Тотальний (більше 40 % ОЦК).
ІІІ. За тривалістю кровотечі:
1. Із кровотечею, що продовжується.
2. Із зупиненою кровотечею.
ІV. За наявністю згортків у плевральній порожнині:
1. Згорнений.
2. Незгорнений.
V. За наявністю інфікованих ускладнень:
1. Неінфікований.
2. Інфікований (нагноєний).

Малий

Середній

Великий

Тотальний

22. Клініка і діагностика гемотораксу

Задишка‚ слабкість‚ запаморочення‚ блідість шкіри і слизових‚ тахікардія‚ гіпотонія‚ тахіпное‚ зниження ЦВТ‚ ослаблення голосового тремтіння‚ дихальних шумів‚ вкорочений перкуторний звук‚ кров при плевральній пункції

Гомогенне затемнення з наростанням інтенсивності згори донизу із косим рівнем‚ зміщення тіні середостіння в здоровий бік

23. Лікувальна тактика при травмі грудної клітки уск великим гемотораксом, середні малим.

Невідкладна допомога

А. Кровотеча триває.

1 Великий‚тотальний

Екстренна торакотомія на фоні інтенсивної протишокової терапії (інфузії дестранів‚ ГКС‚ препаратів крові)

2 Середній. Ургентна торакотомія після початку інтенсивної протишокової терапії. При закритій

травмі – гемостатична терапія

на фоні протишокових заходів‚ дренування плевральної порожнини.

3 Малий. Гемостатична терапія‚ дренування плевральної порожнини

Б. Кровотеча зупинена. Плевральна пункція (дренування) з аспірацією крові.

Подальша діагностично-лікувальна тактика

При неефективності консервативної терапії (малий‚ середній гемоторакс) за наростанням клініко-рентгенолог. симптоматики‚ виділенням крові по дренажу понад 100 мл/год. – торакотомія.

При згорнутому гемотораксі відстрочена торакотомія;

Торакоскопічне видалення згорнутого гемотораксу; ферменти‚ АБ‚ фібринолітики інтраплеврально.

При нагноєному гемотораксі – дренування і санації плевральної порожнини‚ протимікробна‚ детоксикаційна‚ протизапальна терапія; декортикація легені

24. ознаки внутрішньо-плевральної кровотечі. Покази до торакотомії

Задишка‚ слабкість‚ запаморочення‚ блідість шкіри і слизових‚ тахікардія‚ гіпотонія‚ тахіпное‚ зниження ЦВТ‚ ослаблення голосового тремтіння‚ дихальних шумів‚ вкорочений перкуторний звук‚ кров при плевральній пункції

Гомогенне затемнення з наростанням інтенсивності згори донизу із косим рівнем‚ зміщення тіні середостіння в здоровий бік

Дата добавления: 2015-07-25