Читайте также:
|
Замовник також може розглянути доцільність використання договорів, укладених генеральним замовником, або ж створення разом з іншими замовниками власного генерального замовника з метою укладання більшого договору, якщо це доречно. Стаття 11 закону ЄС.
Генеральний замовник — це замовник, який:
а) Укладає договори про постачання товарів чи надання послуг в інтересах інших замовників; або
б) Проводить процедури закупівлі робіт, товарів чи послуг або укладає рамкові угоди в інтересах інших замовників.”
6. Розгляд використання динамічної системи закупівель
Динамічна система закупівель є формою “відкритого договору”. Ця система регулюється статтею 33 закону ЄС. Застосування динамічної системи закупівель стримується великим переліком обмежень, але загалом, ця система забезпечує більшу конкуренцію завдяки тому, що вона відкрита для нових учасників при укладанні кожного певного договору.
Замовник має дотримуватися правил відкритої процедури торгів на усіх етапах застосування динамічної системи закупівель, аж до укладання договорів в рамках цієї системи.
Динамічна система закупівель має охоплювати всіх учасників, які відповідають критеріям відбору та подали кваліфікаційну пропозицію, що відповідає специфікаціям та іншій додатковій документації. Учасники можуть будь-коли удосконалювати кваліфікаційні пропозиції, за умови відповідності технічним специфікаціям.
Замовник має користуватися виключно електронними засобами. При застосуванні динамічної системи закупівель замовник зобов’язаний дотримуватися передбачених законом процедур закупівлі. Перевага динамічної системи закупівель полягає в тому, що завдяки наявності вже відібраних учасників, можливості долучення нових учасників та використання електронних засобів, можна мати широкий вибір пропозицій і тим самим забезпечувати ефективне використання коштів платників податків в результаті широкої конкуренції.
7. З’ясування фактичних даних
Документація конкурсних торгів має велике значення, адже усі факти та процедури стосовно закуповуваних послуг, робіт чи товарів мають бути надані усім претендентам чи учасникам одночасно. Це ставить перед замовником завдання забезпечити як документацію, так і методи обміну загальнодоступною інформацією.
Документація конкурсних торгів має надавати претендентам (учасникам) усю інформацію, необхідну для подачі заявки про участь та необхідну власне для участі в конкурсних торгах. Цього вимагають принципи прозорості та рівного ставлення.
Проте, до структури досьє конкурсних торгів юридичні вимоги відсутні. Тому, за умови дотримання всіх вимог щодо надання всієї необхідної інформації, замовник може формувати структуру досьє конкурсних торгів відповідно до існуючої ситуації.
Замовник має дуже ретельно пересвідчитися в тому, що документація конкурсних торгів та оголошення про проведення процедури закупівлі містять тотожний опис послуги, роботи чи товару, тобто пересвідчитися у відсутності розбіжностей між цими двома документами.
У подальших розділах будуть розглянуті деякі ключові частини досьє конкурсних торгів з підсумками після 12 кроку.
Важливо відзначити відсутність специфікацій щодо правил конкуренції для деяких закупівельних процедур. Закон містить перелік компонентів документації конкурсних торгів.
Метою специфікацій вимог до завдання є надання учасникам чіткої картини усіх його аспектів. Тому зміст таких специфікацій має бути спрямований на розкриття обсягу та суті послуги, яка має надаватися.
Коли замовник складає специфікацію вперше, йому, ймовірно, доведеться використовувати багато джерел. Коли виникає потреба сформулювати конкретні вимоги договору, хорошою відправною точкою стане аналіз поточної організації робіт, а також рівня надання послуг та їх якості. Цей аналіз стане так званим описом статусу (ходу виконання договору), який є рідко в наявності спочатку. Коли завдання стає предметом торгів вперше, часто найскладнішим буває визначити, на яких вимогах слід зосередитися, та наскільки детальними мають бути специфікації вимог.
З іншого боку, після ретельного опису договору та визначення відповідних вимог, при повторному проведенні конкурсних торгів щодо такого договору потреба у внесенні в документацію суттєвих змін може бути відсутня. Важливо відзначити, що замовник завжди має право повернути собі виконання договору про послуги, роботи чи постачання товарів, якщо це не суперечить вимогам законодавства чи принципам повноважень державного органу. Це можна здійснити після завершення дії договору без проведення процедури закупівлі.
Але, якщо замовник вирішить знову укласти договір із зовнішніми постачальниками, у більшості випадків можна буде використати вже розроблені специфікації вимог, з внесенням до них незначних поправок при винесенні такого договору на конкурсні торги.
Також важливо відзначити, що можуть траплятися ситуації, коли під час підготовки специфікацій у замовника виникає потреба в отриманні порад зовнішніх консультантів. Консультація може мати форму короткого обговорення з представниками підприємства, яке здійснює діяльність на відповідному ринку, або мати форму більш інтенсивного діалогу. Це не становить собою проблеми за умови, якщо такі обговорення не шкодять сумлінній конкуренції щодо конкретного договору. Це означає недопущення того, щоб підприємство, яке надає консультації, не отримало перевагу, яка б усувала конкуренцію, наприклад, в результаті поради, яка б призвела до переконання, що лише це підприємство в змозі виконувати цей договір.
Фактичні дані стосовно договору про закупівлю послуг, робіт чи постачання товарів включають:
o Формальності процедури закупівлі;
o Опис потрібних робіт, послуг чи товарів, наприклад, технічні специфікації;
o Опис рівня послуг, тобто того, яким чином замовник бажає надання предмета договору;
o Особливі вимоги, тобто умови договору (можуть дещо збігатися з вищезазначеним описом робіт, послуг чи товарів).
Яке з питань потребує найбільшої уваги, залежить від предмета договору.
Пам’ятайте, що зазначені фактичні дані також становлять собою побажання замовника.
Таким чином, належне встановлення всіх відповідних фактичних даних полегшує вибір найкращих субкритеріїв оцінки пропозицій. Це пояснюється тим фактом, що будь-які субкритерії повинні мати безпосередній зв’язок з предметом договору. В іншому разі їхнє застосування буде неправомірним, тому що вони не зможуть бути приданими для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції (один з двох критеріїв оцінки, що можуть застосовуватися – другим критерієм служить найвигідніша цінова пропозиція, яка не вимагає наявності жодних субкритеріїв).
Також дуже важливо відзначити різницю, яка існує між вимогами, передбаченими договором, та вимогами, які стосуються конкурсних торгів. Перші є фіксованими та беззаперечними, тоді як останні мають служити керівництвом для учасника при складанні пропозиції – він має їх виконувати, але опис того як він буде їх виконувати є частиною основи його конкурентоспроможності.
Прикладом цього може бути закупівля робіт і послуг з будівництва та експлуатації заводу з переробки сміття. У специфікації вимог замовник визначив, що завод з переробки сміття повинен мати потужність, достатню для приймання та переробки певних об’ємів сміття, при цьому він не має спричиняти забруднення навколишнього середовища вище встановленого рівня. Також замовник зазначив, що будівля заводу має відповідати певним естетичним вимогам з точки зору матеріалів та архітектури, але детальний опис того, як учасник має вирішити це завдання, відсутній. Отже учасник надає опис свого рішення, яке забезпечить результати, визначені замовником у специфікації вимог. Це рішення формує основу для конкуренції, виходячи з критеріїв оцінки, включаючи обрані субкритерії. Тому субкритерії є дуже важливими – вони є для замовника основним засобом вибору найкращого рішення.
Формальності процедури закупівлі
Ця частина має містити всю інформацію, що стосується процедури закупівлі. Зокрема це може включати (перелік неповний):
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Визначення потреб та характеристик договору | | | Опис статусу (ходу виконання договору) |