Методи обстеження артеріальної системи.

Загальноклінічні.

Огляд. Виявляють симптоми порушення трофіки тканин: м'язову гіпотрофію, дистрофічні зміни шкіри (стоншення її, випадання волосся і т. ін.), зміну її кольору (блідість, ціаноз). Важливо враховувати локалізацію перерахованих симптомів з обов'язковим порівнюванням симетричних ділянок тіла і кінцівок. Пальпація дозволяє визначити відразу декілька симптомів: по-перше, оцінити зміну температури різних ділянок тіла й порівняти її на симетричних ділянках; по-друге, встановити патогномонічний симптом захворювання (систоло-діастолічне тремтіння при артеріовенозній нориці й т. ін.); по-третє, оцінити стан судин, визначити й порівняти пульсацію артерій на симетричних ділянках.

Аускультація. Аускультацію необхідно проводити у всіх точках, особливо при обстеженні хворого з атеросклеротичними ураженнями артеріальної системи. У нормі над магістральною артерією можна вислухати провідний тон удару пульсової хвилі. При звуженні або патологічному розширенні артерії виникає систолічний шум, а при викиді крові з артеріального у венозне русло - систоло-діастолічний. Кожний лікар повинен знати, де можна вислухати ту або іншу судину.

Функціональні проби: 1. Опеля (1911) - хворого, який лежить на спині, просять підняти вгору нижню кінцівку. Секундоміром відзначають зміни кольору підошви. За швидкістю появи й інтенсивністю ішемії роблять висновок про глибину розладів кровообігу.

2. Самуельса (1929) - хворому, який займає лежаче положення, пропонують випрямити обидві ноги і підняти їх. Він робить швидкі згинальні й розгинальні рухи в гомілковостопних суглобах. У хворих із порушенням кровообігу через декілька секунд (5-10) бліднуть стопи.

3. Панченка (1937) - хворий сидить або лежить. Досліджувану ногу він поміщає на другу в положення, як для перевірки колінного рефлексу. При порушенні кровообігу через декілька секунд або хвилин з'являються біль в ікроножних м'язах, оніміння в стопі, відчуття повзання мурашок у кінчиках пальців, різке збліднення стоп. Вказані явища виникають внаслідок здавлення підколінних судин при низькому артеріальному тиску в них.

4. Гольдфлама (1895) - хворий, який лежить на спині в горизонтальному положенні, робить згинальні й розгинальні рухи в гомілковостопних суглобах. У разі порушення кровообігу з'являється швидка втомлюваність в ураженій кінцівці, яка примушує припинити ці рухи. При функціональних змінах дана проба стає позитивною через 5-7 хвилин, при органічних - у перші хвилини, а то і секунди. Оцінку проводять за секундоміром.

5. Мошковича, Шамової, Сітенка (1907, 1949, 1953) - хворий у горизонтальному положенні піднімає розігнуту ногу під кутом 45о. Через 2-3 хвилини верхню третину стегна на 5 хвилин перетягують гумовим бинтом і ногу переводять у горизонтальне положення. Після зняття бинта відзначають час появи реактивної гіперемії в ділянці стопи. Шамова і Сітенко модифікували пробу і гумовий бинт замінили пневматичною манжеткою від апарата Ріва-Роччі. У нормі час появи реактивної гіперемії коливається в межах від 15 до 30 секунд. У початкових стадіях облітеруючих захворювань реактивна гіперемія виникає до 1-2 хвилин, а в пізніх - до 4-5 хвилин.

. "Білої плями" - при натисканні на підошовну поверхню 1-го пальця стопи шкіра на цьому місці довго залишається білою.

Реовазографія, Ультразвукова допплерографія, Ангіографія

Осцилографія- метод дослідження артеріальної системи кінцівки, який дозволяє зафіксувати зниження кровотоку або повну непрохідність магістральної артерії. Він не визначає колатерального кровобігу. Метод грунтується на реєстрації величин пульсових коливань стінки артерії при різкій компресії тканин манжеткою.

Термографія.

Дата добавления: 2015-07-25