Читайте также:
|
Призначення та обсяги закупівлі товарів чи послуг зазвичай залежать від потреб замовника. Після визначення потреб необхідно з’ясувати усі передумови та встановити стандарти і вимоги до виконання майбутнього договору.
На цьому етапі доцільно розглянути потреби, але не в плані характеристик потенційно потрібних товарів і послуг. Це питання має вирішуватися пізніше, на етапі техніко-економічного обґрунтування. Замість цього, з метою винайдення оптимального рішення, потрібно визначити потреби в контексті цілей, яких треба досягти: вигоди і переваги, які треба отримати, функціональні характеристики чи рівні обслуговування, які треба забезпечити, виконувані функції, потрібні знання, практичні навички або кваліфікацію.
При визначенні потреб слід також враховувати ситуацію замовника, наприклад, фінансові, технічні, економічні, соціальні та екологічні аспекти.
На початковому етапі процесу закупівлі важливо визначити усі сторони та інтереси, пов’язані з цим проектом. Насправді всі вони матимуть різні інтереси, обов’язки та відграватимуть різні ролі. Деякі з них навіть матимуть право втручатися у підготовку та реалізацію процесу.
Серед сторін, що підлягають розгляду, можуть бути:
a. кінцеві користувачі та (кінцеві) бенефіціари, тобто ті, хто безпосередньо скористається чи отримає вигоду від результатів проекту;
b. суб’єкти господарювання: постачальники, підрядники, консультанти та інші надавачі послуг, які здійснюють або можуть здійснювати діяльність на ринку або ті, які мають наміри це робити;
c. платники податків та державна адміністрація: часто представлені міністерствами, політиками чи спеціальними групами осіб зі спільними інтересами;
d. контролюючі та наглядові органи: інші наглядові органи, включаючи органи внутрішнього та зовнішнього аудиту;
e. установи та особи, які забезпечують фінансування;
f. сторони існуючого або пов’язаного договору;
g. треті сторони, як наприклад, власники прав, власники землі тощо.
2. Визначення вартості договору
Поєднання потреб та наявних фінансових ресурсів. Економічні аспекти – це серце державних закупівель. Співвідношення ціни і якості є істотним критерієм належного використання державних коштів, проте цей критерій вимагає ретельного аналізу всіх вигід та затрат, пов’язаних з проектом. Наскільки це можливо, треба ретельно розглянути, як прямі, так і опосередковані вигоди і затрати, а також проаналізувати кількісні показники зовнішніх аспектів.
Також дуже важливо проаналізувати переваги та загальні витрати у довгостроковій перспективі, а не лише в період реалізації проекту з придбання товарів чи надання послуг.
При цьому слід підкреслити, що переважної частини товарів та послуг, призначених для загального користування, стосуються питання доступності та взаємозалежності між ціною та попитом для визначення належної ефективності, а відповідно і коштів, які для цього вимагаються. Постачання питної води особливо красномовний приклад, хоча подібні ситуації трапляються у багатьох інших випадках.
Щодо проектів, які тривають декілька років, таких як багато видів консультаційних послуг, та проектів, що потребують подальшого фінансування їх реалізації, обслуговування тощо, необхідно забезпечити відповідне фінансування ще до початку укладання договору.
Серед економічних аспектів, які зазвичай мають вирішуватися на цьому етапі, є такі:
a) які рішення стосовно вигід (включаючи немонетарні) із можливих різних рішень є доцільними;
b) яка їх вартість (в грошовому виразі);
c) яка вартість (як з точки зору ринкових цін, так і інших економічних аспектів; залежно від існуючої ситуації слід враховувати коливання валютного курсу, інфляцію) різних елементів: об’єктів, товарів чи послуг; їх будівництва, постачання чи надання, а також їх використання, експлуатації, технічного обслуговування, переобладнання, утилізації тощо, залежно від обставин;
d) яким чином ці витрати та вигоди розподілені в часі; як їх поточна вартість змінюється залежно від різних припущень щодо відсоткових ставок, часових чинників тощо;
e) який рівень витрат можна вважати прийнятним: які суми населення (не лише користувачі, але й інші бенефіціари та загалом платники податків) буде готове та спроможне платити за товари, роботи чи послуги (з урахуванням різних об’ємів поставок, рівнів обслуговування тощо);
f) як буде змінюватися очікуваний попит, залежно від рівня цін, якості та наявної кількості тощо; як продуктивність з постачання, яка вимагається від фабрики, мережі чи центру обслуговування, і відповідні постійні та змінні витрати будуть взаємодіяти з таким попитом; яка продуктивність та які витрати та ціни забезпечуватимуть збалансованість; наскільки продумана та стабільна буде ця збалансованість;
g) залежно від обставин, як будуть компенсуватися витрати, як будуть встановлюватися ціни на продукцію, як буде стягуватися оплата чи платежі (наприклад у випадку перепродажу товарів, компенсації витрат на комунальні послуги тощо за рахунок збору з користувачів або оплати консультаційних послуг користувачами; субсидії; податки тощо);
h) чи потрібне диференційоване ставлення до різних груп користувачів чи інших бенефіціарів на підставі їх платоспроможності чи з інших міркувань; якщо так, яким чином ці витрати будуть компенсуватися;
i) які існують (інші) варіанти фінансування проекту (позики чи дотації з різних джерел; участь приватного сектора, включаючи державно-приватне партнерство, приватні фінансові проекти, концесії з виконання робіт чи надання послуг, або проекти за схемою «фінансуй, будуй, експлуатуй та передавай» тощо); як ці варіанти взаємодіють з вищезазначеними тезами.
Загальновизнано, що багато з цих питань по суті складно вирішити, або їх вирішення вимагає великих аналітичних ресурсів. Але, як би там не було, ці аспекти необхідно ретельно обміркувати в процесі планування закупівель. Хоча б коротко та дуже простою мовою, але ці міркування та припущення, на яких вони ґрунтуються, а також зроблені висновки слід задокументувати.
Планування процедур. Після визначення замовником своїх потреб, пов’язаних з фінансовими результатами, наступний крок полягає в іншій діяльності, що зрештою веде до укладання замовником договору з учасниками ланцюжка поставок. На цьому етапі замовник зазвичай здійснює дії, зазначені у схемі послідовності дій нижче, починаючи з вивчення кон'юнктури ринку.
а) Вивчення кон'юнктури ринку: це означає процес систематичного збору, реєстрації та аналізу даних про певні товари чи послуги на ринку з метою забезпечення всебічного розуміння замовником ринку, з яким пов’язаний певний проект. Ця діяльність забезпечує інформацію, необхідну для визначення даних, які буде містити документація конкурсних торгів. Зокрема потрібна інформація про ціни, матеріальні витрати та витрати на персонал, технічні специфікації, юридичні документи (як то типові договори), коди товарів, робіт та послуг для оголошення про проведення торгів (коди згідно з ДКПП), форму оголошення про проведення торгів та стандартну форму контролю за виконанням договору.
б) Аналіз цін: ця комплексна діяльність спрямована на виокремлення середніх ринкових цін на потрібні товари та послуги. Розрахункова сума договору повинна визначатися на основі аналізу ринку. У більшості країн існують довідники стандартних середніх ринкових цін на наявні на ринку товари та послуги. Складанням та оновленням таких довідників переважно займаються торгово-промислові палати або статистичні органи. Інформацію про вартість матеріалів та робочої сили можна отримати у відповідних місцевих установах (наприклад інформацію про оплату праці можна отримати у Міністерстві праці та соціальної політики). У разі відсутності даних про потрібні витрати через особливі характеристики товарів або послуг, замовник може зібрати інформацію про їх вартість безпосередньо на ринку, аналізуючи цінові пропозиції постачальників товару або надавачів послуг.
У кожному разі, маючи у своєму розпорядженні таку інформацію про вартість та досьє конкурсних торгів, замовник зможе визначити розрахункову суму договору.
Слід бути готовим до того, що збір необхідної інформації, наприклад, про специфікації інформаційної системи або великого заводу з переробки відходів може виявитися складним.
Дані можна отримати, запрошуючи учасників ринку на відкриті громадські обговорення. Замовник може зібрати цінну інформацію для документації конкурсних торгів на відкритих заходах.
Наприклад, за 6 місяців до публікації оголошення про проведення торгів замовник може запросити учасників ринку на відкриту зустріч для обговорення способів розробки технічних специфікацій.
Організація таких зустрічей забезпечує відкритість процесу. І зрештою в учасників торгів буде менше підстав скаржитися на непрозорість процесу торгів.
Наступні параграфи містять деякі рекомендації стосовно визначення потреб в умовах бюджетних обмежень. Схема послідовності дій надає пояснення стосовно ланцюжка поставок, уточнюючи визначення потреб, як відправної точки процесу закупівлі в цілому.
Схема послідовності дій стосується договорів про постачання товарів та надання послуг;
Важливо зазначити, що коли замовник вперше починає процедуру закупівлі у новій для нього області, процес підготовки закупівель завжди потребуватиме більших затрат часу, ніж тоді, коли замовник раніше вже укладав договори із зовнішніми постачальниками щодо аналогічних послуг, робіт чи поставок. У цьому випадку можна порекомендувати здійснити повний аналіз вартості.
3. Конкурсні торги на рівні ЄС чи на національному рівні. Процедури конкурсних торгів
Коли замовник доходить висновку, що майбутній договір законний, наступним кроком має бути рішення щодо вибору найбільш придатної процедури закупівлі. Правила стосовно різних процедур викладені в Директиві ЄС 2004/18/EC та статтях 20 – 41 Закону.
Існують такі можливості:
Відкриті торги – можливі за будь-яких обставин. Обмеження на застосування цієї процедури відсутні. Статті ЄС 28 та 39.
Обмежена процедура також може завжди застосовуватися. Обмеження на її застосування також відсутні. Статті ЄС 28 та 40.
Погоджена процедура з попереднім оголошенням може застосовуватися лише в обмеженій кількості випадків. Статті ЄС 30 та 40.
Замовник може застосувати погоджену процедуру, якщо:
Погоджена процедура без попереднього оголошення – на її застосування існують додаткові обмеження. Закон ЄС, стаття 31
Погоджена процедура без попереднього оголошення застосовується:
o щодо всіх договорів, якщо жодна пропозиція або жодна заявка не були подані у відповідь на оголошення про проведення конкурсу у тому випадку, коли початкові умови договору не зазнали значних змін;
o щодо всіх договорів, якщо з технічних чи мистецьких причин або з причин, пов’язаних із захистом ексклюзивних прав, договір може бути виконаний лише конкретним постачальником;
o щодо всіх договорів, якщо у результаті надзвичайних обставин, які сталися через події, які не могли бути передбачені замовником, виникли часові обмеження, які унеможливлюють публікацію оголошення про проведення конкурсу настільки, наскільки це необхідно для запобігання надзвичайній ситуації;
o щодо договорів про постачання, коли відповідна продукція виготовляється спеціально з метою проведення досліджень або випробувань. Це положення не поширюється на виробництво товарів для досліджень у сфері торгівлі чи з метою покриття витрат, пов’язаних з дослідженнями чи випробуваннями;
o щодо додаткових договорів про постачання, укладених з постачальником з метою часткової заміни або доповнення до звичайних поставок за рішенням замовника у випадках, коли зміна постачальника спричинить умови, за яких замовник буде змушений придбати товари з іншими технічними характеристиками, не сумісними з товарами, які вже знаходяться в розпорядженні замовника, або умови, що спричинять непропорційні технічні складнощі при експлуатації чи технічному обслуговуванні товарів, які вже знаходяться в розпорядженні замовника;
o щодо товарів, які реєструються і продаються на товарній біржі;
o коли існує можливість придбання товару за ціною значно нижчою за ринкові ціни, у випадках, коли постачальник проводить розпродаж товару у зв’язку з припиненням господарської діяльності, або у разі продажу майна неплатоспроможного постачальника ліквідаторами або кредиторами згідно із законодавством.
До того ж, якщо в переговорах беруть участь багато учасників, погоджена процедура займає багато часу. З іншого боку, це також стосується процедури відкритих торгів за наявності великої кількості пропозицій. Усі пропозиції повинні оцінюватися рівноправно, що означає необхідність їх ретельного вивчення. Процедура відкритих торгів унеможливлює обмеження кількості учасників. Обмежити кількість учасників можна у разі проведення обмеженої процедури, при якій учасники відбираються на основі об’єктивних, прозорих і недискримінаційних критеріїв.
Законодавство містить подібні спеціальні правила стосовно договорів про виконання робіт та надання послуг.
Конкурентний діалог можна застосовувати у разі особливо складних договорів. Статті ЄС 29 та 40.
Замовник може передбачити його застосування у випадках, коли на його думку застосування процедури відкритих торгів або обмеженої процедури не забезпечить визначення переможця.
Переможець для укладання з ним договору визначається виключно на основі критеріїв вибору найбільш економічно вигідної пропозиції.
Конкурентний діалог переважно застосовується у разі складних та інноваційних проектів.
Строки, які застосовуються у більшості звичайних закупівельних процедур, згідно із законодавством ЄС:
| Загальне правило | У разі періодичних інформаційних повідомлень – відправлення не менше ніж за 52 дні та не більше ніж за 12 місяців до публікації оголошення на сайті замовника | У разі складання та передачі оголошень та запрошень електронними засобами: строки можуть бути зменшені до 7 днів | У разі необмеженого прямого доступу до документації конкурсних торгів через Інтернет. Строки можуть бути зменшені до 5 днів | |
| Процедура конкурсних торгів | ||||
| Процедура відкритих торгів – сума договору вища за порогову суму | Мінімальний строк отримання пропозицій: 52 дні після відправки повідомлення. | Мінімальний строк отримання пропозицій: 36 днів після публікації повідомлення про договір. | Строк отримання пропозицій: 45 днів після публікації без періодичних інформаційних повідомлень. | Мінімальний строк отримання пропозицій: 47 днів без періодичних інформаційних повідомлень. Загальний строк для інформації в електронних засобах складає 40 днів. |
| Процедура відкритих торгів – сума договору нижча за порогову суму | Мінімальний строк отримання пропозицій: Строки не встановлені | Національні правила | Національні правила | Національні правила |
| Обмежена процедура – сума договору вища за порогову суму | Мінімальний строк отримання заявок на участь: 37 днів після публікації оголошення. Мінімальний строк отримання пропозицій: 40 днів після відправки запрошення подавати пропозиції. | Мінімальний строк отримання пропозицій: 36 днів після відправки кандидатам запрошення подавати пропозиції. У виключних випадках може бути зменшений до 22 днів | Мінімальний строк отримання пропозицій: 30 днів після публікації повідомлення про договір за наявності періодичних інформаційних повідомлень. | Мінімальний строк отримання пропозицій: 35 днів без періодичних інформаційних повідомлень Мінімальний строк отримання пропозицій: 31 день з періодичними інформаційними повідомленнями. |
| Обмежена процедура – сума договору нижча за порогову суму | Мінімальний строк отримання заявок на участь: Строки не встановлені Мінімальний строк отримання пропозицій: Строки не встановлені | Національні правила | Національні правила | Національні правила |
| Погоджена процедура з публікацією запрошення учасникам | Мінімальний строк отримання заявок на участь: 37 днів після публікації оголошення. Мінімальний строк отримання пропозицій: 40 днів після відправки запрошення подавати пропозиції. | Національні правила | Мінімальний строк отримання пропозицій: 30 днів після публікації повідомлення про договір за наявності періодичних інформаційних повідомлень. | Національні правила |
| Погоджена процедура без публікації повідомлення про договір** | Не застосовується | Не застосовується | Не застосовується | Не застосовується |
ПРИМІТКА! Подовження строків, пов’язаних з процедурою відкритих торгів, обмеженою та погодженою процедурою з попередньою публікацією запрошення потенційним учасникам, завжди можливе. У цьому разі замовник повинен опублікувати оголошення аналогічне початковому. Мінімальний строк стосовно такого подовження відсутній.
**Погоджені процедури без публікації повідомлення не є чітким винятком, але через те що всі правила стосовно обмеження строків стосуються повідомлень, схоже, вони не застосовні до цієї процедури закупівлі.
Система державних закупівель в Україні
Процедури державних закупівель в Україні визначаються законом таким чином:
Процедура відкритих торгів – основна процедура, статті 20 – 32;
Процедура двоступеневих торгів, статті 33 – 34;
Процедура запиту цінових пропозицій, статті 35 – 36;
Процедура попередньої кваліфікації, статті 37 – 38;
Процедура закупівлі в одного учасника, стаття 39.
Заголовки процедур
Послуга Закупівля в одного учасника
Згідно зі змінами, внесеними до закону про здійснення державних закупівель (набули чинності 2 жовтня 2011 р.), процедура закупівлі в одного учасника не потребує погодження з уповноваженим органом і здійснюється у формі переговорів з 1 або кількома особами (учасниками процедури закупівлі).
Процедури закупівель здійснюються українською мовою, хоча можливе застосування також інших мов. У разі проведення міжнародних торгів – оголошення публікуються українською і англійською мовами
Послуга Попередня кваліфікація учасників
Публікація не пізніш як за 30 днів, але також можлива “скорочена процедура” у разі встановлення замовником потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.
Можливе проведення зборів з метою роз'яснення щодо документації конкурсних торгів. Роз’яснення та протокол таких зборів мають публікуватися.
Можливе внесення змін до документації конкурсних торгів, при цьому строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів подовжується не менше ніж на 7 днів. Це неможливо у разі застосування скороченої процедури.
У разі закупівлі послуг максимальний розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів складає 5% від очікуваної вартості закупівлі.
Максимальний розмір забезпечення виконання договору про закупівлю складає 5% вартості договору.
Кожен учасник має право подати тільки одну пропозицію конкурсних торгів.
Учасник має право внести зміни в свою пропозицію конкурсних торгів до закінчення строку подання пропозицій.
Ціна кожної пропозиції оголошується під час розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Переговори про внесення змін до пропозицій після закінчення строку їх подання неможливі.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до різних державних органів.
Договір про закупівлю не може бути укладеним раніше ніж через 14 днів з дати публікації повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.
Процедура двоступеневих торгів
На першому етапі ціна не зазначається.
Процедура двоступеневих торгів може застосовуватися за таких умов:
1) замовник не може визначити необхідні специфікації товарів (робіт) або визначити вид послуг та якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;
2) предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, надання консультаційних або інших спеціальних послуг.
На першому етапі ціна не зазначається. Замовник має право ”проводити переговори з учасниками для визначення переваг та недоліків у різних пропозиціях”. Замовник не має права застосовувати дискримінаційний режим до різних учасників.
Замовник має право внести зміни до документації конкурсних торгів, опублікованої після першого етапу, щодо технічних вимог, критеріїв тощо…
Строки 2 етапів конкурсних торгів складають 30+15 днів.
+ Процедура за рамковою угодою
+ Процедура запиту цінових пропозицій
Процедура попередньої кваліфікації
+ Процедура за рамковою угодою
+ Процедура запиту цінових пропозицій (лише у разі закупівлі послуг та товарів на суму до 200 000 грн. = 19 000 євро).
Строк – 10 днів.
Критерій оцінки – лише ціна.
Поставки Процедура відкритих торгів
Аналогічно закупівлі послуг
Поставки Процедура відкритих торгів
Аналогічно закупівлі послуг. Обмежена процедура
Процедура попередньої кваліфікації
+ Процедура запиту цінових пропозицій (лише у разі закупівлі послуг та товарів на суму до 200 000 грн. = 19 000 євро), строк – 10 днів, критерій оцінки – лише ціна.
+ Процедура за рамковою угодою
Роботи Процедура відкритих торгів
Аналогічно закупівлі послуг. Обмежена процедура
У разі закупівлі робіт максимальний розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів складає 1 % від очікуваної вартості закупівлі.
+ Процедура попередньої кваліфікації
У разі необхідності визначення технічних та фінансово-економічного стану та можливостей учасників.
+ Процедура за рамковою угодою
Комітет з конкурсних торгів
З організаційної точки зору, існує зобов’язання утворити комітет з конкурсних торгів згідно зі статтею 11 закону України про державні закупівлі. Замовник має утворити комітет з конкурсних торгів для проведення відкритих торгів, запиту цінових пропозицій, а також проведення двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації учасників та закупівлі в одного учасника. Комітет з конкурсних торгів має бути постійно діючим органом. Один замовник може утворити декілька постійних комітетів (наприклад для здійснення закупівель різних груп продукції – у сфері інформаційних технологій, виконання робіт, постачання товарів тощо).
До складу комітету з конкурсних торгів входить не менше п'яти осіб. Рішення комітету з конкурсних торгів є обов’язковими, і замовник зобов’язаний виконувати такі рішення, тому що комітет представляє замовника при проведенні процедури закупівлі.
Члени комітету з конкурсних торгів не можуть бути пов’язаними будь-яким чином з учасниками чи представляти інтереси учасників чи потенційних учасників процедури закупівлі.
Закон дуже чітко визначає випадки, коли члена комітету можна вважати пов’язаним із учасником процедури закупівлі. Стаття 11 закону України про державні закупівлі.
Роль та коло повноважень комітету з конкурсних торгів детально указані в статті 11 закону України про державні закупівлі та в Типовому положенні про комітет з конкурсних торгів, затвердженому наказом №916 Міністерства економіки від 26/07/2010 р.
Члени комітету з конкурсних торгів замовника, члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи Державного казначейства України (обслуговуючого банку) несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону та нормативних актів, прийнятих згідно з цим Законом.
Службові (посадові) особи замовника, які входять до складу комітету з конкурсних торгів, несуть виключну персональну відповідальність за вибір та проведення процедур закупівлі.
Принаймні 5 членів комітету в цілому, лише члени з правом голосу!
У разі якщо чисельність працівників замовника є меншою, ніж 5 осіб, кількість членів комітету з конкурсних торгів повинна дорівнювати чисельності замовника.
Рішення приймаються більшістю голосів членів комітету.
Етап 3: Документація закупівель
Дії, які слід здійснити при плануванні розробки документації конкурсних торгів:
1. Визначити відповідального за збір фактичних даних та розробку документації;
2. Скласти реалістичний план-графік, з урахуванням строків, передбачених законом.
При розробці документації конкурсних торгів потрібно виконати такі дії:
1. З’ясувати фактичні дані стосовно предмета договору;
2. Визначити вартість договору;
3. Вирішити, яку процедуру закупівлі застосовувати;
4. Розробити документацію конкурсних торгів: формальності закупівельної процедури, критерії для учасників/критерії якості, технічні специфікації та опис послуг, робіт чи товарів, критерії оцінки та проект договору;
5. Визначити процедуру контролю за виконанням договору. Якщо існують важливі аспекти, які впливають на ціну договору, їх слід зазначити в документації конкурсних торгів.
Практичні питання, що стосуються етапу планування, зазначені вище.
На етапі планування також важливо обміркувати доцільність розділення відповідних робіт, послуг чи товарів, щоб надати учасникам більші можливості для подання пропозицій, чи укладати один великий договір. Над цим особливо важливо подумати, якщо виконання договору відбувається у різних географічних регіонах, чи коли предмет договору складається з окремих елементів або функцій, які можна виконувати окремо.
Якщо в документації конкурсних торгів договір розділений, визначення переможця має здійснюватися щодо кожного лота окремо.
Спосіб у який завдання розділено та визначено має бути завжди належним чином юридично обґрунтованим. Наприклад розділ на частини не можна здійснювати з метою уникнення виконання вимог законодавства ЄС.
Це означає, що замовник порушує закон, у разі поділу договору на менші договори, кожен з яких має вартість нижчу за порогову вартість, передбачену законодавством ЄС про закупівлі. Договори, які мають природний зв’язок, повинні оцінюватися разом з метою визначення договірної вартості, щоб з’ясувати чи знаходиться договір в рамках закону. Стаття 9 закону ЄС.
Функціональний поділ завдання пов’язано зі спеціалізацією завдання. Замість проведення конкурсних торгів щодо всього договору в цілому, замовник може прийняти рішення розділити його на менші завдання, щодо яких учасники будуть подавати свої пропозиції.
Проте, здійснювати занадто спеціалізований розділ не рекомендується, оскільки це може зробити договір надто вразливим. Також не рекомендується розділяти договір у разі відсутності в результаті такого розділення конкретних економічних чи практичних переваг. Вагомою причиною для розділу договору є отримувана вигода в результаті наявності більшої кількості підрядників через існування ризику неспроможності повсякденного виконання важливого завдання, наприклад, прибирання вулиць від снігу чи вивезення сміття у разі банкрутства одного великого постачальника послуг. Розділ договору на менші частини може також стимулювати діловий ринок завдяки наданню більшій кількості постачальників можливостей для зростання.
Це стосується поділу завдань з точки зору дотримання відповідних правил та принципів. Це означає, що замовник повинен розглядати поділ завдань з врахуванням трьох різних аспектів:
1) Чи здійснюється поділ з метою ухилення від дотримання правил, що є протиправним; та
2) Чи є цей поділ економічно виправданим, враховуючи вищезазначену потенційну вразливість; та
3) Чи спроможна організація працювати з більшою кількістю постачальників.
Питання полягає в тому, чи можливо здійснити поділ завдання, не порушуючи при цьому правила закупівель. Якщо існує доцільність поділу завдання на частини і укладання по кожній з них окремих договорів, це можна здійснити законним чином. Треба лише оцінити сукупну вартість усіх договорів, якщо вони мають природний зв’язок (наприклад, коли вони можуть разом становити один великий договір), при визначенні договірної вартості. А потім щодо усіх цих договорів мають проводитися конкурсні торги навіть тоді, коли сума окремого договору нижча за порогову суму.
Географічні специфікації визначають місце виконання завдання. Замовник може провести конкурсні торги для укладання всього договору з одним постачальником, або розділити його на менші частини, тобто, розділити між певними районами чи установами. Знову ж таки, слід обдумати, чи не призведе розділення до того, що договір стане більш чи менш вразливим у разі виникнення непередбачуваних ситуацій, таких як банкрутство, страйки тощо.
При розгляді доцільності розділення, слід також визначити, чи більші, чи менші договори могли б забезпечити замовнику вигідніші ціни чи кращу якість за ту ж саму ціну. Для здійснення такої оцінки якихось певних правил не існує. Це залежить від ринку: якщо є багато невеликих компаній і лише одна чи дві великих, а виконати цілий договір зможе лише велика компанія, можливо було б доцільним розділити такий договір, з метою забезпечити більшу конкуренцію, а отже, можливо, і вигідніші ціни.
Також треба врахувати, що великі договори не завжди забезпечують вигідніші ціни – це також може у значній мірі залежати від запланованих можливостей, наприклад, при наданні послуг: якщо замовник замовляє послугу таким чином, що постачальнику важко використовувати свої ресурси найефективнішим чином, договір може виявитися навіть дорожчим, у разі коли він виставляється на торги, як один великий договір. Прикладом може служити договір про перевезення дітей до школи. Це має здійснюватися приблизно в один і той же час, що майже не залишає замовнику можливостей для більш гнучкого використання шкільних автобусів – один автобус не може знаходитися одночасно в різних місцях. Тому постачальник, щоб забезпечити перевезення, має профінансувати наявність більшої кількості автобусів. Це призводить до значних простоїв транспорту в середині дня, поки не настане час забирати дітей з школи.
Справа в тому, що замовник повинен обміркувати умови виконання робіт чи надання відповідних послуг. Якщо він це зробить, він зможе отримати вигідніші ціни, а також, можливо, і менш ускладнений та менш проблемний строк виконання договору.
Місцеві органи влади також можуть поєднати ці два методи. Нижченаведена таблиця містить огляд можливостей розділення та специфікації завдання. (12 кроків)
1. Графік підготовки закупівель
Навіть тоді, коли іноді через незаплановані обставини це здається необхідним, не слід сподіватися на те, всі питання з підготовки торгів можна буде вирішити поспіхом в останню хвилину. На етапах планування слід виробити реалістичний план-графік всієї процедури закупівлі, починаючи з політичних рішень, необхідних на етапі початкових приготувань, і закінчуючи підписанням договору.
Структура графіка та скільки часу займе робота над ним залежить від складності договору про постачання товарів, послуг чи виконання робіт, який планує укласти замовник. Якщо договір складний дуже ймовірно, що замовнику доведеться потратити чимало часу і ресурсів на опис предмета договору, а учасникам – на розробку пропозицій. Якщо пропозиції об’ємисті, їх оцінка потребуватиме більше часу, ніж у випадку нескладного і невеликого за обсягом договору. Як свідчить досвід, чим складніші і більші за обсягом пропозиції отримує замовник, тим більший ризик помилок та потреба у доповненнях чи з’ясуванні питань. А це також займає чимало часу.
Чим більший і складніший договір про послуги, товари чи роботи, тим більша потреба у ретельному плануванні процедур закупівлі.
До того ж закон про закупівлі передбачає певні мінімальні строки. Коли замовник визначить час, необхідний для опису потрібних послуг, товарів чи робіт, а також час, необхідний для політичних рішень, оцінки пропозицій та укладення договору, він повинен звірити цей час зі строками, передбаченими законом для процедури закупівлі відповідних послуг, робіт чи товарів.
При остаточній оцінці необхідного для закупівлі часу слід враховувати все в сукупності – як формальні вимоги, так і час потрібний для планування закупівлі, складання документації конкурсних торгів, оцінки пропозицій та/або учасників, а також час, потрібний для укладання договору. Також деякі договори про надання послуг чи виконання робіт потребують деякого часу на планування послуг чи робіт, перед початком їх фактичного виконання.
При оцінці часових рамок процедури закупівлі слід обмірковувати всі кроки, зазначені у цьому посібнику. Можливо, в деяких випадках вони недоцільні, наприклад, у разі стандартного договору або за відсутності потреби у політичному рішенні. Але, якщо потрібно переконатися у тому, що при складанні графіка враховані всі важливі кроки, зазначені в посібнику кроки можна використовувати як контрольний перелік необхідних дій.
Також у будь-якому випадку рекомендується скласти власний план-графік, включивши до нього, як формальні вимоги щодо строків, так і власні часові межі та крайні строки.
2. Розгляд строку дії договору
Яка має бути тривалість строку дії договору і що варто врахувати, у разі повторного укладання (2ої черги) договорів із зовнішніми постачальниками.
Замовник не може абсолютно довільно приймати рішення про тривалість строку дії договору. На усі договори – і на ті, у яких сума договору вища за порогову суму, так і на ті, у яких сума договору нижча за порогову суму, передбачену законодавством про закупівлі в ЄС, поширюються правила Договору про ЄС. Це означає, що тривалість договору не може бути великою настільки, щоб перешкоджати або не допускати конкуренції.
Закон про закупівлі встановлює часові обмеження для договорів про надання послуг та державних проектів із залученням приватного капіталу. Строк дії договорів про надання послуг не може перевищувати 5 років, а договорів у рамках державно-приватного партнерства не може перевищувати 30 років.
3. Розгляд типу договору – рамкова угода
Рамкова угода не становить собою процедури торгів; це вид договору, в якому не зазначені остаточні обсяги закупівлі, у разі проведення закупівлі за рамковою угодою. Перевагою рамкової угоди є надання замовнику певної гнучкості тоді, коли він точно не знає, які загальні обсяги поставок чи послуг будуть потрібні. Детальна інформація про рамкові угоди викладена в статті 32 закону ЄС.
4. Застосування електронних торгів
Правила проведення електронних торгів викладені в статті 54 закону ЄС. Електронні торги визначаються як “повторюваний процес презентації нових цін, переглянутих у бік зниження (...) за допомогою електронних пристроїв.”
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Затвердження бюджету. | | | Використання генерального замовника |