Випадок невиконання

Якщо виникають підстави підозрювати факт невиконання договору, замовник повинен розглянути можливість застосування передбачених договором санкцій. У найгіршому випадку розвитку подій, слід розглянути питання, чи є підстави для дострокового припинення дії договору.

З іншого боку, постачальник також може заявити про те, що замовник не виконує умови чи кваліфікаційні вимоги, які становлять собою основу договору. У цьому разі замовник має оцінити достовірність такого твердження і, якщо це так, визначити наслідки виправлення ситуації щодо таких кваліфікаційних вимог.

Які випадки вважаються невиконанням договору?

Зазвичай невиконанням договору вважаються випадки невиконання завдання через недотримання договірних вимог щодо якості, строків тощо. У договорі можна чітко визначити поняття неналежне виконання на противагу невиконанню договору. Те, що замовник вказує постачальнику, виконання яких зобов’язань є особливо важливим для замовника, може мати певний педагогічний ефект.

Надзвичайно важливим є чітке визначення замовником ключових вимог до послуг, що надаються. Право заявляти про невиконання договору може виникати лише тоді, коли таке невиконання прямо порушує ключові вимоги до завдання. Такі вимоги мають бути дуже чітко сформульовані в договорі. Деякі з прав на заяву про невиконання можуть бути використані лише у тому разі, якщо вони передбачені договором, або у разі невиконання головних положень. Тому дуже важливо, щоб місцеві органи влади визначили, яка форма невиконання буде вважатися серйозним порушенням договору.

Які наслідки невиконання договору?

Коли був зроблений висновок про невиконання договору, наступне питання – які мають бути наслідки.

Яким чином замовник вирішить реагувати на невиконання, звісно залежить від конкретних обставин. Зазвичай спершу варто звернутися до постачальника та заявити йому про невиконання. Можна зажадати пояснень того, що трапилося, та того, які заходи буде вживати виконавець, щоб запобігти повторенню подібних помилок в майбутньому. Якщо це не вирішує проблему, слід робити подальші кроки.

Звичайні права при невиконанні такі:

· Виправлення ситуації: Більшість договорів, згідно із загальноприйнятими правовими принципами, надає постачальнику можливість здійснити принаймні одну спробу усунути проблему – протягом виправданого строку, наприклад, протягом 14 днів з дня повідомлення про проблему.

· Пропорційне зменшення оплати означає, що узгоджена ціна знижується на суму, рівну вартості невиконаних робіт. Як свідчить практика, доцільно включати в договір правила розрахунку пропорційного зменшення оплати.

· Розірвання договору є найширшим правом у разі невиконання. У цьому разі дія договору припиняється, а завдання, по можливості, відкликається місцевим органом влади. Через те що застосування такого права має серйозні наслідки, ним користуються лише у чітко визначених випадках, коли невиконання стосується дуже важливих положень договору. Менш серйозне, але регулярне невиконання інших договірних положень також може послужити підставою для розірвання договору.

· Компенсація: Право на отримання компенсації ґрунтується на спроможності постачальника відшкодувати фінансові збитки, зазнані замовником в результаті невиконання постачальником договору. В принципі, це можуть збитки безпосередньо спричинені невиконанням, а також непрямі збитки, як-от експлуатаційні збитки. Зазвичай компенсація сплачується лише тоді, коли невиконання спричинено помилкою в результаті недбальства постачальника чи недотримання ним стандартів, які були належним чином передбачені договором. На практиці факт недбальства дуже важко довести. Тому рекомендується застосовувати більш визначені способи компенсації, такі як пеня.

· Пеня це узгоджена наперед сума, яка має сплачуватися у разі невиконання договору до тих пір, поки не буде усунута спричинена невиконанням проблема. Пеня зазвичай застосовується у зв’язку із затримками. Якщо сторони мають намір застосовувати пеню, це має бути чітко визначено в договорі.

Державні закупівлі в Україні

Основні вимоги до договору про закупівлю

1. Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом.

2. У разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів замовник має право передбачати у договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства.

3. Учасник-переможець процедури закупівлі при укладенні договору повинен надати дозвіл або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

4. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

5. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;

5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

6. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Істотні умови договору про закупівлю

1. Істотними умовами договору про закупівлю є:

предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);

кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;

порядок здійснення оплати;

сума, визначена у договорі;

термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт;

строк дії договору;

права та обов'язки сторін;

зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків;

відповідальність сторін.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

Недійсність договору про закупівлю

1. Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 цього Закону.

Процедури, що стосуються деяких положень договорів:

Оплата – послуги

Оплата за договором про закупівлю здійснюється згідно з Бюджетним кодексом України. Попереднє фінансування дозволяється лише за рішенням уряду.

Оплата – постачання товарів

Оплата за договором про закупівлю здійснюється згідно з Бюджетним кодексом України. Попереднє фінансування не дозволяється лише за рішенням уряду.

Оплата – роботи

Оплата за договором про закупівлю здійснюється згідно з Бюджетним кодексом України. Попереднє фінансування дозволяється.

Дата добавления: 2015-07-19