Основні критерії

1. Закони, положення або вимоги наглядового органу, відповідно до яких банк повинен мати належну процедуру управління кредитним ризиком, яка повністю відображає усі позиції кредитного ризику банку. Наглядовий орган має переконатися, що ці процедури відповідають позиції банку щодо ризиків, його профілю ризиків, системній важливості та забезпеченню капіталом, що ними враховуються ринкові умови та макроекономічна ситуація, а також, що ними встановлюються належні стандарти щодо видачі кредитів, оцінки, управління та моніторингу.

2. Наглядовий орган має переконатися, що Рада банку погоджує та здійснює регулярний перегляд стратегії управління кредитним ризиком, а також основних принципів та процедур, які є необхідними для взяття на себе[65], виявлення, вимірювання, оцінки, моніторингу, повідомлення, контролю або зменшення кредитного ризику (у тому числі ризику контрагента та пов'язаних з ним ризикових позицій, які можуть виникнути у майбутньому). Крім того, наглядовий орган має встановити, що Правління банку впроваджує погоджену Радою банку стратегію управління кредитним ризиком банку та здійснює розробку вищезазначеної політки та процедур.

3. Наглядовий орган вимагає та має регулярно перевіряти факт створення за допомогою таких принципів та процедур прийнятного та належним чином контрольованого середовища кредитного ризику, у тому числі за допомогою:

a) відповідним чином задокументованої стратегії, за допомогою якою здійснюється ефективне управління, а також належних принципів та процедур прийняття на себе кредитного ризику, без надмірного використання зовнішніх рейтингів;

b) чітко визначених критеріїв, принципів та процедур для погодження відкриття нових ризикових позицій (у тому числі належних стандартів, які мають застосовуватися до процедури кредитування), подовження та рефінансування існуючих ризикових позицій, також для уповноваження установи надавати дозвіл на відкриття ризикових позицій з урахуванням обсягу та складності таких позицій;

c) ефективних принципів та процедур управління процесом кредитування, наприклад, здійснення поточного аналізу здатності та готовності позичальника повернути кредит відповідно до умов угоди (у тому числі шляхом здійснення перевірки якості активів, які лежать в основі, у випадку проведення операцій сек'юритизації), здійснення перевірки документації, кредитних умов, контрактних вимог, забезпечення та інших шляхів пом'якшення кредитного ризику, а також за допомогою належної системи градації або класифікації активів;

d) ефективних інформаційних систем для точного та своєчасного виявлення операцій позицій під кредитним ризиком, узагальнення даних щодо таких операцій, а також регулярного надання інформації щодо них Раді та Правлінню банку;

e) відповідних та прийнятних лімітів кредитування, які узгоджені з позицією банку щодо ризиків, профілем ризиків та розміром капіталу, і які є зрозумілими та регулярно повідомляються працівникам, які займаються цими питаннями;

f) процедур виявлення та повідомлення про нештатні ситуації, якими забезпечується вжиття у разі необхідності невідкладних заходів відповідальними членами Ради та Правління банку;

g) ефективної системи контролю (у тому числі по відношенню до якості, надійності та актуальності даних, а також процедури перевірки) за використанням моделей виявлення та вимірювання кредитних ризиків, а також для встановлення лімітів кредитування.

4. Наглядовий орган має встановити наявність в банках принципів та процедур здійснення моніторингу за загальним обсягом заборгованості їхніх позичальників, а також потенційних факторів ризику, які можуть призвести до дефолту, у тому числі значні непокриті валютні ризики.

5. Наглядовий орган повинен вимагати від банків уникнення виникнення конфліктів інтересів під час прийняття рішення щодо кредитування, а також надання кредитів на ринкових умовах.

6. Наглядовий орган повинен вимагати розробки положень кредитної політики, якими передбачається прийняття рішення Радою або Правлінням банку щодо відкриття значних позицій під ризиком, які перевищують певну суму або певний відсоток капіталу банку. Це має також стосуватися ризикових кредитних операцій, які мають надзвичайно високій ступінь ризику, або які якимось іншим чином не відповідають загальній діловій політиці банку.

7. Наглядовий орган повинен мати необмежений доступ до інформації щодо кредитного та інвестиційного портфелю, а також до працівників банку, які займаються питаннями взяття на себе, управління, контролю та звітування про кредитний ризик.

8. Наглядовий орган має вимагати від банків проведення стрес-тестування в рамках здійснення управління ризиками з урахуванням позицій під кредитним ризиком.

Принцип 18: Проблемні активи та резерви [66]

Наглядовий орган пересвідчується, що банки мають належну політику та процедури раннього виявлення та управління проблемними активами, а також підтримують достатній обсяг резервів[67].

(Довідкові документи: «Здійснення належної оцінки кредитного ризику та оцінка кредитів», червень 2006 року та «Принципи здійснення управління кредитним ризиком», вересень 2000 року)

---

Дата добавления: 2015-11-16