Читайте также:
|
Одночасно з вимогами щодо самої послуги замовник може встановити ряд інших вимог, яким має відповідати постачальник, при цьому такі вимоги не будуть безпосередньо пов’язані з якістю чи змістом послуги, а отже і не впливатимуть на предмет конкуренції. Ці вимоги не становлять собою кваліфікаційних критеріїв, а отже не стосуються рекомендацій чи робочого досвіду. Вимоги до постачальника пов’язані з договірними положеннями стосовно зазначених нижче питань.
Так, може існувати потреба визначити, що:
За жодних обставин такі вимоги не повинні становити потенційних чи фактичних технічних перешкод для іноземних учасників торгів. Згідно з принципами недискримінації, недопустимі вимоги щодо застосування певних національних чи міжнародних організаційних заходів, тобто, таких, що стосуються енергетики, екології чи робочого місця.
Замовник повинен також пам’ятати про можливі законодавчі вимоги, яким мають відповідати постачальники чи підрядники. Це можуть бути вимоги щодо авторизації чи вимоги щодо освіти.
8. Стандартні формулювання та проектні договірні положення
З метою спрощення процедур закупівлі, замовник може розглянути застосування стандартних формулювань, які б могли застосовуватися в усій документації конкурсних торгів. Це може стосуватися як формальних, так і договірних вимог. Звісно замовник повинен враховувати ризик того, що стандартні положення, які містять неналежні вимоги, – попри те, що вони можуть бути дуже потрібними при проведенні інших торгів – можуть потрапити до документації конкурсних торгів. Тому враховуючи те, що стандартні формулювання спрощують життя працівникам, які розробляють документацію конкурсних торгів, їх треба ретельно переглядати щоразу, коли замовник хоче їх використати.
Договірні вимоги, які підходять одному договору, можуть становити собою порушення принципу пропорційності в іншому договорі. Це залежить від предмета договору. А тому всі вимоги мають оцінюватися окремо перед остаточним оформленням договору, в якому використовуються стандартні положення.
9. Технічні специфікації та вимоги
Застосування технічних специфікацій регулюється статтею 23 закону ЄС. Технічні специфікації становлять собою технічні правила, які встановлюються замовником при описі предмета договору. Технічні специфікації не є єдиною складовою опису предмета договору. При описі відповідної послуги, товару чи роботи слід вказувати також інші належні факти чи інформацію. Ці правила стосуються всіх технічних вимог, пов’язаних предметом договору.
Причина регулювання застосування технічних специфікацій полягає в тому, що їх невірне застосування може спричинити обмеження доступу до участі в торгах, якщо це застосування суперечить принципам законодавства та директиви.
Тому у законодавстві також зазначено, що технічні специфікації повинні забезпечувати рівний доступ для всіх учасників конкурсних торгів. Інакше кажучи, вимоги, встановлені замовником, не повинні призводити до невиправданих перешкод, які спричиняють порушення правил конкуренції. Невиправданою перешкодою може бути, наприклад, непропорційна вимога стосовно предмета договору, яка позбавляє потенційних постачальників чи підрядників можливості укласти договір.
Прикладом може послужити вимога, у результаті якої де-факто лише один чи два з десяти потенційно підходящих учасників торгів спроможні надати пропозиції, які б могли задовольнити таку вимогу. А якщо б цієї особливої вимоги не ставилося, усі ці потенційно підходящі учасники змогли б виконати усі інші вимоги. Може виникнути спокуса висунути такі вимоги, які за інформацією замовника зможе виконати лише один постачальник, якщо замовник хоче укласти договір саме з ним, але змушений провести перед укладанням договору процедуру закупівлі. Але така неправомірна практика, у разі її застосування, є порушенням закону.
При укладанні договорів про надання послуг чи постачання товарів із зовнішніми постачальниками технічні специфікації можуть включати (перелік не є вичерпним):
o потрібний рівень якості;
o вимоги до конструкції;
o вимоги щодо забезпечення доступу для людей з обмеженими можливостями;
o вимоги стосовно експлуатації, використання чи розміру виробу;
o вимоги щодо використання термінології чи умовних позначень;
o правила та вимоги до випробувань та їх методів;
o вимоги щодо упакування, маркування та інструкції з експлуатації;
o вимоги щодо процесів та методів виробництва.
При укладанні договорів про виконання робіт із зовнішніми підрядниками технічні специфікації визначаються, як вимоги до матеріалів, продукції чи об’єктів, які використовуються при виконанні договору, такі як:
o вимоги щодо захисту навколишнього середовища;
o вимоги до конструкції;
o вимоги щодо забезпечення доступу для людей з обмеженими можливостями;
o функціональні вимоги;
o вимоги стосовно безпеки;
o вимоги щодо розмірів;
o вимоги щодо системи забезпечення якості;
o вимоги щодо використання термінології чи умовних позначень;
o правила та вимоги до випробувань та їх методів;
o вимоги щодо методів чи способів будівництва, а також інші технічні вимоги, які можуть стосуватися завершення робіт чи застосовуваних матеріалів.
Забороняється посилатися на конкретну торговельну марку, джерело походження або виробника. Це потрібно для забезпечення рівної конкуренції. За будь-яких обставин посилання на вимоги, які можуть надати переваги певному підприємству чи перешкодити певному підприємству у поданні пропозицій, заборонені.
Якщо описати предмет договору без посилання, наприклад, на певну торговельну марку неможливо, це дозволяється за умови, що надавач громадських послуг одночасно додасть вислів: «або еквівалент».
Застосування технічних специфікацій
Закон регулює спосіб формулювання технічних специфікацій, які використовуються в документації конкурсних торгів. Див. статтю 23 закону ЄС.
Існує 4 методи:
o Чітко визначеним, щоб не викликати сумнівів щодо предмета договору.
o Тому замовник має бути спроможним описати всі відповідні факти та функціональність послуги, продукції чи робіт, які він має намір придбати. Якщо зробити повний опис неможливо, замовник зобов’язаний надати якнайбільш повний опис. Інакше це буде потенційне порушення закону та принципу прозорості.
o Також недостатній опис спричиняє складнощі у порівнянні пропозицій, а це означає, що учасники процедури закупівель не знатимуть на чому ґрунтуватися при розрахунку ціни чи оцінці часу, необхідного для здійснення робіт.
o Важливо відрізняти недосконалі чи непридатні описи предмета договору та договори про послуги, товари чи роботи, де об’єктивно неможливо (у значенні, що це неможливо не лише через брак знань, часу тощо у надавача громадських послуг) надати точний опис. У першому випадку – непридатний опис це потенційне порушення закону, а у другому випадку – ні.
Застосування екологічних умов у технічних специфікаціях
У законодавстві ЄС зазначено, що замовник має право ставити умови виконання договору, спрямовані на захист навколишнього середовища, якщо ці умови не суперечать законодавству ЄС.
ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ МЕМОРАНДУМ КОМІСІЇ ЄС щодо законодавства Співтовариства, застосовного до державних закупівель та можливостей інтеграції екологічних питань у процес державних закупівель, роз’яснює які умови, пов’язані із захистом навколишнього середовища, можуть застосовуватися у різних видах договорів:
“Договори про виконання робіт стосуються не лише кінцевого продукту, роботи, але також проектування та виконання робіт. Найбільші можливості для врахування екологічних питань у замовника існують на етапі проектувальних та аналітичних робіт. Замовники можуть дати чіткі вказівки архітекторам та/або інженерам, щоб, наприклад, спроектувати енергозберігаючу адміністративну будівлю, із застосуванням не лише теплоізоляційних та інших спеціальних будівельних матеріалів, але і встановленням сонячних батарей для обігріву будівлі. Замовники також можуть поставити перед проектувальниками вимогу, щоб конструкція будівлі передбачала лише обмежену потребу у використанні ліфтів, а орієнтація офісів та робочих місць забезпечувала б мінімальну потребу в штучному освітлені.
Замовники відповідають не лише за вибір робіт чи самої концепції / проекту, але також за виконання робіт загалом та за все, що відбувається на будівельному майданчику та навколо нього. Тому замовники мають право визначати вимоги до виконання робіт. А це надає широкі можливості для врахування екологічних питань, наприклад, шляхом висунення вимог щодо економічного споживання енергії та води або прибирання будівельного сміття на будівельному майданчику та навколо нього. Такі питання особливо важливі при спорудженні мостів через річки в природних заповідниках, або при виконанні робіт в умовах неможливості захисту від морських припливів через особливі географічні умови місць проведення робіт.
...
Що стосується договорів про надання послуг, характер цих договорів передбачає можливість визначення способів їх виконання. Замовники можуть, наприклад, визначити певний спосіб очищення будівлі, з використанням лише тих засобів, які завдають найменшої шкоди навколишньому середовищу. Вони також можуть визначити, що, наприклад, послуги громадського транспорту мають надаватися електротранспортом (тролейбусами). Замовники також можуть визначати методи збору побутового сміття.
Договори про постачання в основному стосуються закупівель кінцевої або готової продукції. Тому, окрім основного і суттєво важливого вибору предмета договору (“що я купуватиму?”), існує можливість врахувати екологічні питання, які до того ж не такі масштабні, як у випадку договорів про виконання робіт та надання послуг. На цей вибір впливає усвідомлення екологічних проблем.”
10. Кваліфікаційні критерії – критерії вибору – “старі новини”
Конкурсні торги повинні забезпечити відкриту, ефективну і добросовісну конкуренцію та не допускати жодних форм дискримінації стосовно будь-кого з потенційних учасників. Відбір учасників з подальшим врученням завдання має здійснюватися шляхом оцінки об’єктивної і повної інформації, наданої учасниками. Цих принципів слід завжди дотримуватися.
Замовник має представити два комплекси критеріїв, які мають бути включені до досьє конкурсних торгів:
Кваліфікаційні критерії (або критерії відбору) складаються з вимог до виробничих, фінансових та технічних можливостей учасників, а також зазначають підстави для відхилення пропозицій. Структура цих критеріїв відрізняється, залежно від форми конкурсних торгів. У разі обмеженої процедури торгів, вони використовуються як підстава для прийняття рішень під час попередньої кваліфікації учасників та як основа для відмови непідходящим учасникам. У разі проведення відкритих торгів, критерії використовуються як підстава для відмови непідходящим учасникам.
Кваліфікаційні критерії можуть бути розділені на обов’язкові критерії для відхилення пропозицій та вимоги, які мають бути виконані (неповний перелік прикладів кваліфікаційних критеріїв, викладений у статті 47 (економічне та фінансове становище), доповнюється переліком, викладеним у статті 48 (технічні та професійні можливості)):
Критерії відхилення пропозицій
Умови для виключення учасників
Учасник має бути виключений, якщо він банкрут, неплатоспроможний, має податкову заборгованість, засуджений за участь у злочинній організації чи визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення тощо. Існує два види критеріїв для відхилення – ті, які приводять до обов’язкового відхилення, та інші, коли замовник може сам приймати рішення, чи відхиляти пропозицію учасника, у разі невідповідності критеріям. Для детальнішого ознайомлення див. статті 45-51 закону ЄС.
Замовник повинен використовувати об’єктивні критерії та умови, які мають бути відомими всім зацікавленим учасникам/ претендентам.
При застосуванні обмеженої чи погодженої процедури, критерії можуть застосовуватися для зменшення кількості учасників. При цьому, критерії мають бути визначені у відповідності з об’єктивною необхідністю замовника зменшити кількість учасників. Кількість запрошених кандидатів завжди має бути достатньою для забезпечення належної конкуренції.
Важливо відзначити, що після визначення критеріїв у повідомленні про договір (оголошенні про закупівлю) та/або у досьє конкурсних торгів, вони мають застосовуватися. Отже, якщо замовник вимагає наявності переліку виконаних проектів, постачальники мають надати таку інформацію. І головне, що замовник має врахувати таку інформацію при оцінці.
Також слід зазначити, що замовник не повинен застосовувати одні й ті ж критерії при оцінці кваліфікаційних пропозицій та при визначенні переможця процедури закупівлі. Інакше кажучи, кваліфікаційні критерії не повинні (повторно) застосовуватися як критерії визначення переможця.
Кваліфікаційні критерії також називаються “старі новини”, оскільки замовник повинен вирішити, чи зможе постачальник справитися з виконанням договору, переважно ґрунтуючись на інформації про його попередні успіхи.
Екологічні критерії вибору
Застосування екологічних критеріїв вибору було предметом широкого обговорення. У 2001 році Європейська комісія опублікувала з цього приводу роз’яснення:
“Якщо виконання договору вимагає особливих знань чи умінь в сфері екології, наявність спеціального досвіду є законним критерієм оцінки технічних можливостей та знань при визначенні придатності кандидатів, а тому може вимагатися (наприклад, у разі будівництва дороги чи тунелю у районі з особливими природними ресурсами).”
(Цитата з ПОЯСНЮВАЛЬНОГО МЕМОРАНДУМУ КОМІСІЇ ЄС щодо законодавства Співтовариства, застосовного до державних закупівель та можливостей інтеграції екологічних питань у процес державних закупівель.).
Але, наприклад, перелік виконаних проектів не може служити критерієм вибору переможця, оскільки такий документ відображає лише досвід претендента/учасника, а не якість запропонованих ним послуг, робіт чи товарів.
Загалом, кваліфікаційні критерії становлять собою “старі новини” і свідчать лише про здатність учасників взятися за виконання договору, а критерії вибору переможця містять у собі елементи конкуренції.
Додаткову інформацію про критерії вибору переможця див. нижче у Кроці 11.
11. Критерії вибору переможця
Критерії вибору переможця встановлюють умови, за яких пропозиція учасника може бути визнаною найвигіднішою для укладання договору. Зазвичай до таких критеріїв входить ціна, надійність, гарантії якості, а також організаційні аспекти та якість персоналу.
Критерії визначення переможця чи критерії вибору в ході конкурсних торгів становлять собою критерії, за допомогою яких замовник може обрати найвигіднішу пропозицію. Закон про державні закупівлі передбачає два основні критерії, які має використовувати замовник:
Найнижча ціна
або
Найбільш економічно вигідна пропозиція
Визначення, які з критеріїв визначення переможця застосовувати, є чи не найважливішим питанням при розробці документації конкурсних торгів. Критерії визначення переможця зумовлюють можливий вибір типу договору. Лише одна пропозиція, яка виявилась найкращою у порівнянні з іншими пропозиціями за результатами оцінки з використанням критеріїв визначення переможця, повинна бути вибраною, як найбільш економічно вигідна пропозиція. Якщо замовник обирає критерії визначення переможця, які виявляються непридатними для вибору замовником найкращої пропозиції, це може бути результатом недостатньої продуманості критеріїв при розробці документації конкурсних торгів. Лише найкращі критерії допомагають укласти найкращий договір.
Найнижча ціна
Критерій найнижчої ціни вигідно застосовувати у разі закупівлі найпростіших послуг чи товарів. При застосуванні критерію найнижчої ціни неможливо зважати на якість послуги чи продукції. Тому рекомендується застосовувати такий критерій лише тоді, коли є можливість такого детального опису послуги чи товару, який не залишає сумнівів щодо відповідних вимог та рівня якості.
Коли замовник бажає враховувати лише ціну послуги чи продукції, вважається, що замовник не може обирати критерієм найбільш економічно вигідну пропозицію, а повинен робити вибір за критерієм найнижчої ціни.
Найбільш економічно вигідна пропозиція
Критерій найбільш економічно вигідної пропозиції означає, що при визначенні переможця слід враховувати не лише ціну послуги чи продукції.
Незважаючи на відсутність письмово визначених обмежень того, які субкритерії може застосовувати замовник, такі критерії повинні відповідати положенням прецедентного права Європейського суду та принципам Договору про ЄС, наприклад, принципу недискримінації та принципу рівного ставлення.
Щоб забезпечити вибір найкращої пропозиції, такі субкритерії повинні бути якось пов’язані з предметом договору (див. вище). Використання замовником критеріїв визначення переможця, які по своїй суті не пов’язані з послугою чи товаром, щодо яких проводяться конкурсні торги, суперечить правилам закупівель та існуючій правовій практиці Європейського суду.
У законі зазначені деякі можливі субкритерії визначення переможця. Для детальнішого ознайомлення див. статтю 53 закону. Це лише приклади, а не повний перелік.
Такі критерії можуть не надавати необмеженого права вибору через їх розпливчате або нечітке формулювання (наприклад визначаючи “навколишнє середовище”, “стійкість” та “якість”, як субкритерії вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, але без подальшого роз’яснення, що саме означає “навколишнє середовище”, “стійкість” та “якість” та, що має оцінюватися під час конкурсних торгів). Або інакше кажучи: не повинно бути невизначеності щодо того, які елементи будуть враховуватися при оцінці пропозицій.
Інколи замовнику важко вирішити, з чого має складатися документація, що забезпечує спроможність оцінки учасників у відповідності до критеріїв вибору переможця.
При документуванні, наприклад, якості буває важко визначити, що насправді свідчить про якість закуповуваної на конкурсних торгах послуги, роботи чи товару. Як зазначено вище, перелік виконаних проектів документально засвідчує лише досвід учасника.
Це означає, що замовник повинен знайти якийсь інший спосіб документального підтвердження якості послуг чи робіт, запропонованих учасником, крім прохання надати перелік виконаних проектів.
Конкуренція в сфері якості виникає лише тоді, коли замовник застосовує “найбільш економічно вигідну пропозицію”, як критерій визначення переможця, а також субкритерій “якість”.
При вирішенні питань якості слід розглянути два аспекти: саму якість та програму забезпечення якості. Перший аспект потребує конкретного опису якості (наприклад, рівня чи змісту послуг, якості використовуваних матеріалів тощо), яку учасник буде здатний забезпечити протягом строку виконання договору. Це можна зробити, підготувавши опис спеціально для цих торгів, або скористувавшись стандартним поясненням якості, яку очікує замовник. Для замовника дуже важливо пам’ятати, що потрібні описи мають бути настільки точно і всебічно сформульовані, щоб учасник зміг зрозуміти основу, на якій буде ґрунтуватися оцінка його пропозиції.
Замість того щоб попросити надати перелік виконаних проектів у складі документів для підтвердження якості, які учасник може надати, замовнику слід попросити надати докладний опис того, яким чином учасник планує виконувати завдання, приділивши особливу увагу питанням якості. Такий опис є юридично обов’язковий для учасника, а тому це не лише слова, позбавлені справжнього змісту. Такі описи слугуватимуть документальним засвідченням рівня якості, і замовник зможе оцінити пропозиції, ґрунтуючись на таких описах.
Для забезпечення того, що ці описи будуть впроваджені в життя, учасник також повинен описати, чи інакше документально засвідчити, як він планує це контролювати – надавши опис своєї програми забезпечення якості. Замовник може попросити учасника надати документацію програми забезпечення якості або документацію про те, як учасник вирішував питання забезпечення якості в ході виконання подібних договорів. Звісно, за винятком випадків, коли замовник планує здійснювати увесь контроль самостійно.
Якщо потрібна якість достатньо повно описана в документації конкурсних торгів, а тому серед учасників немає предмета для конкуренції, “якість” не підходить як критерій вибору переможця.
Якщо замовник обирає “найнижчу ціну”, як критерій вибору переможця, вимоги щодо якості виконання завдання чи постачання товарів мають бути дуже ретельно описані, і всі учасники мають задовольняти ці вимоги.
При застосуванні критерію найбільш економічно вигідної пропозиції, всі субкритерії мають бути зазначені в:
Вони мають бути перераховані в низхідному порядку з визначенням питомої ваги (можуть визначатися шляхом указування меж з відповідними масштабами) кожного критерію. Також слід указати алгоритм оцінки пропозиції, з посиланням на критерії визначення переможця.
Питома вага субкритеріїв у відсотках (%)
Масштаб не повинен бути занадто широким. Занадто широкий масштаб (розмах) може зробити незрозумілим, який субкритерій є наймасштабнішим.
Закон не містить правил визначення систем чи моделей встановлення питомої ваги. Тому саме замовник повинен створити таку модель, яка має бути прозорою та забезпечувати рівне ставлення. Також така модель має бути розроблена так, щоб усі субкритерії були справді важливими. Крім цього, така модель повинна знаходитися у відповідності з документацією конкурсних торгів, наприклад, з вищезгаданою специфікацією вимог. Це необхідно для забезпечення зв’язку з предметом договору та критеріями визначення переможця.
Приклад моделі питомої ваги:
Приклад моделі питомої ваги, що НЕ застосовується при визначенні найбільш економічно вигідної пропозиції:
Чотири критерії:
Ціна 75%
Якість 10%
Забезпечення поставки 10%
Співпраця 5%.
Модель результативна лише у маргінальних випадках. Зазвичай ціна не була вирішальним фактором при визначенні найкращої пропозиції. Тому було вирішено, що ця модель непридатна для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Якщо замовник хоче створити найбільш оптимальну конкурентну ситуацію та застосувати декілька субкритеріїв, рекомендується така модель:
Ціна 50 %
Якість 20 %
Обслуговування 20 %
Екологія 10 %.
При застосуванні критерію найбільш економічно вигідної пропозиції, ціна може не мати найвищої питомої ваги. Це може бути у випадку договорів, коли, наприклад, якість послуги, роботи чи товару є важливішою для замовника за ціну договору. Чи це так, вирішується за допомогою аналізу кожного окремого випадку.
Критерії вибору переможця мають бути описані так, щоб замовник зміг означити найбільш економічно вигідну пропозицію. Субкритерії повинні бути розроблені та описані так, щоб уможливити визначення відмінностей між пропозиціями.
Екологічні критерії визначення переможця та інші критерії, непов’язані з економічними питаннями
До 2003 року існувала невизначеність щодо того, чи має право замовник висувати вимоги, пов’язані із захистом довкілля. Тоді Європейський суд прийняв рішення про те, що цілі директиви поширюються на забезпечення екологічно сталого розвитку. Тепер вже безсумнівно те, що екологічні критерії визначення переможця відповідають правилам закупівель за умови, що вони зв’язані з предметом договору та забезпечують замовнику пряму економічну вигоду.
Європейська комісія сформулювала це таким чином:
Екологічні складові можуть служити визначенню найбільш економічно вигідної пропозиції у тих випадках, коли ці складові в результаті забезпечують замовнику економічні переваги, пов’язані з продукцією чи послугами, які є предметом закупівлі.
Також замовник має враховувати можливу наявність національних законів, що регулюють, які саме вимоги можна висувати при намірах застосування екологічних критеріїв.
C-513/99 Concordia
Європейський суд заявив, що “ Стаття 36(1)(a) Директиви Ради ЄС 92/50/EEC від 18 червня 1992 року [яка відповідає §61(1) закону] щодо координації процедур визначення переможців конкурсів на укладення договорів про надання громадських послуг повинна тлумачитися у тому значенні, що і в контексті державного договору про надання транспортних послуг міським автобусом, коли замовник приймає рішення про укладення договору з учасником, який подав найбільш економічно вигідну пропозицію, замовник може враховувати екологічні критерії, такі як рівень викидів окиснів азоту чи рівень шуму автобусів, за умови, що вони зв’язані з предметом договору, не надають замовнику необмежене право вибору, є чітко зазначеними в договірній документації чи в оголошенні про проведення торгів та відповідають всім фундаментальним принципам законодавства Співтовариства, зокрема, принципу недискримінації.
2. Принцип рівного ставлення не перешкоджає враховувати критерії, пов’язані з захистом навколишнього середовища, такі які розглядалися в ході основного судового розгляду, лише тому, що власне транспортне підприємство замовника є одним з кількох підприємств, які здатні запропонувати парк автобусів, що відповідають цим критеріям.
3. Відповідь на друге і третє питання не була б іншою, якщо процедура визначення переможця для укладення державного договору з питання, що розглядалося в ході основного судового розгляду, підпадала під дію Директиви Ради ЄС 93/38/EEC від 14 червня 1993 року, яка стосується координації процедур закупівель суб'єктів, які здійснюють діяльність у секторах водопостачання, енергетики, транспорту та телекомунікацій. [відповідно до закону про постачальників громадських послуг].
Це означає можливість застосування екологічних критеріїв вибору, за умови що вони:
1) пов’язані з предметом договору (принцип прозорості);
2) їх опис забезпечує чітке розуміння їх використання при визначенні найбільш економічно вигідної пропозиції (принципи прозорості та рівного ставлення);
3) зазначені в документації конкурсних торгів (принцип прозорості); та
4) не призводять до дискримінації іноземних учасників.
В 2001 році Європейська комісія опублікувала роз’яснення стосовно можливостей врахування екологічних питань:
“Замовники на власний розсуд визначають предмет договору чи альтернативні визначення предмета, застосовуючи такі варіанти, які вони вважають найбільш екологічно виправданими, за умови що їх вибір не призводить до обмеженого доступу до такого договору учасників з інших країн-членів ЄС.”
12. Затвердження документації конкурсних торгів
Після складання проекту документації конкурсних торгів, може виникнути потреба у його затвердженні представниками державних чи адміністративних органів. Це потрібно для підтвердження відповідності технічних специфікацій та критеріїв вибору переможця побажанням представників держави чи адміністрації.
Чи потребує така документація затвердження представниками державних чи адміністративних органів залежить від місцевих правил закупівель, участі державних структур та визначається аналізом кожного конкретного випадку.
Для узагальнення зазначених 12 кроків, нижче викладено перелік основних складників типового досьє конкурсних торгів:
Фіксований шаблон форми торгів відсутній, але нижче ми пропонуємо основні пункти, застосувавши які можна забезпечити наявність більшості елементів матеріалів, необхідних для забезпечення поставок.
Досьє конкурсних торгів можна розділити на 3 частини: 1. Умови конкурсних торгів; 2. технічні специфікації; 3. Проект договору.
Умови конкурсних торгів
— Відкриття (тип торгів, відкриті, обмежені тощо);
— Дані про замовника (контактна інформація);
— Предмет закупівлі – товари, послуги чи роботи;
— Вартість і строк дії договору;
— Графік закупівель;
— Субпостачальники – роль та відповідальність;
— Заборона на проведення переговорів – відсутність переговорів;
— Обумовлення (ціна, строки, відповідальність та договірні положення);
— Можливість учасника задавати питання – строки прийому запитань;
— Кінцевий строк подання пропозицій;
— Мова, що застосовується під час процедур закупівель;
— Можливість (неможливість) присутності під час розкриття пропозицій;
— Критерії вибору;
— Критерії визначення переможця;
— Строк дійсності пропозиції;
— Питання вартості пропозицій учасників;
— Додаткова інформація.
Технічні специфікації
— Відкриття – предмет специфікації;
— Предмет закупівлі – визначення;
— Визначення потреб;
— Вимоги, пов’язані з закупівлею – обслуговування та якість;
— План-графік процесу;
— Вимоги, умовні позначення та термінологія, пов'язана з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Проект договору
— Вступ – роль договору;
— Основні складові частини;
— Визначення;
— Сторони договору;
— Предмет договору;
— Ціни;
— Час постачання;
— Страхування;
— Гарантії;
— Компенсація та дострокове припинення дії договору;
— Штрафні санкції, передбачені договором;
— Контроль за виконанням договору;
— Відповідальність перед третіми особами;
— Врегулювання спорів;
— Юрисдикція та вибір правової системи;
— Передумови та гарантії;
— Розподіл ризиків;
— План-графік;
— Форс-мажорні обставини;
— Банкрутство, неплатоспроможність та стабільність;
— Підписи;
— Додатки.
Якщо вищезазначені основні складники відображені в досьє конкурсних торгів, значить охоплені основні питання, необхідні для ефективної документації торгів.
Державні закупівлі в Україні
Документація конкурсних торгів повинна містити:
1) Інструкцію з підготовки пропозицій конкурсних торгів;
2) Перелік кваліфікаційних критеріїв, встановлених комітетом з конкурсних торгів, для оцінки відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;
3) Інформацію про потребу документального підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;
4) Інформацію про характер та необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі:
· Відповідні технічні специфікації, плани, креслення, малюнки та опис предмета закупівлі;
· Технічні специфікації, плани, креслення, малюнки та опис предмета закупівлі, потрібного замовнику, мають містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, із зазначенням потрібних технічних та якісних характеристик; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вислів "або еквівалент";
· кількість товарів;
· місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги;
· додаткові послуги, які мають бути надані;
· строки поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг.
5) Перелік критеріїв та методику оцінки пропозицій конкурсних торгів для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції;
6) Визначення основних умов, які будуть включені до договору про закупівлю або проект цього договору;
7) Опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані пропозиції конкурсних торгів, у разі якщо учасникам дозволяється подати пропозиції конкурсних торгів стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;
8) Методику оцінки та порівняння альтернативних пропозицій конкурсних торгів;
9) Методику розрахунку ціни пропозиції конкурсних торгів із зазначенням, чи має вона містити інші елементи поряд з вартістю самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, вартість транспортування, страхування, вантажно-розвантажувальних робіт, сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тощо;
10) Інформацію про валюту (валюти), в якій повинна бути розрахована і зазначена ціна пропозиції конкурсних торгів;
11) Інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені пропозиції конкурсних торгів;
12) Вимоги замовника щодо надання забезпечення пропозицій конкурсних торгів та забезпечення виконання договору про закупівлю;
13) Умови повернення чи неповернення забезпечення;
14) Зазначення способу, місця та кінцевого строку подання пропозицій конкурсних торгів;
15) Порядок надання роз'яснень щодо документації конкурсних торгів, а також оголошення про намір замовника провести збори учасників;
16) Строк дійсності пропозицій конкурсних торгів, але не менше ніж 120 днів;
17) Місце, дату і час розкриття пропозицій конкурсних торгів;
18) Прізвище, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
19) Інформацію про додаткові умови прийняття пропозиції конкурсних торгів.
Замовник визначить переможця процедури закупівлі з числа учасників, чиї пропозиції не були відхилені, ґрунтуючись на критеріях та методах оцінки, зазначених в документації конкурсних торгів.
Критеріями оцінки можуть, зокрема, служити:
А) Ціна (обов’язковий критерій за будь-яких обставин);
Б) Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
В) Якісні та функціональні характеристики, екологічність;
Г) Рівень післяпродажного обслуговування;
Д) Умови оплати;
Е) Експлуатаційні витрати;
Є) Передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.
Якщо для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції конкурсних торгів крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у документації конкурсних торгів визначається (по можливості) їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці пропозицій конкурсних торгів. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 50 відсотків.
ЕТАП 4: ПРОЦЕС ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНИХ ТОРГІВ
Процес торгів складається з ряду дій. З метою уникнення можливих ускладнень та полегшення процедури, варто скласти план дій. Такий план доцільно застосовувати щодо всіх процесів закупівлі.
Процес торгів досить чітко регламентується, коли справа стосується часових обмежень, опису технічних специфікацій та процедур. Тому перед публікацією оголошення про проведення конкурсних торгів або перед спілкуванням з потенційними учасниками, важливо ознайомитися з інформацією про такі часові обмеження та процедури.
Процес конкурсних торгів, у дещо спрощеному вигляді, може бути таким:
Нижче пропонуємо вашій увазі пояснення різних етапів процедури закупівлі.
1. Оголошення про проведення конкурсних торгів
Вимога щодо оголошення про проведення торгів пояснюється важливістю публікації інформації про державні закупівлі, щоб про них змогли дізнатися всі підприємства, потенційно зацікавлені в укладанні договору. Це вимагається у відповідності до принципу прозорості.
Саме тому оголошення про проведення торгів є важливою і невід’ємною частиною процедури закупівлі. Це означає, що якщо в процесі закупівлі в учасника виникне потреба у внесенні змін, він повинен бути враховувати умови, зазначені в оголошенні про проведення процедури закупівлі.
Навіть згодом, під час проведення процедури закупівлі, замовник має пам’ятати про потенційних учасників, які могли б подати пропозицію, але це не зробили. Це особливо важливо враховувати при внесенні змін до вимог стосовно послуг, робіт чи товарів, договори про надання яких будуть виконуватися зовнішніми постачальниками. Потенційним учасникам відомо лише про запрошення взяти участь у торгах. У них немає можливості дізнатися про зміни у вимогах. Результатом цих змін могла би бути – якби потенційні учасники знали про такі умови спочатку – їхня участь в процедурі закупівель.
Кожна зміна у специфікаціях вимог, строках тощо, може потенційно зацікавити певну кількість нових учасників. Тому всі зміни під час проведення процедури закупівлі, які можуть вважатися суттєвими, повинні приводити до рішення розпочати процедуру закупівлі наново. Це робиться задля того, щоб усі потенційні учасники змогли дізнатися про те, що договір змінився настільки суттєво, що фактично це вже інший договір.
Практика оголошення про проведення торгів
Існують різні види оголошень, пов’язаних із різними видами закупівель та процедурами торгів.
Оголошення про проведення торгів мають бути опубліковані в Офіційному бюлетені ЄС www.ted.europa.eu
Замовник має забезпечити надання постачальникам документації конкурсних торгів не пізніше ніж через 6 днів після публікації.
Повідомлення
Нижче подається опис різних видів повідомлень. У цих повідомленнях надається інформація про договори / процедури закупівлі чи про підприємства, які укладають договір за результатами процедури державної закупівлі.
Періодичні інформаційні повідомлення
Періодичні інформаційні повідомлення є обов’язковими, якщо замовник хоче заощадити час, необхідний для проведення процедури закупівлі. В іншому разі вони необов’язкові. Процедуру можна скоротити, якщо повідомлення опубліковано протягом останніх 12 місяців, але не менше ніж за 52 дні наперед, а також за умови виконання всіх формальних вимог, пов’язаних з таким повідомленням. Можлива також публікація додаткових повідомлень, потреба у яких виникає тоді, коли замовник на час публікації першого повідомлення не мав у своєму розпорядженні інформації про певну послугу, товар чи роботу. У додатковому повідомленні має бути чітко зазначено, що це повідомлення додаткове.
Повідомлення про запрошення потенційних учасників
Учасники мають бути запрошені для участі в процедурі закупівлі. Це потрібно для забезпечення прозорості. Для цього можна використати два види повідомлень: періодичне інформаційне повідомлення та повідомлення про договір (оголошення про закупівлю).
Оголошення про результати торгів
Протягом 48 днів після укладення договору замовник зобов’язаний надіслати оголошення про результати в Офіційний бюлетень ЄС. Якщо йдеться про рамкову угоду, надсилати оголошення про кожен договір, укладений за рамковою угодою, непотрібно. www.ted.europa.eu
Після повідомлення
Після публікації повідомлення про майбутні торги замовник повинен надати зацікавленим учасникам документацію конкурсних торгів.У разі проведення відкритих торгів, зацікавлені фірми невдовзі після публікації відповідного оголошення в Інтернеті та в газетах звертаються до замовника з проханням надати докладнішу інформацію.
Замовник має надати документацію конкурсних торгів усім зацікавленим фірмам.
При застосуванні обмеженої чи погодженої процедури, вимоги переважно описуються у повідомленні про запрошення, якщо ж ні, замовник має надати усім зацікавленим претендентам усю необхідну документацію.
2. Вибір учасників при обмеженій процедурі
Першим кроком має бути виключення усіх кандидатів, ґрунтуючись на критеріях відхилення. Далі замовник застосовує критерії вибору, з метою відбору кандидатів, яким буде надіслане запрошення подати пропозицію чи взяти участь в переговорах.
Вибір учасників (чи кандидатів на участь) конкурсу повинен здійснюватися із застосуванням об’єктивних критеріїв вибору, причому ці критерії мають бути відомими претендентам ще на етапі подачі ними заяви про участь. Закон також визначає, які критерії слід застосовувати. Можна застосовувати лише ті критерії, які були зазначені в документації конкурсних торгів.
Практичним способом вибору кандидатів є оцінка усієї інформації про компанії (коли інформація про предмет договору стосується процедури визначення переможця), щоб з’ясувати, котрий із зацікавлених претендентів відповідає вимогам критеріїв вибору. Якщо кількість претендентів, які відповідають вимогам, перевищує потребу, замовник має обирати серед усіх підходящих претендентів.
Згідно із законодавством ЄС, у разі застосування обмеженої чи погодженої процедури, критерії можуть бути зазначені у повідомленні відповідно до об’єктивної потреби надавача громадських послуг у зменшенні кількості кандидатів до рівня, який необхідний для збалансування конкретних характеристик процедур визначення переможця для укладення договору та необхідних для цього ресурсів. Це означає, що замовник не повинен висувати неадекватні або не цілком необхідні для виконання договору вимоги.
Якщо замовник хоче зменшити кількість кандидатів, слід дотримуватися такої моделі зменшення. Це доречно, якщо було встановлено фіксовану кількість кандидатів, які отримають запрошення на участь у конкурсних торгах. Тому важливо це враховувати вже під час підготовки документації конкурсних торгів.
Вибір має характер довільності. Усі претенденти можуть бути спроможними виконати договір, однак замовник повинен вибрати, наприклад, 5 з них, щоб запросити для участі в торгах. Отже, замовник повинен вибрати тих, кого він вважає найбільш придатними для виконання відповідного завдання. Це практична процедура, яка також відповідає закону.
Кількість відібраних кандидатів має бути достатньою для забезпечення належної конкуренції між ними.
Після завершення цього процесу, замовник запрошує кандидатів подати свої пропозиції, згідно з положеннями статей 28 та 38 закону ЄС.
3. Відповіді на запитання потенційних учасників
В учасників часто виникають запитання стосовно досьє конкурсних торгів. Керуючись принципом рівного ставлення, замовник має забезпечити наявність в усіх потенційних учасників однакової інформації і, таким чином, забезпечити їм рівні умови для подання пропозиції.
Тому замовник має поставити умову, щоб усі запитання стосовно досьє конкурсних торгів подавалися у письмовій формі, а також повідомити, що замовник не зможе відповідати на запитання усно. Письмові запитання можна легко надіслати, а також можна легко надіслати на них відповіді усім потенційним учасникам, у яких виникли запитання щодо досьє конкурсних торгів. Замовнику слід скласти список всіх постачальників, які цікавилися досьє конкурсних торгів при оголошенні про проведення процедури закупівлі.
Законодавство ЄС дає потенційним постачальникам право на отримання додаткової інформації щодо правил конкурсних торгів та про досьє конкурсних торгів, якщо відповідний запит подано не пізніше ніж за шість днів до закінчення строку подання пропозицій.
Замовник зобов’язаний дати відповідь на всі отримані запитання, якщо такі запити було подано не пізніше ніж за шість днів до закінчення строку подання пропозицій. Тому неможливо встановити фіксовану дату, до якої замовник має отримати всі запитання, якщо така дата передує вищезазначеному шестиденному строку.
Інформаційні збори
Проведення зборів, присвячених загальним питанням проведення торгів, може бути корисним, як для замовника, так і для постачальників. Дата і час таких інформаційних зборів повинні бути чітко зазначені в оголошенні про проведення торгів. Запрошення зацікавлених постачальників на збори повинно достатньо передувати часу подання пропозицій.
Під час інформаційних зборів замовник може ознайомити учасників з особливостями договору, надати загальну інформацію про себе тощо. Проте, слід зазначити, що не рекомендується розглядати інформаційні збори як місце, де замовник зможе надавати додаткову інформацію, тобто детально розповідати про різні аспекти досьє конкурсних торгів. Це пояснюється ризиком випадкових змін або наданням учасникам зборів більшої інформації ніж решті претендентів.
Також слід тут наголосити, що документація конкурсних торгів повинна містити такий детальний опис закуповуваних послуг, робіт чи товарів, який би виключав потребу у додаткових поясненнях – можливі лише уточнюючі питання, наприклад, стосовно тлумачення положень договору. Під час зборів слід надати претендентам можливість висловитися щодо формулювань документації конкурсних торгів, щоб впевнитися, що вони правильно розуміють передбачені документацією вимоги.
В ході інформаційних зборів дуже важливо занотовувати усі запитання та відповіді – які стосуються конкурсних торгів та їх правил – в офіційне резюме. Таке резюме слід надіслати не лише постачальникам, які були присутні на зборах, але також усім постачальникам, які подали запит щодо досьє конкурсних торгів.
Можливість огляду
Перед поданням пропозицій в учасників може виникнути потреба оглянути будівлі, матеріали, територію тощо. Тому було б бажано зазначити у досьє конкурсних торгів дату, коли для усіх зацікавлених учасників замовник може організувати ознайомче відвідання.
Замовник також має пам’ятати про те, що всі запитання та відповіді, які пролунали під час такого огляду, повинні бути надіслані учасникам, які не були там присутні.
Тут застосовується те саме правило, що і на інформаційних зборах.
4. Отримання заявок чи пропозицій
Заявки та пропозиції мають надходити у формі, що забезпечує конфіденційність до дати і часу їх розкриття. Це вимагається у відповідності до принципу рівного ставлення.
Наприклад, якщо одна з пропозицій була б розкрита до закінчення встановленого строку, існує потенційний ризик того, що один з інших учасників, який ще не подав свою пропозицію, міг би дізнатися, наприклад, про ціну, і встановити ціну у своїй пропозиції з урахуванням отриманої інформації. Таким чином він отримав би додатковий шанс стати переможцем торгів. Це б перешкодило добросовісній конкуренції та порушило б принцип рівного ставлення.
Замовник повинен отримувати пропозиції у визначеному місці протягом строку, зазначеного в документації конкурсних торгів.
Ризик запізнення з поданням пропозиції несе виключно учасник. Не може служити виправданням, наприклад, ситуація коли учасник запізнився і не встиг вчасно подати пропозицію, потрапивши в транспортний затор, або коли кур’єрська компанія, яка мала доставити пропозицію, запізнилася через те що не змогла вчасно розшукати адресу. Хоча це може здаватися несправедливим, але такі запізнілі пропозиції не будуть допущені до участі в конкурсних торгах. Навіть, якщо це буде запізнення на 30 секунд.
Розкриття пропозицій може відбуватися у колі учасників або публічно. Розкриття пропозицій має відбуватися у порядку їх подання, і ця процедура має відбутися негайно після закінчення строку їх подання. Найменування учасників, час подання пропозиції, ціна кожної пропозиції та інші подробиці мають зачитуватися публічно вголос.
Державні закупівлі в Україні
Оприлюднення інформації про закупівлю
1. Замовник безоплатно оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
оголошення про проведення процедури закупівлі: після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо цим Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк;
обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника: одночасно з оголошенням про проведення процедури закупівлі;
документацію конкурсних торгів або кваліфікаційну документацію: після публікації оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо цим Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк;
зміни до документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності): протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про їх внесення, але не пізніш як за сім днів до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій;
протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій: протягом трьох робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій;
інформацію про відхилення пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій та підстави такого відхилення у вигляді протоколу: протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення;
повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника): протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
оголошення про результати процедури закупівлі: після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися;
повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника (у разі наявності): протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення;
звіт про результати проведення процедури закупівлі: протягом трьох робочих днів з дня його затвердження;
Веб-портал Уповноваженого органу повинен відповідати встановленим законодавством вимогам щодо захисту інформації, що є власністю держави, забезпечувати вільний та безоплатний доступ до нього.
2. Оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів, оголошення про проведення попередньої кваліфікації, запит цінових пропозицій, інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника), повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, відомості про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі (оголошення про результати проведення торгів, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій, інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника) обов'язково безоплатно публікуються в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель у терміни, встановлені цим Законом для оприлюднення відповідної інформації.
Випуск державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель здійснюється з періодичністю не рідше одного разу на тиждень.
Інформація, розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, повинна відповідати інформації, яку опубліковано в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
У разі коли інформація, розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, містить відомості, що відрізняються від тих, які опубліковано в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, автентичною вважається інформація, опублікована в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
У разі якщо дати оприлюднення та публікації інформації про державні закупівлі не співпадають, дата публікації у такому випадку вважається визначальною.
Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар комітету з конкурсних торгів замовника.
Інформація, зазначена в частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися на вибір замовника в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовника (у разі наявності) або веб-сайтах відповідних органів влади, органів місцевого самоврядування.
Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель безоплатно.
3. Процедура закупівлі, попередня кваліфікація учасників не можуть проводитися до/без публікації оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель згідно з абзацом першим частини другої цієї статті.
4. Оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати процедури закупівлі обов'язково додатково розміщуються у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
200 000 євро для товарів;
300 000 євро для послуг;
500 000 євро для робіт;
Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі.
5. Доступ користувачів до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, приймається для розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно.
Стаття 17. Відмова в участі у процедурі закупівлі
1. Замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо:
1) він має незаперечні докази того, що учасник або учасник попередньої кваліфікації пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;
2) учасника або учасника попередньої кваліфікації було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення;
3) виявлено факт участі учасника або учасника попередньої кваліфікації у змові;
4) фізична особа, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, була засуджена за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
5) службова (посадова) особа учасника або учасника попередньої кваліфікації, яку уповноважено учасником або учасником попередньої кваліфікації представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, була засуджена за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
6) пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі;
7) учасником або учасником попередньої кваліфікації не надано документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю;
8) учасник або учасник попередньої кваліфікації визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура.
2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та може відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо:
1) учасник або учасник попередньої кваліфікації має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
2) учасник або учасник попередньої кваліфікації не провадить господарську діяльність відповідно до положень його статуту.
Згідно із законом України «Про здійснення державних закупівель» усі учасники конкурсних торгів повинні відповідати таким критеріям:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).
Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників або учасників попередньої кваліфікації про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в документації конкурсних торгів або кваліфікаційній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).
Документи, що не передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації - фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).
Усі документи щодо державних закупівель зберігаються протягом 3 років.
Законом передбачено 5 видів процедур закупівлі, а також умови та правила їх застосування:
Процедури закупівлі на конкурсній основі:
· Відкриті торги
· Двоступеневі торги
· Запит цінових пропозицій
· Попередня кваліфікація учасників.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 486 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Опис статусу (ходу виконання договору) | | | Визначення переможця для укладання договору |