|
Читайте также: |
Та
таблиці за результатами аналізу прогалин класичної директиви – нового закону 08-2010, перегл. у вересні
Автори: Стен Єнсен (Данія) та Олександр Шатковський (Україна), 2011-2012 р.р.
Зміст
1. Преамбула
2. Структура керівних принципів
3. Суттєва інформація стосовно державних закупівель в Україні
4. Система державних закупівель в Україні
5. Законодавство ЄС про державні закупівлі
a. 5.1 Договір про ЄС
i. Принцип недискримінації
ii. Принцип рівного ставлення
iii. Принцип прозорості
iv. Принцип пропорційності
v. Принцип взаємного визнання
b. 5.2 Директива ЄС щодо класичних секторів
6. Що таке державні закупівлі
a. 6.1 Визначення державних закупівель
7. Процес здійснення державних закупівель
a. 7.1 Необхідні кроки перед початком процедури закупівель
i. Крок 1. Чи відповідають повноваження вимогам закону про здійснення державних закупівель
ii. Крок 2. Чи відповідає договір вимогам закону про здійснення державних закупівель
iii. Крок 3. Необхідні рішення (Алекс)
iv. Крок 4. Щорічне планування бюджету державних закупівель (Алекс)
b. 7.2 Здійснення закупівель
i. Етап 1: Політичні рішення
ii. Етап 2: Підготовка до закупівель
iii. Етап 3: Документація закупівель
iv. Етап 4: Процес конкурсних торгів
v. Етап 5: Укладання договору
vi. Етап 6: Строк дії договору
8. Процедури оскарження
9. Способи організації процесу державних закупівель
a. Організація – структура
b. Персонал – кваліфікація
10. Навчання персоналу з державних закупівель – вимоги
a. Державні закупівлі в Україні
b. Закон про здійснення державних закупівель
c. Процес державних закупівель в теорії
d. Процес державних закупівель в Україні на практиці
1. Преамбула до керівних принципів державних закупівель
Цей посібник з питань державних закупівель в Україні, як органами державної влади, так і місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами місцевих рад був розроблений в рамках проекту, що фінансується Європейським Союзом, “Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель України зі стандартами ЄС” в 2011 році, та актуалізований в 2012 році.
Керівні принципи державних закупівель та посібник складені фахівцями проекту з державних закупівель.
Безпосередньою метою цього посібника є надання, у співробітництві з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, органам державної влади та місцевим державним адміністраціям практичної інформації та рекомендацій щодо процесу проведення конкурсних торгів відповідно до стандартів ЄС у поєднанні з українським законодавством про здійснення державних закупівель. Цей посібник складений у формі простої покрокової інструкції, що може використовуватися на практиці як контрольний перелік необхідних дій, починаючи з першочергових кроків планування закупок і закінчуючи виконанням укладеного договору.
Виконуючи передбачені цим посібником кроки, є можливість отримувати потрібну юридичну інформацію, оскільки читачеві у певних розділах рекомендують та заохочують обдумувати конкретні організаційні, економічні та політичні аспекти, залежно від конкретної ситуації на місцевих конкурсних торгах.
Посібник за визначенням не є правовим інструментом, і може служити лише доповненням до офіційних юридичних тлумачень Закону українським парламентом.
Керівні принципи та посібник повинні застосовуватися лише у контексті Закону. Керівні принципи та посібник не є вичерпними і не містять всіх релевантних положень, а тому для забезпечення повної відповідності всім вимогам законодавства замовник має також прочитати Закон.
2. Структура керівних принципів
Структура посібника забезпечує безпосередню зручність для замовників. Вона відповідає різним етапам стандартних державних закупівель. Кожен етап супроводжується кроками, необхідними для переходу до наступного етапу. Допускаються зміни порядку кроків (дій) в межах окремих етапів, а також до певної міри зміни порядку кроків в межах двох чи більшої кількості кроків. Зазначені кроки можна використовувати як контрольний перелік необхідних дій – якщо замовник виконує всі кроки, ризик пропускання важливої складової процесу закупівель зводиться до мінімуму.
Всі зазначені у посібнику кроки супроводжуються посиланнями на українське законодавство та практику здійснення державних закупівель. На певних етапах посібник також порадить читачу розглянути практичні кроки процесу закупівель.
Посібник не містить вичерпних вимог нормативних правових актів – його мета полягає у наданні відповідним службам засобів, за допомогою яких вони зможуть визначити проблемні ділянки державних закупівель. Він забезпечує розуміння основних правил та принципів державних закупівель в ЄС і в Україні, а також загальне розуміння того, чому можна опинитися на «тонкому льоду», коли мова йде про дотримання правил. Тому необхідно уважно ознайомитися із законодавством, що регулює державні закупівлі, або звернутися по допомогу чи з проханням надати консультацію до уповноваженого органу.
Посібник лише надає деякі приклади, які стосуються потрібних кроків. Не всі кроки (дії) супроводжуються в тексті посібника прикладами – лише у тих випадках, коли вони безпосередньо стосуються намагань пояснити основні принципи правил, та у випадках, коли це може внести до тексту суттєву ясність.
3. Загальна інформація про органи, які регулюють державні закупівлі в Україні
Уповноваженим органом з державних закупівель є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Виконуючи обов’язки, передбачені статтею 8 Закону, Уповноважений орган розробляє та затверджує нормативно-правові акти, положення та документацію конкурсних торгів, надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель, здійснює моніторинг закупівельних процедур та процесів конкурсних торгів, надає методологічну допомогу та консультації, збирає та аналізує статистичну інформацію. Уповноважений орган накопичив великий обсяг відповідних даних.
Адреса та додаткова інформація:
Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ)
вул. Грушевського, 12/2,
01007, Київ, Україна
Веб-сайт: www.me.gov.ua
Антимонопольний комітет — незалежний орган з розгляду скарг (орган оскарження).
www.amc.gov.ua
Адреса та додаткова інформація:
Антимонопольний комітет України (АМКУ)
вул. Урицького 45,
03035, Київ, Україна
Веб-сайти з питань закупівель в Україні та ЄС:
www.tender.me.gov.ua
www.simap.eu.int
http://europa.eu.int/comm/internal_market/publicprocurement/index_en.htm
http://ted.publications.eu.int/official/
http://www.europa.eu.int/comm/internal_market/index_en.htm
4. Система державних закупівель в Україні
У 2010 році Україна прийняла новий закон про здійснення державних закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг (так званий «класичний сектор»). Український закон про державні закупівлі містить фундаментальні принципи директив ЄС про державні закупівлі.
Офіційна назва закону – Закон України № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», що набув чинності в червні 2010 року. В 2011-2012 роках до Закону було внесено ряд поправок, але комплексні зміни і доповнення увійшли в силу на початку жовтня 2011 року.
В Україні уповноваженим органом є Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Департамент державних закупівель Міністерства складається з 5 відділів (1 та 2 відділи відповідають за моніторинг процедур закупівель, 3-й відділ займається нормативно-методологічним забезпеченням, 4-й – наданням роз’яснень з питань державних закупівель, 5-й – відділ аналізу державних закупівель (займається питаннями міжнародного співробітництва, підготовкою звітів, статистичних даних, державними замовленнями, а також навчанням фахівців з державних закупівель). Юридичний департамент Міністерства також бере активну участь в діяльності Уповноваженого органу.
Антимонопольний комітет (орган з питань конкуренції) є органом оскарження (ст. 8.3 та 18 Закону про державні закупівлі) та має окремий підрозділ (колегію) з розгляду скарг.
Контрольні функції у сфері державних закупівель виконує Державна фінансова інспекція, Рахункова палата, Державне казначейство та Антимонопольний комітет України.
Державна фінансова інспекція (Головне контрольно-ревізійне управління), як орган державного фінансового контролю, здійснює (планові та позапланові) перевірки виконання державних та місцевих бюджетів, а також перевірки діяльності державних та комунальних підприємств. В інспекції є підрозділ з контролю за держаними закупівлями; Голова Державної фінансової інспекції затверджує порядок та правила проведення перевірок дотримання чинного законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг.
Рахункова палата є органом парламентського контролю за використанням коштів державного бюджету, переважно, на центральному рівні. Крім правильності використання бюджетних коштів, Рахункова палата перевіряє доцільність та ефективність закупівель нарівні з оцінкою діяльності уряду, Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Антимонопольного комітету України в контексті ефективності регулювання державних закупівель. Контрольні функції Рахункової палати здійснюються структурними підрозділами за секторами (в гуманітарній сфері, сфері охорони здоров'я, науки, тощо).
Державне казначейство здійснює оперативний контроль за платежами з державних та місцевих бюджетів згідно з договорами про закупівлю. Контроль здійснюється шляхом перевірок наявності та правильності документів, що підтверджують право використання коштів (бюджетна документація) та факти проведення закупівельних процедур (договори, звіти про проведення конкурсних торгів). У Державному казначействі є окремий підрозділ з питань державних закупівель, який координує діяльність казначейства у цій сфері.
Контрольні функції Антимонопольного комітету у сфері закупівель зосереджені на контролі за дотриманням законів у сфері конкуренції, перед усім з боку учасників процедури закупівлі, а також з боку замовників, та викритті шахрайства під час торгів.
Державний комітет статистики здійснює статистичний моніторинг закупівель на основі спеціальної статистичної звітності (піврічної).
Головним законодавчим актом у сфері державних закупівель є Закон про здійснення державних закупівель. Певні питання державних закупівель також регулюються урядовими постановами та нормативними актами Міністерства економічного розвитку і торгівлі (Уповноваженого органу).
Окремим сегментом законодавства про державні закупівлі є державне замовлення. В ЄС державне замовлення не виокремлюється таким чином; воно є частиною бюджетного процесу. Проте в Україні ця сфера регулюється окремим законом «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб». Фактично державне замовлення є предтечею сучасних державних закупівель, але водночас, ця предтеча наразі розвивається разом із системою державних закупівель, поступово перетворюючись в елемент управління бюджетним процесом.
Державне замовлення в Україні є інструментом визначення пріоритетних державних потреб, а також встановлення обсягів необхідного фінансування та забезпечення наявності коштів для такого фінансування. Критерії пріоритетних сфер в рамках державного замовлення затверджуються Міністерством економічного розвитку разом з іншими міністерствами та державними органами – державними замовниками у таких пріоритетних областях:
1) Розвиток нових технологій в науці та науково-технічних галузях;
2) Здійснення земельної реформи та захист земель;
3) Вища освіта;
4) Навчання та перепідготовка (продовження навчання);
5) Завдання з розвитку культури, включаючи надання інформаційних послуг з реставрації та ремонтних робіт на об’єктах, які є пам’ятниками культурної спадщини, створення кінофільмів та аудіовізуальних програм, придбання витворів мистецтва, а також творів драматичного та музичного мистецтва;
6) Книговидання;
7) Постачання лікарських засобів та імунологічних препаратів, медичного обладнання та іншої продукції, що виробляється підприємствами УТОС, УТОГ та Союзу організацій інвалідів, малими підприємствами та підприємствами пенітенціарної системи України;
8) Постачання дорогоцінних металів;
9) Збільшення видобутку корисних копалин, проведення дослідницьких та сейсморозвідувальних робіт;
10) Інші галузі, визначені державними програмами, законодавством України, указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Крім державного замовлення існують спеціальні правила закупівель за державним оборонним замовленням, закупівель зерна для державних потреб (переважно оптові закупівлі) та закупівель до державного резерву.
Інформаційне поле державних закупівель головним чином зосереджене на розміщенні інформації про конкурсні торги в друкованих виданнях та на відповідних веб-сайтах, відповідно до вимог законодавства. Про запровадження у найближчому майбутньому електронних закупівель поки що не йдеться. Відповідно до Закону, інформація про конкурсні торги має бути опублікована в офіційному друкованому інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та розміщена на офіційному загальнодержавному веб-порталі «Державні закупівлі». Крім цього, організаціям-замовникам рекомендовано розміщувати свій річний план закупівель на власних веб-сайтах.
Публікація інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» та розміщення інформації на загальнодержавному веб-порталі забезпечується редакцією державного підприємства «Держзовнішторгвидав» при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі.
Загальний словник державних закупівель або Державний класифікатор продукції та послуг, прийнятий для здійснення державних закупівель в Україні, має застосовуватися для опису товарів та послуг, що будуть закуповуватися. Цей документ містить усі потрібні коди, що мають застосовуватися при заповненні стандартних форм. Для закупівлі робіт існує окремий документ – Державні будівельні норми, що застосовуються при визначенні предмета закупівлі.
Відповідно до Закону (ст. 10 Закону), загальнодержавний веб-портал «Державні закупівлі» (www.tender.me.gov.ua) є офіційним джерелом інформації про державні закупівлі. Основними послугами, які забезпечуються веб-порталом, є:
1) Надання замовнику можливості розмістити на веб-сайті відповідну інформацію;
2) Можливість пошуку оголошень, документації конкурсних торгів (досьє торгів), протоколів засідань, розкриття й оцінки пропозицій, а також різних повідомлень.
Міністерство економічного розвитку та редакція інформаційного бюлетеня планують розширити сферу інформаційних послуг веб-сайта, зокрема, у сфері запровадження електронних закупівель, включаючи публікацію електронних каталогів та створення пілотних торгових площадок.
Закон України № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, у разі закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), а у разі закупівлі робіт – 1 мільйон гривень.
Умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок закупівлі фінансових та консультаційних послуг міжнародних фінансових установ визначається законом України.
Ст. 2.3 Закону про здійснення державних закупівель містить вичерпний перелік товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія цього Закону.
5. Закон про державні закупівлі в ЄС
Закон про державні закупівлі є результатом законодавства ЄС. А точніше це: «Директива 2004/18/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 року про узгодження процедур визначення переможців для укладання державних договорів про виконання робіт, державних договорів про постачання та державних договорів про надання послуг» (Директива щодо класичних секторів).
Загальний словник державних закупівель (CPV 2008), прийнятий для здійснення державних закупівель в країнах-членах ЄС, має застосовуватися для опису товарів, послуг або робіт, що будуть закуповуватися. Цей документ містить усі потрібні коди, що мають застосовуватися при заповненні стандартних форм.
Дія цих правил безпосередньо поширюється на країни-члени ЄС, що означає відсутність потреби впровадження їх в національне законодавство. Тому, країни-члени ЄС можуть самі вирішувати це питання.
5.1 Договір про ЄС
Договір про ЄС важливий для розуміння фундаментальних принципів Директиви про узгодження процедур визначення переможців для укладання державних договорів про виконання робіт, державних договорів про постачання товарів та державних договорів про надання послуг (Директива щодо класичних секторів), а отже, також і для розуміння принципів Закону про державні закупівлі.
Ці принципи не складно перерахувати, але складно їх впроваджувати у повсякденному житті. Правила закупівель можна по різному тлумачити, але між іншим, ці принципи варто обміркувати, коли трапляються відповідні ситуації.
Принципи ЄС такі:
5. А. Принцип недискримінації
Договір про ЄС не лише вимагає недопущення будь-якої дискримінації постачальника послуг з іншої країни-члена ЄС через його національність, але також недопущення будь-яких обмежень, навіть незважаючи на те, чи це стосується місцевого постачальника послуг, чи постачальника послуг з іншої країни-члена ЄС, який може перешкодити, завадити, чи зробити менш привабливою діяльність постачальника послуг з іншої країни-члена ЄС.
5. Б. Принцип рівного ставлення
Згідно з цим принципом, замовник зобов’язаний оцінювати усі конкурсні торги, дотримуючись однакових об’єктивних критеріїв. При підготовці документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) замовник повинен забезпечити, щоб висунуті вимоги та специфікації конкурсних торгів надавали можливості для рівного ставлення таким чином, щоб жоден з учасників не отримував перевагу, яка б перешкоджала добросовісній конкуренції.
Цей принцип тісно пов’язаний з принципом прозорості.
5. В. Принцип прозорості
Згідно з цим принципом всі зацікавлені учасники/особи мають бути здатні отримувати однакову інформацію стосовно закупівлі. Інакше кажучи: їм повинна бути надана можливість дізнатися про існування запланованої закупівлі та дізнатися про предмет такої закупівлі.
Це означає, що згідно з цим принципом замовник зобов’язаний забезпечити опис предмета договору таким чином, щоб усі зацікавлені учасники/особи змогли визначити суть договору.
Публікація інформації про договір та його умови є невід’ємною складовою забезпечення прозорості запланованих закупівель (їх відкритості).
5. Г. Принцип пропорційності
Принцип пропорційності є одним з основних принципів, що ґрунтується на Договорі про ЄС. Цей принцип передбачає, що замовник повинен висувати лише такі вимоги, які є необхідними і виправданими по відношенню до предмета договору.
При оцінці того, чи відповідає певна вимога принципу пропорційності, чи ні, необхідно розглянути два аспекти: 1) чи доречна ця вимога з точки зору предмета, на убезпечення якого вона спрямована (здебільшого це стосується предмета договору), та 2) чи необхідна ця вимога, тобто, чи може менш жорстка умова забезпечити потрібний результат.
Цей принцип особливо актуальний при визначенні кваліфікаційних критеріїв та при виборі положень та умов для договору.
5. Д Принцип взаємного визнання
Цей принцип передбачає зобов’язання визнавати свідоцтва кваліфікації та інших якісних характеристик, отриманих в інших країнах-членах ЄС. Це означає, що замовник зобов’язаний прийняти будь-яку документацію, яка підтверджує, що претендент /учасник виконав усі кваліфікаційні вимоги в іншій країні-члені ЄС.
Система державних закупівель в Україні
Українські принципи державних закупівель зазначені у Законі № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», статті 3 та 5.
Закупівлі товарів, робіт і послуг мають здійснюватися згідно з такими принципами:
1) Максимальна економія та ефективність;
2) Добросовісна конкуренція серед учасників;
3) Відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) Недискримінація учасників;
5) Об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;
6) Запобігання корупційним діям і зловживанням.
А також:
1. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
2. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
3. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Крім цього, згідно зі ст. 9.4., журналісти мають право бути присутніми під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Службові особи, відповідальні за організацію та проведення закупівлі:
Проаналізувати основні відмінності та спільні риси принципів ЄС та України!
Чи враховані зазначені принципи у вашій документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації) та яким чином?
5.2 Директива ЄС щодо класичних секторів
Директива 2004/18/ЕС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004 року про узгодження процедур визначення переможців для укладання державних договорів про виконання робіт, державних договорів про постачання товарів та державних договорів про надання послуг ґрунтується на трьох основних принципах:
- 1) Публікація оголошень про закупівельні договори по всій території ЄС, щоб підприємства з усіх країн-членів ЄС мали змогу взяти участь у конкурсних торгах (принцип прозорості).
- 2) Заборона технічних специфікацій, які можуть дискримінувати потенційних іноземних учасників торгів (принцип недискримінації).
- 3) Застосування об’єктивних критеріїв під час процедур торгів та визначення переможця (принцип рівного ставлення).
Декларативна частина на початку Директиви містить роз’яснення правил та їх підґрунтя.
Витяги з декларативної частини Директиви:
“(1) (...) Ця Директива ґрунтується на судовому прецедентному праві, зокрема на прецедентному праві стосовно критеріїв визначення переможців торгів, яке прояснює можливості замовників щодо задоволення відповідних громадських потреб, включаючи екологічну та/або соціальну сферу, за умови, що такі критерії пов’язані з предметом договору, не надають замовнику необмежене право вибору, є чітко зазначеними та відповідають фундаментальним принципам, викладеним у декларативній частині 2.
(2) Договори, які укладаються з переможцями конкурсних торгів у країнах-членах ЄС від імені держави, регіональних чи місцевих органів влади чи інших юридичних осіб, які керуються публічним правом, повинні відповідати принципам Договору про ЄС, зокрема принципу свободи руху товарів, принципу свободи підприємництва (заснування) та свободи надання послуг, а також дотримуватися похідних принципів, таких як принцип рівного ставлення, принцип недискримінації, принцип взаємного визнання, принцип пропорційності та принцип прозорості. Однак, у випадку державних договорів, які перевищують певну суму, рекомендується скласти положення з координації національних процедур країн, що входять до Співтовариства, для визначення переможців, з якими будуть укладатися такі договори, які ґрунтуються на зазначених принципах, щоб забезпечити належні результати та гарантувати відкритість державних закупівель для конкуренції. Такі координаційні положення повинні відповідно тлумачитися, як згідно із вищезазначеними правилами та принципами, так і у відповідності до інших вимог Договору про ЄС.
(...)
(13) Зважаючи на швидке поширення систем електронних закупівель, наразі необхідно ввести відповідні правила, які б забезпечили замовникам спроможність сповна використовувати переваги та можливості, які надають такі системи. З урахуванням цього, необхідно визначити цілком електронну динамічну систему закупівель для загального користування для здійснення звичайних закупівель (...). Така закупівельна технологія надасть можливість замовникам, шляхом введення списку вже відібраних учасників торгів та надання можливості участі новим учасникам, розширити діапазон торгів завдяки наявним електронним засобам, а отже, забезпечити оптимальне використання державних коштів завдяки розширеній конкуренції.
(...)
(20) На державні договори, які укладаються з переможцями торгів замовниками, що здійснюють діяльність у сфері водопостачання, енергетики, транспорту та поштових послуг, та тих видів діяльності, які належать до цієї сфери, поширюється дія Директиви 2004/17/EC Європейського Парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004 року, яка координує процедури закупівлі суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері водопостачання, енергетики, транспорту та поштових послуг. Однак договори, які укладаються з переможцями торгів замовниками в контексті їх діяльності з надання послуг для морського, каботажного чи річкового транспорту, повинні підпадати під дію цієї Директиви.
(21) З урахуванням ситуації, пов’язаної з ефективною ринковою конкуренцією в секторі телекомунікацій, що виникла після впровадження в країнах Співтовариства правил, спрямованих на лібералізацію цього сектора, державні договори у цій області повинні бути виключені зі сфери дії цієї Директиви, оскільки вони призначені у першу чергу для забезпечення замовникам можливості здійснювати в телекомунікаційному секторі певну діяльність.”
6. Що таке державні закупівлі
Говорячи стисло, процедура закупівлі це дії, необхідні для пошуку постачальника чи підрядника. Така процедура розпочинається з рішення про потребу укладання договору. Потім, перед підписанням договору, потрібно здійснити ряд кроків.
Різні кроки потребують різних дій та рішень. Чи знаходиться договір в сфері, чи поза сферою дії закону, жоден договір сам по собі не укладається, і замовник зобов’язаний описати предмет договору, конкретні вимоги, які має задовольнити постачальник та – принаймні – дії у випадку порушення договору.
Всі ці кроки вимагають великих обсягів роботи над договором. У цьому відношенні Закон не допомагає замовнику. Закон зосереджений на формальностях при проходженні різних етапів пошуку постачальника чи підрядника.
Такі формальності допомагають забезпечити відкриту та рівну конкуренцію всіх державних договорів, які підпадають під дію закону.
В процесі закупівлі є багато можливостей допуститися помилки, і таким чином зашкодити конкуренції. З іншого боку, викладена нижче покрокова інструкція також свідчить про те, що можливі на кожному етапі помилки є більш-менш однаковими.
Це означає, що коли замовник навчиться мислити «в унісон» із закупівлями, процедурні правила справді спростять життя. Якщо він дотримуватиметься правил, він також отримає документацію про виконання правил в ході процедури. Застосування простого питання: “Чи забезпечують ці мої дії рівне ставлення до всіх учасників процедури закупівлі?” насправді допоможе уникнути багатьох помилок. А тому дуже важливо запам'ятати нижчезазначені визначення та принципи.
6.1 Визначення основних термінів
Загальновживані терміни, що стосуються державних закупівель
Державна закупівля
Державна закупівля означає придбання для потреб замовника товарів, послуг або здійснення будівництва, що забезпечується надавачем послуг або постачальником, який є юридичною чи фізичною особою. Тому щоразу, коли замовник купує щось у приватної особи, це, по суті, державна закупівля.
Замовник
Це органи державної влади, інші державні установи, пов’язані юридичні особи, які керуються публічним правом, організації, які керуються публічним правом та їх об’єднання. Згідно із Законом, організації, які керуються публічним правом, також можуть бути юридичними особами, які керуються приватним правом, якщо вони одночасно відповідають ряду критеріїв.
Договір про виконання робіт
Це договір, що стосується робіт, які мають виконуватися в будівлі чи на будівельному майданчику (на земельній ділянці) під час будівництва, реконструкції, ремонту, реставрації, знесення споруд або благоустрою території із застосуванням будівельних матеріалів та будівельного обладнання.
Договір про постачання
Це договір, що стосується будь-яких матеріальних чи нематеріальних активів, які задовольняють якісь потреби, і вартість яких може бути встановлена при їх придбанні чи продажу на ринку.
Договір про надання послуг
Це договір, що стосується, наприклад, транспортних операцій; проектних робіт, включаючи будівельні проекти; проектування; розробки технологій; дослідження; навчання; надання консультацій; випробування; діагностику; моніторинг споруд та будівництва; управління роботами та процесами, включаючи управління будівельними проектами, а також, такий, що стосується оренди, включаючи оренду нерухомого майна; а також інших робіт, які не є будівельними роботами та не є постачанням товарів.
Учасник процедури закупівлі
Особа або група осіб, яка подала пропозицію конкурсних торгів для участі у відкритому/обмеженому конкурентному відборі учасників або у конкурсних торгах з метою продажу товарів, надання послуг або виконання будівельних робіт згідно з вимогами замовника.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Приложение | | | Рамкова угода |