|
Читайте также: |
Угода між одним чи кількома замовниками та одним чи кількома постачальниками, метою якого є встановлення основних умов договорів, що будуть укладені з переможцями торгів протягом визначеного періоду, які передбачають події та умови, за яких вони будуть укладені (особливо стосовно цін та, за необхідності, передбачених кількостей).*
Система державних закупівель в Україні
15 загальновживаних термінів, що застосовуються при здійсненні державних закупівель в Україні
Стаття 1. Визначення основних термінів
Для цілей цього Закону, нижчезазначені терміни мають таке значення:
1) державні кошти – кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями;
2) забезпечення виконання договору про закупівлю – надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов'язань за договором про закупівлю, включаючи такі види забезпечення як порука, гарантія, застава, завдаток, неустойка, депозит;
3) забезпечення пропозиції конкурсних торгів – надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов'язань у зв'язку з поданням пропозиції конкурсних торгів, у тому числі такі види забезпечення: порука, гарантія, застава, завдаток, депозит;
4) рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди;
5) договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти;
6) орган оскарження – Антимонопольний комітет України;
7) підприємства – підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств (господарських товариств);
8) розпорядник державних коштів – органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання;
9) замовники – розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом;
10) предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника;
11) послуги – будь-яка закупівля (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи або дослідні та будівельні роботи, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт;
12) роботи – проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
13) товари – продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
14) учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, в тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або пропозицію на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника;
15) частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів, або цінові пропозиції, або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Для проведення процедури закупівлі на кожну окрему частину предмета закупівлі (лот) має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника.
Всі визначення основних термінів викладені в статті 1 Закону № 2289 – VI про державні закупівлі.
* Рамкові угоди
Рамкові угоди втілюють нову закупівельну технологію за прикладом правової практики багатьох європейських країн, у яких така технологія була успішно випробувана. Зважаючи на її широке застосування в усій Європі, ця закупівельна технологія врешті була передбачена новим європейським пакетом законів про державні закупівлі, як один з найефективніших та новаторських засобів.
Рамкова угода це угода між одним чи кількома замовниками та одним чи кількома суб’єктами господарювання, метою якої є встановлення основних умов договорів, які мають бути укладені з переможцями торгів протягом визначеного періоду, зокрема умов, що стосуються цін та, коли це доцільно, кількостей.
Такі угоди часто використовуються у випадках повторюваних закупівель з метою вибору певних суб’єктів господарювання, які у визначений час зможуть задовольнити потреби покупця. Зокрема вони уможливлюють об’єднання повторюваних та однорідних закупівель і надають різним замовникам можливість здійснити повторювані закупівлі продукції під час одної процедури торгів. Таким чином, фактично, замовникам не потрібно буде щоразу проводити повторні конкурсні торги для здійснення стандартних закупівель, що забезпечить відповідну економію коштів в державному секторі загалом.
Таке об’єднання забезпечує практичні вигоди, як для державних органів, так і для постачальників. Зокрема:
- завдяки економії за рахунок збільшення масштабів закупівель, рамкові угоди забезпечують вигідніші умови закупівель в тому, що стосується нижчої вартості та більшої ефективності державних закупівель;
- крім цього, тоді як повторюваність та невеликі об’єми закупівель звичайно призводять до порушення правил конкуренції, рамкові угоди гарантують, при діяльності в рамках нормального правового середовища, кращі та прозоріші умови доступу до будь-якого економічного ринку кожному зацікавленому постачальнику (особливо, малим і середнім компаніям).
Зважаючи на великий економічний вплив таких угод на ринки, вони повинні діяти за суворими загальними правилами, які мають утримувати визначену систему в правових рамках з дотриманням загальних принципів конкуренції, рівного ставлення та прозорості.
Конкретніше:
a) коли замовник укладає рамкову угоду, він може укласти договори про закупівлю на основі такої рамкової угоди лише протягом строку її дії. Строк дії рамкових угод не повинен перевищувати чотирьох років, за винятком випадків належним чином обґрунтованих замовником.
b) кожен договір про закупівлю, укладений за умовами рамкової угоди має відповідати загальним принципам, якими керуються державні договори, тоді як рамкова угода укладається на основі положень законодавства про державні закупівлі;
c) сторони рамкової угоди мають обиратися на основі критеріїв визначення переможців торгів, передбачених законодавством про закупівлі.
Рамкові угоди відрізняються відповідно до:
1) вичерпності передбачених умов;
2) кількості сторін.
Що стосується умови, зазначеної в пункті 1), хоча чинне законодавство стосується виключно “рамкових угод”, положення фактично стосується двох різних ситуацій:
a) рамкові угоди, у яких зафіксовано всі умови (ціни, кількість, технічні характеристики тощо) (інколи називаються рамковими контрактами); у цьому випадку,
b) умови, що стосуються замовлень, мають обов’язковий для сторін рамкової угоди характер (інакше кажучи використання цього типу рамкової угоди не вимагає укладання сторонами нового договору, наприклад, шляхом проведення нових переговорів, нових конкурсних торгів тощо);
c) рамкові угоди, у яких не зафіксовані всі умови (так звані рамкові
d) угоди «у буквальному значенні»); такі угоди є неповними за визначенням: насправді вони або не містять певних умов, або не передбачають обов’язковості всіх умов (таких як, наприклад, ціни, кількість, технічні характеристики тощо), необхідних для виконання на основі такої рамкової угоди майбутніх замовлень без укладання сторонами додаткового договору; Інакше кажучи, деякі умови мають бути встановлені на наступному етапі додаткового конкурсу.
Що стосується умови, зазначеної в пункті 2), рамкові угоди можуть укладатися з:
а) одним суб’єктом господарювання, як стороною рамкової угоди;
б) трьома чи більшою кількістю суб’єктів господарювання, як сторонами рамкової угоди.
Залежно від поєднання різних вищезазначених ситуацій, рамкова угода на практиці може діяти чотирма різними способами:
1) єдиний суб’єкт господарювання з усіма умовами, зафіксованими у рамковій угоді: у цьому випадку замовлення, передбачені такою угодою, повинні здійснюватися в межах умов, визначених рамковою угодою. Змінювати такі умови забороняється;
2) єдиний суб’єкт господарювання, але не з усіма умовами, зафіксованими у рамковій угоді: у цьому випадку не всі договірні умови зафіксовані наперед при укладанні рамкової угоди. У такому випадку замовники перед оформленням замовлення можуть надіслати письмовий запит суб’єкту господарювання, як стороні рамкової угоди, з проханням внести потрібні доповнення в його конкурсну пропозицію;
3) три чи більша кількість суб’єктів господарювання з усіма умовами, зафіксованими у рамковій угоді: у цьому випадку замовлення, передбачені рамковою угодою, повинні здійснюватися з урахуванням всіх умов, визначених рамковою угодою без проведення додаткового конкурсу; вибір між різними постачальниками для виконання конкретного замовлення не передбачено. Одним із способів є “каскадний” метод, тобто спершу звернутися до суб’єкта господарювання, чия конкурсна пропозиція на укладення рамкової угоди була визначена найкращою, а потім, якщо перший суб’єкт не здатний або не зацікавлений у постачанні товарів та/або послуг, звернутися до другого суб’єкта господарювання;
4) три чи більша кількість суб’єктів господарювання, але не з усіма умовами, зафіксованими у рамковій угоді: у цьому випадку замовлення, передбачені рамковою угодою, повинні здійснюватися за результатами додаткового конкурсу між суб’єктами господарювання на тих самих умовах, що передбачені у такій рамковій угоді; або, у разі необхідності, на основі точніше сформульованих умов, та, коли це доцільно, інших умов, передбачених специфікаціями рамкової угоди. Повторний конкурс повинен проводитися з дотриманням певних правил, покликаних гарантувати необхідну гнучкість та гарантувати застосування загальних принципів, зокрема, принципу рівного ставлення;
§ замовники повинні надіслати письмовий запит суб’єктам господарювання, здатним виконати угоду;
Вищеописані варіанти можна узагальнити таким чином:
| Рамкові угоди (всі умови зафіксовані) | Рамкові угоди ‘у буквальному значенні’ (зафіксовані не всі умови) |
| A) Укладені з єдиним суб’єктом господарювання: Замовлення ґрунтуються на рамковій угоді та здійснюються в межах умов, передбачених рамковою угодою. Додатковий конкурс не проводиться. | Б) Укладені з єдиним суб’єктом господарювання: Для укладення договорів на основі рамкової угоди, замовник має надіслати письмовий запит суб’єкту господарювання з проханням внести потрібні доповнення в його конкурсну пропозицію. Індивідуальний договір укладається на основі умов, передбачених рамковою угодою у поєднанні з умовами, що доповнюють рамкову угоду, якщо такі умови не були спочатку передбачені угодою. |
| В) Щонайменше 3 суб’єкти господарювання: Замовлення, що ґрунтуються на рамковій угоді, здійснюються на умовах, передбачених рамковою угодою, без проведення додаткового конкурсу. | Г) Щонайменше 3 суб’єкти господарювання: Проведення додаткового конкурсу між суб’єктами господарювання на тих самих умовах, що передбачені у такій рамковій угоді; або, у разі необхідності, на основі точніше сформульованих умов, та, коли це доцільно, інших умов, передбачених специфікаціями рамкової угоди. |
7. Процес здійснення державних закупівель
7.1 4. Необхідні кроки перед початком процедури закупівель
4 кроки, які необхідно здійснити перед початком процедури закупівель.
Крок I: Чи підпадає замовник під дію закону про державні закупівлі
Закон про здійснення державних закупівель поширюється як на приватні так і на державні підприємства і організації. У разі намірів укласти договір у якості замовника, спершу слід визначити чи підпадає такий замовник під дію закону про постачальників громадських послуг чи під дію закону про державні закупівлі. Нижче ми обговорюватимемо лише положення Закону про державні закупівлі.
Закон про здійснення державних закупівель поширюється лише на ті організації, які включені у визначення Закону. Якщо це так, тоді така організація може бути замовником у значенні Закону.
Такими організаціями є:
Замовниками можуть вважатися юридичні особи, які керуються приватним правом, якщо вони одночасно відповідають таким критеріям:
1) Особа створена чи діє з метою задоволення громадських потреб, при цьому її діяльність не носить комерційного чи промислового характеру;
2) Вона є підпорядкованою чи переважно контролюється державними установами чи органами місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями та іншими відомствами, які керуються публічним правом, чи їхніми органами, або знаходиться під переважним контролем юридичної особи, яка керується приватним правом (що виражається у володінні переважною кількістю голосів при виборах наглядових чи виконавчих органів або призначенні керівництва), або такою юридичною особою, що керується приватним правом, фінансується у розмірі що перевищує 50 % державним чи місцевим органом влади або іншою пов’язаною юридичною особою, яка керується публічним правом, або будь-якою іншою юридичною особою за приватним правом, яка відповідає цим критеріям.
Європейський суд прийняв таке рішення про критерій «потреби, що відповідають загальним інтересам»:
“Другий підпункт Статті 1(b) цієї директиви зазначає, що такі потреби не повинні мати промислового чи комерційного характеру, в той час як загальне прочитання цієї статті дає зрозуміти, що відповідність потребам, що відповідають загальним інтересам, які не мають промислового чи комерційного характеру, є необхідною, але недостатньою умовою для визначення особи, як особи, що керується публічним правом, а отже і замовника у значенні, передбаченому Директивою 93/36. Для того, щоб відповідати вимогам цієї директиви, особа також має бути юридичною особою та у значній мірі залежати, в питаннях фінансування, керівництва чи нагляду від загальнодержавних, регіональних чи місцевих органів влади або інших органів, які керуються публічним правом (див. щодо кумулятивного характеру зазначених критеріїв за цих самих умов, у другому підпункті Статті 1(b) Директиви Ради ЄС 92/50/EEC від 18 червня 1992 року стосовно координації процедур визначення переможців конкурсів на укладення договорів про надання громадських послуг (OJ 1992 L 209, p. 1), та у другому підпункті Статті 1(b) Директиви 93/37, Mannesmann Anlagenanbau Austria, пункти 21 та 38, BFI Holding, пункт 29, справи C-237/99 Комісія ЄС проти Франції [2001] ECR I-939, пункт 40, та об’єднані справи C-223/99 та C-260/99 Agorà та Excelsior [2001] ECR I-3605, пункт 26).(34)
....
Існування значної конкуренції не дозволяє саме по собі зробити висновок про відсутність потреби, що відповідає загальним інтересам, не маючи промислового чи комерційного характеру. Національний суд має оцінити наявність чи відсутність такої потреби, з урахуванням всіх відповідних юридичних та фактичних обставин, як таких, що переважали у час створення відповідного органу, а також обставин здійснення ним діяльності.”
Справа C-373/00 Адольф Трулі (Adolf Truley)
а також:
“Особа, яка не була створена з метою задоволення конкретних потреб, що відповідають загальним інтересам, які не мають промислового чи комерційного характеру, але яка в подальшому брала на себе відповідальність за такі потреби та задовольняла їх з того часу, відповідає вимозі першого абзацу другого підпункту Статті 1(b) Директиви Ради ЄС 93/37/EEC від 14 червня 1993 року стосовно координації процедур визначення переможців, з якими будуть укладатися договори про виконання громадських робіт, та яка має вважатися особою, що керується публічним правом у значенні цього положення, за умови, що припущення про задоволення таких потреб може бути об’єктивно підтверджене.”
C-470/99 Universale Bau
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 997 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Замовник | | | Прецедентне право про визначення замовника |